9.2 Порівняльна характеристика короткострокових і довгострокових інвестицій

Ознаки розбіжностей	Короткострокові інвестиції	Довгострокові інвестиції
Склад	Цінні папери	Цінні папери, матеріальні необоротні активи, частки в капіталах інших підприємств, фонди.
Термін	Менше 1 року	Більше 1 року
Мета	Розміщення тимчасово вільних коштів	Довгострокова програма одержання прибутку, придбання впливу, тощо.
Відображення в балансі	Включені до складу оборотних активів	Є необоротними активами.
Вимоги до цінних паперів	Легко реалізуються	Необов’язково легко реалізуються

9.3 Методи обліку довгострокових інвестицій

Короткострокові інвестиції відображаються в балансі за собівартістю їх придбання.

Методи оцінки довгострокових інвестицій неоднакові. МСФЗ 25 пропонує оцінювати їх за:

• собівартістю (включає витрати на придбання, такі як брокерська винагорода, виплати за послуги, мито та ін.);

• переоціненою вартістю;

• правилом нижчої оцінки.

Відповідно 4-ої Директиви ЄС довгострокові інвестиції оцінюються за собівартістю з нарахуванням зносу або за переоціненою вартістю.

Для обліку довгострокових інвестицій важливі такі поняття як вплив і контроль.

За міжнародними стандартами методи обліку та оцінки довгострокових інвестицій в акції інших компаній залежить від того якою долею володіє інвестор.

Доля інвестора та вплив на компанію	Методи обліку
1) Інвестор володіє менш 20% акцій і не має суттєвого впливу	Для ринкових акцій – облік за собівартістю; Для неринкових акцій – за нижчою з оцінок: собівартістю або ринковою вартістю
2) Інвестор володіє 20% - 50% акцій – значний вплив (асоційована компанія)	Метод дольової участі
3) Контроль з боку інвестора – 50% + 1 акція	Метод дольової участі в обліку інвестора; Консолідація фінансової звітності.

Метод обліку за собівартістю. Якщо компанія володіє менш 20% акцій іншої компанії, інвестиції оцінюються за фактичною собівартістю. Одержані дивіденди інвестор відображає в складі прибутку з фінансових операцій.

Метод дольової участі. Якщо компанія володіє 20%-50% акцій іншої компанії, вона має істотний вплив на компанію, акції якої вона придбала. Підприємство, на яке інвестор має вплив називають асоційованою компанією.

За Міжнародним стандартом № 28 “Облік інвестицій в асоційовані компанії” використовується метод дольової участі.

Суть цього методу в тому, що інвестиції, які було обліковано за собівартістю на початок періоду, збільшуються на відповідну частку інвестора у прибутках асоційованої компанії (чи зменшуються на частку в її збитках) та зменшуються на суму одержаних дивідендів.

Приклад. АТ “Альфа” придбала 25% акцій АТ “Бета” на суму 20 000 дол. За рік АТ “Бета” одержала прибуток 120 000 дол. І сплатило 80 000 дол. Дивідендів. Згідно з методом дольової участі балансова вартість інвестицій у акції АТ “Бета” має бути збільшена на 10 000 дол. Це пов’язано з часткою (25%) АТ “Альфа” у збільшені суми нерозподіленого прибутку АТ “Бета” у звітному періоді

25% х (120 000 – 80 000) = 10 000 дол.

Консолідація фінансової звітності. Якщо компанія володіє контрольним пакетом акцій, компанія-інвестор розглядається як материнська компанія. Компанія, яка контролюється іншою – дочірня компанія.

Материнська компанія може мати одну або декілька дочірніх компаній.

Материнська компанія та її дочірні компанії є окремими юридичними особами і складають фінансову звітність. Однак, одночасно, материнська компанія володіє вирішальним голосом у Радах директорів дочірніх компаній, то об’єднання компаній може розглядатись, як окрема економічна одиниця.

У міжнародній практиці материнська компанія з дочірніми компаніями називається групою.

Акціонерів та кредиторів материнської компанії цікавлять результати всіх операцій, що здійснені під контролем материнської компанії. У зв’язку з цим, поряд з фінансовими звітами окремих компаній складаються звіти, що відображують фінансові результати діяльності групи – консолідовані фінансові звіти.

Консолідована фінансова звітність – це фінансова звітність групи, яку розглядають, як єдине підприємство.