й кидали од себе густу тінь. 3) На березі блищав

вогонь у люльках у рибалок, неначе жар у(піч) .

4) А на дні тієї долини шуміла маленька річечка Моровиця по кам'яному дну, падаючи з (камінь) на (ка­мінь) ' 5) А там далі вона повилася між високи­ми вербами та лозами, що обступили її стіною з обох (бік) (/. Нечуй-Левицький).

Букви о-а,е-і,е-и в коренях дієслів

✓ N

У коренях деяких дієслів чергуються голосні звуки [о] - [а], [е] - [і], [е] - [и].

Букву а в корені дієслова пишемо перед наступним наголоше­ним суфіксом -а-, (-я-): гонити - ганяти, схопити - хапати. Букву і пишемо в коренях дієслів перед наголошеним суфік­сом -а-, (-я-): випекти - випікати, замести - замітати. Букву и пишемо в коренях дієслів перед р, л, якщо далі йде наголошений суфікс -а-: терти - витирати, забе- jpy - забирати. ^

1. Впишіть букву а. Прочитайте подані слова вголос, за­пам'ятайте їх написання.

Ск кати, к тати, кл нятися, л мати.

2. Впишіть букву і. Прочитайте подані слова вголос, за­пам'ятайте їх написання.

Стр ляти, зач пати, вигр бати, с дати, виб гати.

3. Впишіть букву и. Прочитайте подані слова вголос, за­пам'ятайте їх написання.

Заб рати, зад рати, завм рати, виб рати, зд рати.

20

ґ	л
М'який знак пишемо	М'який знак не пишемо
1. Після букв д, т, з, с, ц,	1. Після букв б, п, в, м, ф;
л, н, якщо ці букви пере­	ж, ч, ш, щ; г, ґ, к, х: річ,
дають м'які приголосні	любов.
Ід'], [т'], [3'], [дз'], [с'],
[ц'], [л'], [н']: лінь, мить,
вільний.
ч	J

21

2. Після букв, що позна- чають м'які приголосні, у середині складу з о: льон, льох.

3. Після м'якого приго- лосного [л'І перед наступ- ним м'яким приголосним: їдальня, польський.

4. У дієсловах на -ть-, -ться-: милується, спить.

5. У суфіксах -еньк-, -опьк-, -есеныс-, -ісіньк-, -юсіньк-:

золотенький, краплинонь- ^ ка, малесенький.

1. Впишіть м'який знак. Подані слова прочитайте вго- лос, запам'ятайте їх написання.

Радіст , сил ний, л он, прал ня, пол ський,

любуєт ся, легесен кий, травинон ка, робит , міл ,

холодней кий, різ ба, борот ба, дрібнен кий.

2. Впишіть, де потрібно, пропущені букви.

Бат ко, учен , школяр , бул ка, сяд те, гарнен ко,

користуєт ся, JI вів, тон ший, піс ня, люл ка, ві- кон це, нен ка, учител ка, Дарин ка, Лізон ка.

3. Від поданих слів утворіть спільнокореневі за допомо- гою суфіксів здрібнілості або пестливості.

Рука - , робота - __ ,

малий — , молода -

2. Після р, що позначає твердий звук [р]: Сибір, кір, але: Горький.

3. Перед буквами, що поз­начають м'які або пом'як­шені приголосні: цвях, весняний, кузня.

4. Після н перед ж, ч, ш, щ: менший, кінчик, бара­банщик.

22

сопілка - , брови - ,

зозуля , тонкий - .

4. Від поданих іменників утворіть прикметники.

Ковель - , Київ -

, Чернігів - , Волинь -

, учень - , Польща -

, коваль - ,

чех - .

Буквосполуки йо, ьо

Пишемо йо

Пишемо ьо

Для позначення сполу­чення приголосного [й] з голосним [о] на початку слова або складу: йод, бо­йовий, мільои.

Для позначення м'якості попереднього приголос­ного перед [о] у середині складу: льон, сьомий, сьо­годні, трьох.

1. Впишіть букву її. Прочитайте подані слова вголос, за- пам'ятайте їх написання.

Pa ок, ог, орж, га ок, од, бо овий, га овий.

2. Впишіть букву ь. Прочитайте подані слова вголос, за- пам'ятайте їх написання.

JI оди, с огодні, ц ого, осінн ого, ранн ого,

у н ого, пол овий.

3. Впишіть пропущені букви.

Дз об, га овий, намал ований, тр ох, прац ови-

тий, заво ований, згор ований, пен ок, л одяник,

кра овий.

— 23

4. До поданих слів доберіть епільнокореневі з буквоспо- лученням йо або ьо.

Хвилюватися - , літати -

і

, війна - , синець -

, він - , танцю­вати - , гай - , лід -

, Анатолій - .

5. Впишіть пропущені букви.

1) Зацвіркотали сверщики на всякі лади, забриніли вели­кі пол ові мухи (І. Франко). 2) Її вражала розкішна карти­на осінн ої природи. 3) Василько в окнув на коні, і вони

побігли підтюпцем (М. Коцюбинський). 4) Біля ого огра­ди видно було кілька низеньких могил (М. Старицький). 5) Пахло одом, свіжими водоростями, рибою (Р. Сизонен- ко). 6) У н ого сходяться й віруючі й безвірники. 7) Бог лю­бить тих, хто бачить в собі частину ого самого (У. Самчук).

Апостроф

Апостроф ставимо перед буквами я, ю, є, ї:

1) після букв б, п, в, м, ф: п'ять, любов'ю-,

Апостроф не ставимо пе­ред буквами я, ю, є, ї:

1) після букв б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть буква, що позначає коре­невий приголосний, крім [р]: свято, мавпячий;

24

^r 2) після букви р, що по-

значає твердий звук [р]: матір'ю, пір'я;

3. після префіксів та пер­шої частини складних слів, які закінчуються тверди­ми приголосними: з'єд­нати, дит'ясла, пів'яб­лука;

4. після букв г, ґ, к, х; ж, ч, ш, щ: Лук'ян, миш'як.

2) коли ря, рю, рє озна­чають сполучення [р'] із наступними а, у, е: ряска,

буряк.

1. Впишіть апостроф. Прочитайте подані слова вголос, запам'ятайте їх написання.

Пір я, подвір я, сузір я, ганчір я, любов ю,

кров ю, верф ю, матір ю, дит ясла, пів явора,

Лук ян, миш як, п ять, дев ять, ім я.

2. Впишіть, де необхідно, апостроф.

Сузір я, тім я, солов я, бур я, духм яний,

верб я, трьох ярусний, в язати, моркв яний,

цв ях, під яремний, солом яний, бур ян, зіп явся,

кур ява, під їзд.

3. До поданих слів доберіть снільнокореневі, які слід пи­сати з апострофом.

Арфа - , язик - , риба -

, перо - , гора -

, хлопець - , єдність -

, олово - .

25

4. Впишіть, де треба, пропущений апостроф.

1) Ніхто вже не пам ятає, відколи стоїть посеред сте­пу отой курінь - хатка не хатка, бо ні стін, ні вікон, ані

димар я. 2) Мох на ньому послався жовтий і зелений,

бур яни довкола розкошують (Г. Тютюнник). 3) Підожду,

може, хто над їде та дасть мені яку раду. 4) Василько

в їхав у ліс. 5) Разно бігли мишасті коней ята (М. Коцю­бинський).

5. Повторіть правила вживання апострофа у словах ін­шомовного походження (стор. 7).

Подовжені й подвоєні приголосні

S ч

Два однакові приголосні можуть збігатися на межі зна­чущих частин слова: відділити, щоденник, глибинний, розрісся, спорттовари. Подвоюємо букву н у прикметни­ках з суфіксом -енн-, що надає слову значення «дуже»: широченний, здоровенний. У прикметниках, що вказують на неможливість або можливість здійснення якоїсь дії та мають префікс не-, наголошені суфікси -анн-, -яни-, -енн- пишемо з подвоєними буквами: незрівнянний, неприми­ренний. З подвоєними буквами пишемо також слова свя­щенний, благословенний, натхненний, старанний. У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ан-(-ян-), -ин- (-ін-), букву н не подвоюємо: гли­няний, бджолиний, солов'їний.

Приголосні Ід'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [ЛІ [Н'1 [ж'], [ч'], [ш']

подовжуються в таких випадках:

- в іменниках середнього роду на -я: читання, життя, . колосся;

26

. ч

• у деяких іменниках чоловічого й жіночого роду на -я:

суддя, Ілля, стаття;

• в орудному відмінку однини іменників жіночого роду, що закінчуються на приголосний, перед -ю: піччю, тін­ню, сіллю;

• у різних формах дієслова лити та споріднених дієсло­вах: ллєш, доллємо;

• у словах бовваніти, ссавець та споріднених з ними;

• у прислівниках на -ання: зрання, навмання.

__

1. Підкресліть слова, у яких відбулося подовження звука.

Спросоння, осінній, терпіння, беззмістовний, щоденний, волосся, віддаль, міддю, піддаватися, папороттю, сумління, оббігти, весілля, зілля, фіззарядка, письменник, кінний.

2. Від поданих слів утворіть спільнокореиеві так, щоб відбулося подвоєння.

Звук - , закон - ,

вина - , зоря — ,

кордон - , рости - ,

мільйон - , сезон - .

3. Впишіть пропущені букви.

1) До складу сотен ої старшини входили сотник, со­тен ий отаман, писар, осавул і хорунжий. 2) Кількість

населен я сотень була неоднаковою. 3) Отаман обирався

на курін их сходах. 4) Козацька рада - орган козацького

правлін я в Україні в шістнадцятому - вісімнадцятому

століт ях. 5) На раді вирішувалися найрізноманітніші пи­тан я (О. Гуржій).

27

Префікси 3-, зіс-

ґ~ \

Префікс с- пишемо перед звуками [к], [п], [т], [ф], [х]:

сказати, спитати, сфотографувати.

Перед усіма іншими приголосними вживається префікс

з-: зробити, змалювати, збити.

Якщо корінь розпочинається сполученням кількох приго- лосних, уживається префікс зі-: зіскочити, зіткнення.

1. Впишіть букву с. Прочитайте подані слова вголос, за­пам'ятайте їх написання.

питати, казати, простувати, креснути, проек­тувати, фотографувати, фокусувати, хопити, топ-

тати, тривожити, красити, фальшувати.

2. Впишіть букву з. Прочитайте подані слова вголос, за­пам'ятайте їх написання.

варити, ганяти, робити, дригнутися, відати,

містити, молотити, цідити, ламати, дармувати,

жерти.

3. Впишіть префікс.

шити, писати, фокусувати, будити, різати,

молотити, приймати, колотити, цементувати,

росити, сохнути, міряти, рвати, дригнутися,

гріти, ховати, тратити, тиснути, косити, хо­вати, найти, хилитися.

4. Підкресліть слова з префіксами з-, зі-, с-.

1) Я став запевняти, що ні в кого не списував (Є. Гу­цало). 2) Так він стояв кілька секунд, що здалися Люді

28

безконечно довгими. 3) Люда промовила якимсь змертві­лим, невиразним голосом. 4) Далі вона не могла говорити, щось здавило їй горло. 5) Ковальчук, слухачі надзвичай­но схвилювалися. 6) Менше ніж за годину не стане шхуни й тих, хто зараз на ній. 7) Знайда шукала сірники там, де їх знайшов Марко (М. Трублаїні).

Буква з у кінці префіксів роз-, без-

ґ — \

Префікси роз-, без- завжди пишемо з буквою з: безсмерт­ний, розпитати.

Якщо корінь слова розпочинається сполученням кількох

приголосних, уживається префікс розі-. V _

1. Впишіть букву з. Запам'ятайте написання поданих слів.

Бе характерний, ро любити, бе захисний, ро квіт-

лий, бе межний, ро містити, бе строковий, роздво­єний, бе змістовний, ро дроблений, бе компромісний,

бе коштовний, ро дрібний, бе застережний.

2. Впишіть префікси роз-, розі- або без-.

триволсити, межний, _зоряний, змістовний,

білетний, квітнути, брати, карно, слати,

мити, рвати, різнити, мліти.

3. Виділіть слова з префіксами роз- (розі-), без-.

1) Коли нема вітру, я спокійний, коли він є, я розгортаю свої крила (О. Дюма). 2) Кожна доросла людина десь на денці своєї душі розшукує спогади про дитинство: безтур­ботне життя, шкільні роки, канікули (І. Бойко). 3) Як пройти

29

в оту країну, розкажіть нам, розкажіть (В. Симоненко). 4) Розвідка донесла, що ворог знаходиться недалеко. 5) Пе- реді мною безкраїм килимом розіслалося Чорне море (О. Кониський). ,

Префікси пре-, при-, прі-

Ненаголошений голосний [є] у префіксі пре- у вимові на­ближається до [и]. Иенаголошений голосний [и] у префік­сі при- у вимові наближається до [е]. Префікси пре-, при- розрізняються за значенням. Префікс пре- вказує на найвищий ступінь ознаки й за значенням відповідає слову «дулсе»: пречудовий, превели­кий, премудрий. Префікс при- може означати:

• наближення або приєднання: придорожній, прибути, приблизити;

• неповну дію або ознаку: прибитий, причинити, при­перчити.

У словах прізвище, прізвисько, прірва вживається пре­фікс прі-.