Тема 8. Українська культура другої половини хvіі-хvііі ст.

Мета: систематизувати та закріпити знання про розвиток освіти: початкові школи, університети, колегіуми, розвиток та занепад українського книгодрукування, досягнення науки та філософії, розвиток літератури, архітектури, театру та розвиток музики.

План лекційного заняття

1. Загальні умови розвитку української культури у другій половині ХVІІ – ХVIII ст.

2. Розвиток освіти, науки, літератури.

3. Поліграфічна справа на Україні у XVIIст.

4. Архітектура й образотворче мистецтво. Українське бароко.

5. Музична культура та театральне мистецтво на Україні у ХVIII ст.

План семінарського заняття № 1

1. Характерні особливості розвитку української культури другої половині ХVІІ - ХVIII ст.

2. Розвиток освіти в Україні у другій половині ХVІІ і ХVIII ст.

3. Початки вітчизняної науки: І. Гізель, Л. Баранович, І. Галятовський,

Г. Сковорода.

План семінарського заняття № 2

1. Діяльність Києво-Печерської, Почаївської, Чернігівської книгодрукарень.

2. Розвиток архітектури. Українське бароко. Видатні пам’ятки , постаті.

3. Розвиток українського музичного мистецтва у другій половині ХVІІ і ХVIII ст.

Перелік питань для самостійної роботи

1. Розвиток науки і філософії. Діяльність Ф.Прокоповича і Г.Сковороди.

2. Розвиток літератури: церковна література, громадська і любовна лірика, орації.

3. Розвиток театру. Вертеп. Шкільна драма.

4. Український живопис другої половини XVII –XVIII ст. О.Білявський, І.Рутковський, Й.Кондзелевич, Лука Долинський та ін.

5. Розвиток іконопису. Лаврська школа.

1. Активізація культурно- освітньої діяльності в XIV – першій половині XVII ст. створювала підстави для формування ідеології визвольного руху, який досяг найбільшого розмаху в роки війни з Польщею, очоленої Б.Хмельницьким.

Повстання 1648 року, яке майже від самого початку переросло у всенародну війну за волю України стало в багатьох моментах подією історичною. Це стосується і культурного життя.

Патріотичне піднесення і почуття гордості після славних перемог козацького війска, участь у війні вихідців з усіх українських земель, козацькі походи, величезні перерміщення населення – все це сприяло і культурній інтеграції різних регіонів. У ході війни зароджувалась і міцніла українська державність, яка значною мірою використовувала форми, що склалися в козацькому середовищі ще до війни.

Оскільки в державі провідні позиції посіли козаки і козацька старшина, за межами України утверджувалось поняття про українців як про «козацьку націю». Та й самі українці сприймали козацькі атрибути як загальнонаціональні і державні символи. Постать героя-козака, захисника Вітчизни, надовго стала провідним образом українського пісенного фольклору, героїчного епосу, народного малярства, козацька тема – головною в українській національній історіографії.

Незабаром після смерті Б. Хмельницького настала доба, яку назвали часом Руїни. Було все : і криваві конфлікти у колах козацької старшини, і спустошливі війни Росії, Польщі й Туреччини за Україну, і татарські напади, і на довершення остаточний поділ основного масиву українських земель на Правобережжя, яке залишилося під владою Польщі і Лівобережжя, де українська козацька держава опинилась у васальній залежності від Росії, а згодом була зведена на рівень автономної провінції та, врешті-решт позбавлена будь-якого самоврядування.

Буковина перебувала тоді у складі Молдавського князівства – васала Туреччини, на Закарпатті господарювали угорські магнати, хоча верховним володарем краю стала Австрійська імперія.

Розподіл України поміж чужими державами згубно вплинув на стан культури. Той час, поки в Лівобережній Україні-Гетьманщині зберігалися інститути української державності чи навіть їх залишки, був сприятливим для творчого розвитку нашої культури. Зокрема, свідому державну політику підтримки церкви, мистецтва, освіти проводив гетьман Іван Мазепа.

Існування Гетьманської держави не дало згаснути культурі у Слобідській Україні, де зберігався козацький полковий устрій, хоча цей і підпорядковувався безпосередньо російській імперії. На характер української народно-побутової культури величезний вплив мала Запорізька Січ.