Система автоматичного керування гтд

сукупність пристроїв, що автоматично забезпечують виконання з необхідною точністю обраних програм керування газотурбінним двигуном літального апарата на сталих і перехідних режимах його роботи. С. а. у. ГТД виконує наступні основні функції: 1) автоматичне керування пуском двигуна з виходом на режим малого газу при всіх заданих умовах експлуатації; 2) швидкий і безпечний для двигуна перехід на інші режими роботи при керуванні двигуном або при різкій зміні зовнішніх умов; 3) підтримка заданого режиму роботи двигуна або його зміна відповідно до програм керування; 4) виключення виходу двигуна на небезпечні режими роботи, на яких неприпустимо знижуються запаси міцності деталей або ж порушується стійкість процесів у компресорі, камері згоряння, форсажній камері або вхідному пристрою. При цьому регулюються наступні параметри, що характеризують режими роботи двигуна: частота обертання ротора турбокомпресора, температура газів, ступінь підвищення тиску в компресорі, ступінь зниження тиску в турбіні, ковзання роторів турбокомпресорів й ін.

С. а. у. ГТД можуть бути класифіковані по таких ознаках: по числу контурів керування (одне-, багатоконтурні), по виду керуючого впливу (безперервні, дискретні), по виду використовуваної енергії (гідромеханічні, пневматичні, електричні й комбіновані). По способі об’єднання різних типів регуляторів С. а. у. ГТД можуть бути: гідроелектронні, у яких всі основні функції регулювання виробляються за допомогою гідромеханічних лічильно-вирішальних пристроїв, і тільки для виконання деяких функцій (обмеження температури газу, частоти обертання ротора турбокомпресора й ін.) використаються електронні регулятори; супервизорние, у яких електронні регулятори використаються для корекції в обмеженій області роботи гідромеханічних регуляторів, що безпосередньо впливають на виконавчі органи; електронно-гідравлічні, у яких основні функції регулювання здійснюються за допомогою електронних пристроїв (аналогові або цифрових), а окремі функції – за допомогою гідромеханічних і пневматичних регуляторів; повністю електронні системи, у яких всі функції регулювання виконуються засобами електронної техніки, а виконавчі органи можуть бути гідромеханічними або пневматичними. Електронна частина типової електронно-гідравлічні системи регулювання турбореактивного двоконтурного двигуна містить канали обмеження максимальної частоти обертання вентилятора, обмеження температури газу за турбіною, керування напрямними апаратами вентилятора, селектор сигналів мінімального рівня й перетворювач вихідного сигналу селектора в сигнал із широтно-імпульсною модуляцією.

Гідромеханічна частина системи містить регулятор частоти обертання компресора з відцентровим тахометром, селектор, підсилювач із електромагнітним клапаном, автомат приемистости, обмежник максимального тиску повітря за компресором, автомат запуску. Узгодження каналів керування, що впливають на зміну подачі палива в основну камеру згоряння, здійснюється за допомогою селектирующих пристроїв електронного й гідромеханічного регуляторів. Система автоматичного керування турбореактивним двоконтурним двигуном з форсажем додатково включає систему регулювання подачі палива у форсажну камеру згоряння й систему керування площею критичного перетину реактивного сопла. Див. також «Регулювання двигуна».