Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТПР_лек3.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
113.15 Кб
Скачать

3.3.3. Класифікація методів ремонту

Індивідуальний метод ремонту

Такий метод передбачає монтаж відремонтова­них деталей, вузлів, агрегатів на ті ж самі місця того ж об'єк­ту ремонту.

Знеособлений метод ремонту

При використанні знеособленого методу допускається перестановка однойменних деталей, вузлів, агрегатів з одного об'єкта на інший або передача їх окремо в оборотний фонд РАП, відправка на ЕАП для поновлювання його запасів.

Змішаний метод ремонту

Цей метод знайшов у авіації найбільше розповсюдження. При його застосуванні певна частина деталей, вузлів, агрегатів ремонтується за індивідуальним методом, інша частина - за знеособленим методом.

3.3.4. Основні принципи ремонту

Основними принципами ремонту АТ є:

  • ремонт об'єкта відновленням його дета­лей, вузлів або агрегатів;

  • ремонт об'єкта шляхом заміни забракованих його деталей, вузлів або агрегатів.

Звичайно, при ремонті ПС, авіаційних двигунів і БО одночасно викори­стовуються зазначені вище принципи, оскільки в процесі ви­значення їх технічного стану частина деталей, вузлів і агрега­тів вимагають ремонту - відновлення опору ізоляції обмоток і проводів, міцності матеріалів конструкції і т.п.; частина дета­лей, вузлів і агрегатів бракується і замінюється іншими; час­тина деталей, вузлів і агрегатів має технічний стан, який не потребує відновлення або заміни.

3.4. Характеристика технології ремонту виробів авіоніки

Основу діяльності РАП складає виробничий процес, спрямований на відновлення працездатності АТ. Такий виробничий процес одночасно поєднує технологічні операції, специфічні для ремонтного виробництва, з операціями, які є типовими для машинобудівного підприємства. Взагалі виробничий процес ремонту АТ – це сукупність дій, в результаті яких ремонтний фонд, який надходить на РАП, перетворюється на готову продукцію – предмет виробництва підприємства, тобто працездатну АТ, яка відповідає вимогам безвідмовної роботи на наступному етапі її експлуатації. У широкому розумінні виробничий процес ремонту АТ складається з основних, допоміжних та обслуговуючих процесів. Частина виробничого процесу, що складається з окремих стадій, етапів та операцій, що виконуються безпосередньо на АТ в певній послідовності, представляє собою технологічний процес, або, іншими словами: ТПОР АТ – це частина виробничого процесу, безпосередньо пов'язану зі зміною технічного стану ремонтного фонду.

Типовий ТПОР АТ складається зі стадій (підготовча, основна та заключна) та етапів, які характеризуються певним переліком технологічних операцій. Розглянемо зміст виконання окремих етапів ТПОР.

У випадку стратегії ремонту за наробітком з ПС, яке надійшло на капітальний ремонт, демонтується всі знімні блоки та агрегати БО у відповідності до його переліку і технологічних карт демонтажу. Зняте з борту ПС облад­нання, а також блоки, отримані зі СДО, транспортується до відповідного цеху ремонту. Незнімне БО через трудність демонтажу проходить дефектацію на борту ПС. Виявлені не­справності усуваються, а обладнання після відповідної довод­ки проходить льотні випробування в комплексі з усіма інши­ми виробами авіоніки після монтажу його на ПС. Структуру етапів технології ремонту виробів авоніки зображено на рис.3.1.

Основна стадія ТПР

Рис. 3.1. Структура етапів ремонту авіоніки

Характеристика змісту робіт на етапах технології ремонту авіоніки

Як було зазначено вище, у процес ремонту блоки авіоніки надходять зі складу демонтованих виробів РАП (якщо вони надійшли на ремонт окремо від ПС) або безпосередньо після демонтажу з борту ПС, яке надійшло на ремонт.

Етапи підготовчої стадії ТПР

1. Приймання виробу до ремонту та попередня оцінка його технічного стану

На етапі приймання перевіряється комплектність ви­робу, наявність і правильність заповнення формулярів (пас­портів), відповідність номеру блоку тому номеру, який занесено до паспорту. Із запису у формулярі і паспорті визначаються загальне напрацювання виробу і його напрацювання після останнього ремонту. В залежності від цих даних призначається певна форма ремонтних робіт.

2. Вхідний контроль

Виконується перевірка загальної працездатності та відповідності параметрів виробу нормам технічних умов для встановлення факту працездатності виробу. Заповнюється карта вхідного контролю з записами зауважень щодо техніч­ного стану виробів. В залежності від цього призначається фор­ма та обсяг ремонтних робіт.

3. Підготовка до ремонту.

На цьому етапі проводиться попереднє очищення виробу від бруду, змивання лакофарбових покрить, зняття речовин-герметиків з штепсельних рознімань.

4. Розбирання виробу та дефектація його елементів

Розбирання блоку на елементи проводиться відповідно до визначеної форми ремонту. Демонтовані елементи проходять очищення від бруду, перевіряються на відповідність технічним нормам. При проведенні цих робіт може бути сформований додатковий об‘єм ремонтних робіт, зумовлений можливими відхиленнями від норм у певних елементах виробу. Здійснюється також візуальний контроль тієї частини блоку, яка не піддавалася розбиранню. Всі виявлені дефекти елементів блоку за­писують в карті дефектації і ремонту.

Етапи основної стадії ТПР

5. Ремонт елементів виробу

Ремонт проводиться у об’ємі, який було встановлено на етапі дефектації. Виконується ремонт елементів виробу, які є відновлюваними. Для невідновлюваних елементів здійснюється їх заміна на елементи І-ої категорії. Усі елементи, які підлягали ремонту або використовувалися для заміни тих, які відпрацювали ресурс або були визнані відмовившими, перед складанням виробу обов’язково проходять перевірку на відповідність своїх параметрів існуючим технічним нормам.

6. Складання виробу

Відремонтовані або нові елементи виробу встановлюються до конструкції блоку, проводиться перевірка правильності їх конструктивного та схемного з’єднання, відсутності у конструкції блоку сторонніх деталей або залишків ремонтних матеріалів (стружок, решток проводів, припою, тощо). Відновлюють лакофарбові покриття, виконують доробки (модернізацію конструкції або схеми виробу) згідно з новими ремонтними бюлетенями.

7. Комплексне регулювання параметрів

На етапі комплексного регулювання функціональних параметрів виробу. Такими параметрами є ті сигнали виробу, які надходять від нього у інші блоки бортових систем ПС. Комплексне регулювання виконується для різних режимів, у яких можлива робота даного об’єкту. Мета регулювання – забезпечення знаходження значень усіх функціональних параметрів об’єкту у певних границях, які визначені вимогами існуючих експлуатаційно-технічних умов. Регулювання за рахунок використання спеціальних регулювальних елементів (для електричних схем – резистори, індуктивності, конденсатори), величини яких змінюють, досягаючи при цьому доведення значень параметрів виробу до необхідних.

8. Технологічне припрацювання

Технологічне припрацювання виконується для попередження в процесі експлуатації виникнення можливих так званих припрацювальних відмов, характерних для початкових періодів роботи або нових виробів, або виробів, які пройшли ремонтні роботи. У процесі проведення технологічного припрацювання відремонтовані вироби функціонують в робочому або форсованому режимах протягом заданого періоду часу. Після закінчення випробу­вань знову здійснюється комплексна перевірка параметрів виробу.

Етапи заключної стадії ТПР

9. Вихідні іспити

Цей етап існує для комплексної перевірки відповідності якості проведених ремонтних робіт вимогам норм технічної придатності певних типів АТ, а також встановленому об'єму ремонтних робіт в умовах та режимах, подібних експлуатаційним. При невідповід­ності параметрів виробів встановленим нормам виконується комплексне регулю­вання його параметрів, або виріб повертається на етап ремонту для повторного виконання ремонтних робіт.

10. Льотні випробування

Для проведення льотних випробувань на кожному РАП існує так звана льотно-випробувальна станція (ЛВС). Відремонтована продукція на ЛВС монтується на борт ПС, на якому вона була встановлена до надходження до ремонту. Спочатку на повністю укомплектованому обладнанням ПС проводиться наземна перевірка справності його бортових систем та комплексів (так звана перевірка “під струмом”). Якщо ця перевірка дала позитивні результати, то здійснюється проведення льотних випробувань. Після позитивного результату цих випробувань здійснюється передача ПС замовнику.

11. Оформлення ремонтної документації та паспорту виробу (на рис.3.1 етап не наведений)

Якщо вироби АТ надійшли до ремонту індивідуально (тобто не на борту ПС), то після ремонту вони комплек­туються запасними частинами, консервуються, упаковуються і, після маркірування, здаються на склад готової продукції РАП або безпосередньо замовнику.