- •1. Походження термінів
- •2. Зміст термінів
- •1.Мораль. Концепції її походження.
- •2. Варіанти структури моралі.
- •3) Категорії етики визначають:
- •1.Зв’язок моралі з формами суспільної свідомості (економікою, політикою, правом, релігією та ін.)
- •2. Мораль та суспільні відносини. Функції моралі.
- •1.Моральна свідомість
- •2.Моральна практика
- •3.Ознаки моралі
- •Імперативність моралі
- •Нормативність моралі
- •Оціночність моралі
- •Компоненти системи моральної регуляції
- •Моральна регуляція
- •2.Моральна регуляція носить характер:
- •2.Універсальність моральних правил. Етичні позиції людей можуть відображати:
- •3.Незалежність моральних мотивів. Дотримання правил моралі гарантує комфортне співіснування людини з іншими членами суспільства. Проте:
- •Формування моралі в первісному суспільстві.
- •Моральні відносини в класовому суспільстві.
- •Родоплемінна громада.
- •Патріархальна громада.
- •Мораль класового суспільства.
- •Філософія античної епохи.
- •Абсолютизм
- •Гедонізм
- •Ідеалізм Платона
- •Етика Арістотеля
- •1.Епікурійство
- •2.Евдемонізм Демокріта
- •3.Стоїцизм
- •Християнська мораль. Середньовіччя
- •Станово-корпоративний характер середньовічної моралі
- •1. Августин Блаженний
- •2. Фома Аквінський
- •3. Ансельм Кентерберийський
- •Буржуазна етика
- •Етичні погляди Монтеня
- •1. Томас Гоббс
- •2. Ф. Бекон, а. Сміт
- •1.Клод-Адріан Гельвецій
- •2.Поль-Генріх-Дітріх Гольбах
- •1.Емпіричний світ. Світ ноуменів.
- •2. Класифікація імперативів.
- •3.Формування категоричного імперативу.
- •«Світ як уявлення»;
- •«Світ як воля»;
- •Моральність.
- •1.Принцип користі.
- •2.Моральні санкції. Рівні морального щастя.
- •1.Вчення к. Маркса і ф. Енгельса
- •2.Мораль соціалістичного суспільства
- •1. Егоїстичний і моральний періоди життя. «Подвижничество».
- •2. «Благословення перед життям». Етика.
- •1. Сенс життя людини.
- •2. Несупротия злу насиллям.
- •1.Революційні демократии.
- •2.Ідеалістична філософсько-етична думка (філософія «всеєдності» і екзистенційна філософія).
- •Шлях до просвітлення.
- •« Серединний шлях», «Благородні істини».
- •10 Заповідей (десятислів’я , Декалог):
- •Боголюдина
- •Основні положення християнства. Заповіді Божі
- •Найважливіші християнські доброчинники.
- •1.Виникнення і сламу
- •2.Основи мусульманського віровчення
- •3.Особливості етики Корану
- •2. Засади ісламу
- •3.Особливості етики Корану
- •«Прогресивістський» погляд на розвиток моралі
- •Скептичний погляд на розвиток моралі
- •1. Цінності. Вище благо.
- •2. Різні підходи до розуміння ієрархії цінностей.
- •1. Визначення ідеалу, дані і. Кантом, в. Ф. Гегелем та ін.
- •2. Ідеал з точки зору сучасної етики.
- •3. Особистий ідеал. Функції ідеалу. Соціальний ідеал.
- •1.Ідеал єдності
- •2.Ідеалізм
- •3.Зміна ідеалів. Моральний конфлікт поколінь.
- •1. Поняття добра. Доброта. Доброчесність. Релятивізм
- •2. Користь
- •1.Зло. Види зла.
- •2. Релігійні теорії походження зла.
- •Взаємовизначення добра та зла.
- •Протиріччя в розумінні добра та зла.
- •Вибір між добром і злом
- •Конструктивність зла
- •1. Імперативність моралі.
- •2. Моральний обов’язок
- •Поняття сумління.
- •Формування сумління.
- •"Чисте сумління"
- •Поняття відповідальності.
- •Умови моральної відповідальності.
- •Перед ким відповідальна людина?
- •1. Щастя. Уявлення людей про щастя
- •2.Евдемонічний напрям етики. Характер етичної категорії щастя
- •3. Щастя и страждання
- •1. Умови досягнення щастя
- •2. Щастя і сенс життя
- •3. Система цінностей, яка задає сенс життя
- •1. Поняття правди, істини
- •2. Омана, хитрість, наклеп, ханжество
- •3. Чесність, довіра
- •Поняття справедливості. Справедливість розподільна та зрівняльна
- •Розвиток уявлень про справедливість
- •1. Принципи справедливості, сформульовані Дж. Ролзом.
- •2. Справедливість у відносинах людей.
- •1.Моральні принципи спілкування. Культура спілкування
- •2. Виховання моральної культури спілкування.
- •1. Милосердя-це:
- •1. Поняття задоволення. Гедонізм
- •2. Користь. Успіх. Ефективність. Прагматизм
- •Поняття досконалості. Перфекціоністські етичні погляди
- •Духовність. Шлях вдосконалення
- •1. Поняття професійної етики. Зміст та предмет професійної етики
- •2. Економічна етика
- •1.Егоїзм.Альтруїзм.Егоцентризм.
- •2.Розумний егоїзм.Принцип взаємокористі.
- •3.Обмеження егоїзму.
Взаємовизначення добра та зла.
Протиріччя в розумінні добра та зла.
1. Добро та зло пізнаються тільки в єдинстві ( добро через зло й навпаки).
Для того щоб бути діяльно добрим, людина має пізнати зло. Недостатньо вивчати зло, щоб осягнути добро, злу необхідно чинити опір.
Добро отримує значення в противагу злу, стверджується в протистоянні злу.
2.Уявлення людей про добро та зло є неоднозначними, можуть змінювати полюси.
В різних культурах різні моральні оцінки одних і тих самих явищ, вчинків. Наприклад, у західних країнах похвальними якостями вважаються:
- прагнення до самоствердження, виділення із спільності;
- діяльне, завойовницьке ставлення до зовнішнього світу, суб’єктивне втручання в природу й інше.
У країнах Сходу моральна людина:
- повинна бути гармонійною частиною спільності, не випинати свою індивідуальність;
- сповідувати даоський принцип недіяння, не втручатись у хід речей, плисти за течією.
Моральні уявлення змінюються в процесі зміни історичних епох.
Традиційному, патріархальному суспільству були притаманні:
відтворення способу життя пращурів ( відступ від традицій засуджувався);
беззаперечне підкорення старшим;
нетерпимість до інородців, іновірців, інакомислячих тощо.
В сучасному суспільстві багато людей, які творили добро вважаються аморальними. Добром, цінністю стали:
- становлення нових ідеалів, відмова від деяких традицій;
- самостійність, свобода творчості, розвиток індивідуальності людини;
- терпимість, повага до індивідуальності тощо.
Добро, благо для однієї людини ( групи людей) може бути злом для інших. Будь-яка конкуренція має на увазі досягнення вигоди, блага одних людей ціною чиїхось втрат, страждань. Найбільш яскраво це проявляється в конкурентній боротьбі в ринковій економіці, в збройних конфліктах ( для переможця фіналу війни – благо).
За певних обставин зло може оцінюватись як благо. Наприклад, насилля – безумовний гріх, оскільки життя й свобода людини – величезна цінність. Однак вбивство може бути морально виправдане й навіть вважатиметься благим діянням у випадках:
вбивства ворога на полі бою ( особливо в справедливій, визвольній війні);
вбивства при самообороні;
кари жорстокого злочинця.
Веління високої моралі – категорична заборона « не убий» - перетворюється на правило « не вбивай без крайньої необхідності»
Вбивство, навіть скоїне в силу необхідності, не перестає вважатися злом.
Одне й те ж явище може одночасно виступати як благо і як зло. Наприклад, науково-технічний прогрес є безсумнівним благом для людства.
Водночас плодами прогресу являються екологічні й техногенні катастрофи, ядерна й бактеріологічна зброя й багато іншого. З цієї точки зору науково-технічний прогрес може розглядатися як зло.
Можливий перехід добра у зло( й навпаки) у випадку, коли порушується міра. Надмірність перетворює творіння добра в порок ( щедрість перетворюється в марнотратство, гордість – в гординю тощо). Зниження інтенсивності моральної якості також призводить до переходу добра у зло: ощадливість – в жадібність тощо.
Питання 51. Категорії етики (добро і зло). Проблема конструктивності зла.