12.Порівняльна характеристика Карпатського і Подільського районів

До складу Подільського ек. району входять три області (Тернопільська, Хмельницька та Вінницька) загальною площею 60,9 тис. км²; чисельністю жителів 4,3 млн. осіб. Район межує з Молдовою, а також п’ятьма ек. районами України. Розміщений він між двома важливими паливно-сировинними базами країни: Передкарпаттям та Придніпров’ям. Подільський регіон перетинають важливі міжнародні транспортні магістралі: залізниці, шосейні дороги, трубопроводи. До природніх ресурсів Подільсько-економічного району, що мають комплексотворний характер,належать сільськогосподарські і часткові лісові, а також мінеральні, водні та рекреаційні ресурси. Територія Подільсько-економічного району характеризується помірно-контенентальним кліматом з великим впливом циклонів в усі пори року і з найбільшою кількістю опадів у травні – липні. Серед мінеральних ресурсів Подільсько-економічного району провідне місце належить групі корисних копалин, зокрема природних будівельних матеріалів: сировини для виробництва цементу, в’язких матеріалів, цегли, церепиці, щебеню, облицювальних плиток кераміки тощо. Середня густота населення 74,9 чол./км². Найгустіше заселене Придністров’я (117 чол./ км²), рідше – північна чатина району (58 чол./ км²). Трудові ресурси економічного району становлять понад половину загальної чисельності населення, але ця частка поступово знижується. Дуже зменшується працездатне насел. у сільських місцевостях, що впливає на зростання демографіч. навантаження на зайняте населення. Карпатський регіон (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська і Чернівецька області) займають площу в 56,6 тис. км2 (або 9,4 % території України), де проживають 6,5 млн. чол. (або 12 % її насел.).

Значну част. території регіону займають Українські Карпати — унікальна гірнича екосистема на Заході нашої держави. В силу ряду об’єктивних і суб’єктивних причин намітились (а в останні роки - поглибились)тенденції до соц.-ек. упадку краю: розбалансовані господарські з’вязки, прогресує безробіття, загострюються диспропорції в життевому рівні населення в його гірній та рівнинній частинах,наближаєтся до критичної демографічної ситуації, деградує унікальна природа Карпат, запущені історико-культурні цінності регіону. Ці та ряд інших негативних явищ і тенденцій являються, внаслідок непродуманої,а подеколи - і авантюрної економічної політики радянськ. влади в попередні роки. Правда, ряд помилок допущений уже в посткомуністичний період, особливо - в здійсненні ринкових реформ на рівні макроекономічного регулювання. Треба також признати, що сьогоднішній соц.-ек. стан карпатських областей в значній степені,являється внаслідок відсутності чіткої державної регіональної політики в Україні.

Рівень ек. розвитку Карпатського регіону оцінюється як середній. По в-цтву нац. доходу в розрахунку на душу населення,тільки Львівська обл. перевищує середньо-республіканський рівень, а Закарпатська взагалі має самий низький показник в Україні. Промисловий комплекс регіону виробляє майже 12 % всієї промислової продукції нашої держави; при цьому машинобуд. і металообробка складає 10,9 %, електроенергетики — 7,1 %, хіміч. та нафтохімічної промисловості — 13%, лісної, деревообробної и целюлозно-паперової промисловості — 32,7 %,промисловості будівельних матеріалів — 10,3 %. По випуску окремих видів промислової продукції регіон являється монополістом на українському ринку.