5.2. Структура адміністративного процесу

Адміністративний процес являє собою системне утворення, певними і основними частинами якого є окремо взяте ад­міністративне провадження, що здійснюється уповноваженою особою у межах конкретної справи з метою виконання постав­лених завдань.

Адміністративний процес являє собою системне утворення, певними і основними частинами якого є окремо взяте ад­міністративне провадження, що здійснюється уповноваженою особою у межах конкретної справи з метою виконання постав­лених завдань.

Особливості адміністративного процесу, що зазначені вище, зумовлюють коло охоплюваних ним суспільних відносин. Ці суспільні відносини складаються із однопорядкових груп про­цесуальних правовідносин, утворюють різні види адміністра­тивних проваджень, які значною мірою детермінують структуру адміністративного процесу.

Розподіл адміністративного процесу на окремі проваджен­ня відбиває об'єктивну необхідність урегулювання якісно одно­рідних суспільних відносин за сферою їх дії, мети, кола завдань та способів їх вирішення, а також з урахуванням професійної спеціалізації процесуальної діяльності різних уповноважених суб'єктів.

Усі адміністративні провадження органічно пов'язані між собою, наділені багатьма загальними ознаками з притаманни­ми кожному провадженню метою та колом завдань. Напри­клад, мета провадження з адміністративного судочинства зов­сім інша, ніж мета провадження із застосування заходів ад­міністративного примусу.

113

Глава 5

СУТНІСТЬ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ ТА ЙОГО ЗМІСТ

Кількість конкретних адміністративних проваджень, як за­значає В. К. Колпаков, надзвичайно велика, що зумовлено ха­рактером самого публічного управління, яке всебічно охоплює суспільне життя і різноманітністю управлінських відносин. Пов­ний перелік проваджень практично неможливий¹. Однак в юри­дичній літературі види, підвиди адміністративних проваджень та їх кваліфікація з певними ознаками настільки широко викладе­на², що в окремих випадках не має ніякого значення для юри­дичної практики. Насправді, чи є адміністративним проваджен­ням дії щодо відпрацювання та прийняття нормативних актів, видання індивідуальних актів; систематизації, інкорпорації та кодифікації нормативних актів; діловодство, установчі, дис­циплінарні провадження тощо? Це форми управлінської діяль­ності, які притаманні як сфері державного управління, так і будь-якій соціальній управлінській системі. А чи можемо ми в такому разі суто державницькі форми управлінської діяльності поширювати на суспільні відносини у всіх соціальних системах?

За радянських часів у науці існувала тенденція, яка збе­реглася і до цього часу: для підсилення предмета адміністра­тивного права якомога більше розширити коло регулювання суспільних відносин нормами адміністративного права та його процесуальним аналогом. Проте такий підхід на сьогодні ніве­лює соціальне призначення і адміністративного права, і ад­міністративного процесу, що виявляється у збільшенні надання адміністративних послуг та зменшенні втручання органів влад­них повноважень, їх посадових осіб у публічне і приватне жит­тя громадян.

Адміністративним провадженням є система нормативно врегульованих якісно однорідних процесуальних дій учасників адміністративного процесу у відповідній сфері публічних від­носин, спрямованих на вирішення конкретних адміністратив­них справ з урахуванням професійної спеціалізації.

¹ Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: Мо­ нографія. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — С. 370.

² Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Га- ращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2005. — С. 210—212; Колпаков В. К, Кузьмеико О. В. Адміністративне право України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — С. 277—279; Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: Монографія. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — С. 370—377; Бандурка О. М., Тищенко М. М. Адмі­ ністративний процес: Підручник для вищих навч. закладів. — Рос. мовою. - К.: Літера ЛТД, 2001. - С. 18-23.

114

Кожне адміністративне провадження, яке входить до ад­міністративного процесу, здійснюється в певній послідовності з дотриманням відповідних процедур, що встановлюються дер­жавою у вигляді системи обов'язкових правил.

Послідовність здійснення процесуальних дій забезпечує рух адміністративної справи від порушення (відкриття) до досяг­нення певної мети та розв'язання відповідних завдань. Послі­довність процесуальних дій логічно визначена і створює низку окремих операцій в адміністративних провадженнях, які спря­мовані на вирішення конкретних часткових завдань у справі. Такі операції прийнято називати стадіями провадження. На­приклад, стадія вирішення питання про порушення або відмо­ву в порушенні адміністративної справи.

Стадія провадження — це певна частина розгляду і вирі­шення окремих питань в адміністративній справі з метою за­безпечення просування її до розгляду по суті. Стадію юридич­ного процесу розглядають як динаміку відносно замкнутої су­купності закріплених чинним законодавством способів, методів, форм, що забезпечують логіко-функціональну послідовність досягнення кінцевого процесуального результату.

Стадії провадження, в свою чергу, складаються з етапів, спрямованих на реалізацію проміжних цілей в адміністративній справі. Наприклад, на стадії з'ясування фактичних обставин ідійснюється вивчення матеріалів по справі, встановлюється коло учасників адміністративного провадження, готується справа до розгляду тощо.

Процесуальний етап провадження — це частина стадії про-иадження, спрямований на вирішення окремих конкретних за­вдань щодо забезпечення провадження в адміністративній справі.

Процесуальні дії (процедури) — це ще одна ланка або скла­дова структури адміністративного процесу, первинна підвалина того чи іншого виду адміністративного провадження. Саме вони характеризують діяльність учасників адміністративного процесу, спрямовану на визнання, реалізацію та захист прав і іаконних інтересів фізичних чи юридичних осіб, держави і су­спільства в цілому.

Процесуальні дії (процедури) — це визначені законом обов'язкові правила, вчинення яких спрямоване на забезпечен­ня розгляду і вирішення адміністративної справи.

115