ЛЕКЦІЯ 2

ТЕМА: ШКОЛА В УКРАЇНІ ПЕРІОДУ ВІДРОДЖЕННЯ (XVI - СЕРЕДИНА XVII СТОЛІТТЯ)

ПЛАН

1. Загальна характеристика культури й освіти українсь­кого Відродження.

2. Виникнення братських шкіл.

3. Зародження вищої освіти в Україні. Перші вищі навчальні заклади в Острозі і Києві:

- Острозька академія;

- Києво-Могилянська академія;

4. Діяльність козацьких шкіл в Україні (січові, полкові, музичні та ін.)

Література:

1. Антология педагогической мысли Украинской ССР. - М., 1989.

2. Антонович Д Українська культура: лекція Біднова В. "Школа й освіта на Україні". - К.: Либідь, 1993. - С.40-71.

3. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні: нариси. /За ред. М.Д.Ярмаченка. - К., Рад. шк., 1991.

4. Кравець В. Історія Української школи і педагогіки. - Тер­нопіль, 1994.

5. Дроб'язко П.І. Українська національна школа: витоки і су­часність. - К.: Академія, 1997.

6. Історія педагогіки /за ред. М. В. Лсвківскього, О. А. Дуба-сенюк/. - Житомир, 1999.

7. Любар О. О. та ін. Історія української педагогіки /за ред. N4. Г. Стельмаховича. - К.: ІЗМН, 2000.

8. Сбруєва А. А., Рисіиа М. ІО. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навчальний посібник. - Суми: СумДПУ, 2000.

1. Загальна характеристика культури й освіти Українського Відродження

Київська Русь внаслідок монголо-татарського поневолення втратила свою могутність. Лише Галичина та Волинь зберігали незалежність до XIV ст., де продовжувалися освітньо-виховні традиції Київської Русі. З часу прилучення Волині і Наддніпрянщини до Литви (1377 р.) і Галичини до Польщі (1387 р.) сплюндровані українські землі стали здобиччю литовських, польських і угорських феодалів. Починаючи з 14 століття Польща намагалася заволодіти усіма українськими землями.

На початку XVI ст. Велике князівство Литовське постало перед загрозою занепаду (причини:

• поразка у війні з Москвою,

• загроза з боку української знаті,

• небезпека збоку татар на південних кордонах.

Наслідком цього стало підписання Люблінської унії між Литвою і Польщею. В 1569 році в м. Любліні сталася подія, яка визначила долю кількох держав, в тому числі й України. Це була визначна подія того часу, але для українського народу вона стала справжнім лихом, бо в результаті її рішень український народ:

- остаточно втратив свою державність

- і опинився у польській неволі.

У січні-серпні 1569 р. у Любліні був скликаний сейм, на який винесено проект повного приєднання литовських земель до Польщі.

1 липня 1569 р.акт унії було підписано. Сенатори й посли Литви погодилися з планом, створення Речі Посполитої (від лат. "справа всенародна") – унії обох держав.

За нею Литва зберігала:

• право на власний герб, печатку, законодавство, міністрів, військо, фінанси й адміністрацію;

• спільними ставали король, сейм і сенат, зовнішня політика, право землеволодіння.

• Отже, за Люблінським трактатом Польща і Литва утворили нову державу – Річ Посполиту.

Негативним наслідком Люблінської унії стало:

• повне панування Речі Посполитої на українських землях, яке тривало до кінця XVIII ст.,

• утвердження необмеженої влади польських магнатів,

• посилення соціального, національного і релігійного гніту українського населення,

• втрата можливостей творити самостійну державу.

• Україна була розірвана: Переважна більшість українських земель опинилась під владою кріпосницької й католицької Польщі.

• Після Люблінської унії почалося ополячення і окатоличення українського народу, що поставило під загрозу існування українців як окремої нації.

Разом з тим, в сучасній історіографії висловлюється думка і про позитивні наслідки Люблінської унії:

• об’єднання всіх українських земель заходу і сходу,

• українське суспільство було повернуте до більш цивілізованого Заходу (до Європи), вона на певний час рятувала українські землі від Москви і Туреччини.

• Врешті, Люблінська унія привела до посилення протесту українського народу проти гнобителів, до національно-визвольної боротьби в кінці XVI-XVII ст.

Поневолювачі:

- насаджували католицьку віру та національний гніт;

- переслідували православних священиків,

- закривали і здавали в оренду шинкарям православні церкви,

- не допускали до державних посад всіх неримо-католицької віри.

- нанесено значного удару і по освіті: Кращі умови навчання створювалися в польських навчальних закладах, куди потягнулися, переслідуючи цілі службової кар’єри, багато дітей української знаті і заможнішого міщанства.

- Українці-випускники польських шкіл з презирством ставилися до рідної мови, культури.

• Лише селянство та незаможне міщанство міцно трималися своєї віри та культури, навчаючи дітей у церковних школах або у мандрівних дяків.

• Була зовсім відсутня українська середня і вища освіта.

Широку освітню діяльність в Україні розгорнув духовний орден єзуїтів.

Єзуїти створювали свої єзуїтські навчальні заклади – колегіуми, звідки виходили вірні і покірні слуги Ватикану.