2.3. Барселонська школа
Барселонська школа звернула «стиль Вентурі» на рішення своїх місцевих цілей. Одна група барселонських проектувальників, Мора - Піньон - Віаплана, черпала натхнення не тільки у формальних ідеях Вентурі, але також з семіотики взагалі з метою створення іронічних зіставлень вхідного простору і кругового руху, колони і стіни, інша ж група - Клотен і Туск, домагається підвищеного сарказму при зіставленні нового і старого. Вони поміщають тонку, як ніби з паперу грати над героїчним ордером стовпів; між стовпами і на даху будинку - місце для стоянки автомашин, оточене Баллюстради, і, нарешті, стовпи, доходячи до землі, грають роль огорожі, за яким розташовані звичаю віконниці і вікна , ритм яких не збігається з кроком стовпів. Синкопування вертикалей зроблено майстерно, побудова простору дивно, контраст значень приводить у захват. Все це виглядає, як якщо б компонували класичне будівля відповідно до естетикою «міжнародного стилю» [3].
Висновки
"Я люблю складність і суперечливість в архітектурі. Я не люблю випадковість некомпетентної архітектури або пихату витонченість експресіонізму. Замість цього я кажу про складною і суперечливою архітектурі, що базується на багатому і невизначеному сучасному досвіді." [1, с.16] Так відкріто и безкомпромісно починається книга Роберта Вентурі" Complexity and Contradiction in Architecture ". Цей маніфест був першою спробою критично, але справедливо продемонструвати недоліки модернізму у відношенні з минулим, контекстом и сімволізмом. Однак незабаром архітектори стали використовувати ці ідеї як привід для недоречних імітацій і потворних жартів у вигляді будівель.
"Мені здається постмодернізм - це суцільне непорозуміння. Я не маю з цим явищем нічого спільного. Я ніколи не визнавав і не визнаю нав'язаного мені батьківства цього архітектурного руху. Я можу зрозуміти критичну реакцію проти цього стилю, хоча я не схвалюю і сьогоднішньої драматичної архітектури, яка витиснила собою постмодернізм.
Постмодернізм був темою не тільки в архітектурі, але і в літературі, філософії і теології. У його завдання входило прагнення зрозуміти різні системи оцінок і приміряти багатство різних культур художньо. Але подивіться як далеко у своїх міркуваннях зайшли архітектори. Вони заявили: "Нас нічого більше не стримує, ми можемо робити всякі дурниці і нам не потрібно нести ніякої соціальної відповідальності." [5]
Вентурі не можна звинувачувати в діях сучасних архітекторів. Хоч він і кинув виклик сформованим архітектурним традиціям, він вивів свою індивідуальну стилістику, яка може і ігнорує саму ідею правил, але підкоряється його власним обмеженням, вихід за які й призводить до «застиглої музики Поплавського».
Незважаючи на всю критику постмодернізму, Вентурі і його послідовники задіяли важливий елемент в проектуванні - контекст. Для них він був головною точкою відліку.
"Мені здається, архітектор повинен хотіти збагатити життя і конкретний контекст. Для цього доводиться трохи відступити назад, роздивитися і органічно вписатися в те, що вже існує. Не всі будинки повинні крічати. Іноді архітектура повинна бути лише фоном для життя. "[5]
Вивчаючи творчість Роберта Вентури, його філософію, методи проектування, я винесла для себе цінний урок. Створюючи об'єкт не потрібно будувати собі пам'ятник. Їм будуть користуватися, повз нього будуть проходити інші люди, не архітектор. Тому, беручись за проектування, спершу потрібно озирнутися навколо, ознайомитися з навколишнім простором і способом життя людей. І головне - не нашкодити!
Рис.1.1.1. Музей сучасного мистецтва (Museum of Contemporary Art), Сан-Дієго, Каліфорнія , арх..Роберт Вентурі, 1996, фото. Тосканський ордер від Вентурі [14]
|
Рис.1.2.2. Фасад зі сторони головного входу, Vanna Venturi House (Chestnut Hill House), Філадельфія, Пенсильванія, арх. Роберт Вентури, 1961-1964 рр. [9]
|
|
Рис.1.2.3. Загальний вигляд Vanna Venturi House (Chestnut Hill House), Філадельфія, Пенсильванія, арх..Роберт Вентури, 1961-1964 рр. [10]
|
|
Рис.1.2.4. Клаузура Vanna Venturi House, Філадельфія, Пенсильванія, арх. Роберт Вентурі, 1961-1964 рр. [5]
|
|
Рис.1.2.5. Плани поверхів Vanna Venturi House у Філадельфії, Пенсильванія, арх. Роберт Вентурі, 1961-1964 рр. [11]
|
|
Рис.1.2.6. Креслення розрізів Vanna Venturi House, Філадельфія, Пенсильванія, арх. Роберт Вентурі, 1961-1964 рр. [11]
|
Рис.1.2.7. Інтер’єр загальної кімнати Vanna Venturi House у Філадельфії, Пенсильванія, арх. Роберт Вентурі,1964, (фото: Rollin La France) [10]
Рис.1.2.8. Проект концертного комплексу у Филадельфиї, Пенсильванія,
архітектори Роберт Вентурі та Денис Скотт Браун [9]
Рис.1.2.9.Undergraduate Science Building, Life Sciences Institute and Palmer Commons complex, Университет Мичигана, Мичиган, арх. майстерня ”Venturi, Scott Brown and Associates” , 2005 . Проект. Перспективне зображення [10]
Рис.1.2.10.Схеми руху та зв’язку Undergraduate Science Building з міським середовищем, Life Sciences Institute and Palmer Commons complex, Университет Мичигана, Мичиган, арх. майстерня ”Venturi, Scott Brown and Associates” , 2005 [10]
Рис.1.2.11. Головний вхід до Музею дитинства(Children’s Museum) у Х'юстоні, Техас, арх. Роберт Вентурі, 1992 [10]
Рис.1.2.12. Guild House, головний вхід до будинку для престарілих у Філадельфії, арх. Роберт Вентурі, 1960-1965 [9]
|
|
Рис.1.2.13. Загальний вигляд каплиці єпископальної академії (Episcopal Academy Chapel), Newtown Square, Пенсильвания, арх. майстерня ”Venturi, Scott Brown and Associates”,2008 ( фото: Меtt Wargo) [10] |
Рис.1.2.14. Головний фасад каплиці єпископальної академії (Episcopal Academy Chapel), Newtown Square, Пенсильвания, арх. майстерня ”Venturi, Scott Brown and Associates”, 2008 [10] |
|
Рис.1.2.15. План каплиці єпіскопальної академії (Episcopal Academy Chapel), Newtown Square, Пенсильвания, арх.майстерня Venturi, Scott Brown and Associates, 2008 [10] |
|
|
Рис.1.2.16. Перспективне креслення інтер’єру каплиці єпіскопальної академії (Episcopal Academy Chapel), Newtown Square, Пенсильвания, арх.майстерня Venturi, Scott Brown and Associates, 2008 [10] |
|
|
Рис.1.2.17. Інтер’єр каплиці єпіскопальної академії (Episcopal Academy Chapel), Newtown Square, Пенсильвания, арх.майстерня Venturi, Scott Brown and Associates, 2008 [10] |
|
|
Рис.1.2.20. Головний фасад конгрегация Beth El у Санбері, Пенсільванія, арх. майстерня ”Venturi, Scott Brown and Associates”, 2007 (фото: Мэтт Wargo) [10] |
|
Рис.1.2.21. Малюнок "Eclectic House Series", автори Роберт Вентурі та Скотт Браун, Photo Courtesy Venturi, Scott Brown and Associates, 1977 [11] |
|
|
Рис.1.3.22.-1.3.23. Вид на прибудоване ліве крило Sainsbury Wing – National Gallery Extension (Розширення Національної галереї) у Лондоні, архітектори Р. Вентурі і Д. Рауха, 1987-1991 [9] |
|
|
|
Рис.1.3.24. Загальний вигляд віли Johnson House , Вейл, Колорадо, арх. Роберт Вентурі,1976 [14] |
Рис.1.3.25. План віли Johnson House, Вейл, Колорадо, арх. Роберт Вентурі, 1976 [14] |
Рис.1.3.24. Фасади віли Johnson House у Вейл, Колорадо, арх. Роберт Вентурі, 1976 [14]
|
Рис.1.3.24. Загальний вигляд віли Tucker – House, Кантонаха, арх.Роберт Вентурі, 1970 [7]
|
|
Рис.1.2.15. Загальний вигляд паромного терміналу Whitehall Ferry Building, арх. Роберт Вентури [8]
|
|
Рис.1.2.16. Загальний вигляд паромного терміналу Whitehall Ferry Building, арх. Роберт Вентури [8]
|
Рис.1.3.28. Перспективне зображення Dilworth House Condominiums у Филадельфії, США, архітектурна мастерня ”Venturi, Scott Brown and Associates” [5]
|
|
Рис.1.3.29. Креслення фасаду Dilworth House Condominiums у Филадельфії, США, архітектурна мастерня ”Venturi, Scott Brown and Associates” [10] |
Рис.1.3.30. Історичний Dilworth House Condominiums у Филадельфії, США, архітектурна мастерня ”Venturi, Scott Brown and Associates” [5] |
|
|
Рис. 2.1.31. Загальний вигляд прибудови критого басейну до резиденції в Ллевелін Парк, арх. Роберт Стерн [11]
Рис. 2.1.32. Вхідний портал прибудови критого басейну до резиденції в Ллевелін Парк, арх. Роберт Стерн [11] |
|
Рис. 2.1.33. Інтер’єр басейну у прибудові до резиденції в Ллевелін Парк, арх. Роберт Стерн [11]
|
|
Рис. 2.1.34. Загальний вигляд котеджу в Колфаксі, Принстон, Нью-Джерси, арх. Роберт Стерн [11]
|
|
Рис. 2.1.34. Загальний вигляд резиденції в Іст-Гемптоні, Нью-Йорк, арх. Роберт Стерн [11]
|
|
Рис. 2.2.35. Загальний вигляд Будівлі Державної Служби у Портленді , Орегон, США, арх. Майкл Грейвс,1979-1982 [9] |
Рис. 2.2.36 -37. Фасади будівлі Державної Служби у Портленді , Орегон, США, арх. Майкл Грейвс, 1979-1982 [12] |
Рис. 2.1.38-39. Загальний вигляд Humana Building( офіс страховой компанії Humana)
в Луїсвіллі, штат Кентукі, США, арх. Майкл Грейвс,1982 -1985 рр. [9]
|
|
Рис. 2.1.40. Оглядова площадка Humana Building в Луїсвіллі, Кентукі, США, арх. Майкл Грейвс,1982 -1985 рр. [11]
Рис. 2.1.41. Креслення головного входу Humana Building в Луїсвіллі, штат Кентукі, США, арх. Майкл Грейвс,1982 [12] |
Рис. 2.2.42. Головний фасад Інституту Мистецтв, Міннеаполіс, штат Міннесота, США, арх. Майкл Грейвс, 2001-2006 [11]
Рис. 2.1.43. Загальний вигляд Федерального резервного банку Далласа, Х'юстон, арх. Майкл Грейвс, 2002-2005 [9]
|
Рис. 2.1.44. Загальний вигляд ROLEX WATCH TECHNICUM Training & Service Center, Lancaster, США, арх. Майкл Грейвс, 2001 [12] |
|
Рис. 2.1.45. Креслення фасаду ROLEX WATCH TECHNICUM Training & Service Center, Lancaster, США, арх. Майкл Грейвс, 2001 [12] |
|
Рис. 2.1.46. Загальний вигляд Центральної бібліотеки в Денвері,США, проект Michael Graves & Associates, 1995 [12]
|
|
Рис. 2.1.47. Загальний вигляд Центральної бібліотеки в Денвері,США, проект Michael Graves & Associates, 1995 [12]
|
|
Рис. 2.1.48. Вид на стару будівлю Центральної бібліотеки в Денвері,США, проект Michael Graves & Associates, 1995 [12]
|
|
Рис. 2.1.49. Креслення фасаду Центральної бібліотеки в Денвері,США, проект Michael Graves & Associates, 1995 [12]
|
|
Рис. 2.1.50. Генеральний план бібліотеки в Денвері,США, проект Michael Graves & Associates, 1995 [12] |
|
Рис. 2.1.51. Розріз бібліотеки в Денвері,США, проект Michael Graves & Associates, 1995 [12]
|
|
|
Рис. 2.1.52-53. Інтер’єр Центральної бібліотеки в Денвері,США, проект Michael Graves & Associates, 1995 [12] |
|
|
|
Рис. 2.1.54-55. Інтер’єр Центральної бібліотеки в Денвері,США, проект Michael Graves & Associates, 1995 [12] |
|
|
Рис. 2.1.56. Головний фасад Музею автомобілів Лаувмана у Нідерландах, Гаага, арх. М. Грейвс [12] |
|
Рис. 2.1.57-58. Загальний вигляд Музею автомобілів Лаувмана у Нідерландах, Гаага, арх. Майкл Грейвс [12] |
|
|
Рис. 2.1.59. Інтер’єр Музею автомобілів Лаувмана у Нідерландах, Гаага, арх. Грейвс [12] |
|
Рис. 2.1.60. Генральний план Музею автомобілів Лаувмана у Нідерландах, Гаага, арх. Майкл Грейвс [12]
|
|
Рис. 2.1.61. Загальний вигляд Будівлі Суду Сполучених Штатів, Вашингтон, арх. Майкл Грейвс, 1996-2005 [12]
|
|
Рис. 2.1.62. Загальний вигляд EL GOUNA VILLAS у Єгипті, арх. Майкл Грейвс, 1997 [12]
|
|
Рис. 2.1.63. Загальний вигляд HYATT REGENCY HOTEL у Єгипті, арх. Майкл Грейвс, 1996 [12]
|
|
Рис. 2.1.64. Інтер’єр HYATT REGENCY HOTEL у Єгипті, арх. Майкл Грейвс, 1996 [12]
|
|
|
|
|
|
Рис. 2.1.65. Загальний вигляд будівлі офису DISNEY, Бербанк, США, арх. Майкл Грейвс, 1991 [12]
Рис. 2.1.66. Головний фасад будівлі офису DISNEY, Бербанк, США, арх. Майкл Грейвс, 1991 [12]
Рис. 2.1.67. Інтер’єр офису DISNEY, Бербанк, США, арх. Майкл Грейвс, 1991 [12]
|
Рис. 2.1.65.
Рис. 2.1.66.
Рис. 2.1.68. . Загальний вигляд готелів "Дельфін" і "Лебідь" в Діснейленді, Флорида, США, арх. Майкл Грейвс, 1988 [12]
|
Рис. 2.1.69 - 70. Загальний вигляд готелів "Дельфін" і "Лебідь" в Діснейленді, Флорида, США, арх. Майкл Грейвс, 1988 [12]
|
|
|
Рис. 2.1.71. Фрагмент фасаду готелю в Діснейленді, Флорида, США, арх. Майкл Грейвс, 1988 [12] Використання суперграфіки
|
Рис. 2.1.72. Перспективне зоображення Школи St. Coletta у Вашингтоні, США, арх. Майкл Грейвс, [12]
Рис. 2.1.73. Головний фасад Школи St. Coletta у Вашингтоні, США, арх. Майкл Грейвс, [12]
Список використанної літератури:
1. R. Vеntuгi, Complexity and contradiction in architecture, published by the Museum of Modern Art, New York, 1966 (Вентури Р. Сложность и противоречия в архитектуре, изданная Музеем современного искусства в Нью-Йорке).
2.Опубл.: Вентури Р. Из книги «Сложность и противоречия в архитектуре» / Роберт Вентури // Мастера архитектуры об архитектуре / под общ. ред. А. В. Иконникова, И. Л. Маца, Г. М. Орлова. – М., 1972. – С. 543–558.
3. Дженкс Ч. Язык архитектуры постмодернизма/Перевод с англ. А. В. Рябушина, М.В. Уваровой ; Под ред. А. В. Рябушина, В.Л. Хайта – М.: Стройиздат, 1985. – 136 ст.
4.: Левинсон А., статья, Старый и новый балет, издательство Свободное искусство, Петроград, февраль 1917. Митин журнал.Вып. 50 (лето 1993).Редактор Дмитрий Волчек, секретарь Ольга Абрамович. С.84-116.
5. Белоголовский В. Cтатья: «Уроки Вентури», интервью с Робертом Вентури и Денис Скотт Браун. [http://archi.ru]
6. Белоголовский В., інтервью с Майклом Грейвсом. [http://archi.ru]
7. Тарасов В. Статья «В поисках гармоничного дома», журнал «Архитектура и строительство», вып.: 07/2007.- С.18 – 19. [http://www.alfaplan.com.ua/]
8. Interview with Denise Scott Brown and Robert Venturi [http://www.archdoc]
9. http://en.wikipedia.org
10.http://www.adammarcus.com
11.http://www.mensh.ru
12. Альбом «Аrchitecture of the future», http://vk.com
13. http://www.vvveb.net
14. http://carmelist.dreamwidth.org
15. http://rosdesign.com. (за матеріалами словника Комарової І. І. "Архітектори" )
16. http://architime.ru