- •Вінниця 2009
- •Робота №1 тема: правила техніки безпеки при проведенні практичних занять (2 год.).
- •Загальні вимоги до виконання студентами лабораторних і практичних занять
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Робота №2 загальні показники партій зерна. Органолептична оцінка зерна і насіння (2 год.).
- •Формування середньої проби
- •Органолептична оцінка
- •Запах зерна
- •Смак зерна
- •Робота № 3 оцінка якості зерна за деякими показниками цільового призначення (2 год.).
- •Визначення типового складу і скловидності зерна
- •Визначення скловидності діафаноскопом.
- •Визначення кількості і якості сирої клейковини в зерні пшениці
- •Методика визначення кількості і якості клейковини
- •Визначення якості клейковини
- •Робота 4. Оцінка якості зерна за вологістю, засміченістю, зараженістю та натурною масою (2 год.).
- •Визначення вологості
- •Визначення стану зерна за вологістю, %
- •Визначення домішок у товарному зерні пшениці
- •Визначення зараженості зерна шкідниками
- •Визначення ступеня зараженості зерна довгоносиками і кліщами (за гост 13586.4–83)
- •Визначення натурної маси зерна
- •Розрахунок за партію зерна.
- •Робота №5 оцінка режимів зберігання та доочистка зерна (2 год.).
- •Розрахунок продуктивності зерноочисних машин
- •Технологічні розрахунки процесу сушіння зерна
- •Розрахунки при проведенні вентилювання зерна
- •Швидкість сушіння зерна при вентилюванні атмосферним повітрям вентилятором з продуктивністю 100 м3/(т·год)
- •Робота 6–7. Розрахунки при закладанні зерна на зберігання (4 год)
- •Будова зерносховищ і розрахунок IX місткості
- •Кількісний і якісний облік зерна при зберіганні
- •Обмежувально-контрольні норми природних втрат при зберіганні зерна, %
- •Робота № 8. Розрахунки при закладці плодоовочевої продукції на зберігання та під час зберігання (2 год)
- •Класифікація плодоовочевосховищ
- •Характеристика контейнерів для збирання, перевезення та зберігання овочів (за 3.І. Лавренком)
- •Характеристика ящикових піддонів для пакування, транспортування та зберігання овочів (за з.І. Лавренком)
- •Розрахунки при закладанні продукції на зберігання
- •Укриття продукції при зберіганні в буртах і траншеях
- •Товщина укриття буртів в умовах Полісся та Лісостепу
- •Розрахунки по забезпеченню режиму зберігання продукції
- •Організація вентилювання сховищ
- •Основні показники плодоовочевої продукції, як об'єкта зберігання (за є.П. Широковиним)
- •Розрахунок втрат плодоовочевої продукції та картоплі під час тривалого зберігання
- •Робота № 9. Кількісний облік і товарна оцінка картоплі різного цільового призначення (2 год)
- •Товарна оцінка якості картоплі продовольчого і технічного призначення
- •Оцінка якості картоплі насінного призначення
- •Розрахунки за картоплю, що надходить від господарств
- •Робота 10. Виробництво і зберігання борошна та хліба (2 год.).
- •Оцінка якості борошна.
- •Оцінка якості печеного хліба
- •Робота №11–13 консервування плодоовочевої продукції (6 год.).
- •Способи консервування плодоовочевої продукції
- •Мікробіологічні способи консервування
- •Розрахунок концентрації розчинів і потреби матеріалів для різних видів консервувавання
- •Визначення придатності плодово-ягідної продукції для одержання желейних продуктів переробки
- •Виробництво плодово-ягідних соків
- •Оцінка якості консервованої продукції
- •Робота № 14–15 оцінка якості плодоовочевої продукції після зберігання
- •Виявлення хвороб долів зерняткових культур.
- •Виявлення хвороб на овочах під час зберігання
- •Визначення пошкодженості головок капусти під час зберігання
- •Робота №16–17 оцінка якості коренеплодів і доброякісності соку цукрових буряків (4 год.).
- •Визначення доброякісності соку цукрових буряків.
- •Робота №18 оцінка якості сировини олійних культур і готової рослинної олії (2 год.).
- •Оцінка якості сировини олійних культур
- •Оцінка якості насіння соняшнику та інших олійних культур
- •Додаток 3. Значення коефіцієнтів переведення об’єму просушеного зерна з фізичних тонн на планові залежно від початкової вологості Кп.
- •Норми природних втрат маси плодів та ягід при тривалому зберіганні, %
- •Чернецький в.М., Чередниченко в.М., Чередниченко л.І., Давимока о.В
- •21008, Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Сонячна, 3
Визначення пошкодженості головок капусти під час зберігання
Головки капусти найчастіше уражуються грибними та бактеріальними хворобами. Трапляються також функціональні захворювання. Їх розвиток активізується у механічно пошкоджених головках.
Сіра гниль капусти розвивається ще на полі, переважно на нижніх листках. При підвищеній температурі зберігання (10°С і вище) та високій відносній вологості повітря головки покриваються сірою плісенню, потім ослизнюються і загнивають.
Біла гниль проявляється у вигляді ватоподібного нальоту з неприємним запахом на листках та качані. Згодом листя ослизнюється, а на грибниці з'являються чорні склероції.
Ризоктоніоз капусти розвивається за пологої осені біля основи листків. Тканини черешків стають водянистими, набувають світло-бурого забарвлення, а на їх поверхні з'являється грибниця. З розвитком хвороби листя відстає від качана.
Слизистий бактеріоз капусти виявляється у вигляді темних плям зверху на головках та всередині качана. Головка набуває дуже неприємного запаху. З розвитком хвороби листя ослизнюється і загниває. Збудник хвороби потрапляє у сховище разом із зараженими головками. Найчастіше хворіють насінники.
Фомоз (суха гниль) проявляється на листі капусти у вигляді сухих плям з чорними крапками. Згодом виникає ослизнення. Збудник розвивається також усередині качана, утворюючи порожнини.
Серед фізіологічних (функціональних) хвороб найбільш поширені некроз та тумачність капусти. Крапковий некроз спричинюється внесенням у грунт підвищених доз азотних добрив. Хвороба починається з окислення речовин протоплазми групи клітин, які згодом відмирають. У другий період зберігання з'являється багато темних крапок.
Тумачність головок виникає при тривалому зберіганні капусти при температурі нижче мінус 3–4 °С. Під верхніми здоровими листками внутрішні виявляються загнилими через більшу теплопровідність.
РОЗРАХУНОК ВТРАТ ПЛОДООВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА КАРТОПЛІ ПІД ЧАС ТРИВАЛОГО ЗБЕРІГАННЯ
Втрати під час зберігання плодоовочевої продукції та картоплі складаються з природних втрат маси, фізичних втрат від в’янення і втрат внаслідок зміни якості плодів.
Природні втрати маси зумовлені витрачанням запасних поживних речовин та води плодів на дихання. Природні втрати маси плодів яблук і груш коливаються від 0,1 до 1 %. Втрати збільшуються через великий розрив у часі між збиранням і закладанням плодів на зберігання. Наприклад, якщо при закладанні через 5 днів після збирання природні втрати маси збільшуються на 1,5%, то через 20 днів – на 2 % - При дуже ранніх строках збирання всіх видів плодоовочевої продукції природні втрати маси перевищують норми.
Норми природних втрат маси свіжих овочів і фруктів розраховані на закладання для зберігання здорової якісної продукції (додат. 4).
Під час зберігання спостерігаються зміни якості овочів і картоплі, внаслідок чого з’являються фракції технічного та абсолютного браку.
Для контролю втрат одночасно Із закладанням основної продукції з типових екземплярів певної партії формують контрольні сітки плодів (попередньо оцінюють їх якість і зважують). Закладання контрольних сіток здійснюють при зберіганні навалом у різних місцях по висоті й ширині насипу, в тарі – в упаковки у нижніх, середніх та верхніх ярусах. Ці упаковки позначають з чотирьох боків яскравою міткою. Наприкінці зберігання одночасно з основною продукцією беруть і контрольні зразки. Їх аналізують і визначають фактичні втрати маси. Результати розрахунку порівнюють з нормами природних втрат, при значному відхиленні приймають рішення про розміри списання втрат.
Для партій, маса яких у процесі зберігання не змінювалась, за даними про фактичні втрати маси продукції та нормами по місяцях, культурах і місцях зберігання розраховують масу продукції, що підлягає списанню на природні втрати.
Якщо у процесі зберігання продукція реалізовувалась за потребою, природні втрати визначають, виходячи із середніх залишків за кожний місяць зберігання. Середньомісячний залишок визначають за даними на 1-ше, 11-те та 21-ше числа поточного та 1-ше число наступного місяця. Причому на 1-ше число поточного та наступного місяців беруть половину залишку, додаючи до нього залишки на 11-те та 21-ше числа, і суму ділять на 3. Такі підрахунки проводять за кожний місяць. Щодо маси залишку застосовують норми природних втрат за конкретний місяць і розраховують кількість продукції, що підлягає списанню.
Приклад У вересні у сховище почали надходити плоди насіннячкових. На 1 вересня їх іде не було, на 11-те – 60 т, на 21-ше – 340 т, на 1 жовтня – 700 т. Середній залишок за вересень становитиме
При нормі природних втрат за вересень 1 % втрати маси можуть дорівнювати 2,5 т (250 : 1 : 100).
Величину втрат X за контрольними зразками визначають з відношення різниці маси зразків при закладанні на зберігання М1 та після зберігання М2 до початкової, маси зразків:
.
Обчислювана норма фактичних втрат може складатись не тільки з природних втрат на дихання, а й з втрат від в’янення, особливо при значному порушенні температурно-вологісного режиму зберігання.
Фактична
норма природних втрат певної партії
може збільшуватися внаслідок закладання
плодів на зберігання із значними
відхиленнями від стандарту за якістю.
В цьому разі фактичну втрату вважають
виправданою і списують. Якщо виявлено
зміни якості партії плодів чи овочів
через порушення режиму зберігання, що
призвело до значних втрат, створюють
комісію з компетентних осіб для ретельного
аналізу результатів зберігання з
урахуванням усіх можливих факторів
впливу на збереженість продукції. З
різних місць за прийнятою для тієї чи
іншої культури методикою відбирають
проби для оцінки якості продукції і
здійснюють товарну та
Об’єднану пробу ділять на три фракції:
1) стандартні плоди;
2) технічний брак (плоди з невеликими пошкодженнями, які можна використати для технічної переробки);
3)
абсолютний брак (плоди згнилі наполовину
і більше). За даними
При належній організації зберігання стандартної продукції втрати її незначні. Добре зберігаються коренеплоди і картопля в буртах з перешаруванням вологим піском, а також у складах з регульованими температурно-вологісним та газовим режимами.
Завдання: обчислити природні втрати маси бульб картоплі за умов, що партія 1000 т зберігалась у буртах з 1 жовтня по 20 квітня; зона холодна.