2.Структура споживання

Слід зазначити, що структура споживання парфумерно-косметичних товарів в Україні та Європі дещо відрізняється. Так, близько 25 % загального обсягу в країнах Європейського Союзу складають засоби особистої гігієни (засоби для миття та гоління, дезодоранти та депілятори), ще дві чверті від загального обсягу продаж складають засоби для догляду за волоссям (25 %) та засоби для догляду за шкірою (23 %). Парфумерна продукція складає 15 %, і на останньому місці продаж декоративної косметики – 12 %. В Україні ж найбільшою популярністю користуються продукти таких категорій, як декоративна косметика, засоби для догляду за волоссям та шкірою. Найменшу частку в обсягах займають дезодоранти та депілятори Нині недорога косметика становить понад 60 % ринку, косметика середнього цінового сегменту – близько 30 %, дорога селективна – приблизно 10 % ринку. За даними представників вітчизняних мереж ринкова частка спеціалізованих торгових точок зросла до 20–30 %. Звичайно, попереду в Україні – Київ, де ця частка сягає 70 % (близько 40–50 % припадає на спеціалізованi магазини та 20 % – на спецвідділи у супермаркетах). У регіонах на базарах реалізовується поки що понад 80 % косметики та парфумерії, однак і там ця частка невпинно зменшується. Левова частка парфумерно-косметичної продукції реалізується через так звані дрогери (Drogerie – формат роздрібної торгівлі, мережеве торгове підприємство, що орієнтоване на продаж асортименту товарів першої необхідності, в основному непродовольчих – парфумерії, косметики, побутової хімії, засобів гігієни, ліків), що представлені досить широко: міжнародною мережею Watsons (донедавна – ДЦ), а також локальними гравцями – “Космо”, “Єва”, Prostor. Серед спеціалізованих парфумерно-косметичних магазинів виділяються мультибрендові (Brocard, “Роксолана”, Organics) і монобрендові (Yves Roches, Lush, L’Occitane). Прямий продаж косметики (Avon, Mary Kay тощо) становить близько 5 % від загального обсягу ринку. Аптечний продаж косметики також є невеликим, але стабільним сегментом ринку. Найбільшим гравцем парфумерно-косметичних продажів в Україні, за даними експертів Euromonitor і Planet, є міжнародна мережа Watsons (212 магазинів формату дрогери та 28 аптек у 64 містах в усіх регіонах України). 

3.Тенденції українського ринку косметичних виробів та перспективи його розвитку

Виходячи з вищезазначеного, наведемо основні тенденції українського ринку косметичних товарів в 2011 році:  * 92% ринку вітчизняної косметики займають марки іноземних виробників. Це насамперед пов’язано з відсутністю конкурентоздатних виробничих потужностей в Україні пострадянського періоду;  * зберігається ненасиченість українського ринку косметики.  Саме український косметичний ринок натепер вважають най перс пек-тивнішим у Східній Європі після Росії та Польщі;  * українці витрачають на косметику в середньому втричі менше, ніж європейці;  * традиції продажу салонної косметики виробниками в самих салонах розвинуті недостатньо;  * значну долю ринку займають інтернет – магазини.  Популярність косметики робить її вельми привабливою для підробки. Косметичні товари, що найчастіше купуються, мають найбільш високі рейтинги фальсифікації. Як і в столиці, так і в інших маленьких і великих містах України можна придбати губну помаду, лак для нігтів чи тіні “славетних” виробників вартістю 5–10 грн. Слід зрозуміти, що реально така продукція коштує набагато дорожче. Досить часто фальсифікатори грішать використанням у виробництві неякісних чи прострочених інгредієнтів, які є небезпечними для здоров’я споживачів . Продаж нелегальної парфумерно-косметичної продукції в Україні є надзвичайно поширеним явищем, масштаби якого не просто порівняні з легальним ринком, а й цілком можуть його перевершувати. Мова йде про «паралельний» імпорт, неякісні імітації продукції відомих марок і відверті підробки .  Фальсифікована продукція зазвичай реалізується через дрібну роздрібну торгівлю та мережі лотків, а також ринки. Продукцію навіть найбільш “іменитих” фірм підробляють, додаючи у її склад парафін, собачий жир і навіть каніфоль.  Органи виконавчої влади повинні застосовувати всі необхідні заходи для забезпечення того, щоб в обігу на ринку були тільки ті косметичні продукти, які відповідають встановленим вимогам.  Косметичні продукти, які вводяться в обіг на ринку України, не повинні заподіювати шкоди здоров’ю людини та її життю, за умови додержання нормальних умов застосування або умов, які можна розумно передбачити.  При цьому треба враховувати:  * зовнішній вигляд продукту;  * зміст етикетки;  * будь - які інструкції щодо використання та утилізації;  * а також всі інші вказівки чи відомості, надані виробником.  З погляду споживачів актуальним питанням є маркування виробів. Споживачі повинні мати чітку та зрозумілу інформацію про товар, який хочуть придбати. Маркування виробів є одним з суттєвих шляхів забезпечення споживачів цією інформацією.  На продукції іноземного виробництва, що надходить до продажу, на тарі та упаковці подані відомості:  * назва або позначення, а також місцезнаходження або юридична адреса виробника або особи, яка ввела косметичний продукт в обіг, а також назва країни походження косметичного продукту. Ці відомості можуть наводитися у вигляді абревіатур, за умови, що такі абревіатури дозволяють легко ідентифікувати виробника;  * номінальний, на момент пакування, вміст у вигляді маси чи об’єму.