1. Предмет статистики.

Статистика (від лат. Status – стан подій або речей в державі) – наука, яка дозволяє бачити, що відбувається в країні, в якій-небудь отраслі тощо.

Статистика вивчає масові сусп.-екон. явища всіх стадій розширеного відтворення (вир-во, розподіл, обіг, споживання). Статистика вивчає також населення, його прир. відтворення, шлюби і розлучення, культурний рівень, політ. явища і т.д.

Статистика хар-зує стан сусп-ва і його розвиток. Досягається це за допомогою порівняння кількісних хар-ток, причинного аналізу дії різних ф-рів на явища, що вивчаються. Це допомагає виявити тенденції (закономірності), притаманні розвитку того чи іншого явища.

Особливості статистики як науки:

1.Мовою статистики є мова цифр, тобто кількісні хар-ки (пок-ки), що відображають обсяги сусп.-екон. явищ чи певні співвідношення.

2.Статистика вивчає не поодинокі, а масові сусп.-екон. явища і процеси.

3.Статистика вивчає зак-ті, які є хар-ними для конкретних сусп.-екон. явищ і процесів в нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах місця і часу.

2.Основні поняття і категорії статистичної науки.

Статистична сукупність – велика кіл-ть ел-тів (одиниць), які сформувались під впливом якихось головних причин і умов. Саме умови формування сук-ті дозволяють говорити про якісну однорідність такої сук-ті.

Статистична сук-ть складається з ел-тів, які відрізняються один від одного цілою низкою рис і особливостей. Риса, особливість в статистиці наз. ознакою.

Ознаки бувають:

1.атрибутивні – ознака виражається словесно (національність, стать, сімейний стан).

2.кількісні – ті, що мають числовий вираз.

Зміна числових значень ознаки від одного ел-та сук-ті до іншого наз. варіацією. Варіаційні ознаки в свою чергу поділ. на дискретні (перервні) та безперервні.

Статист. зак-ть – певна послідовність, порядок стосовно тих явищ, які вивчаються.

Закон великих чисел: У великій кіл-ті індивід. явищ загал. зак-ть проявляється більш точно залежно від кіл-ті індивід. явищ.

3.Етапи статист. Дослідження.

Статистика вивчає масові сусп.-екон. явища і процеси користуючись спец. методами. Головними з них є статистичне спостереження, метод відносних та середніх величин, метод кореляційно-регресійного аналізу, метод індексів та ін. Всі ці методи і становлять статистичну методологію. Очевидно, що статистичні методи базуються на основному науковому методу пізнання, яким є діалектичний.

При вивченні будь-якого явища статистичне дослідження проходить 3 етапи:

1)збір первинних данних про об’єкт дослідження – статистичне спостереження;

2)систематизація та обробка первинних даних, отриманних в рез-ті статистичного спостереження – зведення і групування;

3)зображення рез-тів обробки статистичного матеріалу у вигляді таблиць та грфіків та їх аналіз.

При обробці статистичних даних обчислюються різного роду узагальнюючі пок-ки (відносні і середні величини, пок-ки варіацій, індекси і т.д.).