- •1. Конституційне право зарубіжних країн як галузь права, як наука та учбова дисципліна.
- •2. Предмет і метод конституційного права зарубіжних країн.
- •10. Основні риси і особливості конституцій в зарубіжних країнах.
- •11. Форми і структура конституцій зарубіжних країн.
- •12. Порядок прийняття, внесення змін і доповнень до конституцій в зарубіжних країнах.
- •13. Співвідношення норм зарубіжних конституцій та органічних законів.
- •19. Поняття конституційно-правового статусу людини і громадянина в зарубіжних країнах.
- •20. Система конституційних прав, свобод і обов’язків людини і громадянина в зарубіжних країнах.
- •22. Статус іноземця і біженця в зарубіжних країнах.
- •23. Основні культурні, екологічні та інші права людини в зарубіжних країнах.
- •24.Фомри державного правління в зарубіжних країнах .
- •25. Монархія як форма правління. Її види та ознаки.
- •26. Президентська республіка та її ознаки.
- •27. Полупрезидентська республіка.
- •28. Парламентська республіка та її ознаки.
- •29. Форми державного (територіально-політичного) устрою зарубіжних країн.
- •30. Конституційно-правові основи зарубіжного федералізму.
- •31. Політичні режими в зарубіжних країнах. Поняття та види.
- •32. Народовладдя в зарубіжнихкраїнах і його основні правові форми.
- •33. Поняття, види референдумів в зарубіжних країнах.
- •34. Порядок проведення референдумів і юридична сила рішень, які приймаются.
- •37. Виборче законодавство – порядок проведення виборів в зарубіжних країнах.
- •41, 43. Парламент і прламентаризм в зарубіжних країнах.
- •42. Склад парламенту і порядок його формування в зарубіжних країнах.
- •44. Внутрішня побудова парламентів та його палат.
- •45. Правовий статус депутатів в зарубіжних парламентах.
- •46. Законодавчий процес у зарубіжних парламентах.
- •49. Конституційно-правовий статус глави держави в зарубіжних країнах.
- •50. Правове положення монархів як глав держав.
- •51. Порядок обрання і правовий статус президента в зарубіжних країнах.
- •52. Повноваження глави держави в галузі зовнішніх і внутрішніх відносин.
- •53. Інститут вето глави держави.
- •54. Акти глави держави.
- •55, 59. Конституційно правовий статус Уряду в зарубіжних країнах.
- •56. Порядок формування уряду в зарубіжних країнах.
- •61. Поняття і сутність місцевого самоуправління і самоврядування в зарубіжних країнах.
- •62. Система і повноваження органів місцевого самоврядування.
- •63. Основні риси адміністративно-територіального поділу в зарубіжних країнах.
- •64. Загальна характеристика конституції сша.
- •65. Конституційний устрій сша.
- •66. Американський федералізм.
- •67. Конгрес сша.
- •68. Президент сша і органи виконавчої влади.
- •69. Загальна характеристика конституції Великобританії.
- •70. Конституційний устрій Великобританії.
- •71. Парламент Великобританії.
- •72. Глава держави і органи виконавчої влади Великобританії.
- •73. Загальна характеристика конституції Французької Республіки.
- •74. Конституційний устрій Франції.
- •75. Парламент Франції. Президент і уряд Франції.
27. Полупрезидентська республіка.
Смешанная форма правления – сочетает в себе элементы как парламентарной, так и президентских республик. Наиболее типичным примером смешанной формы правления является V Республика Франции.
Конституция 1958г Ф-ции сохранив атрибуты парламентаризма, оформила установление режима личной власти.Центральной фигурой стал президент, наделенный большими полномочиями, избираемый внепарламентским путем. Сначало он избирался выборщиками (81512), а затем в 1962г стали прямые выборы. Правительство формируется президентом и несет ответственность только перед ним.
Правительство выведено из-под парламентского контроля. Фактическое руководство правительством осуществляется президентом, а не премьер-министром, президент председательствует в совете министров, а премьер-министр в совете кабинета, который лишь готовит решения для совета министров.
Положение отношений премьер-министра с президентом резко изменились в 1986г, после того как социалистическая партия потерпела поражение на выборах в Национальное собрание. Возникла ситуация «разделенного правления», что привело тогда к фактической независимости премьер-министра от президента.
Президент V Республики наделяется правами и президентской республики, т.е. правом роспуска парламента, обладает большой фактической властью, чем глава президентской республики.
28. Парламентська республіка та її ознаки.
Парламентарная республика. Парламентарная республика, особенно в ее «чистом» виде, распространена гораздо меньше, чем президентская. Это Австрия, Германия, Индия, Ирландия, Италия. В парламентарной республике президент обычно избирается таким образом, чтобы он не получал свой мандат непосредственно от народа (граждан-избирателей) и не мог противопоставлять себя парламенту, депутаты которого избираются непосредственно гражданами. Применяются различные способы непрямых выборов президента. Он избирается либо парламентом (Греция, Ливан, Турция), либо особой коллегией. Способ выборов президента не является, однако, решающим критерием отличий парламентарной республики от президентской или полупрезидентской. Главное состоит в порядке назначения правительства и его политической ответственности. В парламентарной республике по тексту конституции, как и в республике президентской, правительство назначается президентом. Но в отличие от президентской республики это формальный акт. Глава государства не является главой правительства и не свободен в выборе премьер-министра, который потом определяет состав правительства (кабинета) и вносит его на утверждение парламента. Президенту приходится назначать лидером правительства лицо, которое пользуется доверием парламента (его нижней палаты), иначе правительство не будет утверждено парламентом. В парламентарной республике президент по конституции нередко наделяется широкими полномочиями, но осуществлять их может лишь по предложению («совету») правительства. В такой республике он не правит, но это не значит, что его роль в государстве незначительна. Некоторые вопросы государственного значения президент решает самостоятельно.