4.2.Сутність економічного збитку від порушення довкілля та класифікація

Еколого-економічний збиток від порушення (забруднення) природного середовища – виражені у вартісній формі фактичні і можливі витрати, заподіяні економічним суб’єктам внаслідок екодеструктивного впливу, тобто шкода, додаткові витрати на її компенсацію, упущена вигода тощо. Одночасно під еколого-економічними збитками розуміють різницю між сукупним суспільним продуктом, який міг би бути одержаний на основі раціонального використання НПС, і сукупним суспільним продуктом, одержаним при допущених порушеннях НПС.

Категорія економічний збиток від забруднення довкілля розглядається як 2 види витрат: 1.витрати на попередження впливу забрудненого середовища на реципієнтів; 2.витрати на ліквідацію негативних наслідків, які сприченені впливом впливом забрудненого середовища.

Екологічні втрати від забруднення є додатковими витратами підприємства. Ці витрати можуть покриватися підприємством у формі ціни товару та у вигляді штрафів, які сплачують з прибутку підприємства.

Економічний збиток від забруднення НПС включає такі групи витрат: -економічні витрати; -соціальні витрати; -втрата можливостей.

Для аналізу збитків від забруднення НПС розрізняють: -витрати на ліквідацію наслідків забруднення атмосферного повітря; -витрати на ліквідацію наслідків забруднення водних ресурсів; -витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельних ресурсів; -витрати на відновлення рослинного і тваринного світу; -витрати на зберігання, охорону і використання твердих та рідких відходів виробництва.

При оцінці збитків від забруднення НПС враховують натуральні та вартісні показники.

Розрізняють такі класифікації збитків: 1) за характером дії, ступенем невизначеності, проявом у часі: -фактичні; -прогнозні; -попереджені. 2) за галузями н/г: -збитки промисловості, -збитки с/г, -збитки комунального господарства; збитки оздоровчих закладів та інші. 3) за компонентами НПС – водними, земельними, лісовими, атмосферними ресурсами.

4.3.Методичні підходи до розміру еколого-економічного збитку

Еколого-економічний збиток складається з трьох елементів: втрачений продукт; недовироблений продукт; компенсаційні витрати.

Аналіз еколого-економічного здійснюється в такій послідовності: 1.визначається вид забруднення; 2.визначається вміст забруднюючих компонентів, тяжкість їх впливу на довкілля, зона поширення забруднення та тривалість; 3.проводиться розрахунок величини еколого-економічного збитку відповідно до нормативних методик.

Розрізняють такі методи: 1.прямих розрахунків витрат – співставлення та аналіз показників впливу на довкілля в результаті забруднення в забрудненому і контрольному районі; 2.метод статистичної оцінки – поєднують кореляційний і регресійний методи аналізу впливу факторів забрудненого середовища на досліджуваний показник; 3.непрямої емпіричної оцінки, яка дозволяє розраховувати розмір збитків від забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів, земельних ресурсів враховуючи стан природного об*єкту і його здатність до самовідновлення.

Емпірична оцінка збитків від забруднення атмосферного повітря здійснюється за такою формулою: ,

де, γ –константа, що показує розмір шкоди, завданої при надходженні в НПС 1т умовно забрудненої речовини, грн./умов.т; σ – коефіцієнт відносної небезпеки забруднення атмосфери в межах окремих територій , визначається як середньозважена по всій площі забруднення і залежить від різновидів територій, які потрапляють до забрудненої території; ƒ – коефіцієнт розсіювання домішок, який залежить від фракційного складу і швидкості осідання частинок; М – порівнювана маса усіх забруднюючих речовин, що надходять в НПС від джерела забруднення ум.т.

Емпірична оцінка збитків від забруднення водних ресурсів здійснюється за такою формулою: ,

де, γ – аналогічна до формули 1, а σ – (басейновий коефіцієнт) залежить від народногосподарського значення водного джерела, що піддається впливу забруднення.

Витрати спрямовані на компенсацію збитків непродуктивні (пасивні), а на попередження – продуктивні (активні).

В загальному вигляді економічний збиток від порушення НПС можна розрахувати за формулою: У = Ум + Ун + Ук,

де: Ум– вартість частини сукупного готового продукту, що втрачається через його пряме руйнування; Ун– втрата недовиробленої продукції через забруднення НПС; Ук – додаткові витрати на ліквідацію наслідків забруднення НПС.

Загальний розмір економічних збитків, його точний прогноз у майбутньому необхідний для визначення коштів з охорони НПС як в цілому по країні, так і на окремо взятому підприємстві.