Глава 9

представницьким органом на основі Конституції України та в межах Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" і реєструється в органах Міністерства юстиції України.

Необхідно чітко розмежовувати правосуб'єктність територіальних громад і правосуб'єктність їх органів та посадових осіб, які є складовими елементами міс­цевого самоврядування. Так, вся система місцевого самоврядування включає: те­риторіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, мі­ського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, се­лищ, міст; органи самоорганізації населення. На наш погляд, у цивільних право­відносинах їх первинним учасником є територіальна громада, а її органи та посадові особи, як правило, є суб'єктами здійснення правосуб'єктності територі­альної громади. Більше того, суб'єктами права комунальної власності можуть бу­ти лише територіальні громади, а не їх органи чи посадові особи.

Суб'єктом цивільних правовідносин може бути також Автономна Республіка Крим, яка є відповідно до ст. 134 Конституції України невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України ви­рішує питання віднесені до її відання. АРК не є ні державою, ні територіальною громадою, а вважається територіальною автономією у складі України, що врешті і зумовлює її особливий правовий статус. АРК має повноваження, які визнача­ються Конституцією України, Конституцією АРК та іншими законами України.

§ 2. Зміст цивільної правосуб'єктності територіальних громад та Автономної Республіки Крим

Чинне законодавство не містить конкретного переліку випадків участі тери­торіальних громад у цивільних правовідносинах. Однак у деяких законодавчих актах певні випадки такої участі передбачено. При цьому можна виділити кілька груп цивільних правовідносин, учасниками яких виступають територіальні гро­мади. Найпоширенішими серед них, зокрема, є: відносини власності; договірні відносини; відносини, що виникають із факту заподіяння шкоди.

Визначальну роль для цивільної правосуб'єктності територіальних громад має ст. 142 Конституції України. Згідно з цією статтею матеріальною і фінансо­вою основною місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи міс­цевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності терито­ріальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Тери­торіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними ор­гани місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній влас­ності (ст. 143 Конституції України). Аналогічна норма міститься також у п. З ст. 16 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні". На практиці територіаль­ні громади управляють комунальним майном, як правило, через утворені ними органи.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються зако­нами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відпо­відальність за свою діяльність згідно з законом.

Територіальні громади та Автономна Республіка Крим ...

135

Представницькими органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські ради, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування. Для ефективної реалізації цих завдань створюються виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад: виконавчі комітети, відділи, управлін­ня та інші створювані радами виконавчі органи. Закон "Про місцеве самовряду­вання в Україні" чітко визначає повноваження рад, виконавчих органів, а також сільського, селищного, міського голови як головної посадової особи відповідної територіальної громади.

Зокрема, виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад у сфері цивільно-правових відносин є прийняття рішень про випуск місцевих позик, про відчуження комунального майна, про приватизацію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію підприємств, установ та ор­ганізацій комунальної власності відповідної територіальної громади, про переда­чу іншим органам (наприклад, державним адміністраціям) окремих повноважень щодо управління комунальним майном, про створення спільних підприємств.

Певними повноваженнями (власними і делегованими) наділяються виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, які дають їм можливість виступати суб'єктом різноманітних, у тому числі цивільних, правовідносин (статті 27, 29, ЗО, 31, 32 та 35 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні").

Територіальна громада може отримувати в дар та успадковувати майно, тоб­то бути суб'єктом договірних та спадкових відносин. У порядку, встановленому законом, територіальна громада може набути право власності на безхазяйну річ, на знахідку, на бездоглядну домашню тварину, на скарб (статті 337, 340, 343 та 345 ЦК України).

Територіальні громади є також суб'єктами цивільно-правової відповідально­сті. Вони відповідають за своїми зобов'язаннями належним їм майном. Вони не­суть субсидіарну майнову відповідальність за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, які перебувають на місцевому бюджеті і володіють майном на праві оперативного управління, але не несуть таку відповідальність за зобов'я­заннями своїх юридичних осіб, які володіють майном на праві повного господар­ського відання.

Повноваження АРК визначаються Конституцією України та Конституцією АРК. Так, АРК є суб'єктом права власності щодо належного їй майна. Відповідно до ст. 328 ЦК України у власності Автономної Республіки Крим є майно, у тому числі грошові кошти, які належать їй відповідно до закону. Від імені та в інтере­сах АРК право власності здійснюють її органи влади. Водночас не можна не звернути увагу на можливе неоднозначне тлумачення ст. 138 Конституції України в тій її частині, згідно з якою до відання АРК належить "управління май­ном, що належить Автономній Республіці Крим". Як бачимо, в Конституції України наведена норма не містить прямого положення про те, що майно належить АРК на праві власності, як це зроблено в новому ЦК України. Тому, якщо припустити, що Автономній Республіці Крим належить майно, яке є власністю держави Україна, то виявиться, що АРК взагалі позбавлена права бути власником майна, що також буде давати підстави для критики. Тому бажа­но, щоб сумніви у тлумаченні зазначеної норми усунув Конституційний Суд України.