26. Хто із російських письменників, опрацювавши факти української історії, став автором поем „Войнаровский” і „Наливайко”:

1. О.Пушкін;

2. М.Ломоносов;

3. К.Рилєєв;

4. І.Крилов;

5. Н.Кукольник.

27. У якому навчальному закладі навчався І.Котляревський:

1. Київський університет святого Володимира;

2. Харківський університет;

3. Полтавська духовна семінарія;

4. Київська духовна академія;

5. Ніжинська гімназія вищих наук князя Безбородька?

28. Який твір української літератури першої половини хіх ст. М.Яценко назвав явищем, що постало „на рубежі літературних епох”:

1. „Маруся” Г.Квітки-Основ’яненка;

2. „Пан та Собака” П.Гулака-Артемовського;

3. „Наталка Полтавка” І.Котляревського;

4. „Твардовський” П.Гулака-Артемовського;

5. „Енеїда” І.Котляревського?

29. Поема “Енеїда” і.Котляревського – це визначне явище доби:

1. романтизму;

2. просвітницького реалізму;

3. сентименталізму;

4. класицизму;

5. бароко.

30. Автором “Енеїди” – першотвору, який переробив І.Котляревський, був:

1. Гомер;

2. Катулл;

3. Вергілій;

4. А.Блюмауер;

5. П.Скаррон.

31. Жанр пародії зародився у світовій літературі з появою:

1. “Енеїди” І.Котляревського;

2. “Батрахоміомахії” Пігрета;

3. “Перелицьованого Вергілія” П.Скаррона;

4. “Дон Кіхота” М.Сервантеса;

5. “Горпиниди, або Вхопленої Прозерпіни” П.Білецького-Носенка.

32. Повне видання “Енеїди” І.Котляревського було здійснене у Харкові в:

1. 1798 р.;

2. 1808 р.;

3. 1842 р.;

4. 1809 р.;

5. 1812 р.

33. Хто з українських літературознавців вважав, що „сміх – головний герой поеми” „Енеїда” І.Котляревського:

1. П.Хропко;

2. І.Франко;

3. С.Єфремов;

4. Д.Чижевський;

5. М.Зеров.

34. Який твір давньої літератури використаний І.Котляревським у „Енеїді” при творенні картин пекла:

1. „Слово про Закон і Благодать” Іларіона;

2. „Ходіння Богородиці по муках”;

3. „Ходіння Даниїла, Руської землі ігумена...”;

4. „Слово про збурення пекла”;

5. „Шестоднев”?

35. Який персонаж поеми І.Котляревського „Енеїда” зображений у еволюції:

1. Турн;

2. Латин;

3. Еней;

4. Анхіз;

5. Зевес?

36. Який стилістичний прийом І.Котляревський часто використовує у поемі „Енеїда”, зокрема у такому уривкові: „Поганий, мерзький, скверний, бридкий, нікчемний, ланець, кателик!”:

1. паралелізм;

2. антитеза;

3. ампліфікація;

4. апострофа;

5. апосіопеза?

37. Кого з українських історичних діячів згадує І.Котляревський у поемі „Енеїда”:

1. Сагайдачний;

2. Кармелюк;

3. Хмельницький;

4. Гонта;

5. Дорошенко?

38. Хто супроводжує Енея (“Енеїда” І.Котляревського) пеклом:

a) Дідона;

b) Юнона;

c) Харон;

d) Сивілла;

e) покійний батько Енея Анхіз?

39. Назвати ім’я богині Олімпу – матері Енея („Енеїда” І.Котляревського):

1. Юнона;

2. Венера;

3. Дідона;

4. Геба;

5. Егіна.

40. Про героїв якого твору О.Білецький писав: “Цей людський світ – апофеоз тілесності, надзвичайної витривалості, здоров’я, що вихлюпується через край, повнокров’я. Це пройдисвіти, розбишаки, волоцюги – і в той же час лицарі, герої, титани...”:

1. “Гайдамаки” Т.Шевченка;

2. “Енеїда” І.Котляревського;

3. “Чорна рада” П.Куліша;

4. “Чайковский” Є.Гребінки;

5. “Конотопська відьма” Г.Квітки-Основ’яненка?

41. Хто з відомих літературних героїв волею автора був наділений відповідальністю за близьких йому людей: “один за всіх не спав, він думав, мислив, умудрявся (бо сам за всіх і одвічав)”:

1. Олексій Попович-Чайковський (“Чайковский” Є.Гребінки);

2. Богдан Хмельницький („Богдан” Є.Гребінки);

3. Сава Чалий („Сава Чалий” М.Костомарова);

4. Еней (“Енеїда” І.Котляревського);

5. Евріал (“Енеїда” І.Котляревського)?

41. Яким віршовим розміром написана поема І.Котляревського “Енеїда”:

1. 4-стоповий амфібрахій;

2. 4-стоповий хорей;

3. 5-стоповий ямб;

4. 4-стоповий анапест;

5. 4-стоповий ямб?

41. Визначити версифікаційні особливості поеми І.Котляревського “Енеїда”:

1. гекзаметр;

2. 4-стоповий ямб;

3. неточна рима;

4. онєгінська строфа;

5. децима.

41. Яку із форм типізації застосовує І.Котляревський при творенні образів богів у поемі “Енеїда”:

1. соціально-побутову;

2. сатиричну;

3. побутову;

4. соціально-психологічну;

5. психологічну?

41. Яку роль в “Енеїді” І.Котляревського виконують етнографічні описи:

1. засіб змалювання певних сторін народного життя;

2. засіб індивідуалізації персонажів;

3. засіб психологічної характеристики;

4. засіб пародіювання;

5. засіб творення комічного?

41. Які риси поеми „Енеїда” І.Котляревського мають романтичний характер:

1. „макаронічний стиль”;

2. поєднання високого і низького;

3. ідея відродження сили нації;

4. зображення рис національно-героїчного характеру народу;

5. зображення життя різних прошарків населення?

41. За жанром „Енеїда” І.Котляревського – це:

1. поема-епопея;

2. бурлескно-травестійна епічна поема;

3. ліро-епічна поема;

4. драматична поема;

5. бурлескно-травестійна ліро-епічна поема.

41. Хто з українських дослідників літератури вперше вжив термін „котляревщина”:

1. С.Єфремов;

2. П.Куліш;

3. М.Зеров;

4. І.Франко;

5. Д.Чижевський?

41. Хто з українських композиторів є автором музики до опери „Енеїда”:

1. М.Леонтович;

2. Б.Лятошинський;

3. К.Стеценко;

4. М.Лисенко;

5. С.Гулак-Артемовський?

41. Поезія І.Котляревського „Ода Сафо” є..

1. оригінальною поезією;

2. травестією;

3. переспівом одного з віршів давньогрецької поетки Сапфо;

4. стилізацією;

5. перекладом одного з віршів давньогрецької поетки Сапфо?

41. Драматичний твір на побутову чи етнографічно-побутову тему з демократичними типажами та любовним сюжетом, у якому чергуються драматичні та комедійні сцени з вокальними номерами - це:

1. водевіль;

2. трагедія;

3. комічна опера;

4. інтермедія;

5. опера.

41. Визначити характер конфлікту у п’єсі І.Котляревського “Наталка Полтавка”:

1. соціальний;

2. психологічний;

3. соціально-психологічний;

4. соціально-побутовий;

5. пригодницький.

41. Назвати рік першої постановки на сцені п’єси І.Котляревського „Наталка Полтавка”:

1. 1798;

2. 1800;

3. 1819;

4. 1812;

5. 1848.

41. Про який драматичний твір згадують Возний Тетерваковський, виборний Макогоненко та Петро у п’єсі І.Котляревського „Наталка Полтавка”:

1. „Сватання на Гончарівці” Г.Квітки-Основ’яненка;

2. „Нещастя від карети” Я.Княжніна;

3. „Мірошник-чаклун, дурисвіт і сват” О.Аблесімова;

4. „Козак-віршувальник” О.Шаховського;

5. “Муж старий, жінка молода” С.Петрушевича?

41. Яка пісня у „Наталці Полтавці” І.Котляревського використовується як елемент сюжетотворення:

1. „Віють вітри, віють буйні...”;

2. „Ой під вишнею...”;

3. „У сусіда хата біла”;

4. „Чи я ж тобі, дочко...”;

5. „Ой мати, мати”?

41. У творенні образу Петра (“Наталка Полтавка” І.Котляревського) використано традиції:

1. бароко;

2. ренесансу;

3. класицизму;

4. реалізму;

5. сентименталізму.

41. За жанровими ознаками п’єса І.Котляревського “Наталка Полтавка” є:

1. комічною оперою;

2. ліричною драмою;

3. комедією;

4. водевілем;

5. драмою-мораліте.

41. Назвати стильові домінанти п”єси І.Котляревського “Наталка Полтавка”:

1. сентименталізм;

2. реалізм;

3. преромантизм;

4. класицизм;

5. бароко.

41. Героїня якого твору характеризується такими словами: “Золото, не дівка, красива, розумна, моторна, до всякого діла дотепна...”:

1. Маруся (однойменна повість Г.Квітки-Основ’яненка);

2. Олена (однойменна новела М.Шашкевича);

3. Наталка (“Наталка Полтавка” І.Котляревського);

4. Марина (“Чайковский” Є.Гребінки);

5. Ганна (“Черниговка” М.Костомарова)?

41. У якому драматичному творі герой виконує пісні “Гомін, гомін по діброві” та “Ворскло річка невеличка”:

1. “Москаль-чарівник” І.Котляревського;

2. “Наталка Полтавка” І.Котляревського;

3. “Сава Чалий” М.Костомарова;

4. “Сватання на Гончарівці” Г.Квітки-Основ’яненка;

5. “Шельменко-денщик” Г.Квітки-Основ’яненка?

41. Назвати особливості композиції п’єси І.Котляревського “Наталка Полтавка”:

1. включення пісенних номерів;

2. заплутана інтрига;

3. напружений сюжет;

4. введення відгуку на драматичний твір;

5. авторські відступи.

41. Визначити жанр твору І.Котляревського “Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну”:

1. пісня;

2. послання;

3. ода;

4. гімн;

5. дифірамб.

41. Для водевіля як жанру властиві такі ознаки:

1. великий обсяг;

2. введення у дію пісенних і танцювальних номерів;

3. несподівана розв’язка;

4. ускладненй сюжет;

5. спрощеність у демонстрації людських почуттів.

41. Назвати автора українського переспіву давньогрецької пародійної поеми “Батрахоміомахія” – “Жабомишодраківки”:

1. К.Думитрашко;

2. І.Котляревський;

3. П.Білецький-Носенко;

4. С.Александров;

5. Я.Кухаренко?

41. У якому літературному творі вперше в українській версифікаційній практиці було використано гекзаметр:

1. „Енеїда” І.Котляревського;

2. „Богдан” Є.Гребінки;

3. „Вечорниці” П.Кореницького;

4. „Жабомишодраківка” К.Думитрашка;

5. „О Наливайку” М.Шашкевича?

41. Який твір української літератури перших десятиріч ХІХ ст. П.Хропко називає „незвичайним фейєрверком сміху”:

1. „Енеїда” І.Котляревського;

2. „Москаль-чарівник” І.Котляревського;

3. „Конотопська відьма” Г.Квітки-Основ’яненка;

4. „Салдацький патрет” Г.Квітки-Основ’яненка;

5. „Горпинида, або Вхопленая Прозерпіна” П.Білецького-Носенка?

41. Назвати твір, що за жанровими ознаками є водевілем:

1. “Москаль-чарівник” І.Котляревського;

2. “Бой-жінка” Г.Квітки-Основ’яненка;

3. “Сватання на Гончарівці” Г.Квітки-Основ’яненка;

4. “Муж старий, жінка молода” С.Петрушевича;

5. “Наталка Полтавка” І.Котляревського.

41. Хто з українських письменників першої половини ХІХ ст. під іменем Фалалея Повинухіна публікував у харківському журналі „Украинский вестник” „Письма к издателю”:

1. І.Котляревський;

2. П.Гулак-Артемовський;

3. Є.Гребінка;

4. Л.Боровиковський;

5. Г.Квітка-Основ’яненко?

41. Хто з українських письменників першої половини ХІХ ст. запроваджує у літературну практику принцип „списування з натури”:

1. І.Котляревський;

2. П.Гулак-Артемовський;

3. Г.Квітка-Основ’яненко;

4. Є.Гребінка;

5. М.Костомаров.

41. Про кого з українських письменників перших десятиріч ХІХ ст. П.Куліш писав, що той “увів нас у мужицьку хату”:

1. Є.Гребінка;

2. Г.Квітка-Основ’яненко;

3. М.Костомаров;

4. І.Котляревський;

5. Л.Боровиковський?

41. Умовний образ людини, від імені якої ведеться оповідь у літературному творі:

1. автор;

2. оповідач;

3. протагоніст;

4. прототип;

5. антагоніст.

41. Назвати ім’я героїні повісті Г.Квітки-Основ’яненка, доля якої була подібна до долі Катерини з однойменної поеми Т.Шевченка:

1. Галочка („Щира любов”);

2. Ївга („Козир-дівка”);

3. Маруся („Маруся”);

4. Оксана („Сердешна Оксана”);

5. Мелася („Божі діти”).

41. Яку назву мало перше видання україномовних творів Г.Квітки-Основ’яненка:

1. „Малороссийские повести”;

2. „Малороссийские рассказы”;

3. „Малороссийские повести, рассказываемые Грыцьком Основьяненком”;

4. „Малороссийские рассказы, рассказываемые Грицьком Основьяненком”;

5. „Малороссийские повести, рассказываемые Григорием Основьяненком”?

41. Якому творові Г.Квітка-Основ’яненко дає таке жанрове визначення: „латинська побрехенька, по-нашому розказана”:

1. „Купований розум”;

2. „Салдацький патрет”;

3. „Пархімове снідання”;

4. „Підбрехач”;

5. „Мертвецький великдень”?

41. У якому зі своїх творів Г.Квітка-Основ’яненко писав, що письменник має зображати “і звичайне, і ніжненьке, і розумне, і полєзне”:

1. “Маруся”;

2. “Салдацький патрет”;

3. “Супліка до пана іздателя”;

4. “Сватання на Гончарівці”;

5. “Конотопська відьма”?

41. Який характер портретування персонажів використано у творах Г.Квітки-Основ’яненка:

1. художньо-етнографічний;

2. соціально-побутовий;

3. соціально-психологічний;

4. етнографічно-психологічний;

5. психологічний?

41. У якому творі Г.Квітки-Основ’яненка відчутний вплив агіографічної літератури:

1. “Божі діти”;

2. “Сердешна Оксана”;

3. “Перекотиполе”;

4. “Маруся”;

5. “Козир-дівка”?

41. Який із творів Г.Квітки-Основ’яненка має романтичний характер:

1. „Маруся”;

2. „Перекотиполе”;

3. „Божі діти”;

4. „Щира любов”;

5. „Пан Халявский”?

41. Хто з персонажів п’єси Г.Квітки-Основ’яненка “Сватання на Гончарівці” виявляє особливу кмітливість і допомагає одружитись закоханій парі:

1. Шельменко;

2. Макогоненко;

3. Пістряк;

4. Стецько;

5. Скорик.

41. У яких творах Г.Квітки-Основ’яненка наявний фольклорно-міфологічний елемент:

1. „Маруся”;

2. „Салдацький патрет”;

3. „Конотопська відьма”;

4. „От тобі й скарб”;

5. „Мертвецький великдень”?

41. Назвати жанрові ознаки драми Г.Квітки-Основ’яненка “Шельменко-денщик”:

1. комедія інтриги;

2. комедія звичаїв;

3. комедія характерів;

4. комедія ситуацій;

5. соціальна комедія.

41. Назвати твори Г.Квітки-Основ’яненка, які за стильовою манерою належать до бурлескно-реалістичних:

1. “Салдацький патрет”;

2. “Маруся”;

3. “Мертвецький великдень”;

4. “Щира любов”;

5. “Пархімове снідання”.

41. Який твір Г.Квітки-Основ’яненка вперше опублікований під псевдонімом Грицько Основ’яненко:

1. „Маруся”;

2. „Супліка до пана іздателя”;

3. „Сватання на Гончарівці”;

4. „Салдацький патрет”;

5. „Пан Халявский”?

41. Який твір Г.Квітки-Основ’яненка досліджує “фізіологію” поміщицького побуту і розвінчує панування культу їжі: “...Одна забота, одно попеченье, одна мысль, одни рассказы и суждения были все о еде: когда есть, что есть, как есть, сколько есть...”:

1. “Жизнь и похождения Столбикова”;

2. “Пан Халявский”;

3. “Дворянские выборы”;

4. “Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе”;

5. “Мемуары Евстратия Мякушкина”?

41. Бурлескно-реалістичним творам Г.Квітки-Основ’яненка властиві:

1. подієвість;

2. фантастика;

3. психологізм;

4. етнографізм;

5. ускладненість сюжету.

41. У якому з названих творів Г.Квітка-Основ’яненко використав засіб сюжетно-розгорнутих трансформацій:

1. “Маруся”;

2. “Щира любов”;

3. “Конотопська відьма”;

4. “Божі діти”;

5. “Салдацький патрет”?

41. Назвати прізвище європейського письменника, роман якого “Сентиментальна подорож до Франції та Італії” дав назву літературному напряму:

1. Ф.Шіллер;

2. Д.Дідро;

3. М.Карамзін;

4. Л.Стерн;

5. Ж.-Ж.Руссо.

41. Який драматичний твір став першим у кар’єрі Г.Квітки-Основ’яненка-драматурга:

1. „Турецкая шаль”;

2. „Шельменко-волостной писарь”;

3. „Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе”;

4. „Дворянские выборы, часть вторая, или Выборы исправника”;

5. „Мертвец-шалун”?

41. Яка п’єса Г.Квітки-Основ’яненка, на думку І.Франка, стала „основою драматичного архітвору Гоголя” – комедії „Ревізор”:

1. „Дворянские выборы, часть вторая, или Выборы исправника”;

2. „Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе”;

3. „Дворянские выборы”;

4. „Шельменко-денщик”;

5. „Турецкая шаль”?

41. Які художні ознаки є спільними для п’єси І.Котляревського „Наталка Полтавка” та п’єси Г.Квітки-Основ’яненка „Сватання на Гончарівці”:

1. соціально-побутовий конфлікт;

2. групування персонажів;

3. дидактизм;

4. розробка фольклорних мотивів;

5. використання прізвищ-характеристик.

41. Про який твір української літератури першої половини ХІХ ст. І.Франко писав: це - „незрівнянний майстерно малюнок козацьких порядків може з половини ХVІІІ віку у новочаснім сатиричнім освітленні”:

1. „Черниговка” М.Костомарова;

2. „Конотопська відьма” Г.Квітки-Основ’яненка;

3. „Чайковский” Є.Гребінки;

4. „Нежинский полковник Иван Золотаренко” Є.Гребінки;

5. „Предание о Гаркуше” Г.Квітки-Основ’яненка?

41. Як називається властивий байці вислів з переносним значенням, у якому абстрактне поняття передається через конкретний художній образ:

1. персоніфікація;

2. метафора;

3. алегорія;

4. бурлеск;

5. гіпербола?

41. Хто з українських байкарів І половини ХІХ ст. започаткував новий за змістом тип байки – позитивну байку:

1. П.Гулак-Артемовський;

2. П.Білецький-Носенко;

3. Є.Гребінка;

4. Л.Боровиковський;

5. П.Кореницький.

41. Про кого з українських байкарів І половини ХІХ ст. І.Франко писав, що той „як байкопис, займає перше місце в нашім письменстві”:

1. П.Гулак-Артемовський;

2. Є.Гребінка;

3. Л.Боровиковський;

4. П.Білецький-Носенко;

5. М.Шашкевич?

41. Хто з українських письменників початку ХІХ ст., на думку Б.Деркача, „хронологічно першим в новому українському письменстві звернувся до літературної байки”:

1. Є.Гребінка;

2. П.Білецький-Носенко;

3. П.Гулак-Артемовський;

4. М.Шашкевич;

5. Л.Боровиковський?

41. Кому з діячів українського культурного руху першої половини ХІХ ст. присвячено поезію П.Гулака-Артемовського „Справжня Добрість”:

1. Л.Боровиковському;

2. П.Білецькому-Носенку;

3. М.Костомарову;

4. І.Срезневському;

5. Г.Квітці-Основ’яненку?

41. Хто був літературним попередником українських байкарів ХІХ ст.:

1. Іоаникій Галятовський;

2. Лазар Баранович;

3. Феофан Прокопович;

4. Григорій Сковорода;

5. Самійло Величко?

41. Публікація якої з байок П.Гулака-Артемовського супроводжувалася „Суплікою до Грицька Квітки”:

1. „Солопій та Хівря, або Горох при дорозі”;

2. „Пан та Собака”;

3. „Тюхтій та Чванько”;

4. „Дурень і Розумний”;

5. „Лікар і Здоров’я”?

41. Яке авторське жанрове визначення має байка П.Гулака-Артемовського “Пан та Собака”:

1. байка;

2. казка;

3. оповідання;

4. діалог;

5. новела?

41. Назвати байку П.Гулака-Артемовського, у якій розвінчується графоманство:

1. “Пан та Собака”;

2. “Солопій та Хівря, або Горох при дорозі”;

3. “Дурень і Розумний”;

4. “Дві пташки в клітці”;

5. “Тюхтій та Чванько”.

41. У кого з відомих байкарів-попередників П.Гулак-Артемовський запозичив фабульну канву байок “Пан та Собака” і „Солопій та Хівря, або Горох при дорозі”:

1. І.Красіцький;

2. І.Крилов;

3. Г.Сковорода;

4. Езоп;

5. Лафонтен?

41. Яка з байок П.Гулака-Артемовського, на думку М.Костомарова, „виявляє болісне, але стримане почуття народу, який безвихідно терпів свавілля кріпосників”:

1. „Дурень і Розумний”;

2. „Тюхтій та Чванько”;

3. „Солопій та Хівря, або Горох при дорозі”;

4. „Пан та Собака”;

5. „Рибка”?

41. Твори яких європейських поетів-романтиків переспівує у своїх баладах П.Гулак-Артемовський:

1. Ф.Шіллер;

2. Й.-В.Гете;

3. Ю.Словацький;

4. Новаліс;

5. А.Міцкевич?

41. Хто з українських письменників першої половини ХІХ ст. є автором „Рассказов пирятинца”:

1. Г.Квітка-Основ’яненко;

2. П.Білецький-Носенко;

3. П.Гулак-Артемовський;

4. Є.Гребінка;

5. М.Костомаров?

41. Народні перекази якого змісту покладені в основу балади П.Гулака-Артемовського „Твардовський”:

1. про запродання душі чортові;

2. про відьом;

3. про чарування;

4. про підземну церкву;

5. про русалок?

41. Назвати українського письменника-байкаря, який у кінці 50-х рр. ХІХ ст. здійснив переспіви окремих біблійних псалмів (125-го, 132-го, 138-го та 139-го):

1. П.Білецький-Носенко;

2. Є.Гребінка;

3. П.Гулак-Артемовський;

4. Л.Боровиковський;

5. М.Шашкевич.

41. Хто з українських письменників брав участь у викупі Т.Шевченка з кріпацтва, допомагав поету матеріально, подорожував з ним Україною у 1843 році:

1. Г.Квітка-Основ’яненко;

2. Є.Гребінка;

3. В.Забіла;

4. Л.Боровиковський;

5. П.Куліш?

41. Які з названих пісень належать перу Є.Гребінки:

1. “Українська мелодія” (“Ні, мамо, не можна нелюба любить”);

2. “Дивлюсь я на небо”;

3. “Черные очи”;

4. “Журба” (“Стоїть гора високая”);

5. “Повій, вітре, на Вкраїну”?

41. Ознаки якого жанру властиві творові Є.Гребінки „Богдан”:

1. ліро-епічна поема;

2. епічна поема;

3. драматична поема;

4. філософська поема;

5. поема-епопея?

41. Який із творів Є.Гребінки написаний у формі щоденника:

1. “Кулик”;

2. “Приключения синей ассигнации”;

3. “Записки студента”;

4. “Лука Прохорович”;

5. “Верное лекарство”?

41. У якому із зазначених творів Є.Гребінка зображує життя “маленької людини”, яка розчаровується і, не маючи здатності адаптуватися в суспільстві, гине:

1. “Записки студента”;

2. “Доктор”;

3. “Чайковский”;

4. “Нежинский полковник Иван Золотаренко”;

5. “Мачеха и панночка”?

41. Назвати художні прийоми, використані Є.Гребінкою у повісті „Нежинский полковник Иван Золотаренко”:

1. штучна інтрига;

2. гіперболізація;

3. фаталізм;

4. метафоризація мови;

5. мелодраматизм.

41. Як називається російськомовний твір українського письменника, уривок з якого наведено нижче: “Казалось, лодки пошли на веслах еще быстрее; они будто понимали песню, неслись, как птицы, смело прядали по волнам. А ветер все крепчал; сильнее и сильнее колыхались волны, крупнее и крупнее накатывались валы, сшибались, разбивались друг о друга, обдавая мореходцев брызгами и пеною. Черное море, всегда готовое пошуметь, разыгралось не на шутку”:

1. “Чайковский” Є.Гребінки;

2. “Нежинский полковник Иван Золотаренко” Є.Гребінки;

3. “Кулик” Є.Гребінки;

4. “Черниговка” М.Костомарова;

5. “Зиновий Богдан Хмельницкий” П.Білецького-Носенка?

41. Назвати українського письменника, близького у своїй прозі до естетики натуральної школи М.Гоголя:

1. А.Метлинський;

2. Л.Боровиковський;

3. Г.Квітка-Основ’яненко;

4. В.Забіла;

5. Є.Гребінка.

41. Твори якого жанру увійшли до збірки Є.Гребінки “Малороссийские приказки”:

1. приказки;

2. анекдоти;

3. гуморески;

4. байки;

5. співомовки?

41. Які джерела використав Є.Гребінка, працюючи над романом „Чайковский”:

1. „Історія Русів”;

2. родинні перекази;

3. народна дума про Олексія Поповича;

4. „Історія Малоросії” М.Маркевича;

5. „Історія Малої Росії” Д.Бантиша-Каменського?

41. Як Є.Гребінка визначає жанрову природу „Нежинского полковника Ивана Золотаренка”:

1. „историческая быль”;

2. „исторический рассказ”;

3. „предание из народных уст”;

4. „малороссийская легенда”;

5. „народный рассказ”?

41. Про який твір Є.Гребінки „Отечественные записки” писали, що ця повість „була однією з кращих повістей...”:

1. „Приключения синей ассигнации”;

2. „Записки студента”;

3. „Чайковский”;

4. „Верное лекарство”;

5. „Лука Прохорович”?

41. У якому творі Є.Гребінка використовує як епіграфи до розділів рядки поезій Т.Шевченка:

1. „Приключения синей ассигнации”;

2. „Чайковский”;

3. „Нежинский полковник Іван Золотаренко”;

4. „Мачеха и панночка”;

5. „Доктор”?

41. Ким виявилася незнайомка, появу якої “літературний приятель” Є.Гребінки описав так: “Вдруг входит ко мне дама в синем салопе, в синей шляпке; лицо этой дамы было, с позволения сказать, немного изношено, плащ и шляпа немного испятнаны, но по всей фигуре было что-то неизъяснимо привлекательное...”:

1. примара;

2. далека родичка;

3. переодягнена злодійка;

4. асигнація;

5. “синя панчоха”?

41. Назвати автора повісті, головним персонажем якої є річ:

1. Г.Квітка-Основ’яненко;

2. М.Костомаров;

3. Є.Гребінка;

4. П.Гулак-Артемовський;

5. Л.Боровиковський.

41. Назвати популярний у романтичній поезії жанр, у якому поєдналися епічні, ліричні та драматичні елементи:

1. романс;

2. медитація;

3. елегія;

4. балада;

5. притча.

41. Поява яких літературних творів, на думку П.Волинського, стала першим виявом українського романтизму:

1. П.Гулак-Артемовський „Твардовський”;

2. Л.Боровиковський „Маруся”;

3. П.Гулак-Артемовський „Рибалка”;

4. М.Костомаров „Ластівка”;

5. А.Метлинський „Смерть бандуриста”?

41. Який з літературних напрямів початку ХІХ ст. в українській літературі став найтривалішим і естетично найповнішим явищем:

1. класицизм;

2. сентименталізм;

3. просвітницький реалізм;

4. романтизм;

5. реалізм?

41. Хто з поетів першої половини ХІХ ст., за визначенням С.Єфремова, був справжнім батьком українського романтизму:

1. Є.Гребінка;

2. П.Гулак-Артемовський;

3. А.Метлинський;

4. В.Забіла;

5. Л.Боровиковський?

41. У якій із зазначених балад Л.Боровиковського використано фольклорний мотив отруєння сестрою брата:

1. “Маруся”;

2. “Молодиця”;

3. “Вивідка”;

4. “Чарівниця”;

5. “Ледащо”?

41. Яку поетичну форму має твір А.Метлинського „Бандура”:

1. октави;

2. рондель;

3. сонет;

4. тріолет;

5. терцини?

41. Який з літературних напрямів перших десятиріч ХІХ ст. витворив культ поета-пророка:

1. реалізм;

2. просвітницький реалізм;

3. бароко;

4. романтизм;

5. класицизм?

41. Хто з українських поетів-романтиків першої половини ХІХ ст. звертається до розробки інонаціональних сюжетів:

1. Л.Боровиковський;

2. А.Метлинський;

3. Є.Гребінка;

4. М.Петренко;

5. М.Костомаров?

41. Назвати справжнє прізвище письменника, який виступив у літературі під псевдонімом Ієремія Галка:

1. М.Костомаров;

2. А.Метлинський;

3. П.Куліш;

4. Л.Боровиковський;

5. В.Забіла.

41. У якому з драматичних творів М.Костомарова дія розгортається у ніч на Великдень:

1. “Сава Чалий”;

2. “Переяславська ніч”;

3. “Кремуций Корд”;

4. “Эллинны Тавриды”;

5. “Загадка”?

41. Яка з драм М.Костомарова заснована на стилістичному прийомі алюзії і має автобіографічну основу:

1. „Сава Чалий”;

2. „Переяславська ніч”;

3. „Кремуций Корд”;

4. „Украинские сцены из 1649 года”;

5. „Загадка”?

41. Хто з персонажів драматичних творів М.Костомарова переконаний, що „На свете нет силы, способной поколебать честного человека”:

1. Сава Чалий („Сава Чалий”);

2. Кремуцій Корд („Кремуций Корд”);

3. Тиберій („Кремуций Корд”);

4. Лисенко („Переяславська ніч”);

5. Анастасій („Переяславська ніч”)?

41. Яка балада М.Костомарова присвячена темі боротьби київських князів з половцями:

1. “Співець Митуса”;

2. “Ластівка”;

3. “Щира правда”;

4. “Пан Шульпіка”;

5. “Явір, тополя й береза”?

41. Джерелами сюжетів прозових творів М.Костомарова були:

1. архівні судові справи;

2. народні легенди;

3. козацькі літописи;

4. літературні твори попередників;

5. розповіді очевидців.

41. Які із зазначених поетичних збірок належать М.Костомарову:

1. „Українськії балади”;

2. „Думки і пісні та ще дещо”;

3. „Вітка”;

4. „Украинские мелодии”;

5. „Досвітки”?

41. У якій із названих нижче поезій М.Костомарова відчутний вплив слов’янофільських ідей Кирило-Мефодіївського братства:

1. „Пісня моя”;

2. „Діти слави, діти слави...”;

3. „На добраніч”;

4. „Спить Вкраїна та руїни...”;

5. „Полтавська могила”?

41. Хто з українських поетів-романтиків, ще до появи поеми Т.Шевченка „Кавказ”, розробляє у своїй поезії мотив прометеїзму:

1. А.Метлинський;

2. О.Бодянський;

3. О.Шпигоцький;

4. М.Костомаров;

5. М.Шашкевич?

41. Історіографічна проза М.Костомарова відзначається:

1. вірогідністю;

2. відсутністю докладних описів;

3. документальністю;

4. пригодництвом;

5. зображенням масових сцен.

41. Події у драмі М.Костомарова “Переяславська ніч” відбуваються у часи:

1. повстання Павлюка;

2. Руїни;

3. війни 1648-1654 рр.;

4. Гайдамаччини;

5. російсько-турецької війни.

41. Як автор визначає жанрову природу “Сави Чалого”:

1. драматичні сцени;

2. трагедія;

3. історична драма;

4. водевіль;

5. п’єса?

41. Микола Костомаров-поет вперше в українській версифікаційній практиці застосував:

1. гекзаметр;

2. білий вірш;

3. елегійний дистих;

4. поліметрію;

5. логаеди.

41. Який з названих творів М.Костомарова став першим маніфестом прогресивної української інтелігенції:

1. “Сава Чалий”;

2. “Славянская мифология”;

3. “Две русские народности”;

4. “Книга буття українського народу”;

5. “Кремуций Корд”?

41. Назвати перший в українській драматургії ХІХ ст. історичний твір, в основу сюжету якого покладено народну пісню:

1. “Переяславська ніч” М.Костомарова;

2. “Сава Чалий” М.Костомарова;

3. “Шельменко-денщик” Г.Квітки-Основ’яненка;

4. “Москаль-чарівник” І.Котляревського;

5. “Назар Стодоля” Т.Шевченка.

41. Який прозовий твір М.Костомарова розробляє казково-легендарний мотив спілкування з нечистою силою:

1. „Кудеяр”;

2. „Сорок лет”;

3. „Сын”;

4. „Холуй”;

5. „Черниговка”?

41. Які історичні персонажі зображені у повісті М.Костомарова „Кудеяр”:

1. Іван Грозний;

2. Борис Годунов;

3. Єремія Вишневецький;

4. Дмитро Вишневецький (Байда);

5. князь Курбський?

41. У часи правління якого українського гетьмана починається дія у повісті М.Костомарова „Черниговка”:

1. І.Виговський;

2. П.Дорошенко;

3. Б.Хмельницький;

4. І.Мазепа;

5. І.Брюховецький?

41. Версифікаційна майстерність М.Костомарова-поета виявляється у таких ознаках:

1. відсутність регулярної строфіки;

2. застосування канонічної строфіки;

3. застосування білого вірша;

4. регулярне застосування цезури;

5. застосування гекзаметра.

41. Який драматичний твір першої половини ХІХ ст. є першою драмою ідей в українській літературі:

1. „Наталка Полтавка” І.Котляревського;

2. „Дворянские выборы” Г.Квітки-Основ’яненка;

3. „Сава Чалий” М.Костомарова;

4. „Переяславська ніч” М.Костомарова;

5. „Кремуций Корд” М.Костомарова?

41. Які художні ознаки п’єси М.Костомарова „Переяславська ніч” дають підстави вбачати у ній „вид подражания греческой трагедии” (М.Костомаров):

1. використання хору;

2. антитетична система образів;

3. персонажі-абстрактні носії певних ідей;

4. дотримання єдності місця, часу і дії;

5. відсутність поділу п”єси на окремі дії?

41. Хто є прототипом образу Кремуція Корда із однойменної драми М.Костомарова:

1. П.Куліш;

2. Т.Шевченко;

3. М.Костомаров;

4. М.Гулак;

5. М.Максимович?

41. Як називається художньо-стилістичний прийом, суть якого – у відсиланні читача до певного літературного твору, сюжету, образу або історичної події:

1. ретардація;

2. алюзія;

3. ремінісценція;

4. стилізація;

5. ретроспекція.

41. Яка з тематично-стильових течій українського романтизму представлена творами „Спить Вкраїна...” М.Костомарова, „Старі пісні” О.Корсуна, „Кладовище” А.Метлинського:

1. фольклорно-міфологічна;

2. фольклорно-історична;

3. громадянська;

4. особистісно-психологічна?

41. Головна тема творів фольклорно-історичної тематично-стильової течії українського романтизму – це:

1. доба Київської Русі;

2. доба козаччини;

3. події сучасності;

4. інонаціональні мотиви;

5. зображення внутрішнього світу людини.

41. Мотив самотності є наскрізним у творах, що представляють:

1. фольклорно-міфологічну течію;

2. фольклорно-історичну течію;

3. громадянську течію;

4. особистісно-психологічну течію.

41. Автором відомої етнографічної праці “Звичаї, повір’я, кухня та напої сучасних малоросіян” є:

1. О.Бодянський;

2. М.Максимович;

3. М.Петренко;

4. М.Маркевич;

5. І.Срезневський.

41. Назвати прізвище українського поета-романтика, автора популярної пісні “Дивлюсь я на небо”:

1. В.Забіла;

2. Є.Гребінка;

3. А.Метлинський;

4. М.Петренко;

5. О.Афанасьєв-Чужбинський.

41. Альманах, який своєю появою поклав початок західноукраїнському національному відродженню:

1. “Ластівка”;

2. “Зоря”;

3. “Син Русі”;

4. “Русалка Дністровая”;

5. “Молодик”.

41. Легка одноактна комедійна п’єса, в якій дія основана на інтризі та анекдотичному сюжеті:

1. вертепна драма;

2. фарс;

3. водевіль;

4. опера;

5. драматична поема.

41. Для представників якого літературного напряму естетичним ідеалом є життя, що підноситься над усім буденним, звичайним:

1. класицизм;

2. романтизм;

3. сентименталізм;

4. просвітницький реалізм;

5. бароко?

41. Представники якого літературного напряму особливо інтенсивно використовували пестливі форми, слова на позначення чуттєвого, ірраціонального:

1. романтизм;

2. реалізм;

3. класицизм;

4. сентименталізм;

5. бароко?

41. Назвати жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного чи соціально-побутового змісту з драматичним сюжетом:

1. байка;

2. дума;

3. поема;

4. драматична поема;

5. балада.

41. Назвати прізвище упорядника та видавця фольклорних та історико-літературних збірок, що вийшли у Харкові протягом 1833 – 1838 рр. у шести випусках під назвою “Запорожская старина”:

1. М.Максимович;

2. Л.Боровиковський;

3. Г.Квітка-Основ’яненко;

4. А.Метлинський;

5. І.Срезневський.

41. Письменник та культурний діяч, який у 1836 р. склав першу “Читанку” для народних шкіл:

1. М.Шашкевич;

2. М.Костомаров;

3. П.Куліш;

4. Я.Головацький;

5. І.Вагилевич.

41. Назвати альманах, упорядкований І.Срезневським у співпраці з І.Розковшенком, що засвідчив появу української преромантичної літератури:

1. “Утренняя звезда”;

2. “Украинский альманах”;

3. “Украинский сборник”;

4. “Русалка Дністровая”;

5. “Зоря”.

41. Хто став автором книжки „Наські українські казки запорожця Іська Материнки” – явища українського преромантизму:

1. І.Срезневський;

2. О.Бодянський;

3. О.Шпигоцький;

4. М.Маркевич;

5. В.Забіла?

41. Якому жанру властиві такі ознаки: розповідний спосіб викладу матеріалу, малий обсяг, алегоричність, повчальність, віршова астрофічна форма:

1. балада;

2. водевіль;

3. анекдот;

4. байка;

5. ідилія?

41. Як називається персонаж драматичного твору, завданням якого є висловлення через свій коментар “об’єктивного” чи “авторського” погляду на ситуацію:

1. літературний порадник;

2. резонер;

3. протагоніст;

4. референт;

5. двійник?

41. Назвати письменника, який започаткував жанр української віршової літературної казки:

1. П.Білецький-Носенко;

2. А.Метлинський;

3. Л.Боровиковський;

4. Є.Гребінка;

5. Я.Головацький.

41. Хто з українських письменників перших десятиріч ХІХ ст., відстоюючи думку про те, що кожна людина, незалежно від соціального стану, рівна перед Богом, попереджав: “До часу над слабим, хто дужчий вередує, / До часу мужиків ледачий пан мордує, – / Колись до їх усіх смерть в гості примандрує”:

1. А.Метлинський;

2. М.Костомаров;

3. М.Петренко;

4. О.Афанасьєв-Чужбинський;

5. П.Гулак-Артемовський?

41. Яка із зазначених поетичних збірок належить А.Метлинському:

1. „Вітка”;

2. „Думки і пісні та ще дещо”;

3. „Українськії балади”;

4. „Дзвін”;

5. „Украинские мелодии”?

41. Назвати українських письменників, які були членами Харківського літературно-фольклорного гуртка:

1. І.Срезневський;

2. Л.Боровиковський;

3. В.Забіла;

4. А.Метлинський;

5. М.Костомаров?

41. До збірки А.Метлинського „Думки і пісні та ще дещо” увійшли:

1. фольклорні твори;

2. оригінальні твори поета;

3. переклади;

4. історіографічні праці;

5. мовознавчі розвідки.

41. Хто є позитивним героєм поетичних творів А.Метлинського:

1. хлібороб;

2. чумак;

3. народний повстанець;

4. вільний козак;

5. гетьман?

41. У яких поезіях А.Метлинського, що увійшли до збірки „Думки і пісні та ще дещо”, звучать соціальні мотиви:

1. „Степ”;

2. „Дитина-сиротина”;

3. „Козача смерть”;

4. „Зрадник”;

5. „Старець”?

41. Які художні ознаки поезії А.Метлинського „Смерть бандуриста” вказують на її баладну природу:

1. екзотичний, сповнений тривоги пейзаж;

2. самотній герой;

3. любовний трикутник;

4. прийом метаморфози;

5. авторський суб’єктивізм?

41. Український вчений, письменник і видавець, який поряд з українськими народними піснями публікував у своїх фольклорних збірниках і власні стилізовані твори:

1. О.Бодянський;

2. М.Маркевич;

3. А.Метлинський;

4. І.Срезневський;

5. М.Максимович.

41. Хто з українських поетів є автором слів відомого романсу „Черные очи”:

1. М.Костомаров;

2. Є.Гребінка;

3. О.Корсун;

4. М.Петренко;

5. В.Забіла?

41. Кому з українських письменників, приятелеві шкільних років, О.Афанасьєв-Чужбинський присвятив поезію “Скажи мені правду, мій добрий козаче”:

1. Л.Боровиковський;

2. А.Метлинський;

3. Г.Квітка-Основ’яненко;

4. М.Костомаров;

5. Є.Гребінка?

41. Хто з українських поетів-романтиків епіграфом до своєї поетичної збірки бере рядки з народної пісні про козацьку могилу: „Ой в степу могила з вітром говорила: Повій, вітре, ти на мене, щоб я не чорніла; Щоб я не чорніла, щоб я не марніла, Щоб на мені трава росла та ще й зеленіла”:

1. М.Костомаров;

2. Л.Боровиковський;

3. О.Корсун;

4. А.Метлинський;

5. І.Срезневський?

41. Як називається журливо-романтична пісня, яка написана від імені авторського “я” і виконується в мелодійному темпоритмі:

1. елегія;

2. романс;

3. ода;

4. балада;

5. медитація?

41. Назвати художній прийом, який використав В.Забіла у наведеній строфі:

Гуде вітер вельми в полі! / Реве, ліс ламає;

Плаче козак молоденький, / Долю проклинає:

1. персоніфікація;

2. синекдоха;

3. паралелізм;

4. інверсія;

5. літота.

41. Хто з поетів властиву романтизму антитезу “національна воля в минулому – неволя в сучасному” сформулював так: “Заспіваю, що минуло, / Передвіцький згану час, – / Як весело колись було, / Як то сумно нині в нас!”:

1. М.Костомаров;

2. Я.Головацький;

3. М.Шашкевич;

4. Є.Гребінка;

5. М.Петренко?

41. Український поет-романтик, який започаткував поетичну шевченкіану віршем „Шевченкові” (1941) і опублікував у 1861 р. перші спогади про Т.Шевченка:

1. М.Костомаров;

2. П.Куліш;

3. Л.Боровиковський;

4. О.Афанасьєв-Чужбинський;

5. Є.Гребінка.

41. Назвати автора відомих пісень “За Немань іду” та “Де ти бродиш, моя доле?”:

1. Є.Гребінка;

2. С.Писаревський;

3. Л.Боровиковський;

4. М.Петренко;

5. О.Афанасьєв-Чужбинський.

41. Хто з українських письменників за участь у Кирило-Мефодіївському братстві відбував адміністративне заслання в Саратові (1849 – 1956) із забороною “служить по ученой части”:

1. Т.Шевченко;

2. В.Білозерський;

3. М.Гулак;

4. М.Костомаров;

5. П.Куліш?

41. Назвати композитора, який поклав на музику пісні В.Забіли “Не щебечи, соловейку” та “Гуде вітер вельми в полі”:

1. М.Гулак-Артемовський;

2. М.Глінка;

3. П.Чайковський;

4. М.Лисенко;

5. К.Стеценко.

41. Український поет, який у своїх творах розкриває особисту нещасливу пригоду в коханні (любов до Любові Білозерської, яку віддали заміж за іншого), називаючи свої вірші “співами крізь сльози”:

1. В.Забіла;

2. А.Метлинський;

3. М.Костомаров;

4. О.Корсун;

5. М.Петренко.

41. Хто з українських поетів-романтиків першої половини ХІХ ст. вдався до циклізації ліричних творів:

1. В.Забіла;

2. А.Метлинський;

3. О.Афанасьєв-Чужбинський;

4. М.Петренко;

5. О.Корсун?

41. Назвати українських поетів-романтиків, творчість яких представляє особистісно-психологічну течію українського романтизму:

1. М.Костомаров;

2. А.Метлинський;

3. В.Забіла;

4. М.Петренко;

5. М.Шашкевич.

41. Про кого з українських поетів-романтиків П.Куліш писав, що той склав „українські пісні взором звичайних жіночих та й козачих, і в інші з них улив стільки душі, що співалися вони або читалися у рукописі геть широко по Вкраїні між панами, а деякі чував я й між простацтвом”:

1. М.Петренко;

2. В.Забіла;

3. О.Афанасьєв-Чужбинський;

4. П.Морачевський;

5. О.Корсун?

41. Хто з поетів-романтиків започаткував точний переклад в українській літературі:

1. А.Метлинський;

2. М.Костомаров;

3. Л.Боровиковський;

4. Є.Гребінка;

5. В.Забіла?

41. Назвати рік заснування першого професійного театру в Україні:

1. 1789;

2. 1803;

3. 1804;

4. 1810;

5. 1819.

41. Хто з українських поетів-романтиків, на думку П.Хропка, започаткував в українській літературі пейзажну лірику:

1. М.Костомаров;

2. О.Корсун;

3. В.Забіла;

4. А.Метлинський;

5. М.Петренко?

41. Назвати осередки розвитку українського романтизму:

1. Львів;

2. Київ;

3. Харків;

4. Варшава;

5. Петербург.

41. „Руська трійця” утворилася як:

1. підпільна політична організація;

2. літературний гурток демократично настроєної молоді;

3. офіційна урядова інституція культурологічного характеру;

4. видавництво;

5. приватний навчальний заклад.

41. Яку назву мав перший упорядкований „Руською трійцею” літературний збірник:

1. „Зоря”;

2. „Русалка Дністровая”;

3. „Син Русі”;

4. „Старина”;

5. „Азбука і абецадло”?

41. Яку із літературних збірок першої половини ХІХ ст. І.Франко назвав „явищем наскрізь революційним”:

1. „Вітка” М.Костомарова;

2. „Русалка Дністровая”;

3. „Українськії балади” М.Костомарова;

4. „Думки і пісні та ще дещо” А.Метлинського;

5. „Малороссийские приказки” Є.Гребінки?

41. Новела М.Шашкевича – перший твір нової західноукраїнської прози:

1. “Вірна”;

2. “Олена”;

3. “Туга за милою”;

4. “Загадка”;

5. “О. Наливайку”.

41. Новаторський характер твору М.Шашкевича „Олена” виявляється у наступному:

1. це перша в українській літературі новела;

2. це перший зразок романтичної прози;

3. це перше в українській літературі оповідання-ідилія;

4. це перша в новій українській літературі літературна казка;

5. це перший твір західноукраїнської літератури, у якому уславлюються опришки як захисники пригнобленого народу.

ПОЕТИЧНІ ТЕКСТИ

для вивчення напам’ять

з курсу „Історія української літератури

(перші десятиріччя ХІХ ст.)”

Іван Котляревський

1. „Енеїда”: уривок із ІІІ-ої частини поеми – „Тепер Еней убрався в пекло...” – „Були в огні на самім дні” (7 строф).

2. „Наталка Полтавка”: арія Возного „Всякому городу нрав і права...”

3. „Наталка Полтавка”: арія Наталки „Ой я дівчина Полтавка...”.

Євген Гребінка

1. „Ведмежий суд”.

2. „Черные очи”.

Микола Костомаров

1. „Спить Вкраїна та руїни...”.

2. „Восени-літо”.

Амвросій Метлинський

1. „Рідна мова”.

Олександр Афанасьєв-Чужбинський