- •1. Завдання на курсову роботу.
- •2. Теплотехнічний розрахунок огороджуючої конструкції для холодного періоду року. Розрахунок товщини шару утеплювача.
- •3. Розрахунок вологісного стану огороджуючої конструкції.
- •4. Перевірка теплостійкості огородження для літнього теплового режиму.
- •5. Розрахунок повітропроникності огородження.
3. Розрахунок вологісного стану огороджуючої конструкції.
У якості розрахункової температури зовнішнього повітря приймається температура найбільш холодного місяця. Для міста Сімферополь:
.
Розрахунок вологісного стану проводиться графо-аналітичним методом.
1 . Визначаємо розподіл температур на границях шарів зовнішньої огороджуючої конструкції.
tвн
tзов
δ1
δ2
δ3
,
t1
t2
t3
t4
,
.
2. Багатошарове огородження з різних матеріалів розбиваємо на зони з однорідним паропроникненням. Для чого переріз конструкції зображаємо в масштабі опорів паропроникнення.
, м2годПа/мг.
, м2годПа/мг,
, м2годПа/мг,
, м2годПа/мг.
3. Визначаємо насичувальні парціальні тиски на границях шарів зовнішньої огороджуючої конструкції залежно від відповідної температури [2, дод9]:
Евн=2338 Па;
Е1=2182 Па;
Е2=2156 Па;
Е3=637 Па;
Е4=581 Па;
Езовн=562 Па.
Функція Е=f(t) є нелінійною залежністю, але для щільних шарів конструкції (перший та третій) нехтуємо нелінійністю та вважаємо графік функції прямою. Отже, для його побудови досить двох точок (на початку та в кінці шару).
Оскільки другий шар є нещільним, то, для побудови графіка Е=f(t) на його ділянці, за [2, дод9] знаходимо проміжні значення парціальних тисків залежно від відповідних проміжних значень температури.
Розраховуємо 5 проміжних значень:
,
, Е2-1=1783 Па;
, Е2-2=1468 Па;
, Е2-3=1203 Па;
, Е2-4=978 Па.
, Е2-5=793 Па.
4. Визначаємо розподіл дійсних парціальних тисків в товщі огородження.
Парціальний тиск водяної пари внутрішнього повітря:
Па.
Парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря приймається для температури найбільш холодного місяця року за [2, дод14]:
Па.
Порівняємо з величиною 0,9Е4:
0,9Е4=0,9х530=477 Па < , тому для розрахунків приймаємо
Па.
Для побудови графіка приймаємо:
Па,
Па.
Далі по залежності для стаціонарного переносу вологи визначаємо:
, де
м2годПа/мг.
Па,
Па.
По отриманих значеннях будуємо графік (рис. 2).
За графіком визначаємо зону конденсації – границя шарів II і III (зона х). Оскільки графіки не перетинаються, то маємо зону можливої конденсації.
Перевіряємо виконання умови , де
– збільшення вологості матеріалу у товщі шару конструкції, в якому може відбуватись конденсація вологи в холодний період року;
– допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості в матеріалу, в шарі якого може відбуватися конденсація вологи, що визначається за [1, табл.8] і для пористих бетонів становить 1,2%.
Дійсний парціальний тиск водяної пари в товщі шару матеріалу в перерізі х, Па, визначається за формулою:
, де
– сума паропроникності m перших шарів конструкції до внутрішньої поверхні шару, в якому відбувається конденсація. В даному випадку:
м2годПа/мг.
У даному випадку приймаємо Па.
Кількість вологи, що конденсується в товщі огороджуючої конструкції за період вологонакопичення:
, де
Z – тривалість періоду вологонакопичення у годинах, коли , Z=122діб.
кг/м2.
Визначаємо приріст вологи:
Умова виконана, та не потребує додаткової пароізоляції.