Основні,
базові підходи і концепції
|
Форми їхньої
реалізації і результати
|
Класична школа
|
Принципи поділу
праці.
Єдність мети і
управління.
Влада і
відповідальність.
Співвідношення
централізації і децентралізації.
Вертикальний
ланцюг управління.
|
Дисципліна.
Порядок.
Справедливість
і винагорода.
Ефективність.
Підпорядкування
головній меті компанії.
|
Поведінкова
школа
|
У центрі уваги
людський ресурс.
Формування
організації з урахуванням специфіки
міжособистісних відноси
Регулювання
поводження персоналу через потреби,
інтереси, цінності.
Мотивація
персоналу.
|
Найбільш ефективне
використання потенціалу працівника.
Підвищення
продуктивності.
Підвищення
задоволеності працівника.
Гнучка система
винагороди та заохочень.
|
Наукова школа
|
Використання
наукового аналізу діяльності та і
завдань управління
Добір, навчання
й оптимальне розміщення кадрів.
Значення
планування і прогнозування.
Значення
забезпечення ресурсами.
Моральне і
матеріальне стимулювання праці.
|
Створення
передумов для оптимального
функціонування.
Збільшення
продуктивності праці.
Підвищення
ефективності і стабільності виробництва.
Забезпечення
безперебійності господарської
діяльності.
Справедливість
винагороди і підвищення продуктивності.
|
Процесуальний
підхід
|
Розуміння
менеджменту як процесу.
Аналіз факторів
впливу на процес.
Процес управління
це система взаємозалежних функцій.
Роль координуючих
розпорядних і контролюючих функцій.
|
Гнучкість,
безперервність і інтенсивність
управління.
Розробка й
оптимізація функцій управління.
Взаємозв'язок
і взаємозумовленість методів
управління.
Підвищення
ефективності рішень.
|
Системний
підхід
|
Розгляд менеджменту
як складної ієрархічної
соціально-економічної і науково-технічної
системи.
Аналіз зовнішнього
і внутрішнього середовища системи.
Виділення
керованої, керуючої, забезпечуючої
та обслуговуючої підсистем.
Вичленовування
із системи науково-технічної і
людський" складових.
Урахування
прямих, зворотних зв'язків, ефектів
взаємодії і взаємозумовленості.
Функціональна
єдність елементів і підсистем.
|
Логічність
прийомів і методів впливу, оптимальність
функцій менеджера.
На підставі
аналізу застосування синтетичних і
обґрунтованих рішень.
Підвищення
ефективності управлінських рішень,
їхньої результативності.
Застосування
технічних, соціально-психологічних,
економетричних, ергономічних і інших
методів.
Гнучкість,
адаптивність і пристосовність до
вимог і цілей організації.
Оптимальне
функціонування всіх підсистем з
високою економічною ефективністю.
|
Соціально-психологічний
підхід
|
У центрі уваги
особистість працівника.
Дослідження
міжособистісних відносин.
Дослідження
групової динаміки.
Використання
конфліктології.
Мотивація як
єдність економічних, соціальних і
духовних потреб.
Застосування
теорії очікувань.
|
Оптимальний
вплив на працівника.
Оптимальне
розміщення кадрів.
Використання
неформальних методів координації,
керівництва й організації.
Підвищення
ефективності управління.
Єдність моральної
і матеріальної винагороди.
Глибоке задоволення
роботою, самореалізація.
|
Підхід життєвого
циклу
|
Розгляд життєвого
циклу організації як соціального
організму.
Вивчення стадій
життєвих циклів.
Визначення
критичних точок розвитку.
Прогнозування
і планування на підставі ЖЦ.
Виявлення
тенденцій росту.
|
Чітке планування,
координація і управління.
Підвищення
інформованості та компетентності
менеджера.
Прийняття точних
і оптимальних рішень.
Можливість
розробки ефективної стратегії.
Прогнозування
розвитку фірми.
|
Проектний
підхід
|
Організація
розробки, впровадження і комерціалізації
нововведення у вигляді інноваційного
проекту.
Бізнес-планування
проекту.
Аналіз проекту.
Оцінка проекту.
Організація
фінансування інноваційного проекту.
|
Особливий тип
стратегічного планування, підбор
необхідних виробничо-технічних і
маркетингових заходів.
Багатокрокова
процедура по дослідженню нововведення,
його споживчих і вартісних показників.
Дослідження ресурсних, технологічних
і фінансових можливостей.
Проведення
техніко-економічного, правового,
комерційного, екологічного і фінансового
аналізу на основі балансової звітності.
Оцінка фінансової
стійкості і комерційної ефективності
проекту. Врахування ризиків.
Визначення
потреби у фінансуванні, пошук джерел
і організація грошових потоків.
|
Маркетинговий
підхід
|
Орієнтація
інноваційної фірми на стратегію
маркетингу.
Розробка
конкретних стратегій інноваційного
маркетингу: стратегії конкурентних
переваг, заміщення імпорту, лідерства
у витратах, експансії на нові ринки
і т.д.
Розробка стратегії
проникнення нововведення на ринок.
Оперативний
тактичний інноваційний маркетинг.
Вибір виду маркетингу.
Прогнозування
і планування витрат і доходів
маркетингу.
|
Спрямованість
діяльності фірми, її підсистем,
структур і персоналу на комерціалізацію
нововведень з урахуванням запитів
споживача.
Комплексне
дослідження ринку. Аналіз і прогноз
кон'юнктури. Дослідження кон’юнктури,
ємності, структури, сегментації ринку.
Установлення
мети, вибір варіанта і часу виходу
нововведення на ринок.
Розробка
конкретних заходів проникнення
нововведення на ринок (креативного,
конверсійного, стимулюючого маркетингу).
Формування каналів збуту. Організація
рекламної кампанії, виставок,
презентацій, сервісного і гарантійного
обслуговування і т.д.
Аналіз і прогноз
обсягу продажів нововведення, оцінка
доходів маркетингу. Розробка цінової
політики інновацій. Аналіз витрат
маркетингу. Формування витрат
просування нововведення на ринок.
|
Як
випливає з дані таблиці, значення різних
концепцій і підходів до інноваційного
менеджменту нерівнозначно. Найбільше
місце як у стратегічному, так і в
оперативному інноваційному менеджменті
займають системний, маркетинговий,
життєвого циклу та проектний підходи.
Вони виявляють головні закономірності
розвитку інноваційної діяльності та
формують особливий тип інноваційного
керування. Соціально-психологічні і
кількісні економетричні методи
застосовуються в аналізі, прогнозі і
виробленні управлінського рішення.
Дані, систематизовані
в таблиці, дозволяють виділити наступні
найбільш характерні риси інноваційного
менеджменту: