2. Класифікація податків.

Icторiя людства виробила рiзнi фор­ми й методи оподаткування. Кожний вид податкiв має свої спе­цифiчнi риси та функцiональне призначення i посiдає окреме мi­сце в податковiй системi.

Класифiкацiя податкiв проводиться за кiлькома ознаками:

• за формою оподаткування,

• за економiчним змiстом об'єкта оподат­кування,

• залежно вiд рiвня державних структур, якi їx установ­люють,

• за способом стягнення.

1. За формою оподаткування вci податки подiляються на двi групи:

• прямi й

• непрямi.

Пря.мi податки встановлюються безпосередньо щодо плат­никiв i сплачуються за рахунок їxнix доходiв, а сума податку без­посередньо залежить вiд розмiрiв об 'єкта оподаткування. Прямi податки сприяють такому розподiлу податкового тягаря, за якого бiльше платять тi члени суспiльства, котpi мають вищi доходи.

Непрямi податки встановлюються в цiнах тoвapiв та по­слуг i сплачуються за рахунок цiнової надбавки, а ї'x розмiр для окремого платника прямо не залежить вiд його доходiв. Оскiльки непрямi подат­ки включаються в цiни, то їх платить в абсолютному розмiрi бiльше той, хто бiльше споживає, а більше споживає той, хто має вищі доходи.

2. За економiчним змiстом об'єкта оподаткування податки подiляються на три групи:

• податки на доходи,

• споживання i

• майно.

Податки на доходи стягуються з доходiв фiзичних та юридичних осiб. Об'єктами оподаткування є заробiтна плата та iншi доходи громадян, прибуток або вало­вий дохiд пiдприємств.

Податки на споживання сплачуються не при отриманнi доходiв, а при їх використаннi. Вони справ­ляються у формi непрямих податкiв.

Податки на майно вста­новлюються щодо рухомого чи нерухомого майна. На вiдмiну вiд податкiв на споживання, якi сплачуються тiльки один раз - при купiвлi, податки на майно стягуються постiйно, до­ки майно перебуває у власностi.

3. Залежно вiд рiвня державних структур, якi встановлюють податки, вони подiляються на

• загальнодержавнi та

• мiсцевi.

Загальнодержавнi податки встановлюють вищi органи вла­ди. Ix стягнення є обов'язковим на всiй територiї країни неза­лежно вiд того, до якого бюджету (центрального чи мiсцевого) вони зараховуються.

Згiдно з їх розподiлом мiж ланками бю­джетної систем и загальнодержавнi податки подiляються на три групи:

• доходи центрального бюджету,

• доходи мiсцевих бю­джетiв i

• доходи, що розподiляються в певних пропорцiях мiж центральним та мiсцевими бюджетами.

Мiсцевi податки встановлюються мicцевими органами вла­ди та управлiння. Можливi рiзнi варiанти встановлення мiсце­вих податкiв.

1. у виглядi надбавок до загальнодержав­них податкiв рівень надбавки визначають мiсцевi органи вiд­повiдно до встановлених обмежень.

2. введення мiсце­вих податкiв за перелiком, що встановлюється вищими орга­нами влади. Вибiр податкiв здiйснюється мiсцевими органами.

3. можливе впровадження мiсцевих податкiв на розсуд мiсцевих opганів без будь-яких обмежень з боку центральної влади.

За способом стягнення розрiзняють два види податкiв

• розкладнi й

• окладнi.

Розкладнi податки спочатку встановлюють­cя в загальнiй cумi вiдповiдно до потреб держави в доходах, потім цю суму розкладають на окремі частини за територіальними одиницями, а на низовому piвнi - мiж платниками.

Окладнi податки передбачають установлення спочатку ставок, а вiдтак i розмiру податку для кожного платника окремо. Загальна. величина податку формується як сума платежів окремих платників.

Класифiкацiя податкiв та їх види наведенi на cxeмi 1.

Наведена класифiкацiя вiдображає у цiлому вci основнi iсто­ричнi види податкiв.

Рис.1 Класифікація податків