- •Вінниця 2009
- •Робота №1 тема: правила техніки безпеки при проведенні практичних занять (2 год.).
- •Загальні вимоги до виконання студентами лабораторних і практичних занять
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Робота №2 загальні показники партій зерна. Органолептична оцінка зерна і насіння (2 год.).
- •Формування середньої проби
- •Органолептична оцінка
- •Запах зерна
- •Смак зерна
- •Робота № 3 оцінка якості зерна за деякими показниками цільового призначення (2 год.).
- •Визначення типового складу і скловидності зерна
- •Визначення скловидності діафаноскопом.
- •Визначення кількості і якості сирої клейковини в зерні пшениці
- •Методика визначення кількості і якості клейковини
- •Визначення якості клейковини
- •Робота 4. Оцінка якості зерна за вологістю, засміченістю, зараженістю та натурною масою (2 год.).
- •Визначення вологості
- •Визначення стану зерна за вологістю, %
- •Визначення домішок у товарному зерні пшениці
- •Визначення зараженості зерна шкідниками
- •Визначення ступеня зараженості зерна довгоносиками і кліщами (за гост 13586.4–83)
- •Визначення натурної маси зерна
- •Розрахунок за партію зерна.
- •Робота №5 оцінка режимів зберігання та доочистка зерна (2 год.).
- •Розрахунок продуктивності зерноочисних машин
- •Технологічні розрахунки процесу сушіння зерна
- •Розрахунки при проведенні вентилювання зерна
- •Швидкість сушіння зерна при вентилюванні атмосферним повітрям вентилятором з продуктивністю 100 м3/(т·год)
- •Робота 6–7. Розрахунки при закладанні зерна на зберігання (4 год)
- •Будова зерносховищ і розрахунок IX місткості
- •Кількісний і якісний облік зерна при зберіганні
- •Обмежувально-контрольні норми природних втрат при зберіганні зерна, %
- •Робота № 8. Розрахунки при закладці плодоовочевої продукції на зберігання та під час зберігання (2 год)
- •Класифікація плодоовочевосховищ
- •Характеристика контейнерів для збирання, перевезення та зберігання овочів (за 3.І. Лавренком)
- •Характеристика ящикових піддонів для пакування, транспортування та зберігання овочів (за з.І. Лавренком)
- •Розрахунки при закладанні продукції на зберігання
- •Укриття продукції при зберіганні в буртах і траншеях
- •Товщина укриття буртів в умовах Полісся та Лісостепу
- •Розрахунки по забезпеченню режиму зберігання продукції
- •Організація вентилювання сховищ
- •Основні показники плодоовочевої продукції, як об'єкта зберігання (за є.П. Широковиним)
- •Розрахунок втрат плодоовочевої продукції та картоплі під час тривалого зберігання
- •Робота № 9. Кількісний облік і товарна оцінка картоплі різного цільового призначення (2 год)
- •Товарна оцінка якості картоплі продовольчого і технічного призначення
- •Оцінка якості картоплі насінного призначення
- •Розрахунки за картоплю, що надходить від господарств
- •Робота 10. Виробництво і зберігання борошна та хліба (2 год.).
- •Оцінка якості борошна.
- •Оцінка якості печеного хліба
- •Робота №11–13 консервування плодоовочевої продукції (6 год.).
- •Способи консервування плодоовочевої продукції
- •Мікробіологічні способи консервування
- •Розрахунок концентрації розчинів і потреби матеріалів для різних видів консервувавання
- •Визначення придатності плодово-ягідної продукції для одержання желейних продуктів переробки
- •Виробництво плодово-ягідних соків
- •Оцінка якості консервованої продукції
- •Робота № 14–15 оцінка якості плодоовочевої продукції після зберігання
- •Виявлення хвороб долів зерняткових культур.
- •Виявлення хвороб на овочах під час зберігання
- •Визначення пошкодженості головок капусти під час зберігання
- •Робота №16–17 оцінка якості коренеплодів і доброякісності соку цукрових буряків (4 год.).
- •Визначення доброякісності соку цукрових буряків.
- •Робота №18 оцінка якості сировини олійних культур і готової рослинної олії (2 год.).
- •Оцінка якості сировини олійних культур
- •Оцінка якості насіння соняшнику та інших олійних культур
- •Додаток 3. Значення коефіцієнтів переведення об’єму просушеного зерна з фізичних тонн на планові залежно від початкової вологості Кп.
- •Норми природних втрат маси плодів та ягід при тривалому зберіганні, %
- •Чернецький в.М., Чередниченко в.М., Чередниченко л.І., Давимока о.В
- •21008, Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Сонячна, 3
Обмежувально-контрольні норми природних втрат при зберіганні зерна, %
Зерно (насінне) і продукти його переробки |
Строк зберігання |
На складах |
В елеваторах |
На пристосованих для зберігання майданчиках |
|
насипом |
у тару |
||||
Пшениці, жита, ячменю, полби |
До 3 міс |
0,07 |
0,04 |
0,05 |
0,12 |
До 6 міс. |
0,09 |
0,06 |
0,07 |
0,16 |
|
До 1 року |
0,12 |
0,09 |
0,10 |
– |
|
Вівса |
До 3 міс. |
0,09 |
0,05 |
0,06 |
0,15 |
До 6 міс. |
0,13 |
0,07 |
0,08 |
0,20 |
|
До 1 року |
0,17 |
0,09 |
0,12 |
– |
|
Гречки, рису (необрушеного) |
До 3 міс. |
0,08 |
0,05 |
0,06 |
– |
До 6 міс. |
0,11 |
0,07 |
0,08 |
– |
|
До 1 року |
0,15 |
0,10 |
0,12 |
– |
|
Проса, чумизи, сорго |
До 3 міс. |
0,11 |
0,06 |
0,07 |
0,14 |
До 6 міс. |
0,15 |
0,08 |
0,09 |
0,19 |
|
До 1 року |
0,19 |
0,10 |
0,14 |
– |
|
Кукурудзи |
До 3 міс. |
0,13 |
0,07 |
0,08 |
0,18 |
До 6 міс. |
0,17 |
0,10 |
0,12 |
0,22 |
|
До 1 року |
0,21 |
0,13 |
0,16 |
– |
|
Кукурудзи в качанах |
До 3 міс. |
0,25 |
― |
– |
0,45 |
До 6 міс. |
0,30 |
– |
– |
0,55 |
|
До 1 року |
0,45 |
– |
– |
0,70 |
|
Гороху, сочевиці, бобів, квасолі, вики, сої |
До 3 міс. |
0,07 |
0,04 |
0,05 |
– |
До 6 міс. |
0,06 |
0,06 |
0,07 |
– |
|
До 1. року |
0,12 |
0,08 |
0,10 |
– |
|
Соняшнику |
До 3 міс. |
0,20 |
0,12 |
0,14 |
0,24 |
До 6 міс. |
0,25 |
0,15 |
0,18 |
0,30 |
|
До 1 року |
0,30 |
0,20 |
0,23 |
– |
|
Інших олійних культур |
До 3 міс. |
0,10 |
0,08 |
– |
– |
До 6 міс. |
0,13 |
0,11 |
– |
– |
|
До 1 року |
0,17 |
0,14 |
– |
– |
|
Крупа, в т. ч. рисова |
До 3 міс. |
|
0,04 |
– |
– |
До 6 міс. |
– |
0,06 |
– |
– |
|
До 1, року |
– |
0,09 |
– |
– |
|
Борошно |
До 3 міс. |
– |
0,05 |
– |
– |
До 6 міс. |
– |
0,07 |
– |
– |
|
До 1, року |
– |
0,10 |
– |
– |
|
Висівки і мучка |
До 3 міс. |
0,20 |
0,12 |
– |
– |
До 6 міс. |
0,25 |
0,16 |
– |
– |
|
До 1 року |
0,35 |
0,20 |
– |
– |
Для вимірювання температури зерна, що зберігається, використовують також електротермометри ЕТЗ-58. Він складається з термощупа, з’єднувального кабелю, вимірювального приладу та двох дерев’яних футлярів. Термощуп – це триметрова розбірна металева штанга трубчастого типу з датчиком, на кінці. На зовнішній поверхні штанги через кожні 5 см нанесено поділки для відліку величини заглиблення. Кабель з’єднує датчик термощупа з вимірювальним приладом, на верхній панелі пластмасового корпусу якого змонтовано мікроамперметр та рукоятки керування, а у днищі – джерело живлення. Температуру зерна вимірюють також напівпровідниковим термометром МТ-54.
Стан вологості сухого і середньої сухості зерна перевіряють не рідше одного разу на місяць, вологого, сирого, після обробки (очищення, сушіння, вентилювання) – один раз на 15 днів.
Зараженість шкідниками перевіряють щодекади при температурі зерна, вищій за 10 °С, раз на 15 днів – нижчій за 10 °С, та один раз на місяць – при температурі, нижчій від 0 °С. Зразок для визначення зараженості шкідниками зерна масою А кг відбирають у найменш вентильованих частинах насипу. В силосах елеватора .зараженість визначають тільки у верхніх шарах насипу. При тривалому Зберіганні зерна в типових зерносховищах сільськогосподарських підприємств необхідна систематична органолептична оцінка його. Свіже зерно має нормальний запах, характерні колір, блиск. Зміна цих показників чи поява плямистих, потемнілих зерен, втрата блиску свідчать про розвиток небажаних процесів.
Приклад розв’язання задач по визначенню необхідної площі та засіків підчас закладки зерна на зберігання і виправданих втрат зерна після зберігання.
Задача 1. Визначити кількість засіків, які займе партія зерна озимої пшениці масою 100 т в зерносховищі. Корисна довжина сховища 50 м, ширина – 10 м. Висота насипу 2,5 м. Натурна маса зерна складає 755 г/л.
Визначаємо об’єм, який займе наша партія:
де mп – маса партії, т; N – натурна маса партії, т/м3.
Площа, яку займе наша партія визначають об’єм партії зерна поділивши на висоту його насипу:
Ширина засіків в зерносховищі врахувавши, що при розміщені засіків у сховищі від стін відступають 0,5 м, по середині сховища залишають на прохід 2 м, загальна ширина яку займуть засіки (10м-0,5м-0,5м-2м) 7м. звідси ширина засіка може становити 3 і 4 м. Ми для розрахунків беремо одну сторону з шириною засіка 3м.
Тому, довжина, яку займе наша партія буде становити:
Для визначення кількості засіків ми повинні пам’ятати, що довжина кожного засіка може бути 3, 6 і 9м. тому для даних розрахунків візьмемо 6 м. Звідси кількість засіків буде становити:
засіки
Отже, для розміщення 100т зерна озимої пшениці з висотою насипу 2,5 м необхідно 3 засіки шириною 3 м і довжиною 6 м.
Задача 2. Визначити втрати зерна озимої пшениці, від моменту отримання для зберігання до моменту реалізації.
Дата надходження і витрати |
Надходження зерна, т |
Витрата, т |
Сума щоденних залишків, т·день |
Вологість, % |
Смітна домішка, % |
5 серпня |
200 |
|
|
15,2 |
2,1 |
10 серпня |
400 |
|
на 10.08 (200т·5дн.)=1000 |
15,9 |
1,9 |
20 серпня |
300 |
|
на 20.08 ((200т+400т)·10дн.)=6000 |
16,1 |
2,4 |
Вересень |
|
|
на 1.09 ((200т+400т+300т)·11дн.)=9900 |
|
|
Жовтень |
|
|
на 1.10 (900т·31дн.)=27900 |
|
|
Листопад |
|
|
на 1.11 (900т·30дн.)=27000 |
|
|
Грудень |
|
|
на 1.12 (900т·31дн.)=27900 |
|
|
Січень |
|
|
на 1.01 (900т·31дн.)=27900 |
|
|
10 лютого |
|
400 |
на 10.02 (900т·(28дн.+10дн.)=34200 |
14,1 |
1,2 |
20 лютого |
|
200 |
на 20.03 ((900т-400т)·10дн.)=5000 |
14,0 |
1,0 |
5 березня |
|
200 |
на 5 березня ((900т-400т-200т)·(8дн. +5дн.)=2600 |
13,7 |
0,9 |
Квітень |
|
|
залишок |
|
|
Всього |
900 |
800 |
169400 |
|
|
Фактичний залишок після переважування – 70,839 т Сума списаних відходів по актах – 29,161 т Середній термін зберігання – 188 днів |
Нестача – 0 т |
Середній термін зберігання:
дн.
Природні втрати зерна:
Середньозважена вологість зерна, що надійшло:
200т·15,2%=3040 т·%
400т·15,9%=6360 т·%
300т·16,1%=4830 т·%
3040 т·%+6360 т·%+4830 т·%=14230 т·%
14230 т·%:900т=15,81 %
Середньозважена вологість витраченого зерна:
400т·14,1%=5640 т·%
200т·14,0%=2800 т·%
200т·13,7%=2740 т·%
5640 т·%+2800 т·%+2740 т·%=11180 т·%
11180 т·%:800т=13,98 %
Середньозважений вміст смітної домішки у зерні, що надійшло:
200т·2,1%=420 т·%
400т·1,9%=760 т·%
300т·2,4%=720 т·%
420 т·%+760 т·%+720 т·%=1900 т·%
1900 т·%:900т=2,11 %
Середньозважений вміст смітної домішки у витраченому зерні:
400т·1,2%=480 т·%
200т·1,0%=200 т·%
200т·0,9%=180 т·%
480 т·%+200 т·%+180 т·%=860 т·%
860 т·%:800т=1,08 %
Зміни маси за рахунок зміни вологості зерна:
Зміни маси за рахунок зміни вмісту смітної домішки:
Усього втрати:
0,820т+19,170т+9,171т=29,161т
Отже, виправдані втрати під час зберігання зерна склали 29,161 т, а залишок повинен становити (100 т-29,161 т) 70,839т.