- •Кафедра основ та фундаментів Методичні вказівки до вивчення курсу
- •6.092100 “Промислове і цивільне будівництво”; 6.092100 Теплогазопостачання і вентиляція”; 6.092100 “ Технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів”
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Методичні вказівки до вивчення курсу
- •Дніпропетровськ 2007
- •1. Вступ.
- •2. Головні положення комплексних інженерно-будівельних вишукувань.
- •2.1. Роль та значення вишукувань у загальному комплексі будівництва.
- •2.2. Головні завдання та вимоги при виконанні кбв.
- •2.3. Організація, узгодження та зміст матеріалів звіту з кбв.
- •3. Інженерно-геологічні будівельні вишукування.
- •3.1. Загальні вимоги щодо інженерно-геологічних вишукувань.
- •3.2. Типи ґрунтів, властивості та класифікація.
- •3.2.1 Умови утворення ґрунтів. Фізичні властивості.
- •3.2.2. Загальна схема класифікації ґрунтів при інженерно-геологічних вишукуваннях.
- •Класифікація пилувато-глинистих грунтів за числом пластичності.
- •Класифікація пилувато-глинистих грунтів за показником текучості.
- •3.3.Основні показники властивостей грунтів, їх визначення та область застосування у будівницві.
- •3.4.Основні види (стадії) інженерно-геологічних вишукувань (рекогносцировка, зйомка, розвідка).
- •3.4.1. Інженерно-геологічні умови і послідовність їх визначення.
- •3.4.2. Категорії складності інженерно-геологічних умов.
- •3.4.3. Види робіт на різних стадіях інженерно-геологічних вишукувань.
- •3.4.4. Збір, аналіз та узагальнення даних про природні умови району(ділянки) будівництва
- •3. 4. 5. Інженерно-геологічна рекогносцировка
- •3.4.6. Інженерно-геологічна зйомка
- •3.4.7. Інженерно-геологічна розвідка
- •3.4.8. Гірничопрохідницькі виробки та їх призначення при будівельних вишукуваннях.
- •Види виробок.
- •Види свердловин.
- •Виробки при вишукуваннях для передпроектної документації і проекту.
- •Розміщення гірничих виробок
- •Виробки при вишукуваннях для робочої документації.
- •Глибина виробок в залежності від типу фундаментів та навантажень на них.
- •Виробки при обстеженні існуючих фундаментів.
- •Виробки при вишукуваннях в районах розповсюдження специфічних грунтів.
- •3.4.9. Проведення вишукувань для різних видів будівництва.
- •3.5. Склад і зміст технічного звіту з інженерно-геологічних вишукувань для різних стадій проектування.
- •3.6. Особливості інженерно – геологічних вишукувань при вивченні фізико – геологічних процесів і явищ.
- •Класифікація фізико – геологічних процесів
- •Карстові явища.
- •Схилові процеси ( зсуви, обвали )
- •Селеві потоки.
- •Переробка берегів водосховищ, озер, річок.
- •Сейсмічні райони.
- •Райони підтоплення.
- •3.7. Особливості інженерно – геологічних вишукувань в районах розповсюдження специфічних грунтів.
- •Засолені грунти.
- •Заторфовані грунти.
- •Просадкові грунти.
- •Грунти здатні до набрякання.
- •Слабкі грунти.
- •Елювіальні грунти
- •Штучні грунти.
- •3.8. Інженерно – геологічні вишукування для реконструкції та технічного переоснащення будівель і споруд.
- •4. Інженерно – геодезичні вишукування.
- •4.1. Загальні відомості. Склад, призначення та обсяг інженерно – геодезичних вишукувань.
- •4.2.Основні види і способи вишукувань.
- •Масштаби зйомок.
- •Основні види зйомок.
- •Способи зйомки ситуації.
- •Планово – висотна прив’язка виробок, геофізичних , гідрогеологічних та інших точок на місцевості.
- •4.4.Геодезичні роботи при вивчені небезпечних геологічних процесів.
- •5.Інженерно – гідрометеорологічні вишукування.
- •5.1 Загальні положення та завдання інженерно – гідрометеорологічних вишукувань ( ігмв ).
- •5.2. Гідрометеорологічні вишукування на етапах будівництва.
- •5.2.1.Ігмв на різних стадіях проектування.
- •5.2.2. Ігмв для реконструкції і технічного переоснащення діючих підприємств.
- •5.3. Вишукування при наявності небезпечних гідрометеорологічних процесів і явищ
Виробки при вишукуваннях для передпроектної документації і проекту.
При проведенні інженерно-геологічної зйомки розміщення виробок на майданчику залежить від категорії складності інженерно-геологічних умов (ІГУ) і приймається згідно з табл. 3.18.
Таблиця 3.18.
Розміщення гірничих виробок
Категорія складності ІГУ |
Число гірничих виробок на 1 км2 (чисельник) Середня відстань між ними, м (знаменник) |
||||
Масштаб зйомки |
|||||
1:25000 |
1:10000 |
1:5000 |
1:2000 |
1:1000 |
|
1 |
2/700 |
9/350 |
25/200 |
100/100 |
300/60 |
2 |
3/600 |
11/300 |
35/170 |
175/75 |
575/40 |
3 |
4/500 |
16/250 |
50/140 |
250/65 |
750/35 |
Зменшення числа виробок допускається при наявності природних відслонень. Збільшувати число виробок слід на ділянках зі складними інженерно-геологічними умовами, складною взаємодією форм рельєфу і ландшафтів (гірські райони, яри, райони розповсюдження специфічних грунтів і розвитку небезпечних геологічних процесів).
Розміщувати гірничі виробки при зйомці бажано по створах, перпендикулярних до границь геоморфологічних елементів, з урахуванням тектонічних порушень, а також вздовж водотоків. Глибини проходки виробок повинні забезпечувати вивчення геологічної будови і гідрогеологічних умов в межах сфери взаємодії об`єкта з геологічним середовищем.
При інженерно-геологічній зайомці траси лінійних споруд гірничі виробки розміщують вздовж осі траси, в місцях переходів (перехрещень) і на характерних елементах рельєфу (схили, тераси, тальвеги і борти ярів та ін.)
Відстань між виробками на трасі при вишукуваннях для передпроектної документації у середньому така:
для залізниць, автошляхів, трубопроводів, каналів – 500 м.;
для підземних колекторів, естакад надземкомунікацій – 200...400 м.;
для повітряних і кабельних ліній зв`язку і електропередач – 1000...2000 м.
При проведенні вишукувань для техпроекту пропоновані відстані між свердловинами слід зменшити удвічі. Глибина виробок в середньому 3...5м, для підземних комунікацій – на 1...2м нижче передбачуваної глибини закладення. На стадії техпроекту додається вимога закладати виробки на 2...3м нижче нормативної глибини промерзання грунтів.
Виробки при вишукуваннях для робочої документації.
Розвідувальні виробки розміщують на майданчику з урахуванням розміщення будівель і споруд, передбачених проектом. Виробки розміщують по контурах та по осях будівель, а також в місцях різкої зміни навантажень, глибини закладання фундаментів, висоти споруд і т. ін. В усіх випадках в межах контуру кожної будівлі (споруди) проходять не менше 3 виробок. За межами контуру (споруди) додаткові виробки розміщуються при необхідності вивчення сфери взаємодії передбаченого проектом об`єкта з геологічним середовищем. Третя частина виробок (технічні) призначена для добору зразків грунту непорушеної структури.
Відстань між виробками в межах контуру будівель звичайно призначається в інтервалі від 20 до 100м в залежності від ступеня складності інженерно-геологічних умов будівельного майданчика та класу відповідальності будівель і споруд, їх чутливості до нерівномірних осідань. Відстань між виробками допускається встановлювати не менше 20м у випадках вивчення небезпечних геологічних процесів, оконтурювання специфічних грунтів, розміщення виробок під окремі фундаменти чи опори.
Глибина проходки розвідувальних виробок при будівництві споруд на природній основі звичайно призначається на 1...2м нижче величини зони стискання товщі грунтів. При відсутності даних про стисливу товщу грунтів основи глибину виробок встановлюють з табл. 3.19.
При вишукуваннях для проектування і будівництва на пальових фундаментах глибину гірничих виробок слід приймати нижче проектної глибини занурення нижніх кінців паль не менше ніж: на 5м – для висячих паль; на 2м – для паль стійок.
На ділянках трас лінійних споруд для обґрунтування робочої документації використовуються звичайно матеріали вишукувань, виконаних для технічного проекту. В разі необхідності уточнення інженерно-геологічних умов нові виробки проходять по осі траси. У випадку індивідуального проектування ділянок трас лінійних споруд (зведення штучних споруд при переходах трас через водотоки, яри, місця перехрещення з транспортними та інженерними комунікаціями, насипи, виїмки та ін.) розвідувальні виробки розміщують в місцях закладання опор, в місцях переходу виїмки у насип та через 50...300м по осі виїмки (насипу).
Таблиця 3.19.