Який настрій ктасттипіи .Тірігпгій героїні dOefl • Концерт жм євввявщі доту і цвіркуна»?
За допомогою яких художніх деталей і образів шдтвпрюсться ь поезії •Кописрі дія скрипки, лоту і цвіркуна» мотив часу?
і. Які цииющ с імйважливішими дія ліричної героїні поезії «Коїщерт
для скрипки, довгу ї цвіркуна»? 5. Що Стало поштовхом для філософських роздумів ліричної героїні
поезії ИСткід Із зіркою»? G. Як поєднується буденне і вічне у філософських переживаниях
ліричної героТні поезії «Етюд із зіркою»? 7. Які образи символи зустрічаються п поезії «ЕТЮД *з зіркою»?
ЮРІЙ АИЛРУХОИИЧ
(пар. 1969р.)
Юрій Ігорович Анлрухоинч на родився ІЗ березня I960 р. я Івана
Ф;../(М*(**>■. НЯВЧїВСЯ Ш illAlltlptIO
і -і -v. .;«..--.-ілїт! УкраІіки*пго
аа.Шімфічного Іпстнтгту у .'ІьжчМ (1977 І9в2). іа Вмінні отічтлптмлст ■гуртах у Москві (1989 1991). я к пірдіпурі Інституту літератури ІІАІ1 України, ьаіии.чит філологічних наук, уппрмлннк кількоч- антологій, ял ся v ill.її... українських лнсьмітіникш. На сьогоднішній лень і; редактором літературного часопису «Потяг 76». Мі шкаї h Ituiio Франків, ьку
Перша погтнчла :ібірка Ю. Аіілрухо-■ЯЧі *Иг/п і цлощі» вийшла 1985 року. Пітніше Уявилися збірки «Серед мй-тя» (1989) й «Екзотичні шлхи та росіян я* (1991) У квітні 1985 р. ю. Аилрухіншч разом із поетами $lKH4*iv іШюракоц та Олександром Ірпалнсм ут* \.лъ у Львові мотетний і*і" під назвою «1>у-Б.іІі\ - (Іїур-леек Ьалигап Ь'уфонала) нкші ли 1989 p бут» ііідоміні лнпіс невеличкому колу чипічін («свідків і пдсптія «Гіу-Наїіу"). ІІІзвіїпе цей гурт відіграв поміщу роль ■ українському літературному нринігі 13 кьіїня J990 ргжу Ю. Анлрухояич Дістав почесний сан • II і'і" цлл by-fia-Бу».
Ilpnty Ю її j;.-. \ ,-!(■■■ - і ічав пвса ги під час » і.*6іі я мая армії
(1983-1084) Кілька опояідань про армійські ліичьі були 1989 р. налру ковані в журналі «Прапор, (а ІМ91
• hep* il.i.-> шл паіпот «Зліва, лс серпе» За мотивами них творів Ю. Аи-друховнч написав сценарій фільму «Кіксевмй голод» (1991) Наступний прашмия твір «Слшйло і їй мирова, ни ь|ш ими розбишака» з'явився 1991 р. у журналі «Перевал*.
Поліса* ь укряШсШН лОх-рдгурі. яка сутгсио вплинула на П подальший ромнпик. став ви хіт 1992 року роману «Рекреації* Неї* гпір, «к t іцятн-ші романи «Москиніада» (1993) та
• Псрвгрзія» (1990). перевірну л и всі тмичлені уян.кшеа ар»} українську літературу, засвідчивши, шо t їхньою поя пою дотеперішній «Ки.ІОИІ .ітьг:ч / атгпіки.ішііа.іьіінй. тип культури іьсрсттюрюеться па «пасткилоиі-•»льпмй». 2000 року вийшла збірка ссеів Ю. Лидрухоонча «Денцинітація на місшвоттї».
Роман «Рекреації» ннклнкаь Оурх літу дискусію в н|к'сі. .іктемініо. шо Такому тоо|юьі ис бракувало іміиува-чгііі, у паплюженні СВЯТИНІ пі нони-теїнії народних традицій, пишанні над мовою тошо. Сюжетною канвою РОМЯ-ну стали події одніс і травнікої ночі для чотирьох украіігсьміх пості*, які при були до умовного 4jctt4m мпртппо.тя (типоье. але внгадаїїг західноукраїн-гькг місто, де можна ялімитн риси ■ і.; іип..і1 Тсріюполя. Львова, Jmikj Фрапкіиська та іл.). щоб узяти участь
у містичному к.і]»ііл вал міому Святі Uochpxv.WKjro Духа (ocwboaj Аут* «ер піні фестиваль української естрадної пісні «Червова рута», який відбувся 1990 р. н Чернівцях).
Роман чРекреашї» став на сьогодні вже класичним зразком ппетмплериіст-ського лт-ратурікях» твору. Риси пост-wi.it ріііічу як свіпіглядію-МИСТПІЬКіїі
системи нерелугілї у\мт бачиш у відмові від снстематнзаїці. відсутності лплакти.тму та еклектичному поєднанні якомога більшої* кількості часто взасмосупсрсчлінніх істин, неприхованій ірі аишра а читачем, паро-чнтоиу цитуванні та самоіиііуцаїші. іроиіїннсті та пародійності, аткоіям на ївші літературні твори, химерному поєднанні «високих» та «низьких» стилів і жанрі», експреси пі вй мові тощо. Місцем дії вистмодерної о літератур* його твору стас карнавальний світ qui, де химерні) переплітаються іннплки І («сальність, цс .тоновії»* іьсн каріит вальною свідомістю героя (оповідач.*), піо робить Ілюзорними будь-які цінності, які пересічному загалові до того вил жалися стійкими і испорушиимп. Зрозуміло, що и<кі\ю;ісішЬм. jvi ич:і навинм більшості дослідників, е де- • структняиим напрямом мистецтва, у бік иерелусім руйнації попереднього, а не творення нового. Існує думка, що іІому на аміну прігіідс якась нона ідеологія, спроможна утвори ти цілісну картину світоснриГпіятти. яка в май Путньому сприятиме справжньому розвиткові мнстеїгтва-
4Коли йдеться про культурологічну аргументацію «Рскреацій», однак, чи не пайв:жлипіпши вимір міжтекстуальнпстії твору полягає у цілуванні Івана Кпт-лиреіського і в складному діалолі л травестованою «Нпсїдою». Саме тут ироян-ляітьеи і лсітабілізшіія нрямолініііію антиколоніальних обрллііо-Ідгиттх систем, хаіикісршіх для української культури від 19-го століття.
До подібних деталїв належить і тс. пю в про?раму Святи Bbcccub театральну нпет;іну*м1ітерік> «Любом к Огчімні де іііюїть», наацу якої взято j п'ятої части-ни «Кнеїди». СтилІстнчниЙ прийом списків, в яких поєднанії ршмаіпн скаотич-пого. барпистпго (і цікавого, яким Визначаються іРскікаїш». застосований не раз І віртуозно» «ЕлгІЛІ», «І-неїда» І 4рсхргаиії* штть багато спільного у тематиці: чимало уваги в обох творах присвячено іьлдмірпому плптю. сексу, сучасному побуту. Зрештою, «Рсіфсанії» з «Еііеїдчио* об'єднує спільний карнавальний тон обох творів*.
(И.іпліиинп М. Що перетворкиться в «Рск|>сашнх»> Юрія Лилрухоинча? // Памшвии М. Каиои та ікологтас. - К Час. 1997. - С. 24&-24Э.)'