2.Обов’язкове медичне страхування.

Обов’язкове медичне страхування охоплює усе населення і задовольняє основні першочергові потреби.

Принципи обов’язкового медичного страхування:

• загальність – всі громадяни мають право на одержання медичних послуг;

• державність – кошти медичного страхування - це державна власність.

Держава забезпечує сталість системи страхування і є страхувальником для непрацюючої частини населення;

• некомерційність – базується на тому, що здійснення страхування і прибуток – це несумісні речі. Прибуток не може бути засобом збагачення, а є джерелом поповнення фінансових резервів системи такого страхування.

Страхові внески:

• здійснюються у встановлений час у встановлених розмірах;

• можуть бути покладені на підприємців, на працівників.

Застрахований

Відшкодування витрат на лікування, відновлення працездатності

Держава

Страховий фонд

Роботодавець

Відрахування від доходів (страхові внески)

3.Добровільне медичне страхування

Мета – забезпечення гарантії повної або часткової компенсації додаткових витрат, пов’язаних із зверненням страхувальника до лікувально-профілактичних установ за послугою згідно з програмою добровільного медичного страхування.

Необхідність – розширення можливостей та поліпшення умов надання медичної допомоги, можливість вибору медичної установи, залучення найкращих кадрів.

Об’єкт – майнові інтереси страхувальника або застрахованого, пов’язані з витратами на одержання медичної допомоги.

Види добровільного страхування:

• індивідуальне – джерелом сплати внесків є доходи окремих громадян;

• колективне – страхові внески сплачуються за рахунок коштів юридичних осіб.

За строком укладення договору розрізняють такі види страхування:

• короткострокове;

• довгострокове;

• іноді пожиттєве.

Види послуг з добровільного медичного страхування:

• передбачають виплати, не пов’язані з вартістю лікування, які не потребують узгодження з вартістю медичних витрат;

• забезпечують компенсацію витрат на лікування, оплачують рахунки лікувального закладу, виходячи з фактичної кількості днів лікування застрахованого.

Страховий випадок – звернення застрахованої особи під час дії відповідного договору до медичної установи у разі гострого захворювання, травми, профілактичного лікування тощо, яка потребує надання медичних послуг у межах їх переліку, передбаченого договором.

Договір укладається на підставі заяви страхувальника.

Обсяг відповідальності страховика визначається переліком страхових випадків, у разі настання яких у страховика виникає обов’язок провести страхову виплату.

Страхова сума – це граничний рівень страхового забезпечення, який визначається згідно з переліком і вартістю медичних послуг, передбачених договором.

Страхові внески залежать від обраної програми страхування, рівня страхового забезпечення за договором страхування, строку страхування, тарифної ставки та інших умов. Страхові внески можуть бути сплачені одноразово за весь строк страхування або сплачуватись періодично протягом строку страхування в готівковій та безготівковій формах.

Універсальний поліс – це надання широкого спектру медичних послуг.

Спеціалізований поліс – це послуги лікарів із вузьких спеціальностей або захист лише певного стану здоров’я (вагітність, пологи тощо).