1.2. Метод символізму та іконографії

Метод символізму та іконографії, покладений в основу створення бестселер "Уроки Лас-Вегаса" (у співавторстві з дружиною Денис Скотт Браун і колегою Стівеном Айзенуром) і став в подальшій творчості Вентурі головним методом. Автори дослідили придорожню архітектуру символів і комерційну іконографію

Лас - Вегаса. Їх дуже вразили життєва сила і енергетика, неробство і фанфарність, відверта вульгарність і потворність, а головне - гіпертрофовані вивіски цього міста. Так вони дізнались про символіку та визначили, що символізм є необхідною функцією архітектури, що він підключає спілкування з спільнотою; показали, що можна бути настільки ж функціональним при символізмі як при будь-якому іншому аспекті архітектури [ 8].

І саме там Вентурі зрозумів, що можна і потрібно вчитися не тільки у визнаних геніїв або екстраординарних речей, а й у того, що прийнято вважати ординарним, щоденним. Але в той же час інтерпретації повинні бути високохудожніми, потрібно відходити від стереотипів, а що б звичайний споживач зрозумів таку архітектуру, її потрібно пояснювати. Роберт Вентурі вважав, що метод символізму присутній у всіх видах мистецтва, що вони (види мистецтва) намагаються щось сказати за допомогою розповіді, символіки та репрезентації. Теж можна сказати і про архітектуру минулого: в єгипетських храмах, грецьких портиках, мозаїках ранніх християнських церков або у вітражах великих європейських соборів - символізм був присутній завжди. «Все це оповідання, за допомогою яких будівлі минулого намагалися вам щось донести - Католіцизм, Протестантство або щось ще. У наш з вами час іконографія може бути нанесена на будівлі у вигляді вивісок, орнаментів або електронних табло », - казав Вентурі [ 5].

"Ми забували, що форми були будівлями, текстура - скульптурним рельєфом, акцент був статуєю (і статуєю, що представляє людину та ідеали), артикуляція була порталом, або декорацією, ритм створювався пілястрами, колір і малюнок були функціями стін, а фокус був обеліском, знаком , що увічнюють важливу подію. Ми спаплюжили ясні асоціації, що викликає більшістю архітектурних і скульптурних елементів пьяцца: орнаментацією на фасадах палаццо, що символізує архітектурний і структурний зміст і підтримуючої династичні заслуги та суспільні цінності; фасадом собору, схожим на афішу з нішами для вікон. Ми ігнорували іконографію в архітектурі, коли підкреслювали функціональні та структурні якості будівель на Пьяцца і ідоалізували їх просторові ефекти, забуваючи їх символічні якості. Ми отримували натхненні уроки у просторах Риму, але урбанізм, до якого ми прагнули, повинен бути результатом і простору, і знаків. Ми повинні були пройти шлях до Лас-Вегаса, щоб вивчити урок про Рим і визнати символізм у нашому визначенні архітектури. <…> Ми скоро зрозуміли, що якщо ігноруєш знаки як візуальне засмічення - ти пропав. Якщо шукаєш простору між будівлями в Лас-Вегасі - ти теж пропав. <…> Тільки коли бачиш будівлі як символи в просторі, - це середовище набуває якість і значення. І коли будівель не бачиш взагалі, вночі, коли помітні лише реклами і ілюмінації - ми бачимо Стріп (Strip - неоновий просторовий стрижень веселого і азартного бізнесу в Лас-Вегасі) у чистому її вигляді .<...>

Сенс символізму "незграбної" комерційної архітектури відрізняється від символізму традиційного міста. Популярне мистецтво Стріп більше висловлює ідеологію влади, ніж "високий" дизайн вмілої, точною, чудової гри обсягів на світлі управлінь корпорацій, які великий бізнес перейняв у прогресивного символізму ортодоксальної Сучасної архітектури „ [ 4].

Свій напрям сам архітектор сформулювати наступним чином:

„Архітектура - це кров з символами на ньому. Для багатьох архітекторів це визначення буде шокуючим, оскільки визначення архітектури за останні 75 років стосувалися просторових, технологічних, органічних або лінгвістичних аспектів... Але орнамент і символіка -… - ігнорувалися або засуджувалися в Сучасній архітектурі... Але нам подобається виразний дах в архітектурі, який включає функцію в нашому визначенні, і нам подобається допустима символічна риторика в нашому визначенні, спочатку не притаманна цій кровлі, яка розширює зміст архітектури зовні і впроваджує функціональність самій піклуватися про себе”[ 2].

Найяскравішим прикладом архітектурних поглядів Роберта Вентурі є особняк Vanna Venturi House (рис. 2 - 7), який він спроектував і збудував для своєї матері в період з 1962 по 1964 рр.. Це перший будинок, де мають місце символічні посилання. Він прямо заявляє:"Це я - будинок, це я - житло"[ 10]. За традиційним фасадом ховається безліч сюрпризів у внутрішньому просторі.

Оцінюючи лише зовнішній вигляд, будівлю іноді називають плоскою стилізацією, але і спереду і ззаду є двозначність у зв'язку з товщиною фасадів. Символічну образність житла можна виявити через його зовнішній вигляд з широким симетричним фронтоном, як класичний фронтон, який в даному випадку повинен бути поділений, і труби стирчать більшим чином зі зворотного боку. Головний вхід знаходиться в центрі, створюючи відчуття симетрії, що не пов'язано з розміщенням вікон. Віконні прорізи виносять на фасад функціональне зонування інтер'єру. Взагалі, весь будинок спроектований за методом ”з середини назовні”; при досить суворому зовнішньому вигляді ускладнюється внутрішній простір, проста зовнішня форма містить в собі складну внутрішню організацію форм і об'ємів [ 8].

План будівлі містить лише п'ять кімнат,та за рахунок зіставлення зовнішнього фасаду з міським масштабом, будинок здається набагато більшим, ніж є насправді. На першому поверсі поруч зі сходами знаходиться камін, тим самим конкуруючи між собою за центральне ядро будинку. Також на першому поверсі по бажанню матері Вентурі є кухня і спальня. На другому поверсі знаходиться ще одна спальня, місце для зберігання, а також тераса. «Сходи в нікуди" на другому поверсі також інтегруються в ядро ​​простору. Вони піднімаються на незручний кут та за рахунок крутого схилу взагалі втрачають свою головну функцію, а на іншому рівні вони служать як сходи для очищення високих вікон на другому рівні. Для того, щоб створити більше протиріччя і складностей, Вентурі експериментував зі шкалою. Всередині будинку певні елементи "дуже великі", наприклад, розмір та висота каміна в порівнянні з розмірами приміщення. Двері широкі і низькі, особливо порівняно з грандіозністю вхідого простору. Задній фасад будинку має негабаритні вікна, які суттєво перебільшені в розмірах. Вентурі також звів до мінімуму циркуляцію простору всередині будинку, щоб збільшити розміри самих кімнат, скориставшись так званою системою зовнішніх шарів, ефект якої був призначений використати зовнішні конструкції як стіни та як „екрани”. Наприклад, на сході скляна стіна втоплена в цілях формування критого простору відображеного задньою стіною. Ця ж ідея використовується в менших масштабах для спальні [ 8].

У архітектурі Vanna Venturi House прямокутні, криволінійні та діагональні елементи збираються разом (а іноді й зіставляються один з одним) таким чином, що безперечно створюють складності і протиріччя.

Поєднуючись, метод цитування та метод символізму призводять до наступних висновків: архітектура має бути аналітичною, а не просто копіюватися з минулого. можна зустріти навмисне порушення пропорцій ордерних форм або класичних канонів, наприклад, введення портиків з непарним числом колон під фронтоном. Використовувати історичний досвід треба так, щоб не виникало жодної плутанини між історичним і сучасним.

Яскравим підтвердженням цієї думки є нездійснений проект філадельфійського концертного комплексу (мал.8). Його фасад нагадує класичний портик. Разом з тим, він дуже сучасний. Портик лише знайоме посилання до історії, а нижня частина фасаду прикрашена постійно змінюваними електронними екранами. Така архітектура має назву комунікаційна.

Роберт Вентурі, пояснюючи цей термін, проводив паралель між архітектурою комунікаційною та просторовою( адже в більшості випадків, архітектура сприймається саме як простір). На його думку, архітектура володіє двома складовими. Перш за все - це кров, притулок. Друга складова - це комунікативність, декор на фронтоні притулку. Тож простір - лише один з багатьох компонентів архітектури.

Як відомо, Роберт Вентурі, опираючись на метод символізму, ділить будинки на дві групи: качки і декоровані сараї.

Качки - це будівлі, в яких функціональна і об'ємно - просторова організація підпорядковані символічній формі. Декоровані сараї - це будинки, спроектовані точно за функціональною програмою без оглядки на естетику, все символічне привнесено в них ззовні, у вигляді накладних елементів.

Гіпотеза „декорованого сараю” знайшла відображення у об’єкті Undergraduate Science Building (Life Sciences Institute and Palmer Commons complex)(мал. 9-10). Проектування комплексу включає в себе ідеї з дев'ятнадцятого століття, горища промислових і складських приміщень, у тому числі власні офіси Venturi, Scott Brown and Associates на головній вулиці, і академічні структури, і будівлі лабораторій Альберта Кана в штаті Мічиган. Прості прямокутні плани, широкі структурні фасади з цегли або каменю і великі регулярно розташовані вікна можуть слугувати для різних функцій. Декор та орнаменти розміщені економно лише для підкреслення деталей. Використання прикрас полегшує прості та „нудні” пропорції великих лабораторій. Більшу різноманітність впровадили на міському масштабі - розширили території озеленення та транспортних комунікацій. Проаналізувавши внутрішній простір будівлі з дослідженнями контекстної структури на території кампуса, були сформовані системи руху та її інтенсивність, комунальних послуг, топографії, витрати води; були складені різні комбінації необхідних зв'язків між різними видами діяльності в межах будівлі [ 8].

Завдяки контекстуальному методу проектування, збільшилась функціональна ефективність та життєздатність простору, зменшила транзит як студентів, так і міських жителів та збільшила місця для відпочинку та зустрічей.

В Музеї дитинства (Children’s Museum)( рис.11) він використовує карнизи, які підтримують колони, стилізованими під дітей з простягнутими до верху руками

( аналогія). На дах Guild House, будинку для престарілих у Філадельфії( рис.12) Вентурі ставить бутафорну телевізійну антену - символ проведення часу жильців, їх зв'язок з навколишнім світом.

Важливість іконографія прослідковується у проекті двох 25-поверхових вежах, які плануються для Шанхаю. По своїй суті вони нагадують будівлі Міса Ван де Роє, але їх фасади покриті електронними орнаментами. Ці вежі дуже символічні й вони підкріплюють ідею архітектури як символу, що йде в розріз з популярною сьогодні гротескною драмою скульптурної архітектури.

Whitehall Ferry Building (рис.13-14) цікавий тим, що його фасад покрит світлодіодами, тому не має товщини. Він випромінює світло і цим привертає до себе увагу. Інформація на фасаді постійно змінюється, несе в спільноту повідомлення, як це робили фрески в період ренесансу. Це є головною ідеєю, слугує зв'язком між цивільним і культовим зодчеством.

У каплиці єпіскопальної академії (Episcopal Academy Chapel)( мал.15 -19) Вентури використовує весь свій досвіт – метод непрямого цитування з готичних соборів та метод символізму, враховуючи при цьому потреби замовника: перша- відсутність нефу, призвела до цікавого півкола у плані( симетричного та складного); друга вимога - люди не повинні бачити спину тих, хто перед ними. Замість цього, парафіяни сидять один навпроти одного і дивляться на вівтар і в обличчя один одного. Для вирішення важливого аспекту освітлення були використані високі вікна зенітних ліхтарів(як у готичних церквах). Але вони йдуть по круговому периметру каплиці.

Шпиль має символічне значення: два пересічних літака, які піднімаються разом. Незважаючи на любов до прикрас, в даному контексті в них немає сенсу, адже тут все охоплює духовність. Орнамент в незначній мірі з’являється на зовнішніх стінах каплиці [ 8].

Схожа до способу проектування каплиці і Конгрегація Beth El (рис.20), яка знаходиться в невеликому містечку Санбері, штат Пенсільванія. Це будинок із червоної цегли, як і всі інші цивільні та громадські будівлі в місті, що допомагає їй вписатися в контекст.

Функціональна причина була дуже важливою, вона не вимагала прикрас. Цікава і красива структура покрівлі, в якій слабо перегукуються крокви і склепіння середньовічної каплиці. Синагога має великий суспільний сектор, навіть світло використовується як елемент звернення уваги на поклоніння групі, ніж до прагнення людини до Небес. Вона включає в себе внутрішній двір. Кожна будівля має окремий фасад та вхіду, в будівлю можна зайти не тільки через головні двері, але й через аркаду. Купол перекликається з візантійським стилем [ 8].

Важливість символізму прослідковується не лише в будівлях, а й інших творчих пошуках Роберта Вентурі. Наприклад, ідея малюнка "Eclectic House Series"

( рис.21) в тому, що архітектура може бути багатошаровою,символічною, репрезентативною і декоративною. Архітектура може бути непослідовною і суперечливою, а також просто жартівливою і перевтілюватися в різні історичні стилі. [ 5].