5.Суть статистичного зведення.

Статистичне зведення - наукова обробка первісної інф-ції, отриманої в рез-ті статистичного спостереження.

Уся обробка складається з етапів:

1)групування, тобто розподіл статистичної сук-ті на однорідні групи за якоюсь суттєвою ознакою.

2)розробка с-ми показників, необхідних для хар-ки виділених груп і підгруп.

3)підрахунок підсумків по окремих групах і підгрупах.

4)зображення отриманих рез-тів у вигляді таблиць та графіків.

Зведення та групування не є механічною дією, а являє собою досить важливий етап статичтичного дослідження, що носить науковий хар-р. Дослідник мусить здіснити перш за все глибокий теоретичний аналіз того явища, яке він вивчає.

6.Ряди розподілу як перша узагальнююча хар-ка стат. Сук-ті .

Ряд розподілу є основою б.-я. статичтичного груп-ня. Побудувати ряд розподілу – значить поділити стат сук-ть на групи за певною ознакою. Б.-я. ряд розподілу обовязково має 2 графи. В першій колонці завжди зазначається різновид ознаки, якщо вона атрибутивна, або індивідуальне числове значення чи інтервал кількох значень, якщо ознака варіаційна. Ознака, за якою здіснюється розподіл ел-тів сук-ті, називається групувальною. Друга графа являє собою так звані частоти, тобто число повторень різновиду ознаки чи їх кількісної хар-ки.

Залежно від групувальної ознаки ряди розподілу поділяються на:

1)атрибутивні

2)варіаційні:

а)дискретні

б)інтервальні

Ряди розподілу дозволяють вивчити стр-ру сук-ті, а також проаналізувати стр-ні зрушення за ознакою протягом певного періоду часу.

На підставі частот можна визначити частки, що являють собою відношення окремих груп до загальної чисельності. Частки прийнято позначати через “ W”.

Wi= fi / Sfi.

За варіаційною ознакою можна побудувати дискретний чи інтервальний ряд розподілу.

Якщо групувальною ознакою є дискретна ознака, і варіація індивідуальних значень цієї ознаки незначна, то будується дискретний ряд розподілу. Особливістю цього ряду є те, що кожна виділена група має єдине числове значення ознаки. Індивідуальне зн-ня варіаційної ознаки або варіанти, прийнято позначати через Х1, Х2,…, Хn.

Прикладом дискретного ряду розподілу м. б. такий: розподіл магазинів р-ну за числом товарних секцій.

Якщо варіація дискретної ознаки є значною, тобто максимальне зн-ня ознаки в багато разів перевіщує мінімальне зн-ня, то слід будувати інтервальний ряд розподілу. Такий ряд розподілу будується також в такому разі, коли групувальною ознакою є також безперервна ознака. При побудові таких рядів індивідуальне зн-ня ознаки об’єднують в групи і подаються у вигляді “ від… до…”Такі ряди розподілу м. б. з рівними чи нерівними інтервалами. В тих випадках, коли стат. сук-ть є якісно однорідною стосовно групувальної ознаки, ряди бувають з рівними інтервалами.

Інтервали м. б. відкритими і закритими.

Одним з методологічних питань побудови рядів розподілу є визначення розміру інт-лу або кроку, а також кіл-ті груп, на які поділяється статистична сук-ть.

Розмір інт-лу при умові рівних інт-лів визначається за формулою:

H = Xmax-Xmin / m,

де m-число передбачувальних груп. Число самих груп залежить від чис-ті сук-ті та ступеню варіації ознаки.

В окремих випадках, коли варіація групувальної ознаки досить значна, тобто мова йде про якісно різнорідну сук-ть, ряд розподілу доцільно і необхідно будувати, використовуючи нерівні інт-ли. В цьому випадку досить важливо зуміти відділити за якісною визначеністю одну групу від іншої.

Графічне зображення рядів розподілу.

Дискретні р/р графічно можна подати у вигляді полігону. Інт-ні ряди з рівними інт-лами зображують у вигляді гістограми.