- •Кафедра основ та фундаментів Методичні вказівки до вивчення курсу
- •6.092100 “Промислове і цивільне будівництво”; 6.092100 Теплогазопостачання і вентиляція”; 6.092100 “ Технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів”
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Методичні вказівки до вивчення курсу
- •Дніпропетровськ 2007
- •1. Вступ.
- •2. Головні положення комплексних інженерно-будівельних вишукувань.
- •2.1. Роль та значення вишукувань у загальному комплексі будівництва.
- •2.2. Головні завдання та вимоги при виконанні кбв.
- •2.3. Організація, узгодження та зміст матеріалів звіту з кбв.
- •3. Інженерно-геологічні будівельні вишукування.
- •3.1. Загальні вимоги щодо інженерно-геологічних вишукувань.
- •3.2. Типи ґрунтів, властивості та класифікація.
- •3.2.1 Умови утворення ґрунтів. Фізичні властивості.
- •3.2.2. Загальна схема класифікації ґрунтів при інженерно-геологічних вишукуваннях.
- •Класифікація пилувато-глинистих грунтів за числом пластичності.
- •Класифікація пилувато-глинистих грунтів за показником текучості.
- •3.3.Основні показники властивостей грунтів, їх визначення та область застосування у будівницві.
- •3.4.Основні види (стадії) інженерно-геологічних вишукувань (рекогносцировка, зйомка, розвідка).
- •3.4.1. Інженерно-геологічні умови і послідовність їх визначення.
- •3.4.2. Категорії складності інженерно-геологічних умов.
- •3.4.3. Види робіт на різних стадіях інженерно-геологічних вишукувань.
- •3.4.4. Збір, аналіз та узагальнення даних про природні умови району(ділянки) будівництва
- •3. 4. 5. Інженерно-геологічна рекогносцировка
- •3.4.6. Інженерно-геологічна зйомка
- •3.4.7. Інженерно-геологічна розвідка
- •3.4.8. Гірничопрохідницькі виробки та їх призначення при будівельних вишукуваннях.
- •Види виробок.
- •Види свердловин.
- •Виробки при вишукуваннях для передпроектної документації і проекту.
- •Розміщення гірничих виробок
- •Виробки при вишукуваннях для робочої документації.
- •Глибина виробок в залежності від типу фундаментів та навантажень на них.
- •Виробки при обстеженні існуючих фундаментів.
- •Виробки при вишукуваннях в районах розповсюдження специфічних грунтів.
- •3.4.9. Проведення вишукувань для різних видів будівництва.
- •3.5. Склад і зміст технічного звіту з інженерно-геологічних вишукувань для різних стадій проектування.
- •3.6. Особливості інженерно – геологічних вишукувань при вивченні фізико – геологічних процесів і явищ.
- •Класифікація фізико – геологічних процесів
- •Карстові явища.
- •Схилові процеси ( зсуви, обвали )
- •Селеві потоки.
- •Переробка берегів водосховищ, озер, річок.
- •Сейсмічні райони.
- •Райони підтоплення.
- •3.7. Особливості інженерно – геологічних вишукувань в районах розповсюдження специфічних грунтів.
- •Засолені грунти.
- •Заторфовані грунти.
- •Просадкові грунти.
- •Грунти здатні до набрякання.
- •Слабкі грунти.
- •Елювіальні грунти
- •Штучні грунти.
- •3.8. Інженерно – геологічні вишукування для реконструкції та технічного переоснащення будівель і споруд.
- •4. Інженерно – геодезичні вишукування.
- •4.1. Загальні відомості. Склад, призначення та обсяг інженерно – геодезичних вишукувань.
- •4.2.Основні види і способи вишукувань.
- •Масштаби зйомок.
- •Основні види зйомок.
- •Способи зйомки ситуації.
- •Планово – висотна прив’язка виробок, геофізичних , гідрогеологічних та інших точок на місцевості.
- •4.4.Геодезичні роботи при вивчені небезпечних геологічних процесів.
- •5.Інженерно – гідрометеорологічні вишукування.
- •5.1 Загальні положення та завдання інженерно – гідрометеорологічних вишукувань ( ігмв ).
- •5.2. Гідрометеорологічні вишукування на етапах будівництва.
- •5.2.1.Ігмв на різних стадіях проектування.
- •5.2.2. Ігмв для реконструкції і технічного переоснащення діючих підприємств.
- •5.3. Вишукування при наявності небезпечних гідрометеорологічних процесів і явищ
Види свердловин.
Свердловина |
Початковий діаметр (мм) при глибині свердловини |
Кінцевий діаметр (мм) свердловини |
|
до 10 м |
10...30 м |
||
Розвідувальна |
до 127 |
до 168 |
до 89 |
Технічна |
до 168 |
До219 |
до127 |
спеціальна |
Виконується за спеціальним завданням. |
Проходку свердловин починають найбільшим (початковим) діаметром, потім переходять на менший. Використовуються комплекти бурових інструментів діаметрами 89, 108, 127, 168, 219, 325 мм. Для кріплення стінок свердловин застосовуються обсадні труби відповідного діаметра, що складаються з ланок довжиною 1...2 метри. Обсадні труби під час проходки опускають в свердловину шляхом прокручування з привантаженням. Буровий інструмент повинен вільно проходити усередині обсадної труби.
Спосіб буріння свердловини вибирають в залежності від класу, типу, стану грунтів, призначення свердловини. Ручне буріння застосовується у важкодоступних місцях (діаметром до 127 мм.). Механічне буріння проводять колонковим , вібраційним, шнековим, ударно-канатним способами.
Колонкове буріння найчастіше застосовується в твердих гірських породах і проводиться обертанням бурильної коронки (пустотілого стального циліндра із зубцями, виготовленими із твердих сплавів). При обертанні коронки зубці висвердлюють стовпчик породи, який входить усередину пустотілих бурових штанг, зламується і підіймається на поверхню. Такий стовпчик грунту непорушеної структури називається керном.
Шнекове буріння виконують в пухких і зв`язних грунтах, які не містять великих уламків або пливунів. Проходка свердловин здійснюється обертанням і зануренням в грунт шнека-вала з гвинтовими лопатями. При бурінні шнековим методом зразки грунту непорушеної структури дістати неможливо.
Вібраційне буріння використовують для полегшення занурення в грунт бурильного інструмента в піщаних і глинистих грунтах. Таке буріння буває двох видів: із застосуванням вібратора для обертального буріння в обводнених піщаних і глинистих грунтах пластичної і текучої консистенції та із застосуванням вібромолота для щільніших грунтів.
Найпоширенішим є ударно-канатний метод буріння кільцевим або суцільним забоєм. Як бурильний інструмент використовують забивні стакани, желонки, долота різної форми та ін.
Забивний стакан призначений для проходки глинистих грунтів та маловологих пісків. Його за допомогою конічної різьби приєднують до ударних штанг і скидають в свердловину з висоти 3...8 м. При цьому забивний стакан заповнюється грунтом на висоту 10...25 см. Після підняття на поверхню грунт видаляють із порожньої частини стакана. Такий метод занурення називають клюючим. При забивному методі стакан занурюють в грунт серією ударів, завданих ударним патроном бурової установки.
Желонка застосовується для проходки водонасичених піщаних і глинистих грунтів і відрізняється від забивного стакана наявністю однобічного клапана. При ударі розріджений грунт (пульпа) попадає усередину желонки і утримується в ній під час підняття на поверхню за допомогою клапана.
Долота використовуються для проходки скельних і грубоуламкових грунтів. Ударами долота, приєднаного до ударних штанг, грунт на дні свердловини руйнують, утворений розпушений матеріал розріджують водою, а потім підіймають на поверхню за допомогою желонки. Інколи валуни і гальку проходять за допомогою вибуху у забої свердловини.
Для підіймально-опускних операцій бурові установки обладнуються підйомними стрілами і лебідками, змонтованими на колісному або автомобільному шасі.
Дані буріння заносять у спеціальний буровий журнал, який заповнюється на місці виконання робіт. На основі цих даних складають розрізи (колонки) окремих свердловин.
Розміщення на місцевості, глибина та відстань між розвідувальними виробками залежить від стадії проектування.