5

Актуальність теми: на сьогодні для сфери соціально - трудових відносин як і для всіх інших сфер господарювання характерними є глобалізаційні процеси, саме тому ефективність вітчизняного регулювання соціально - трудових відносин залежить від особливостей діяльності світових організацій сфери праці.

Так, реалізація успішної кар’єри та можливість досягнення високих результатів при заснуванні власного бізнесу можливе за умови ефективного регулювання соціально - трудових відносин з високим рівнем їх віддачі.

Саме тому дана тема посідає чільне місце в багатьох дисциплінах (Економіка п-ва, , Планування діяльності п-ва, , Потенціал підприємства, Охорона праці, Безпека життєдіяльності, Організація виробництва, Менеджмент персоналу тощо).

Мета лекційного заняття: визначити особливості функціонування Міжнародна організація праці; види її діяльності; охарактеризувати основні завдання Міжнародної організації праці; розкрити сутність найважливіших конвенцій Міжнародної організації праці та їх зміст.

Лекція № 17 (2 год.)

План

1. Міжнародна організація праці: види діяльності.

2. Основні завдання міжнародної організації праці.

3. Найважливіші конвенції Міжнародної організації праці та їх зміст.

1. Міжнародна організація праці: види діяльності та документи.

Проблеми міжнародного регулювання трудових відносин виникли ще на початку ХІХ ст. Ці проблеми з плином часу загострювались дедалі більше. А події, які відбулись на початку ХХ ст., потребували появи міжнародної організації, яка захищала б права трудящих. Такою організацією стала Міжнародна організація праці (МОП). Створення МОП було задекларовано Паризькою мирною конференцією 11 квітня 1919 р. Перша щорічна конференція МОП відкрилась у Вашингтоні 29 жовтня 1919 р.; в її роботі взяли участь представ­ники 41 країни. Кожну державу було представлено двома делега­тами від уряду та по одному - від підприємців і профспілок. Кон­ференція прийняла шість міжнародних конвенцій: з питань трива­лості робочого дня у промисловості, боротьби з безробіттям, захисту материнства, обмеження праці жінок у нічний час, міні­мального віку приймання на роботу, обмеження праці молоді в нічний час у промисловості. Місцем розташування МОП було ви­значено Женеву. МОП діє за принципами трипартизму, тобто в структурі всіх органів МОП закріплено принцип: два представни­ки від уряду і по одному - від підприємців і профспілок.

Головною метою створення МОП було розроблення і прийнят­тя міжнародних трудових норм. У 1926 р. Міжнародна конферен­ція праці ухвалила рішення про створення механізму контролю за дотриманням міжнародних трудових норм. Було створено комітет незалежних експертів, завданнями якого стали розгляд доповідей урядів і надання аналізу цих доповідей генеральною конференцією МОП.

Під час Другої світової війни Міжнародна конференція праці відбулася двічі – 1941 р. в Нью-Йорку і 1944 р. у Філадельфії. На цих конференціях МОП чітко висловилася за підтримку бороть­би проти гітлеризму. У Філадельфії було сформульовано основні принципи, цілі та завдання МОП.

Основні цілі МОП зводяться до захисту інтересів і прав трудя­щих та їхніх організацій шляхом регламентації робочого часу, боро­тьбу з безробіттям, забезпечення гарантій заробітної плати за рівну працю, захист трудящих від професійних захворювань і нещасних випадків на виробництві, захист дітей, підлітків і жінок, регламен­тацію питань соціального страхування і соціального забезпечення, організацію професійно-технічного навчання трудящих та ін.

У 1946 р. МОП стала спеціалізованим закладом ООН. У 1960 р. при МОП було створено Міжнародний інститут соціально-трудових досліджень, а 1965 р. – Міжнародний навчальний центр у Турині.

Структуру МОП схематично представлено на рис. 15.1.

Рис. 14.1. Структура Міжнародної організації праці.

Найвищим органом МОП є Міжнародна (генеральна) конферен­ція праці. Вона скликається щорічно у червні в Женеві. Основне завдання конференції - прийняття міжнародних трудових норм, конвенцій і рекомендацій. Конференція затверджує бюджет і про­граму діяльності МОП на кожне дворіччя. На ній вибирається ос­новний виконавчий орган МОП - Адміністративна рада.

Адміністративна рада скликається тричі на рік у Женеві, бона здійснює керівництво МОП у проміжках між конференціями, оби­рає Генерального директора Міжнародного бюро праці, розглядає поточні питання діяльності МОП, готує для конференції пропози­ції з програми та бюджету. У межах Адміністративної ради пра­цюють комітети, які готують питання з різних напрямків діяльнос­ті МОП для розгляду на Адміністративній раді. У складі Адмініст­ративної ради 56 членів: 28 представників уряду, 14 представників підприємців і 14 представників профспілок.

Міжнародне бюро праці (МБП) – постійний секретаріат МОП, який здійснює всю поточну роботу з виконання рішень конферен­ції та Адміністративної ради. Міжнародне бюро праці діє під керів­ництвом Генерального директора, який обирається Адміністра­тивною радою на п'ять років із можливістю наступного пере­обрання. В апараті МБП близько 1900 співробітників більше 110 національностей, що працюють як у самій штаб-квартирі в Женеві. так і в 40 відділеннях МОП у різних регіонах світу. Створено ме­режу регіональних, багато дисциплінарних груп, які складаються з висококваліфікованих спеціалістів МОП. Крім того, за програмами поточної співпраці в різних регіонах світу працює близько 600 по­льових експертів.

Окрім перелічених офіційних органів МОП, періодично прово­дяться на тристоронній основі регіональні конференції МОП, га­лузеві й технічні наради з окремих галузей і груп галузей еконо­міки. Для розв'язання найбільш термінових питань час від часу скликаються наради експертів, які також відбуваються на тристо­ронній основі.

Одним з основних напрямків діяльності МОП є нормотворча діяльність. Нормотворча діяльність МОП полягає в розробці та прийнятті міжнародних трудових норм (конвенцій і рекомендацій). За пе­ріод своєї діяльності МОП розробила і прийняла більше 180 кон­венцій та більше 180 рекомендацій із широкого спектра соціально-трудових питань у всіх сферах соціально-економічного життя суспільства. Прийняті МОП норми утворюють Міжнародний тру­довий кодекс, якими керуються держави в розробці та проведенні національних трудових законодавств. Конвенція, ратифікована країною, є для неї пріоритетною в розробці національного законо­давства.

Для перевірки застосування конвенцій у національному законо­давстві й на практиці МОП створила механізм контролю, заснова­ний на вивченні комітетом незалежних експертів національного законодавства і практики, а також розлідування конкретних ви­падків порушення конвенції тристоронніми органами МОП.

Особливий механізм контролю встановлено за виконанням кон­венцій про свободу об'єднань. Тристоронній комітет Адміністра­тивної ради зі свободи об'єднань розглядає скарги, що подаються міжнародними або національними профспілковими організаціями.

Факти порушення конвенцій доповідаються Адміністративній раді, яка звертає увагу уряду на його зобов'язання.

У деяких випадках уряди просять направити до їхньої країни комісію з розгляду і примиренню, які складаються з незалежних спеціалістів. У результаті втручання МОП було знайдено вихід із багатьох конфліктних ситуацій.

Кожна країна – член МОП зобов'язується регулярно надавати в МБП доповіді про заходи із застосування ратифікованих конвен­цій у законодавстві та на практиці, що вивчаються спеціальним комітетом експертів, який складається з 20 незалежних авторитет­них експертів із різних регіонів світу. Підготовлена комітетом екс­пертів доповідь затверджується генеральною конференцією МОП.

Будь-який представник уряду, підприємців і трудящих має пра­во на подання скарги на державу – члена МОП, яка не дотримуєть­ся конвенції. У такому випадку Адміністративна рада створює комісію з трьох висококваліфікованих експертів-юристів для роз­гляду скарги, які розробляють рекомендації щодо виправлення виявлених хиб. Рекомендації цієї комісії затверджуються Адміні­стративною радою та є обов'язковими для виконання, У випадку, коли країна не погоджується з цими рекомендаціями, вона має право передати справу до міжнародного суду.

Якщо країна – член МОП не виконала в установлений термін рекомендацій комісії або міжнародного суду, то Адміністративна рада може рекомендувати конференції такі дії, які вона вважає за доцільні для виконання цих рекомендацій.

Процедури контролю за застосуванням норм є дуже важливими, оскільки сприяють утіленню в житія принципів, проголошених МОП.

Рекомендації МОП ратифікації не підлягають, тому вони не мають юридичної сили конвенцій. їхня мета – доповнювати і роз­вивати конвенції. Мета нормотворчої діяльності МОП полягає в постійному пошуку згоди між органами державної влади та основ­ними зацікавленими сторонами – підприємцями і трудящими, у прагненні покращення стану трудящих.

Другим, не менш важливим, напрямком роботи МОП є технічна співпраця. Остання має на меті надати своїм членам, як урядам, так і організаціям підприємців і трудящих, сприяння в розробленні національного трудового законодавства, підготовці національних кадрів у соціально-економічній сфері, проведенні різноманітних семінарів і колоквіумів. Слід зазначити, що цей напрямок сформувався після 1960 р., коли до МОП вступила велика кількість країн, що розвиваються, передусім африканських. Технічна співпраця орієнтувалася в основному саме на ці країни. Фінансується цей напрямок із фондів ПРООН (Програма ООН із розвитку) і частко­во з поточного бюджету МОП.

Політика активного партнерства потребувала посилення ролі урядів і відділень МОП у країнах-членах. Для початку планувалося розроблення цільової програми МОП для кожної країни й регіону. Саме з цією мстою було створено 14 багатодисциплінарних кон­сультативних груп: п'ять в Африці, чотири в Америці, три в Азії й Тихоокеанському регіоні, одну для арабських країн та одну для країн Центральної та Східної Європи.

Міжнародне бюро праці – найбільший у світі інформаційно-аналітичний центр з питань праці. МБП діє і як міжнародний видавничий центр. Його публікації – це дослідження з найважли­віших міжнародних трудових і соціальних проблем, нормативно-довідкові видання, збірники з охорони та гігієни праці, матеріали з освіти працівників тощо.

Основними періодичними виданнями МБП є такі:

1. Міжнародний огляд праці – науковий журнал з економіч­них і соціальних питань.

Офіційний бюлетень МБП – видання, яке інформує про но­вини в діяльності МОП і публікує тексти її документів.

3. Законодавчі акти про працю – збірник національних за­конів та інших нормативних актів про працю й соціальні відно­сини.

4. Праця у світі – щорічна доповідь про тенденції розвитку і політику у сфері праці та соціальних відносин.

5. Збірник з умов праці – видання, яке інформує про законо­давство, колективні договори, програми дій і відповідно трудові нормативні акти, які стосуються регулювання умов праці.

6. Робоча освіта – журнал на допомогу профспілковим і навчальним закладам.

7. Щорічник статистики праці та Бюлетень статистики праці.

8. Збірник документів про світ праці – реферативний інфор­маційний бюлетень про умови праці й зайнятість.

9. Трудовий світ – журнал для широкого загалу читачів.

У Міжнародному бюро праці також діє комп'ютерна система інформації з соціально-трудових питань, яка забезпечує доступ до бібліотеки МБП.