- •Вінниця 2009
- •Робота №1 тема: правила техніки безпеки при проведенні практичних занять (2 год.).
- •Загальні вимоги до виконання студентами лабораторних і практичних занять
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Робота №2 загальні показники партій зерна. Органолептична оцінка зерна і насіння (2 год.).
- •Формування середньої проби
- •Органолептична оцінка
- •Запах зерна
- •Смак зерна
- •Робота № 3 оцінка якості зерна за деякими показниками цільового призначення (2 год.).
- •Визначення типового складу і скловидності зерна
- •Визначення скловидності діафаноскопом.
- •Визначення кількості і якості сирої клейковини в зерні пшениці
- •Методика визначення кількості і якості клейковини
- •Визначення якості клейковини
- •Робота 4. Оцінка якості зерна за вологістю, засміченістю, зараженістю та натурною масою (2 год.).
- •Визначення вологості
- •Визначення стану зерна за вологістю, %
- •Визначення домішок у товарному зерні пшениці
- •Визначення зараженості зерна шкідниками
- •Визначення ступеня зараженості зерна довгоносиками і кліщами (за гост 13586.4–83)
- •Визначення натурної маси зерна
- •Розрахунок за партію зерна.
- •Робота №5 оцінка режимів зберігання та доочистка зерна (2 год.).
- •Розрахунок продуктивності зерноочисних машин
- •Технологічні розрахунки процесу сушіння зерна
- •Розрахунки при проведенні вентилювання зерна
- •Швидкість сушіння зерна при вентилюванні атмосферним повітрям вентилятором з продуктивністю 100 м3/(т·год)
- •Робота 6–7. Розрахунки при закладанні зерна на зберігання (4 год)
- •Будова зерносховищ і розрахунок IX місткості
- •Кількісний і якісний облік зерна при зберіганні
- •Обмежувально-контрольні норми природних втрат при зберіганні зерна, %
- •Робота № 8. Розрахунки при закладці плодоовочевої продукції на зберігання та під час зберігання (2 год)
- •Класифікація плодоовочевосховищ
- •Характеристика контейнерів для збирання, перевезення та зберігання овочів (за 3.І. Лавренком)
- •Характеристика ящикових піддонів для пакування, транспортування та зберігання овочів (за з.І. Лавренком)
- •Розрахунки при закладанні продукції на зберігання
- •Укриття продукції при зберіганні в буртах і траншеях
- •Товщина укриття буртів в умовах Полісся та Лісостепу
- •Розрахунки по забезпеченню режиму зберігання продукції
- •Організація вентилювання сховищ
- •Основні показники плодоовочевої продукції, як об'єкта зберігання (за є.П. Широковиним)
- •Розрахунок втрат плодоовочевої продукції та картоплі під час тривалого зберігання
- •Робота № 9. Кількісний облік і товарна оцінка картоплі різного цільового призначення (2 год)
- •Товарна оцінка якості картоплі продовольчого і технічного призначення
- •Оцінка якості картоплі насінного призначення
- •Розрахунки за картоплю, що надходить від господарств
- •Робота 10. Виробництво і зберігання борошна та хліба (2 год.).
- •Оцінка якості борошна.
- •Оцінка якості печеного хліба
- •Робота №11–13 консервування плодоовочевої продукції (6 год.).
- •Способи консервування плодоовочевої продукції
- •Мікробіологічні способи консервування
- •Розрахунок концентрації розчинів і потреби матеріалів для різних видів консервувавання
- •Визначення придатності плодово-ягідної продукції для одержання желейних продуктів переробки
- •Виробництво плодово-ягідних соків
- •Оцінка якості консервованої продукції
- •Робота № 14–15 оцінка якості плодоовочевої продукції після зберігання
- •Виявлення хвороб долів зерняткових культур.
- •Виявлення хвороб на овочах під час зберігання
- •Визначення пошкодженості головок капусти під час зберігання
- •Робота №16–17 оцінка якості коренеплодів і доброякісності соку цукрових буряків (4 год.).
- •Визначення доброякісності соку цукрових буряків.
- •Робота №18 оцінка якості сировини олійних культур і готової рослинної олії (2 год.).
- •Оцінка якості сировини олійних культур
- •Оцінка якості насіння соняшнику та інших олійних культур
- •Додаток 3. Значення коефіцієнтів переведення об’єму просушеного зерна з фізичних тонн на планові залежно від початкової вологості Кп.
- •Норми природних втрат маси плодів та ягід при тривалому зберіганні, %
- •Чернецький в.М., Чередниченко в.М., Чередниченко л.І., Давимока о.В
- •21008, Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Сонячна, 3
Виявлення хвороб на овочах під час зберігання
Столові коренеплоди найчастіше пошкоджуються грибними хворобами. Так, збудниками білої гнилі уражуються коренеплоди моркви, селери, петрушки. На них з'являється білий густий наліт, пізніше з чорними склероціями, які при вентилюванні потрапляють на здорові коренеплоди. Розвитку захворювання сприяють механічні пошкодження коренеплодів.
Сіра гниль спричинює побуріння тканин, а згодом їх повний розклад. Проявляється через 1–2 міс. після закладання коренеплодів на зберігання. Сірий наліт утворює багато сірих конідієносців, які поширюють хворобу. Склероції гриба можуть навіть за несприятливих умов зберігати життєздатність протягом 2–3 років.
Сіра плісень моркви. Уражує найчастіше ослаблені коренеплоди, інтенсивно розвиваючись при температурах вище 3 °С та відносній вологості повітря понад 75 %. Міцелій гриба, розростаючись усередині тканини, відносить на поверхню спорангії з білими головками. Місце пошкодження забарвлюється в сірий, а згодом – у сіро-чорний колір.
Чорна гниль моркви. Починає уражувати коренеплоди з верхівки або збоку. Проявляється у вигляді плям, покритих сірим нальотом, які перетворюються на чорні виразки. Насамперед пошкоджуються ослаблені коренеплоди.
Бура гниль (фомоз) моркви. Проявляється на головці коренеплоду у вигляді сухої гнилі. Поширюється всередину тканини і виносить на поверхню колонії чорних пікнід.
Фомоз столових буряків. Пошкоджує коренеплоди ще в полі. При зберіганні уражених коренеплодів відмирають точки росту, м'якуш темніє, стає твердим, згодом з'являються порожнини, вистелені білою грибницею.
Серед бактеріальних хвороб коренеплоди найчастіше пошкоджуються бактеріозом, мокрою бактеріальною гниллю, гниллю сердечка та хвостовою гниллю.
Бактеріоз столових буряків спричинює утворення мокрої, м'якої, пізніше сухої гнилі всередині коренеплоду і сіро-синіх плям на поверхні. Часто коренеплоди уражуються ще в полі. В коренеплодах моркви утворюються порожнини.
Мокра бактеріальна гниль пошкоджує коренеплоди моркви, селери, петрушки, пастернаку, ріпи, редьки ще в полі. На хвостовій частині коренеплодів утворюються водянисті плями, які зморщуються на поверхні. Під час зберігання уражені коренеплоди ослизнюються, їх тканини розпадаються, з'являються тріщини, через які випадають бактерії і пошкоджують інші плоди. М'якуш набуває неприємного запаху.
Гниль сердечка буряків розвивається внаслідок нестачі бору.
Хвостова гниль буряків. Збудником її є бактерії, які можуть уражувати коренеплід ще в полі, продовжують розвиватись під час зберігання, призводячи до великих втрат. Може пошкоджувати і коренеплоди моркви.
Небезпечними хворобами часнику та цибулі є шийкова гниль, мокра бактеріальна гниль, чорна та зелена плісені, гниль денця, бактеріоз та ін.
Шийковою гниллю уражуються найчастіше недозрілі цибулини. Проявляється через 1–1,5 міс. зберігання. Ураженість хворобою можна визначити так: цибулину розрізати навпіл, зрізом зробити відбиток на фільтрувальному папері, потім його просушити і обробити реактивом (10 мл етилового спирту, 0,4 г саліцилової кислоти та 0,5 мл ортолуїдину), папір помістити в сушильну шафу, нагріту до 70–80 °С. Якщо цибулина пошкоджена шийковою гниллю, папір забарвлюється в червоно-бурий колір, якщо ні – в сірий.
Уражена шийковою гниллю тканина цибулини стає водянистою, м'ясисті луски покриваються сірою плісенню з дрібними чорними склероціями, які часто зливаються в чорну кірку з горбистою поверхнею. Ці ознаки хвороби виявляються як на денці, так і по всій поверхні цибулини.
Мокра бактеріальна гниль цибулі проявляється при збиранні, а найчистіше – при зберіганні, як на зовнішніх, так і на внутрішніх лусках.
Чорна плісень цибулі уражує переважно цибулю-сіянку в період зберігання при температурі 18–25 °С. Пошкоджені цибулини мають повністю висохлі м'ясисті луски. Втрачаються товарні і посівні якості.
Зелена плісень часнику з'являється найчастіше на травмованих зубках. Спочатку окремі зубки стають в'ялими, утворюються невеликі жовті вдавлення, згодом усі зубки покриваються зеленою плісенню.
Гниль денця часнику й цибулі спричинена дією мікроорганізмів, призводить до відмирання лусок, загнивання коренів у період вегетації. Цибулини стають м'якими, водянистими, покриваються чорними склероціями. Хвороба продовжує розвиватися і під час зберігання продукції.
Бактеріоз часнику проявляється переважно на зубках погано висушених головок у вигляді коричневих виразок різної форми.
Сонячним опіком уражуються недозрілі цибулини. Вони згодом ослизнюються, розм'якшуються, що призводить до розмноження мікроорганізмів та повного загнивання.
Серед шкідників цибулю найбільше уражують кліщі та нематоди. Пошкоджена продукція при зберіганні інколи повністю висихає, а нематоди переходять на незаражені об'єкти.
Механічні пошкодження. Невидимі ураження можна визначити за допомогою 2 % розчину заліза хлориду. Цілі цибулини занурюють у розчин на 2–3 хв. Після промивання чистою водою механічно пошкоджені цибулини лишаються забарвленими в чорний колір. Послідовно знімаючи луски, можна визначити глибину пошкодження.