- •Кафедра основ та фундаментів Методичні вказівки до вивчення курсу
- •6.092100 “Промислове і цивільне будівництво”; 6.092100 Теплогазопостачання і вентиляція”; 6.092100 “ Технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів”
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Методичні вказівки до вивчення курсу
- •Дніпропетровськ 2007
- •1. Вступ.
- •2. Головні положення комплексних інженерно-будівельних вишукувань.
- •2.1. Роль та значення вишукувань у загальному комплексі будівництва.
- •2.2. Головні завдання та вимоги при виконанні кбв.
- •2.3. Організація, узгодження та зміст матеріалів звіту з кбв.
- •3. Інженерно-геологічні будівельні вишукування.
- •3.1. Загальні вимоги щодо інженерно-геологічних вишукувань.
- •3.2. Типи ґрунтів, властивості та класифікація.
- •3.2.1 Умови утворення ґрунтів. Фізичні властивості.
- •3.2.2. Загальна схема класифікації ґрунтів при інженерно-геологічних вишукуваннях.
- •Класифікація пилувато-глинистих грунтів за числом пластичності.
- •Класифікація пилувато-глинистих грунтів за показником текучості.
- •3.3.Основні показники властивостей грунтів, їх визначення та область застосування у будівницві.
- •3.4.Основні види (стадії) інженерно-геологічних вишукувань (рекогносцировка, зйомка, розвідка).
- •3.4.1. Інженерно-геологічні умови і послідовність їх визначення.
- •3.4.2. Категорії складності інженерно-геологічних умов.
- •3.4.3. Види робіт на різних стадіях інженерно-геологічних вишукувань.
- •3.4.4. Збір, аналіз та узагальнення даних про природні умови району(ділянки) будівництва
- •3. 4. 5. Інженерно-геологічна рекогносцировка
- •3.4.6. Інженерно-геологічна зйомка
- •3.4.7. Інженерно-геологічна розвідка
- •3.4.8. Гірничопрохідницькі виробки та їх призначення при будівельних вишукуваннях.
- •Види виробок.
- •Види свердловин.
- •Виробки при вишукуваннях для передпроектної документації і проекту.
- •Розміщення гірничих виробок
- •Виробки при вишукуваннях для робочої документації.
- •Глибина виробок в залежності від типу фундаментів та навантажень на них.
- •Виробки при обстеженні існуючих фундаментів.
- •Виробки при вишукуваннях в районах розповсюдження специфічних грунтів.
- •3.4.9. Проведення вишукувань для різних видів будівництва.
- •3.5. Склад і зміст технічного звіту з інженерно-геологічних вишукувань для різних стадій проектування.
- •3.6. Особливості інженерно – геологічних вишукувань при вивченні фізико – геологічних процесів і явищ.
- •Класифікація фізико – геологічних процесів
- •Карстові явища.
- •Схилові процеси ( зсуви, обвали )
- •Селеві потоки.
- •Переробка берегів водосховищ, озер, річок.
- •Сейсмічні райони.
- •Райони підтоплення.
- •3.7. Особливості інженерно – геологічних вишукувань в районах розповсюдження специфічних грунтів.
- •Засолені грунти.
- •Заторфовані грунти.
- •Просадкові грунти.
- •Грунти здатні до набрякання.
- •Слабкі грунти.
- •Елювіальні грунти
- •Штучні грунти.
- •3.8. Інженерно – геологічні вишукування для реконструкції та технічного переоснащення будівель і споруд.
- •4. Інженерно – геодезичні вишукування.
- •4.1. Загальні відомості. Склад, призначення та обсяг інженерно – геодезичних вишукувань.
- •4.2.Основні види і способи вишукувань.
- •Масштаби зйомок.
- •Основні види зйомок.
- •Способи зйомки ситуації.
- •Планово – висотна прив’язка виробок, геофізичних , гідрогеологічних та інших точок на місцевості.
- •4.4.Геодезичні роботи при вивчені небезпечних геологічних процесів.
- •5.Інженерно – гідрометеорологічні вишукування.
- •5.1 Загальні положення та завдання інженерно – гідрометеорологічних вишукувань ( ігмв ).
- •5.2. Гідрометеорологічні вишукування на етапах будівництва.
- •5.2.1.Ігмв на різних стадіях проектування.
- •5.2.2. Ігмв для реконструкції і технічного переоснащення діючих підприємств.
- •5.3. Вишукування при наявності небезпечних гідрометеорологічних процесів і явищ
4.2.Основні види і способи вишукувань.
Основою проведення інженерно – геодезичних вишукувань є пункти опорних геодезичних мереж, що слугують основою топозйомки. Опорні геодезичні мережі створюються спеціалізованими підприємствами головного управління геодезії і картографії держави.
Координати точок опорних мереж визначають геодезичним методом з точністю 0,2мм в плановому і висотному положенні. Мінімальна щільність опорних знаків – 1 на 30 км2; при масштабі зйомки 1 : 2000 – 1 на 15км2. Середнє відхилення при визначенні планово – висотного положення точок 0,1 мм.
В курсі загальної геодезії вивчалися основні поняття про системи координат для визначення положення точки на поверхні землі, приміром, з використанням системи прямокутних координат Гауса – Крюгера.
В будівництві при розмірах майданчиків, що на кілька порядків відрізняються від розмірів географічних зон, застосовується умовна система координат у плановому положенні. Висотне положення точок поверхні визначається в Балтійській системі ( позначка рівня моря прийнята 0,000м.)
Масштаби зйомок.
Точність відображення рельєфу залежить від вибраного масштабу. А тому масштаб визначається стадією проектування. При проектуванні автотрас, наприклад, трасу спочатку вибирають і проектують на топопланах масштабу 1: 100000 або 1: 200000, а на кінцевому етапі (РД) звітним матеріалом є траса в масштабі 1:5000 або 1: 10000 для остаточно вибраного варіанта.
При розробці генеральних планів використовуються топографічні плани в масштабі 1: 5000 і перетинами рельєфу 1...2м.
На стадії РД об’єктів ( будгенплан) масштаб зйомки приймається 1: 5000 ... 1:1000 при перетинах 0,25 ... 0,5м.
Основні види зйомок.
Всі геодезичні зйомки проводяться від загального до частинного, тобто, спочатку створюється обґрунтування зйомок, а потім, спираючись на його пункти, визначається планове положення контурів і предметів місцевості і виконується зйомка рельєфу. До зйомки входять:
підготовчі роботи ( вибір масштабу, складання програми і плану робіт, розрахунок обладнання, кадрів і т. ін.)
польові роботи: огляд ділянки, розмітка і закріплення на місцевості пунктів знімального обґрунтування, виконання необхідних геодезичних вимірювань ( кутових, лінійних і висотних )
камеральна обробка результатів, побудова карт, трас, профілів.
В залежності від розмірів будівельних майданчиків та умов застосовуються такі види зйомок:
Аерофотозйомка ( космічна зйомка) є основним видом зйомки для складання топопланів великих територій. Сучасні методи дають змогу досягати високої точності визначення координат.
Наземна фототеодолітна зйомка ( особливо в гірській місцевості ) застосовується для складання топографічних планів невеликих територій.
Мензульна і теодолітна зйомки, сутність яких полягає в отримані контурного плану місцевості без зображення на ньому рельєфу. Використовуються такі зйомки переважно на ділянках з рівнинним рельєфом і складною ситуацією ( висока щільність забудови, комунікацій, мереж).
Тахеометрична зйомка, в основі якої лежить метод визначення просторового положення точки місцевості одним наведенням зорової труби на рейпу.
Нівелювання поверхні для визначення висотних координат. Проводиться по квадратно, з сіткою 20х20 40х40м при масштабах зйомки від 1:500 до 1: 200.
На забудованих територіях горизонтальна і вертикальна зйомки виконуються окремо.