3.5. Завдання для перевірки знань

Схарактеризуйте вплив на довкілля окремих галузей народного господарства. Які галузі за масштабністю впливу на біосферу потрапляють до трьох найбільших?

У яких формах проявляється антропогенний вплив на довкілля? Наведіть конкретні приклади різних форм змін атмосфери, гідросфери та літосфери під впливом антропогенної діяльності.

Чому регіони України —Донецький, Придніпровський та Приазовський розглядаються нині як зони екологічної кризи? Назвіть основні причини того, що металургійний комплекс України став одним із найбільших забруднювачів довкілля.

Як, на вашу думку, може економічно ефективно та екологічно доцільно розвиватися паливно-енергетичний комплекс України? Які види енергетики мають безперечні перспективи в майбутньому у світі та в Україні зокрема?

Які екологічні проблеми виникають із розвитком оснóвної хімії та хімії органічного синтезу? Чи можна їх вирішити за нинішнього розвитку продуктивних сил?

Чи має перспективи хімізація сільського господарства, зокрема її важливі складові — внесення мінеральних добрив і пестицидів?

Де проводилось осушення земель? Як змінюються екосистеми під впливом осушення?

Які помилки супроводжували зрошення земель? До яких наслідків це призвело?

Що таке альтернативне сільськогосподарське виробництво і чи має воно перспективи наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.?

Чи можна уникнути забруднення біосфери, користуючись транспортними засобами?

Яких превентивних заходів уживають економічно розвинені країни з високим рівнем автомобілізації?

Що дало підстави французькому вченому Сен-Марку назвати великі міста-агломерації «раковими пухлинами» на тілі планети?

Література

2 — с. 258 — 293; 3 — с. 3 — 56; 7 — с. 3 — 89; 2; 13; 14; 15; 18; 26; 36.

Тема 4. Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів

4.1. Методичні вказівки

Природні ресурси — це засоби існування людей, не створені їх­ньою працею, які містяться в природі. До них належать вода, ґрунт, рослинний і тваринний світ, мінеральні ресурси тощо.

Природні ресурси класифікують за:

1) їхнім призначенням — виробничі та рекреаційні;

2) належністю до тих чи інших компонентів природи — земельні, лісові, мінеральні;

3) вичерпністю — вичерпні та невичерпні ресурси. Невичерпні, своєю чергою, поділяються на відновлювані, відносно відновлювані та невідновлювані.

Відновлювані ресурси — це рослинний і тваринний світ, а також деякі види мінеральних ресурсів, зокрема кухонна сіль. Відновлення та­ких ресурсів відбувається з різною швидкістю. Темпам споживання відновлюваних ресурсів мають відповідати темпи їхнього відновлення. Інакше відновлювані природні ресурси можуть стати невідновлюваними.

До відносно відновлюваних належать земельні, лісові та водні ресурси.

Невідновлювані ресурси — це такі ресурси, що зовсім не віднов­люються або відновлюються значно повільніше, ніж відбувається їхнє використання людиною. До них належать мінеральні, паливні та мінерально-сировинні ресурси. Використання більшості з них призводить до їх вичерпання в давно освоєних регіонах, що зумовлює під­вищення капітальних вкладень на приріст 1 т мінерального палива. Одним із основних напрямів раціонального використання мінеральних ресурсів є впровадження їхньої комплексної переробки, безвідходних і ресурсозберігальних технологій.

До невичерпних ресурсів належать космічні та кліматичні. Космічні ресурси — це сонячна радіація, енергія морських припливів. Надходження сонячної енергії залежить від стану атмосфери, рівня її забруднення.

Кліматичні ресурси — це повітря, енергія вітру, опади тощо.