15.3. Облік основного капіталу та його знецінення

Капітал зі строком служби більше одного року в обліку проводиться як основний капітал і підлягає періодичній амор­тизації. Предмети, одинична вартість яких менша 5000 юанів, а термін користування менший одного року, розглядаються як періодичні витрати відповідно до обсягу, реально викорис­таного під час виробництва.

Величину основного капіталу слід оцінювати за його почат­ковим нагромадженим амортизаційним зносом, обчисленим рівномірним способом і застосованим на груповій основі. За­лишкова вартість обсягом до 10-ї початкової величини активу віднімається при надходженні від загальної величини знеці­нювання вартості.

Коли особливі обставини диктують необхідність застосуван­ня прискореного нарахування зносу або запровадження дос­коналіших методів обчислення зносу, то прийнято, щоб заява розглядалася місцевими податковими органами, а кінцеве підтвердження надходило від міністерства фінансів Китаю. У протилежному випадку ставка прискореного нарахування зно­су, яка перевищує нормальну величину, не може бути утрима­ною під час реєстрації податкової декларації.

Запровадження прискореного нарахування зносу й аморти­зації нематеріальних активів протягом менше 10 років, за­тверджене інструкцією про прибуткові податки, є одним із най­сприятливіших режимів, які можуть бути надані підприєм­ствам. Щоб відповідати цим сприятливим режимам, підпри­ємство має виконувати одну з таких умов:

• мати інвестиції обсягом більше 5 млн дол. США;

• використовувати найсучасніше устаткування і техно­логії;

• досягти максимальної економічної ефективності при оновленні наявних підприємств;

• вважатися особливо необхідним підприємством.

• Якщо підприємство відповідає цим умовам, йому може на­даватись або сприятливий режим застосування прискореного нарахування зносу, або звільнення від податків, або підвищен­ня квоти для продажу його продукції на місцевому ринку. Рішення про вибір однієї з пільг приймається підприємством самостійно або шляхом консультацій з партнерами.

Встановлення фонду знецінювання і ставок періодичного знецінювання є обов'язковим для державних підприємств. Фонди, забезпечені операціями шляхом ставок знецінюван­ня, можуть бути поєднані з іншими поточними фондами, котрі перебувають у вільному розпорядженні.

Облік нематеріальних активів

У засобах державних підприємств немає одиниць, що нази­ваються "нематеріальними активами". На підприємствах віль­них економічних зон спостерігається інша ситуація: у спільних підприємствах інвестування на витрати таких категорій, як патенти, технічні ноу-хау, проценти від використання торго­вої марки, авторське право на використання території чи інші особливі привілеї вносяться на рахунок нематеріальних ак­тивів, які підлягають періодичній амортизації. Коли купуєть­ся якась товарно-матеріальна цінність, то її початкова вартість має бути доступною за ціною, що платить підприємство. Для інвестицій початкова вартість має встановлюватися на підставі визначення цінності цього товару, як це передбачено в угоді або контракті, укладеному між партнерами.

Витрати, що їх зазнає підприємство вільної економічної зони протягом підготовчого періоду, можуть бути віднесені на рахунок організаційних витрат (стаття у списку нематеріаль­них активів). Капіталізовані таким чином витрати не повинні включати ті видатки, які здійснюються для одержання фінан­сових та інших нематеріальних активів або процента, отрима­ного за період будівництва.

Первісна вартість нематеріальних активів може бути амор­тизована, а періодичні амортизаційні ставки є припустимими оперативними витратами для сплати прибуткового податку.

Ті одиниці, які вважаються інвестованими іноземним підприє­мством із передбаченням часового ліміту використання, нале­жать до таких, що підлягають амортизації відповідно до вста­новленого ліміту часу, починаючи з місяця, коли вони всту­пили в дію. Одиниці, які не належать такому передбаченню, мають бути амортизованими в період, не менше ніж 10 років.