V. Зміст теми заняття

Види помилок

Причини помилок

Наслідки

Профілактика

Усунення

1

2

3

4

5

1.Невірно встановлений діагноз

- недостатнє знання клініки пульпіту

- недостатнє викорис-тання диференційно-діагностичних методів;

- наявність симптомів, що симулюють інші захворювання

- самовпевненість лікаря

- професійна недбалість

- невірно обрана тактика лікування (лікування пульпіту, у випадках де потрібно лікування карієсу, періодонтиту, некаріоз-ного ураження)

- неадекватне лікування інших захворювань (невралгії трійчастого нерва, оперізуючого лишаю тощо)

- збереження самовіль-ного болю після лікування або його підсилення

- чітка орієнтація в клінічній симптоматиці захворювань

- використання додаткових методів обстеження (ЕОД, рентгенодіагностика) та правильна їх інтерпретація

- в сумнівних випадках залучення до консультації більш досвідчених колег

- повторна діагностика з використанням всіх можливих методів обстеження (опитування – анамнез життя, хвороби, загальне обстеження, визначення стоматологічного статусу, використання термодіагностики, ЕОД, рентгенодіагностики);

- визначення правильного діагнозу

- проведення лікування відповідно встановленого діагнозу

2.Невірно визначений хворий зуб

- недостатнє знання клініки пульпіту

- недостатнє викорис-тання диференційно-діагностичних методів

- ірадиація болю при гострому пульпіті

- збереження або підсилення болю після проведеного лікування

- використання повного обсягу методів об’єктив-ного обстеження;

- в сумнівних випадках залучення до консультації більш досвідчених колег;

- проведення повноцінної діагностики;

- визначення причинного зуба;

- адекватне лікування причинного зуба

3. Невірно обрана тактика

- невірно встановлений діагноз;

- відсутність очікувава-ного ефекту лікування:

- правильне встановлення діагнозу;

- провести лікування відповідно встановленого діагнозу

1

2

3

4

5

лікування

- професійна безгра-мотність (незнання сучасних поглядів на етіологію, патогенез та методи лікування захворювання)

збереження самовільного болю після лікування або його підсилення;

- ускладнення з боку органів ротової порожнини або погіршення загального стану пацієнта

- постійна професійна самоосвіта лікаря-стоматолога

- в сумнівних випадках залучення до консультації більш досвідчених колег

Характер ускладнення

Причини ускладнення

Клінічні симптоми

Лікування та профілактика

Місцевого характеру

1.Недостатній знеболюючий ефект.

Не враховані особивості запаленої пульпи.

Невірний вибір анестетика або методики знеболення, порушення техніки її виконання.

Біль при виконанні етапів лікування.

Повторна анестезія. Заміна анестетику.

Профілактика: Використання двохетапної анестезії, використання засобів премедикації, внутрішньопульпарна анестезія або інтрасептальна анестезія.

2. Гематома

Пошкодження судинної стінки ін’єкційною голкою.

Припухлість в ділянці ін’єкції, що швидко виникає, зниження анестезуючого ефекту, синюшність шкіри та слизової оболонки порожнини рота в ділянці ін’єкції.

Туга тампонада, давляча пов’язка, холод. В подальшому для розсмоктування гематоми призначають фізіотерапію.

Профілактика: повільне та безперервне введення анестезуючої речовини при просуванні голки, скосом направленої до кістки.

3. Неврит (плексалгія) відповідного нерву.

Травма нервового стовбура або його закінчень.

Парестезія, оніміння, в тяжких випадках – стійке зниження чутливості.

Лікування невриту за схемою.

Профілактика: повільне та безперервне введення анестезуючої речовини при просуванні голки, скосом направленої до кістки.

4.М’язова контрактура.

Порушення асептики, травма голкою внутрішнього крилоподібного м’язу, неякісний анестетик..

Біль в пошкодженому м’язі, зменшення рухливості скронево-нижньощелепного суглобу, недостатнє відкривання рота.

На ніч – пращоподібна пов’язка, блокада, в середину – анальгетики; теплі ротові ванночки з відвару лікарських рослин, парафіно - та теплолікування.

Профілактика: обережне проведення ін’єкції.

Ретельне дотримання вимог асептики та антисептики. Використання анестетиків належної якості.

5. Відлом ін’єкційної голки.

Погана якість голок. Помилка при проведенні анестезії (різкий рух шприца в бік, несподіваний упор в кістку).

Якщо неможливе вилучення голки корнцангом або пінцетом, проводять оперативне втручання.

Профілактика: Використання голок належної якості. Обережне проведення анестезії, дозований тиск на ін’єкційну систему під час маніпуляції.

Загального характеру

Алергічні реакції:

Анафілактичний шок

Недостатнє обстеження. Не виявлена сенсибілізація організму до анестезуючого препарату.

Різке падіння артеріального тиску, слабкість серцевої діяльності, блідість, порушення дихання (задишка, бронхоспазм, ядуха), порушення діяльності ШКТ (нудота,пронос, блювання),відчуття страху, порушення свідомості.

Невідкладна терапія проводиться за схемою лікування анафілактичного шоку (див.таб.№3).

Припинити введення анестезуючих речовин. Горизонтальне положення, вільний доступ кисню. Підшкірне введення антигістамінних препаратів. Нагляд за хворим до повного відновлення загального стану. Інформування хворого та запис в історію хвороби про алергічну реакцію на даний препарат.

Ангіоневротичний набряк Квінке

Набряк верхньої губи, що швидко наростає, набряк піднебіння, утруднене дихання, стурбованість.

Кропив’янка

Червоний шкірний висип, холодний піт, блідість обличчя, відчуття жару, шкірне свербіння, запаморочення.

Судинні реакції

Непритомність

Не проведена премеди-кація (страх перед втручанням), недостатня анестезія (біль під час втручання) тощо.

Слабкість, що прогресує, запаморочення, нудота, дзвін у вухах,зниження АТ, втрата свідомості. Поверхневе дихання, брадіпное.

Припинити введення анестезуючих речовин. Горизонтальне положення з піднятими нижніми кінцівками, вільний доступ кисню. Вдихання парів нашатирного спирту. Контроль АТ. Мезатон 1% - 1мл підшкірно. При відсутності ефекту – кордіамін 1мл, кофеїн 1–2мл 10% р-ну. При тривалому колапсі - в/в преднізолон 0,5–1 мг/кг; поліглюкін 400,0мл в/в частими краплями. Викликати Швидку допомогу. Запис в історії хвороби.

Колапс

Біль або чекання болю, різка зміна положення тіла, провідникова анестезія, застосування місцевоанестезуючих препаратів тощо

Загальна слабкість, різке зниження АТ, запаморочення, холодний піт, блідість, мармуровий колір шкіри, тахікардія, пульс слабкий, апатія.

Гіпертонічна криза

Різкий головний біль, нудота, можливе блювання, гіперемія шкіряних покровів, підвищення АТ на 30мм.рт.ст. і більше

Положення напівсидячи. В/м в одному шприці дібазол 1% - 4мл, папаверин 1% -2мл. При відсутності ефекту – через 10хв. лазікс 1% 4мл. Контроль АТ. Запис в картці.

Етапи лікування

Можливі помилки

Причина помилки

Характер ускладнення

Профілактика та

шляхи усунення

1

2

3

4

5

І. Діагностика.

Див. таблицю 1.

ІІ. Анестезія.

Див. таблицю 2, 3.

ІІІ.Препарування каріозної порожнини.-

1. Недостатнє розкриття та препарування каріозної порожнини, залишення інфікованого дентину.

1. Не використаний детектор карієсу для візуалізації патологічно зміненої тканини.

Прогресування запалення пульпи, підсилення самовільного болю

одразу ж після лікування або через деякий час.

Ретельна некректомія стінок каріозної порожнини, на дні - врахування топографії рогів пульпи; контроль видалення демінералізованих тканин за допомогою детектору карієсу.

2. Перегрів пульпи під час препарування.

2. Не враховані режими препарування навколопульпарного дентину.

Препарування навколо- пульпарного дентину на малих обертах з періодичним охолодженням.

При виникненні ознак ускладнення провести лікування пульпіту іншим методом.

3. Надлишкове препару-вання та розширення каріозної порожнини.

3. Не взяті до уваги анатомо – топографічні особливості зуба.

Перфорація стінки каріозної порожнини.

Закрити перфорацію СІЦ, продовжити лікування з урахуванням топографо - анатомічних співвідношень зуба.

ІV. Антисептична обробка

1

1. Відсутність анти-септичної обробки на будь-якому етапі лікування.

2

Професійна несвідомість.

3

Прогресування запалення пульпи, підсилення самовільного болю

одразу ж після лікування

4

Проведення антисептичної обробки на всіх етапах лікування.

Використання теплих розчинів не подразнюючих антисептиків.

5

2. Використання антисеп-тиків, що здатні подраз-нювати пульпу.

або через деякий час.

При виникненні ускладнення провести лікування пульпіту іншим методом.

V. Накладення лікувальної пасти.

1. Не створення умов для відтоку ексудата (якщо пульпіту передував хронічний перебіг каріозного процесу).

2. Невірний вибір протизапальних лікар-ських засобів, їх концентрації.

3.Накладання пасти для прямого покриття пульпи на нерозкритий ріг пульпи.

4. Накладання пасти для непрямого покриття пульпи на розкритий ріг пульпи.

5. Створення компресії на пульпу під час накладання лікувальної пасти.

Професійна безграмотність.

Прогресування запалення пульпи, підсилення самовільного білю одразу ж після лікування або через деякий час

Якщо пульпіту передував хронічний перебіг каріозного процесу - розкриття рогу пульпи.

І відвідання - залишення в каріозній порожнині ватної кульки з протизапальним препаратом.

ІІ відвідання - при наявності навіть незначного болю, підвищеної реакції на термічні подразники, перкусію або збільшення ЕОД - повторення сеансу лікування.

Через 24-48 год. при нормалізації стану видалення лікувального препарату та накладення кальцієвмісної пасти. На розкритий ріг пульпи – пасту для прямого покриття без компресії !

При збереженні болю або підсиленні його інтенсивності лікування пульпіту хірургічним методом.

VІ. Накладення пломби.

Неправильний вибір пломбувального мате-ріалу. Порушення техно-логії приготування плом-бувального матеріалу та методики

Професійна безграмот-ність або недбалість.

Порушення крайового прилягання пломби. Створення умов для подальшого інфікування пульпи та прогресування запалення.

Уважне дотримання інструкції з приготування та використання пломбувального матеріалу.

Перевірка якості пломби на етапах лікування та своєчасна заміна її при ознаках порушення

1

2

3

4

5

пломбування.

герметизму. Перевірка висоти прикусу та своєчасна корекція пломби

VІІ. Віддалені ускладнення.

1. Помилки на етапах лікування.

2. Відсутність диспансерного нагляду за пацієнтом у встановлені строки.

Професійна несвідомість або недбалість.

Розвиток хронічних форм пульпіту.

Розвиток періодонтиту.

Ретельно проводити всі етапи лікування.

Диспансерний нагляд через 3, 6, 12 місяців: термометрія, ЕОД, перкуторна реакція, ціліснісність пломби, відсутність рентгенолог-гічних змін періапікальних тканин.

Етапи лікування

Можливі помилки

Причина помилки

Характер ускладнення

Профілактика та

шляхи усунення

1

2

3

4

5

І. Діагностика

Дивись таблицю 1.

ІІ. Проведення анестезії.

Дивись таблицю 2, 3.

ІІІ. Препарування каріозної порожнини.

1. Недостатнє розкриття та препарування каріозної порожнини, залишення інфікованого дентину.

1. Не використаний детектор карієсу для візуалізації патологічно зміненої тканини.

Прогресування запалення пульпи, підсилення самовільного болю одразу ж після лікування або через деякий час.

Ретельна некректомія каріозної порожнини; контроль видалення демінералізованих тканин за допомогою детектору карієсу.

2. Перегрів пульпи під час препарування.

2. Не враховані режими препарування навколо- пульпарного дентину

Препарування навколо-пульпарного дентину на малих обертах з періоди-

1

2

3

4

5

.

ним охолодженням.

ІV. Розкриття пульпової камери.

1. Неправильно обраний доступ до пульпової камери

1. Не взяті до уваги анатомо – топографічні особливості зуба.

Доступ до пульпової камери створити з жувальної поверхні молярів та премолярів , оральної поверхні різців та ікол. В разі розташування на іншій поверхні зуба . каріозну порожнину попередньо відпрепарувати і запломбувати.

2. Недостатнє. розкриття порожнини зуба.

3. Надлишкове розши-рення каріозної порож-нини або порожнини зуба.

2. Не врахована топографія порожнини зуба.

3. Не взяті до уваги анатомо – топографічні особливості зуба.

Перфорація стінки каріозної порожнини, дна порожнини зуба.

Перевірити відсутність навислих ділянок склепіння за допомогою зонда. Видалити навислі ділянки. Стінки каріозної порожнини повинні плавно переходити в стінки порожнини зуба. Місце перфорації оброби-ти розчином антисептика, закрити СІЦ і продовжити лікування пульпіту за схемою з урахуванням топографо - анатомічних співвідношень зуба.

При виникненні ознак ускладнення провести лікування пульпіту іншим методом.

1

2

3

4

5

V. Антисептична обробка

Дивись таблицю 4

VІ. Ампутація пульпи

1. Неповне проведення ампутації.

2. Травматичне проведен-ня ампутації

3. Недостанє зупинення кровотечі

4. Не знайдені всі устя кореневих каналів.

1. Недотримання техніки ампутації пульпи.

2. Нераціональне викорис-тання інструментів

3. Недотримання правил зупинки кровотечі.

Суттєве запалення кореневої пульпи.

4. Не взяті до уваги анатомо – топографічні особливості зуба.

Прогресування запалення пульпи, підсилення самовільного болю одразу ж після лікування або через деякий час.

Некроз кореневої пульпи.

Розвиток періодонтиту.

Устя кореневих каналів видно при огляді в стома-тологічному дзеркалі. Проведення ампутації обережно, стерильним гострим екскаватором. Якщо за 4-5 хвилин кровотеча з культі не зупиняється, це свідчить про суттєве запалення кореневої пульпи і є показанням до екстирпації пульпи.

Лікування періодонтиту.

VІІ. Використання лікувальної пасти.

1. Невірний вибір лікарсь-ких засобів, їх концент-рації;

2. Накладання пасти для непрямого покриття пульпи на культю пульпи;

3. Створення компресії на пульпу під час накладання лікувальної пасти

Професійна безграмотність.

Прогресування запалення пульпи, підсилення самовільного білю одразу ж після лікування або через деякий час.

Розвиток хронічного періодонтиту.

Культю пульпи покрити кальцієвмісною пастою для прямого покриття пульпи.

При ознаках ускладнення провести лікування пульпіту методом екстирпації.

Лікування періодонтиту.

VІІІ. Накладення пломби.

Дивись таблицю 4.

ІХ. Віддалені ускладнення