- •Міністерство освіти і науки України
- •Кафедра правових дисциплін
- •Господарське законодавство Курс лекцій
- •Модуль і Тема №1. Нормативно-правове забезпечення захисту прав споживачів.
- •1. Історичні передумови виникнення консумеризму. Основні історичні етапи розвитку консумеризму в світі і в Україні.
- •2. Нормативно-правове забезпечення захисту прав споживачів
- •3. Загальна характеристика Закону України “Про захист споживачів”.
- •2.Спеціалізований орган із захисту прав споживачів
- •3. Захист прав споживачів органами місцевого самоврядування.
- •4.Захист прав споживачів громадськими організаціями (об’єднаннями) споживачів.
- •2. Основні права споживачів щодо придбання, використання товарів і послуг
- •2.1. Право споживача на належну якість товарів, робіт, послуг
- •2.2. Гарантійні терміни та гарантійні зобов’язання
- •2.3. Право споживача у разі придбання ним товару неналежної якості
- •2.4. Права споживача при придбанні товару належної якості
- •2.5. Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт чи надання послуг
- •3. Особливості відшкодування моральної шкоди
- •Тема №4. Організація захисту прав споживачів на якість та безпечність товарів та послуг
- •1.Законодавче забезпечення реалізації права споживача на якість та безпечність товарів та послуг.
- •2. Вимоги щодо якості та безпеки товарів
- •3Астосування міжнародних стандартів
- •3. Система сертифікації в Україні. Органи сертифікації.
- •1. Основні принципи рекламної діяльності.
- •2.Внутрішня та зовнішня реклама.
- •3.Реклама на телебаченні та радіо
- •4. Недобросовісна та порівняльна реклами
- •5. Реклама на транспорті
- •6. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу
- •Тема №6. Недобросовісна конкуренція.
- •1. Правова кваліфікація економічної конкуренції.
- •2.Принципи, завдання та повноваження амку.
- •3. Поняття та види недобросовісної конкуренції.
- •Неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки
- •Неправомірне використання товару іншого виробника
- •Копіювання зовнішнього вигляду виробу
- •Підкуп працівника постачальника
- •Підкуп працівника покупця (замовника)
- •Досягнення неправомірних переваг у конкуренції
- •Неправомірне збирання комерційної таємниці
- •Розголошення комерційної таємниці
- •Схилення до розголошення комерційної таємниці
- •Неправомірне використання комерційної таємниці
- •4.Правовий захист від недобросовістної конкуренції.
- •5. Відповідальність за недобросовістну конкуренцію.
- •Тема №8. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів.
- •1. Загальні підстави відповідальності..
- •2. Цивільно-правова відповідальність
- •3. Адміністративна відповідальність
- •Стаття 155-1. Порушення порядку проведення розрахунків
- •Стаття 155-2. Обман покупця чи замовника
- •Стаття 156. Порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами
- •Стаття 156-1. Порушення законодавства про захист прав споживачів
- •Стаття 156-2. Порушення встановленого порядку промислової переробки, зберігання, транспортування або знищення конфіскованих спирту, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів
- •4.Кримінальна відповідальність
2.1. Право споживача на належну якість товарів, робіт, послуг
Право споживача на належну якість товарів (робіт, послуг) передбачено ст.6 Закону України „Про захист прав споживачів”. Відповідно до цієї статті продавець зобов’язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію та необхідні документи, які підтверджують належну якість продукції.
Належна якість продукції, роботи чи послуги – це властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.
До властивостей товарів та послуг, зокрема, належать: надійність, довговічність, ефективність, безпечність. Так, згідно Закону споживач має право надання необхідної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Інформація повинна надаватися до придбання споживачем товару (послуги), щоб він мав змогу зробити свідомий та компетентний вибір.
Відповідно продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, споживачу повинні надати інформацію про її сертифікацію. Сертифікати відповідності продукції повинні надаватися за першою вимогою споживача. Інша інформація доводиться до відома споживача виробником (виконавцем, продавцем) у відповідній документації, яка надається до продукції, вказується на упаковці, а також при маркіровані або іншим способом (у наглядній формі), прийнятим для окремих видів продукції.
Продукти харчування, що упаковані або розфасовані в Україні, повинні супроводжуватися інформацією про їх походження.
Забороняється введення в оборот фальсифікованої продукції. Фальсифікована продукція – продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи.
Згідно з п.5 ст.6 Закону виробник (виконавець) зобов’язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а у разі відсутності такого строку – протягом десяти років.
Строк служби – календарний строк використання продукції за призначенням, починаючи від введення в обіг чи після ремонту, протягом якого виробник (виконавець) гарантує її безпеку та несе відповідальність за істотні недоліки, що виникли з його вини.
Істотним недоліком вважається недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:
а) він взагалі не може бути усунутий;
б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Виробник (виконавець) зобов’язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва – протягом строку служби, в разі відсутності такого строку – протягом десяти років.