Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
варіант 09.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
19.07.2019
Размер:
385.54 Кб
Скачать

4. Перевірка теплостійкості огородження для літнього теплового режиму.

Основна задача теплового розрахунку огороджуючої конструкції для літнього режиму – визначення амплітуди коливання температури на внутрішній поверхні огородження. Цю величину визначаємо за формулою:

, де

– розрахункова амплітуда коливання температури зовнішнього повітря;

– число, яке визнача є ступінь затухання температурних хвиль на внутрішній поверхні огородження.

, де

– максимальна амплітуда добових коливань температури у липні, визначається за [3, дод.2];

та – відповідно максимальне та середнє значення сонячної радіації, що поступає на поверхню. Максимальне значення – пряма сонячна радіація, середнє значення – розсіяна сонячна радіація, вибираємо з таблиць для західної орієнтації огородження [3, дод.7];

– коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішнього шару огороджуючої конструкції [2, дод.11];

– коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні для літнього режиму.

, де

–мінімальна швидкість вітру по румбам за липень (якщо , то приймаємо ), визначаємо за [3, дод.4].

За [2, дод.12] визначаємо, що місто Херсон знаходиться на географічній широті 46,5о. Отже, маємо наступні розрахункові величини:

;

Вт/м2;

Вт/м2;

=0,7;

м/с.

Тоді:

Вт/(м2К).

Знаходимо розрахункову амплітуду коливань температури зовнішнього повітря:

.

Величина згасання амплітуди коливань температури зовнішнього повітря:

, де

S1, S2, S3 – коефіцієнти теплозасвоєння відповідно 1-го, 2-го і 3-го матеріалів, які для літнього режиму обираються при умовах експлуатації А [1, дод.Л].

S1=17,98 Вт/(м2К);

S2=1,41 Вт/(м2К);

S3=9,06 Вт/(м2К).

Коефіцієнт теплової інерційності першого шару:

D1=R1xS1=0,020x17,98=0,36 <1;

Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні першого шару:

Вт/(м2К).

Коефіцієнт теплової інерційності другого шару:

D2=R2xS2=1,9x1,41=2,68 >1;

Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні другого шару:

Y2=S2=1,41 Вт/(м2К).

Коефіцієнт теплової інерційності третього шару:

D3=R3xS3=0,127x9,06=1,15 <1;

Вт/(м2К).

Теплова інерція огороджуючої конструкції:

D=D1+D2+D3=0,36+2,68+1,15=4,19.

.

Тоді:

.

Нормативне значення амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні влітку становить:

.

Оскільки < , то огородження є теплостійким для літнього теплового режиму.

5. Розрахунок повітропроникності огородження.

Перевіряємо огороджуючу конструкцію на відповідність нормам повітропроникності.

Район будівництва – м. Херсон. Огородження має світлові отвори, заповнені подвійним склінням у розділених рамах з ущільненням із поліуретану.

1. Розрахунковий перепад тисків:

, де

Н – висота будинку (від рівня підлоги першого поверху до верху витяжної шахти), м;

hi – висота від рівня підлоги першого поверху до середини огороджувальної конструкції i-го поверху, для якого проводиться розрахунок, м;

, – питома вага відповідно зовнішнього і внутрішнього повітря, Н/м3, що розраховуємо за формулами:

,

, де

– значення температури внутрішнього повітря, оС;

– розрахункове значення температури зовнішнього повітря, що приймається залежно від температурної зони [1,дод.Ж];

– максимальна із середніх швидкостей вітру за румбами за січень, м/с;

– коефіцієнт, що враховує зміну швидкості повітря за висотою будівлі [1, табл.Т.1].

Н=44м;

hi=1,5м;

Н/м3;

Н/м3;

м/с;

.

Па.

2. Визначаємо необхідний опір повітропроникності огороджуючої конструкції.

Для огороджуючих конструкцій необхідне виконання умови:

, де

– необхідний опір повітропроникності огороджуючої конструкції;

– опір повітропроникності огороджуючої конструкції.

Для непрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності визначаємо за залежністю:

, де

– допустима повітропроникність огороджуючої конструкції [1, табл.7].

м2годПа/кг.

Для світлопрозорих огороджуючих конструкцій необхідний опір повітропроникності визначаємо за залежністю:

, дед

=10Па – різниця тисків, за якою визначається масова повітропроникність світлопрозорої конструкції.

м2годПа/кг.

3. Розраховуємо дійсну величину опору повітропроникності:

Опори повітропроникності шарів огороджуючої конструкції визначаються за таблицями по товщині шару [2, дод.13]:

Шар 1: для δ1=0,04м Rд1=7848 (м2×год×Па)/кг;

Шар 2: для δ2=0,19м Rд2=3724 (м2×год×Па)/кг;

Шар 3: для δ3=0,1м Rд3=19620 (м2×год×Па)/кг.

Розрахунковий опір повітропроникності стіни:

2×год×Па)/кг.

Оскільки , то стіна задовольняє нормативним вимогам щодо повітропроникності. Для світлопрозорих огороджень визначається дослідним шляхом.

Література:

  1. ДБН В.2.6-31:2006 “Теплова ізоляція будівель”.

  2. Худенко А.А., Мельник В.О., Кольчик Ю.М. Будівельна теплофізика: Методичні вказівки до курсової роботи, КНУБА, 2002р.

  3. СНиП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика».

Теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій

лист

13

изм

к-во

лист

№док

підпис

дата