Контрольні роботи

№1. Творчість Івана Котляревського

1. Традиції літератури Бароко у поемі І.Котляревського „Енеїда”.

2. Гуманістичний пафос поеми І.Котляревського “Енеїда”.

3. Українське козацтво у поемі І.Котляревського „Енеїда”.

4. Особливості зображення людини у “Енеїді” Вергілія та “Енеїді” І.Котляревського (порівняльна характеристика).

5. Проблема національного характеру у поемі І.Котляревського „Енеїда”.

6. Зображення війни і авторське ставлення до цього суспільного явища у поемі І.Котляревського “Енеїда”.

7. Ідейно-художня функція жанрово-етнографічних описів у поемі І.Котляревського “Енеїда”.

8. Реалістичні тенденції у поемі І.Котляревського “Енеїда”.

9. Апокриф “Ходіння Богородиці по муках” та його рефлексії у поемі І.Котляревського “Енеїда”.

10. Українське феодальне суспільство ІІ половини ХVІІІ ст. у поемі І.Котляревського “Енеїда”.

11. Історіософія поеми І.Котляревського „Енеїда”.

12. Природно-географічний світ поеми І.Котляревського „Енеїда”.

13. Народні приказки і прислів’я у художній структурі поеми І.Котляревського “Енеїда”.

14. Сюжети та образи української народної казки та їх функція у поемі І.Котляревського „Енеїда”.

15. Елементи просвітницького реалізму у “Енеїді” І.Котляревського.

16. Особливості формування системи образів у “Енеїді” І.Котляревського.

17. Романтичні тенденції у творенні образів Енея та троянців.

18. Стильовий синкретизм поеми І.Котляревського “Енеїда”.

19. Ідеї Просвітництва і драматургія І.Котляревського.

20. Стильовий синкретизм „Наталки Полтавки” І.Котляревського.

21. Особливості жанрової природи “Наталки Полтавки” І.Котляревського.

22. Полемічний характер “Наталки Полтавки” І.Котляревського.

23. Характер конфлікту у п’єсах І.Котляревського “Наталка Полтавка” та “Москаль-чарівник”.

24. Природа комічного у драмах І.Котляревського.

25. Утвердження позастанової цінності людської особистості у “Наталці Полтавці” І.Котляревського.

26. Особливості характеротворення у драмах І.Котляревського.

27. Традиції сентименталізму у “Наталці Полтавці” І.Котляревського.

28. Образ Миколи як тип резонера у “Наталці Полтавці” І.Котляревського.

29. Пісенні номери та їх функція у п’єсі І.Котляревського „Москаль-чарівник”.

30. Жанрово-композиційні особливості п’єси І.Котляревського „Москаль-чарівник”.

№ 2. Проза Г.Квітки-Основ’яненка

1. Показ проблем тогочасного суспільства у „Письмах к издателю” Фалалея Повинухіна.

2. Проблеми освіти та виховання у „Письмах к издателю” Фалалея Повинухіна.

3. Українська шляхта ХVІІІ ст. у романі „Пан Халявский”.

4. Образ борця за соціальну справедливість у нарисі „Предание о Гаркуше”.

5. Полемічний характер україномовної прози Г.Квітки-Основ’яненка.

6. Образ наратора (оповідача) у повістях Г.Квітки-Основ’яненка.

7. Дидактизм прози Г.Квітки-Основ’яненка (на прикладі однієї з повістей).

8. Прийом сюжетно-розгорнутих трансформацій у бурлескно-реалістичних творах Г.Квітки-Основ’яненка.

9. Особливості використання сюжетів народних переказів і повір’їв у бурлескно-реалістичних творах Г.Квітки-Основ’яненка.

10. “Салдацький патрет” Г.Квітки-Основ’яненка як пародія на класичний анекдот.

11. Особливості композиції “Салдацького патрета” Г.Квітки-Основ’яненка.

12. Традиції українського вертепу у компонуванні “Салдацького патрета” Г.Квітки-Основ’яненка.

13. Роль зорових картин та описів звукових явищ у композиції “Салдацького патрета” Г.Квітки-Основ’яненка.

14. Особливості композиції повісті Г.Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”.

15. Ідейно-художня функція анафори у повісті Г.Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”.

16. Літературні традиції і новаторство у творенні образу Пістряка (“Конотопська відьма” Г.Квітки-Основ’яненка).

17. Народні перекази про відьом та їх використання у повісті Г.Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”.

18. Ознаки просвітницького реалізму у повісті Г.Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”.

19. “Конотопська відьма” Г.Квітки-Основ’яненка як сатирично-міфологічна повість.

20. Характер конфлікту у сентиментально-реалістичних повістях Г.Квітки-Основ’яненка.

21. Роль пейзажу у сентиментально-реалістичних повістях Г.Квітки-Основ’яненка.

22. Естетичний ідеал письменника у повісті „Маруся”.

23. Специфіка етнографічних описів у повісті Г.Квітки-Основ’яненка “Маруся”.

24. Культ “хорошого роду” у повісті Г.Квітки-Основ’яненка “Маруся”.

25. Іконографічна ідеалізація образів у повісті Г.Квітки-Основ’яненка “Маруся”.

26. Проблема пошуку людського щастя у повісті Г.Квітки-Основ’яненка “Щира любов”.

27. “Сердешна Оксана” Г.Квітки-Основ’яненка як соціально-етична повість.

28. Моралізаторство та психологізм оповідання „Перекотиполе”.

29. Образ „справжнього християнина” у сентиментально-реалістичних повістях Г.Квітки-Основ’яненка.

30. Ідейно-художній аналіз повісті Г.Квітки-Основ’яненка „Божі діти”.

№3. Творчість Є.Гребінки

1. Роздуми про покликання та суспільну роль поета у ліриці Є.Гребінки (“Недуг”, “Скала”, “Утешение”, “Моя месть”).

2. Ідейно-художній аналіз поезії Є.Гребінки “Українська мелодія”.

3. Історична тематика у поезії Є.Гребінки.

4. Образ човна у однойменній поезії Є.Гребінки.

5. Засоби творення образу Богдана Хмельницького у поемі Є.Гребінки “Богдан”.

6. Жанрово-композиційні особливості поеми Є.Гребінки “Богдан”.

7. Засоби передачі національного колориту у байках Є.Гребінки.

8. Сюжети І.Крилова та їх творче переосмислення у байкарській творчості Є.Гребінки (на прикладі 3-4-х текстів).

9. Народність байок Є.Гребінки.

10. Ідейно-художня функція прислів’їв і приказок у байках Є.Гребінки.

11. Особливості мовної характеристики персонажів у байках Є.Гребінки.

12. Ідейно-художній аналіз байки Є.Гребінки “Рожа і Хміль”.

13. Ідейно-художня функція любовної сюжетної лінії у “исторической были” Є.Гребінки “Нежинский полковник Иван Золотаренко”.

14. Романтичні прийоми у повісті Є.Гребінки “Нежинский полковник Иван Золотаренко”.

15. Образ полковника Івана як уособлення козацьких чеснот і лицарства у романі Є.Гребінки “Чайковский”.

16. Микита Прихвостень як узагальнений образ низового козацтва (за романом Є.Гребінки “Чайковский”).

17. Антитеза “минуле - сучасне” у романі Є.Гребінки “Чайковский”.

18. Козацький побут та звичаї у романі Є.Гребінки “Чайковский”.

19. Композиційно-сюжетні особливості роману Є.Гребінки “Чайковский”.

20. Жіночі образи у романі Є.Гребінки „Чайковский”.

21. Проблема “малої людини” у російськомовній прозі Є.Гребінки.

22. Жанрово-композиційні особливості оповідання Є.Гребінки “Кулик”.

23. Ідейно-художній аналіз повісті Є.Гребінки „Доктор”.

24. Ознаки “натуральної школи” у повісті Є.Гребінки “Приключения синей ассигнации”.

25. Росія першої половини ХІХ ст. очима синьої асигнації у повісті Є.Гребінки “Приключения синей ассигнации”.

26. Композиційний прийом мандрівки у російськомовних творах Є.Гребінки.

27. Побутові описи як засіб розкриття образів-персонажів у повісті Є.Гребінки “Приключений синей ассигнации”.

28. Ідейно-художня функція застосування форми щоденника у повісті Є.Гребінки “Записки студента”.

29. Особистість і соціальне середовище у повісті Є.Гребінки “Записки студента”.

30. Композиція та система образів повісті Є.Гребінки „Путевые заметки зайца”.

№4. Романтизм як літературний напрям.