Українські вечорниці Мета: Відтворити обряд проведення вечорниць і показати його красу; виховувати бажання відроджувати і оберігати народні звичаї; розвивати усне мовлення, формувати відчуття краси рідної мови; викликати у дітей бажання робити добре і мудре; виховувати почуття любові до рідного краю.

Оформлення: Інтер’єр селянської хати, лави півколом, застелені українськими  килимами, на столі скатертина в українському стилі, збоку – піч, рогачі, лопата. Стіни прикрашено вишиваними рушниками.

Страви: вареники з картоплею, сиром, капустою.

Учасники вечорниць – учні, педагоги, гості.

За сценою учні співають куплет пісні

Вступ

1^й учень Доброго дня, добрі люди!

2й учень Доброго вам здоров’ячка!

1^й учень На землі великій

Є одна країна:

Гарна, неповторна,

Красна, як калина.

І живуть тут люди

Добрі, працьовиті

І скажу до речі,

Ще й талановиті.

2^й учень Землю засівають

І пісні співають,

На бандурі грають

І вірші складають

Про ліси і гори,

І про синє море,

Про людей і квіти…

То скажіть же, діти,

Що це за країна?

Всі Наша Україна!

1 учень: Україна! Країна смутку і краси, радості і печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками чого є високі в степу могили, обеліски та прекрасна на весь світ народна пісня.

2 учень: Українська пісня!…Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою юність красиву і ніжну. Який митець не був натхненний  її мелодіями!… Яка мати не співала цих легких, як сон пісень над колискою дорогих дітей своїх? Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава.

Співають пісню

1 учень: Співа Дніпро,  відлунюють Карпати

Цей голос чути   селам і містам

Ми хочемо усіх вас привітати

Здоров’я й щастя побажати Вам.

2 учень: у цій затишній світлиці,

Радо вас вітаємо.

Українські вечорниці

Ми розпочинаємо!

Сценка "дід і баба"

Дід Щось добреньке з’їсти хочу,

Тільки що – не знаю сам.

Баба Голови б ти не морочив,

Що зварила – те й подам.

Дід Вареники, борщ і каша,

В животі від них урчить.

Баба Вередливий став ти, діду.

Що тобі іще зварить?

Дід Знаю, бабо, ти не сердься,

Я, мабуть би, з’їв оце…

Коровай із борошенця,

А туди б ще вбить яйце.

Баба Отже, клятий!

Хоч бери, тікай із хати!

Будь по-твоєму, спечу.

(Баба виходить із хати. Дід говорить їй у слід.)

Дід Ти готуй, стара, швиденько,

Повечеряєм гарненько.

(До зали) Баба в мене – молодець!

Але гріх самому їсти

Цей рум’яненький хлібець

(Входить баба, сідає біля діда.)

Баба : А ти пам’ятаєш, яка я була молода?

Дід : Була – була!

Баба : А красива яка була?

Дід : Була – була!

Баба : А яких пісень ти мені співав! Пам’ятаєш?

Дід : Співав – співав!

Дід: Пам ятаєш , моя люба,

Як були ми молоді,

Напечем, бувало хліба,

Повна хата молоді.

Баба: танці, співи, сміх до ночі

Вечорниці… а тепер?

Чується стук і голоси за дверима. Заходять дівчата

Дівчата: Добрий вечір вашій хаті!

Баба : : І вам вечір добрий!

Дівчата: бабусю, можна до вас на вечорниці?

Баба Можна, дівчатка, заходьте, будь ласка

Дівчата: А ми не з порожніми руками завітали до вас, а з гостинцями.

1 дівчина. Я з хлібом святим Хай і ваша хата буде багата і хлібом, і сіллю, і великим добром, і дітьми хорошими, здоров’ям і піснею, злагодою і сімейним теплом.

2 дівчина. Я ось вареників наварила,

3 дівчина: А я – сала шматок у матері взяла

Баба: Сідайте у нашій хаті на лаві за звичаєм зліва.

Дівчата сідають, баба посипає їм ноги попелом

Баба: за звичаєм тим давнім, гостям, що рідко загодять, треба ноги попелом з нашої печі посипати, щоб частіше в гості ходили.

Дівчата виймають рукоділля, сідають вишивати.

Дівчина: Сядемо, сядемо, заспіваємо

Аж усе, що тільки знаємо.

Дівчата виконують пісню

Дівчина:А де ж це наші хлопці?

В цей час чується пісня: «Ти ж мене підманула». Її виконують хлопці, які їдуть на вечорниці.

Хлопц і: Хлопці. Пустіть до хати!

Дівчина. Гарненько попросіть!

Дівчина:. Агов, хто такий?

Хлопець:. Пес рябий, баран крутолобий, ведмідь клишоногий, пустіть до хати!

Дівчина:. Не пустимо в хату, дуже вас багато!

Хлопець. Пустіть, бо гірше буде!

Дівчина:. Ми як візьмемо рогатини, полатаєм ваші спини.

Хлопці (видають, що злякалися). Дівчатоньки-голубоньки, та ми ж прийшли не битися, та ми ж прийшли миритися, гостинці принесли і музик привели!

Музики грають. Дівчата пускають до хати хлопців, але вони вдають, що сердяться. Дівчата починають іх зачіпати.

Виходить одна, починає, пританцьовуючи співати:

Дівчина:Полюбила коваля, така доля моя,

Я ж подумала — кучерявий,

а в нього чуба немає...

Хлопець (до неї співає):

Галя, Галя чорнобрива,

чого в тебе брови криво,

На козака задивилась,

та й брівоньки іскривились...

Дівчина.

А до мене Яків приходив,

Коробочку раків приносив.

А я тії раки забрала,

А Якова з хати прогнала!

Хлопець:

По дорозі жук, жук,

по дворі чорний,

Подивись на мене, дівко,

який я моторний...

Баба : (запрошує хлопців) Хоч не знаємо – звідки ви, чи з полудня, чи з півночі – в нашу хату зайшли, просимо, просимо всіх по ліву сторону сідати та з дівчатами пісню заспівати.

Виконують пісню

Баба: Пригадую, як колись молоді жили, про що мріяли, як і кого любили, а бувало і сварилися. Памьятаєш, діду?

Сценка « мотря і кайдашиха»

Виходить мотря, замітає

Мотря:Наказала мати прибирати хату

Все помию, підмету,ще й буду співати!

Засвічу я свічку, затоплю я пічку,

Приберуся й гарна буду молодичка!

Замітає. Виходить Кайдашиха, дивиться, як вона замітає.

Кайдашиха. Погану я невістку маю?Боже мій, боже,

Мотря, хто так замітає. Нічого не може!

Не в ту сторону метеш, віника на так береш!

Мотря. Як мести, яка різниця,було б чисто у світлиці,

Знов свекруха докоряє, а чого, сама не знаю.

Ведуча. Так би все і скінчилось, було б у хаті тихи

Якби не прийшла в гості Палажка Соловьїха.

Палажка. Добрий день, Марусенько,

Добрий день, сусідонько,

Я прийшла до тебе вгості,

Мила моя лебідонько!

Кайдашиха і Палажка цілуються.

Палажка: Люди кажуть, ти недавно сина оженила,

А яка ж в тебе невістка, чи добра? чи мила?

Кайдашиха. Це не Мотря – кара Божа

Нічого робить не може,

Ні зварити, ні зпекти,

Ні у хаті підмести.

Що казати вже – ледащо…

Мотря: то шукайте собі кращу!

Я вам, мамо не кобила,

Щоб весь день на вас робила!

Не спіть до вечора, вставайте,

І самі про себе дбайте!

І варіть собі й печіть,

Мене розуму не вчіть!

Кайдашиха. Замовчи! Бо я сердита!!!

Зараз будеш в мене бита!

Мотря. Не замовчу, не замовчу,

І вас побью, якщо схочу!!!

Чи ж я не господиня? Чи я не хазяйка? Чого ж вона мене лає?

Співає пісню

Кайдашиха. Ой не будемо сваритись,

Доню моя люба,

Нехай мир у нашій хаті,

Тай навіки буде.

Обнімає мотрю . обоє виходять.

Боба: А хто з вас   смішне нам щось розкаже?

Читають народні усмішки.

Дівчина: (підходить до одного з хлопців)

Ішов Максим з вечорниць вночі слободою,

Сидить сова на воротях, крутить головою

Він, сердяга, як побачив,  та через городи,

Заплутався в бур’яні та й наробив шкоди.

Хлопець: У Борові  густо хати,

Вітер не провіє,

Сама мати ложки миє,

Бо дочка не вміє.

Дівчина: Ішов Андрій з вечорниць темненької ночі,

Сидить гуска над водою, вирячила очі,

Він до неї: гиля, гиля – вона й полетіла,

Коли б не втік осокою, була б Андрія з’їла..

Хлопці: Дівчата, давайте замість суперечок разом пісню заспіваймо.

Виконують пісню «Ой, у вишневому садочку».

На сцену виходить господиня з хлібом-сіллю.

Господиня: Добрий вечір, щедрий вечір!

З щастям, любі друзі!

Честь і шана людям сивим,

Працьовитим і дбайливим.

Слава мамам і бабусям,

Слава хлопцям і дівчатам,

Неспокійним і завзятим.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро

Прийміть каравай наш із жита, пшениці

Лакаво всіх просимо на вечорниці!

Господар: українські вечорниці

Починаєм перший раз

Хай веселий сміх іскриться

У серці кожного із нас!

Хай дзвінке, веселе слово

Пружно рветься в небеса

Наша пісня пречудова

Хай ніколи не згаса!

Кланяються. Господиня дає гостям хліб-сіль.

Ведучі виходять. На сцені з’являється  господиня вечорниць, починає застеляти  скатертиною стіл, чепуриться, сідає до столу.

Господиня: А ти пам’ятаєш, яка я була молода?

Господар: Була – була!

Господиня: А красива яка була?

Господар: Була – була!

Господиня: А яких пісень ти мені співав! Пам’ятаєш?

Господар: Співав – співав!

Співають пісню «Ніч яка місячна»

Господиня: А де ж це наша доня?

Господар: Мабуть, до свого Гриця пішла.

Господиня: Та я ж двері зачинила!

Господар: А ти пам’ятаєш, як до мене через вікно тікала? Мати тебе  також не пускала.

Господиня: Пам’ятаю, пам’ятаю! Ой! Що це ми з тобою сидимо? Зараз вже гості до нас прийдуть.

В цей час заходять куми.

Кума: Добрий вечір  вашій хаті!

Господиня: Ой, куми прийшли! Добрий вечір! Сідайте, будь ласка.

Стук у двері. Заходять дівчата,  одягнені в українське вбрання.

Дівчата: Тітонько, можна до вас на вечорниці?

Господиня: Можна, дівчатка, заходьте, будь ласка!

Дівчата: Добрий вечір вашій хаті!

Господиня: І вам вечір добрий! Сідайте у нашій хаті на нашій лаві.

Дівчина: Тітонько, які у вас гості хорошїї зібралися!

Господиня: Гості і справді хороші.

Дівчата співають пісню «Зеленіє жито»

Дівчата сідають, виймають рукоділля, вишивання. Стара жінка сідає за прялку чи веретено.

Дівчата: Сядемо, сядемо, заспіваємо

А ж усе, що тільки знаємо.

Потім підемо спати,

Щоб раненько встати.

Виконують пісню «Ой у вишневому саду».

Кума: Дівчата, голубоньки, душечки не крайте, веселої заспівайте.

Дівчата співають пісню «Заспіваймо пісню веселеньку»

Дівчина: А де ж це наші хлопці?

В цей час чується пісня: «Ти ж мене підманула». Її виконують хлопці, які їдуть на вечорниці.

Хлопці: (стукають у двері)

Добрий вечір вам, дівчата,

Та вам, молодиці,

Чули ми, що в цій хатині

Будуть вечорниці.

Господар: Хлопцям і дівчатам, і гостям у нашій хаті добрий вечір, щедрий вечір!

Дівчина: Народ скаже, як  зав’яже. Скільки отих приказок в народі ходить.

Не злічити, ні переказати. Питаєте, хто їх вигадує? Приказка з самого життя народжується.

Дівчина: Навчальне слово народу застерігає: «Не говори пишно, щоб тобі на зле не вийшло», «Хто своєї хати цурається, той сам себе стидається», «Хочеш їсти калачі, не сиди на печі».

Дівчина: Дівчата, щось ніженьки притомилися, гайда хоровод водити.

Дівчата співають пісню «Ой, є в лісі калина»

Сусідка: Ой, люди добрі, а мій чоловік їздив в гості за Дон, так там теж про калину співають. Хоч і кажуть: «Нема України без верби і калини», та про нашу калину і там співають.

Вокальна група виконує пісню «При долині куст калини»

Хлопець: Дівчата, щось нам їсти захотілось!

Дівчата: Так ми зараз вареників наваримо.

Дівчата виконують  пісню «А мій милий вареничків хоче»

Хлопець: Був я друзі у Тюмені,

Добрі варять там пельмені,

Та немає краще для кішок

Українських галушок.

І пшеничні,  і  гречані, і на салі, і сметані

Ось які – українські галушки.

Хлопець: Був я, друзі, на Кавказі, там харчо – згориш відразу

Аж в очах зірки світились, та галушечки все снились.

І на салі, і сметані, і пшеничні,  і  гречані

Ось які – українські галушки.

Господар: Любі друзі, поспішайте до нас в гості, завітайте,

Будемо ми вас частувати, варенички (галушки) подавати.

І на салі, і сметані, і пшеничні,  і  гречані

Щоб цей вечір пам’ятали, ще й на торік завітали.

Пригощають гостей варениками.

Чути стук у двері.

До господи поволі заходить циганка.

 Господиня. Заходь, заходь, сусідонько, до най на гостину.

Циганка. Дякую, що запрошуєте, а не гоните бідної старої.

2-а дівчина. Та що ви, бабусю?

 Дівчата звільняють місце між собою на лаві.

 Сідайте-но біля нас та про нашу долю нам розкажіть. Ви ж вмієте ворожити?

Циганка. Вмію. Але навіщо вам наперед знати, що буде? Комусь може сумно стане, а у вас тепер так весело і затиш­но. Тож давайте я вам краще загадки загадаю. А ви спробуєте відгадати. Ось послухайте.

 Що в світі найсильніше? (Вода).

Що в світі найскоріше? (Світло).

Скільки в небі зірочок? (Як у морі піску).

Скільки в морі піску? (Як трави на землі).

Скільки ж трави на землі? (Як проміння в сонця).

Скільки ж проміння в сонця? (Як думок у людини).

 Циганка. Не злічити того всього, що є на думці у людини.

Потішили ви стару. А чи ж знаєте ви яких пісень?

Дівчата. Знаємо.

 Гурт дівчат співає пісню «ой на горі цигани стояли».

.Дівчина Бач, які хитрі, вареників їм подавай! Ви хутче загадки відгадайте. Подивимось, чого ви вартуєте.