- •1. Мета і завдання до роботи:
- •2. Необхідні прилади та матеріали
- •3. Реакція поділу важких ядер
- •3.1 Поділ ядер під дією нейтронів
- •3.2. Енергія уламків поділу
- •3.3. Спостереження процесу поділу ядер
- •4. Експериментальна установкадля спостереження уламків поділу
- •5. Методика проведення вимірювань. Хід роботи
- •5.1 Підготовка до вимірів
- •5.2 Експериментальне підтвердження явища поділу ядер урану під дією нейтронів.
- •5.3 Оцінка середньої енергії уламків поділу
- •6. Завдання на самостійну роботу
- •7. Контрольні запитання
- •Література
6. Завдання на самостійну роботу
1. Вивчити літературні дані про взаємодію важких заряджених частинок з речовиною [5], стор.277-237.
2. Вивчити особливості поділу ядер урану нейтронами [1], с.124-137.
3. Користуючись формулою (12) розрахувати залежність пробігу уламка у повітрі від його енергії у межах енергій 40–100 МеВ. Для розрахунку використати комп’ютер.
Середнє значення ефективного заряду уламка <20е, хоч порядковий номер уламка близький до 46. Уламок рухається разом з захопленими з речовини електронами, яких тим більше, чим менша швидкість уламка. Середнє значення ефективного заряду іона Zеф у середовищі з порядковим номером атомів Zc оцінюють за формулою:
(11)
Формула іонізаційних втрат енергії важкою зарядженою частинкою має вигляд:
(12)
Де z= Zеф—ефективний заряд уламка, — його швидкість, me— маса електрона, I— середній іонізаційний потенціал речовини (повітря), n— концентрація електронів у речовині.
4. Bиміряти спектр заряджених частинок, які випромінює зразок 235U під дією нейтронів (або зразок 252Cf при спонтанному розпаді) за допомогою напівпровідникового детектора (використавши установку з роботи № 3) або за допомогою сцинтиляційного спектрометра важких зяряджених частинок. Проаналізувати джерела фону при вимірюваннях i його впливу на одержаний результат.
7. Контрольні запитання
Яку роль при поділі важких ядер відіграють кулонівська i поверхнева енергії ядра?
Поясните термін “спонтанний поділ ядра”.
Чому ядра золота не зазнають спонтанного поділу?
Чому в природі не спостерігаються ядра з Z> 120?
Чому ядра 235U діляться під дією теплових нейтронів, а 236U — не діляться?
Чому уламки поділу радіоактивні?
Який переважно тип радіоактивностi уламків поділу?
У зв’язку з якими законами збереження легший уламок поділу має більшу кінетичну енергію, ніж важчий?
9. Як залежить величина пробігу частинки від її маси і ефективного заряду?
Література
Антонова И.А., А.Н. Бояркина и др. Практикум по ядерной физике.// М.: Изд-во МГУ, 1968.—С.53-64; 124-140.
Немец О.Ф., Гофман Ю.В. Справочник по ядерной физике.// К: «Наукова думка», 1975.С.80-83.
Горбачев В.М., Замятин Ю.С., Лобов А.А. Взаимодействие излучений с ядрами тяжелых элементов и деление ядер. Справочник.//М.: Атомиздат, 1976. С.122-130; 332-352.
Ганев И.Х. Физика и расчет реактора.//М.: Энергоатомиздат,1981.С.44-51.
Перший варіант методичної вказівки написано доц. Пилипченко В.А. та видано у 1989 році. Останній варіант змінено і доповнено доц. Пилипченко В. А. та ст. викл. Плекан Р.М.