- •1. Поняття та предмет мПрП.
- •2. Поняття та види джерел мПрП
- •3. Національні джерела мПрП
- •4. Національне законодавство як джерело мПрП
- •5. Судова та арбітражна практика як джерело мПрП
- •6. Міжнародні джерела мПрП
- •7. Звичай як джерело мПрП
- •8. Особливості міжнародного договору як джерела мПрП.
- •9. Сутність прямого (уніфікованого) методу правового регулювання у мПрП.
- •10. Органи уніфікації у МпрП
- •2 Форми органів уніфікації норм права:
- •11. Форми застосування наслідків процесу уніфікації в мПрП.
- •12. Обставини, що обумовлюють необхідність застосування прямого методу правового регулювання мПрП.
- •13. Переваги прямого методу регулювання відносин у мПрП
- •14. Колізійний метод правового регулювання мПрП.
- •15. Колізійна норма та її побудова.
- •16. Типи колізійних прив’язок (формул прикріплення).
- •17. Принцип автономії волі. Обмеження, що покладаються на його дію в сучасному мПрП.
- •18. «Гнучке» колізійне регулювання. Обставини, що обумовлюють необхідність застосування даного колізійного принципу.
- •19. Процедура застосування колізійних норм
- •20. Знаходження та встановлення змісту норм застосовного іноземного права.
- •22. Первинна та вторинна кваліфікація в МпрП
- •23. Знаходження та встановлення змісту норм застосовного іноземного права.
- •24. Зворотне відсилання та відсилання до права третьої держави.
- •2 Види зворотного відсилання:
- •25. Застереження про публічний порядок.
- •26. Обхід закону в мПрП.
- •27. Взаємність і правові режими в мПрП.
- •2 Види взаємності:
- •2) Режим найбільшого сприяння
- •28. Фізичні особи як як суб’єкти мПрП.
- •29. Правовий статус іноземних громадян у мПрП.
- •30. Правовий статус біженця за сучасним мПрП.
- •31. Юридичні особи як суб’єкти мПрП. Національність юридичної особи.
- •32. Критерії встановлення національності юридичної особи за сучасним мПрП.
- •33. Специфічні види юридичних осіб у мПрП.
- •34. Держава як суб’єкт мПрП.
- •35. Інститут права власності в мПрП.
- •36. Класифікація речей в сучасному мПрП.
- •37. Колізійні питання права власності.
- •38. Іноземні інвестиції в мПрП.
- •39. Правове регулювання іноземних інвестицій.
- •40. Міжнародний інвестиційний клімат і його складові.
- •41. Поняття зовнішньоторговельного контракту.
- •42. Право, що підлягає застосуванню до контрактів.
- •43. Колізійні питання форм контрактів
- •44. Колізійні питання змісту контрактів.
- •45.Віденська конв-я про міжнар. Куп-продаж товарів та її значення у суч-му мПрП
- •46.Ризики,що пов*яз. З уклад. Контрактів.Види застереж.Що включ. До контрактів.
- •47.Загальні особливості «неназваних» контрактів.
- •48.Договір франчайзингу та його види.
- •49.Юр.Зміст договору франчайзингу.Його принципова відмінність від інших видів договорів.
- •50.Міжнар. Лізинг.Поняття та види.
- •51.Юр.Конструкція договору лізингу.Права та зобов*язання сторін за цим договором.
- •52.Поняття та види міжнар. Факторингу.
- •53.Правове регулюв.Питань,пов*яз. З використанням «неназваних» контрактів.
- •54.Агентсяка угода.Повноваження агентів,види зазначених повноважень.
- •55. Види агентів та їх правовий статус.
- •56.Правове регулюв. Агентських угод.
- •57. Особливості та види міжнародних перевезень.
- •58. Міжнародні залізничні перевезення.
- •59. Міжнародні автомобільні перевезення.
- •60. Міжнародні повітряні перевезення.
- •61. Міжнародні морські перевезення.
- •62.Особливості міжнар.Розрахунків.
- •63.Міжнар переказ коштів і його правове регулювання.
- •64.Міжн.Акредитив і його види.Правове регул.Акредитивної форми розрахунків.
- •65.Розрах.За інкасовим дорученням.Правове регул.Цієї форми міжнар. Розрахунків.
- •66.Міжнар.Розрахунки із застосув.Векселів і розрахункових чеків.
- •67. Колізійні питання деліктних зобов’язань.
- •68. Міжнародно-правове регулювання деліктної відповідальності.
- •69. Поняття «абсолютної» вини та підстави звільнення від відповідальності передбачені цим інститутом.
- •70. Укладення шлюбу за мПрП.
- •71. Особисті майнові та немайнові відносини подружжя.
- •72. Недійсність шлюбу та його припинення у мПрП.
- •73. Правовідносини між батьками та дітьми у мПрП.
- •74. Правовідносини з опіки та піклування у мПрП
- •75. Осн. Колізійні питання пов*яз. Зі спадкуванням.
- •76. Правове регулюв. Спадкових відносин.
- •1. На універсальному рівні можна назвати такі конвенції:
- •3. Питанням успадкування присвячена книга шоста чинного цк України.
- •77. Визначення кола спадкоемців у суч. МПрП.
- •78. Перехід спадщини до держави.
- •79. Колізійні норми речового права за законодавством України.
- •80. Колізійні норми зобов’язального права за законодавством України.
- •81. Гнучке колізійне регулювання за зу 23.06.2005.
- •83. Укладення шлюбу за законом від 23.06.2005 та його правові наслідки.
- •84. Припинення шлюбу та визнання його недійсним за законом 23.06.2005.
- •85. Міжнародне усиновлення за правом України.
- •86. Колізійні норми щодо спадкування в Україні.
- •87. Визначення права, що підлягає застосуванню за українським законодавством.
- •88. Застереження про публічний порядок в праві України.
- •90. Особистий закон юридичної особи за правом України.
64.Міжн.Акредитив і його види.Правове регул.Акредитивної форми розрахунків.
«документарний акредитив» (documentary credit) означає будь-яку угоду, як би вона не була названа або позначена, згідно з якою банк (банк-емітент), діючи на прохання і на підставі інструкції клієнта (заявника) або від свого імені:
• повинен провести платіж третій особі (бенефіціару) або його наказу, або повинен сплатити чи акцептувати векселя (тратти), що виставлені бенефіціаром, або
• уповноважує інший банк провести такий платіж, сплатити і акцептувати переказні векселі (тратти), або
• уповноважити інший банк негоціювати (купити або врахувати) перевідні векселі проти передбачених документів при дотриманні строків та умов акредитива.
На практиці застосовуються різні види акредитивів, головними з яких є такі.
Відкличний (revocable) та безвідкличний (irrevocable) акредитиви. Відкличний акредитив може бути змінено або анульовано банком-емітентом за дорученням наказодавця не тільки без згоди, а навіть і без попереднього повідомлення про це бенефіціа-ра, тоді як щодо безвідкличного це може бути здійснено виключно за погодженням з бенефіціаром.
Підтверджений (confirmed) та непідтверджений (unconfirmed) акредитиви. У випадках, коли стосовно безвідкличного акредитива виконуючим банком або будь-яким банком-посередником надається окрема гарантія щодо його виконання, акредитив стає підтвердженим. Раніше вже зазначалось, що підтверджуючий банк стає самостійним учасником акредитивних відносин, до якого може звертатися з відповідною вимогою бенефіціар, в результаті чого його інтереси отримують додатковий захист.
Всі інші акредитиви, згідно з Уніфікованими правилами, вважаються непідтвердженими.
Покритий (covered) та непокритий (uncovered) акредитиви. Відкриваючи акредитив, банк-емітент зобов'язується протягом певного часу перерахувати у розпорядження виконуючого банку на весь термін дії акредитива ту суму грошей, яка в акредитиві зазначена. У такому випадку акредитив має назву «покритого» і виконується відповідним банком саме за рахунок цієї суми. Зрозуміло, що всі інші акредитиви позначаються як «непокриті», і після їх виконання банк вдається до звичайних засобів поновлення витрат, відомих банківській практиці (списує витрачену суму з рахунка банку-емітента і т. ін.).
Подільний та неподільний акредитиви. Подільним є такий безвідкличний акредитив, за яким бенефіціар має право на часткове виконання акредитива у разі надання передбачених в інструкції наказодавця документів, які підтверджують часткове ж виконання бенефіціаром своїх зобов'язань. У випадках, коли право на подільність або вимоги щодо правил поділу в акредитиві не зазначено, він вважається неподільним і виконується лише у разі повного виконання бенефіціаром своїх зобов'язань.
Перевідний {transferable) та неперевідний акредитиви. Згідно зі ст. 48 Уніфікованих правил, перевідним (трансферабільним) є акредитив, за яким бенефіціар (первинний бенефіціар) має право уповноважити банк, що здійснює платіж або платіж у розстрочку, акцент чи негоціацію, або будь-який банк, що має повноваження негоціювати переказуючий банк, на те, щоб акредитивом могли користуватись повністю або частково одна або декілька інших осіб (вторинні бенефіціари).
«Акредитив може бути переведеним, тільки коли він прямо позначений банком-емітентом як «перевідний» («трансферабельний»). Такі терміни, як «делимый», «дробный», «переуступаемый» та «передаваемый», не роблять акредитив перевідним. Інакше кажучи, всі інші акредитиви залишаються неперевідними.
Револьверний (revolving) і непоновлюваний акредитиви. Договір про відкриття так званого револьверного акредитива дозволяє наказодавцеві поповнювати (поновлювати) обумовлену суму після повного або часткового виконання акредитива. При цьому, поповнення до первісного розміру відбувається або протягом певного часу, або певну кількість раз. З цього випливає, що непоновлюваний акредитив припиняє свою дію виконанням.
Кумулятивний та некумулятивний акредитиви. У випадку кумулятивного акредитива наказодавцеві дозволяється невикористану суму грошей поточного акредитива зараховувати до суми нового, що відкривається у тому самому банку, в той час як невикористані суми за некумулятивним акредитивом повертаються бан-ку-емітенту для зарахування на поточний рахунок наказодавця.
Регулювання відносин, пов'язаних з акредитивною формою розрахунків, здійснюється на міжнародному рівні шляхом застосування Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів. Хоча це тільки рекомендація, вона застосовується практично у всіх вияадках використання для розрахунків акредитива, проте для цього сторони договору повинні дійти згоди і спеціально зазначити в договорі те, що вони підкоряють свої відносини Уніфікованим правилам. У тих випадках, коли сторони акредитива не підкорили свої відносини Уніфікованими правилами, вони можуть самі обрати те право, якому акредитив буде підкорятися.