Заняття 6. Утвердження антропоцентризму в Комедіях Арістофана «Хмари», «жаби»

Питання для обговорення

1. Походження комедії та її структура. Комічне як естетична та філософська категорія.

2. Фабули комедій Арістофана «Хмари», «Жаби». Умовно-фантастичні та реалістичні елементи сюжету.

3. Характер пародіювання філософських та педагогічних ідей часу в комедії «Хмари». Специфіка комедійної композиції.

4. Специфіка арістофанівського гумору. Фарс і травестія як прийоми створення комічного ефекту. Поняття фалічного гумору. Бурлескно-фарсове зображення міфологічних персонажів в комедії «Жаби».

Практичні завдання:

1. Визначте зв`язок давньогрецької комедії з найдавнішими ритуальними формами культових свят. Якою є роль хорових фалічних пісень в розвитку жанру.

2. Прочитайте есе А. Боннара [5], присвячене Арістофану. Підтвердіть прикладами з творів Арістофана думку про те, що «його комедія є сатиричною й ліричною одночасно».

3. Підтвердіть судження Б.Б. Шалагінова [1] про те, що «арістофанівський комізм спирається на протиріччя між новою, антропологічною, плюралістичною мораллю, яку він не терпить, відкидає, і мораллю патріархально-полісною».

4. ||Визначте своєрідність парабаси (повчальне звернення до публіки) в комедіях Арістофана. Доведіть, що її зміст відбиває пережитки родового життя, коли поліс сприймався як один рід.

5. Визначте функції хору в комедії Арістофана «Хмари». Підтвердіть або спростуйте думку дослідника В.В. Головні про те, що «роль хора в цій комедії містить протиріччя. … Є певна невідповідність між тим, що очікує глядач почути від Хмар, і тим, що він чує потім в пароді. Глядач очікує, що перед ним з`являться псевдобоги, які виступатимуть зі словом неправди. Між тим вступна пісня хору вражає своєю силою і красою. Вона може дати уявлення про серйозні ліричні партії, що зустрічаються в комедіях Арістофана» [5].

 Творчі завдання:

1. Напишіть есе на тему «Тіло в комедійному дійстві Арістофана».

2. Прочитайте уривок з комедії Арістофана «Хмари». Зробіть висновок про природу арістофанівського комізму. Поясніть сутність «фалічного гумору».

<…> Учень

А що сказав би ти про інший винахід

Сократів?

Стрепсіад

Про який? Прошу, скажи мені.

Учень

Раз Херефонт, сфеттієць, запитав його,

Якої думки він про комариний спів:

Комар гуде гортанню чи гузницею?

Стрепсіад

І що ж сказав про співи комарині він?

Учень

Він пояснив, що комарине черево

Вузеньке, й через це повітря з силою

Крізь нього тисне до проходу заднього.

Вузьким пройшовши ходом до розширення,

Воно із гузна гучно виривається.

Стрепсіад

То комарине гузно - це сурма якась?

Потрійно ви щасливі, гузн дослідники!

І позову позбутись - це як плюнути,

Якщо й в кишках ви комариних знаєтесь.

Учень

А раз глибока думка через ящірку

Загинула.

Стрепсіад

Та як це? Розкажи мені.

Учень

Вночі досліджував він обіг місяця,

Й, коли дивився вгору, рот роззявивши,

Його з покрівлі ящірка обгидила.

Стрепсіад

Це ж сміх! Обгидила Сократа ящірка!

Учень

А вчора ми не мали чим вечеряти.

Стрепсіад

Овва! Які ж він роздобув харчі для вас?

Учень

В палестрі стіл посипав злегка попелом,

Зігнув рожен, до того взяв ще важеля

Та й потягнув з палестри м'ясо жертовне.

Стрепсіад

Чого ж ми ще того Фалеса хвалимо?

То відчиняй же швидше школу думання

Й мерщій, мерщій Сократа покажи мені.

Я вчитись прагну. Відчиняй мені, мерщій!

Двері відчиняються, видно Сократових учнів.

Геракле славний! Що це за страховище?

Учень

Дивуєшся? За кого ж ти вважаєш їх?

Стрепсіад

Та за лаконців, в Пілосі захоплених.

Чого ж вони очима в землю втупились?

Учень

Шукають під землею.

Стрепсіад

Мабуть, хочеться

Цибулі? Та даремно не турбуйтеся.

Я знаю місце, де велика й гарна є.

А ті над чим так низько там нагнулися?

Учень

Глиб темряви під Тартаром досліджують.

Стрепсіад

А цей чого сидницю в небо виставив?

Учень

Це так він сам вивчає астрономію.

<…> Переклад Б. Тена

Основні поняття: комедія, Діонісії, фалічні пісні, фарс, травестія, комос, корифей, пролог, парод, ода, антода, епісодій, парабаса, агон, епірема, антиепірема, ексод, антропоцентризм.

Література

Основна:

1. Шалагінов Б.Б. Афінська комедія // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2004. – № 11. – С. 20-23.

2. Шалагінов Б.Б. Стародавня афінська комедія // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – № 9. – С. 62-64.

3. Ярхо В.Н. Аристофан и его комедии // Аристофан. Избранные комедии. – М.: Худ. лит., 1974. – С. 5-29.

4. Ярхо В.Н. У истоков западноевропейской комедии. – М.: Наука. 1979. – 175 с.

5. Боннар А. Смех Аристофана // Боннар А. Греческая цивилизация: В 3 т. – Т. 2. – М.: Искусство, 1992. – С. 237-268.

6. Гусейнов Г. Аристофан. – М.: Искусство, 1988. – 270 с.

7. Штейн А.Л. Веселое искусство комедии. – М.: Просвещение, 1990.

Додаткова:

1. Білецький О.І. Неповторний Арістофан // www.ae-lib.org.ua/texts/biletsky_aristophaner

2. Ярхо В., Полонская К. Античная комедия. – М.: Наука, 1979.

3. Соболевский С.И. Аристофан и его время. – М.: АН СССР, 1957. – 419 с.

4. Гаспаров М.Л. Занимательная Греция: Рассказы о древнегреческой культуре. – М.: Новое литературное обозрение, 2006. – 432 с.

5. Аристофан. Сборник статей. – М.: Изд-во МГУ, 1956. – 196 с.

6. Головня В.В. Аристофан. – М.: АН СССР, 1955. – 181 с.

7. Ярхо В.Н. Аристофан. – М.: Гослитиздат, 1954. – 133 с.