1. Cемінарські заняття

1.1. Рекомендації щодо підготовки до семінарських занять

Семінар (лат. seminarium – розсадник) – це вид навчальних занять практичного характеру, спрямованих на поглиблене опрацювання теоретичного матеріалу. Його характерною рисою є активна участь самих студентів у розкритті поставлених питань, самостійне опрацювання ними необхідної літератури та можливість вільного висловлювання власного бачення проблеми.

Відповіді на питання семінару студент готує, опрацьовуючи рекомендовану літературу.

Важливо! Опрацьовувати слід усю літературу! У різних виданнях можуть міститися різні бачення проблеми. Одне із завдань студента на семінарах з історії України – навчитися аналізувати відмінні точки зору та висловлювати власне судження.

Під час виступу на занятті можна використовувати власні конспекти, написані власноруч, або матеріали, роздруковані на принтері і належним чином опрацьовані (з підкресленими головними твердженнями, аналітичними замітками студента). Використання неопрацьованих роздруківок або ксероксів не допускається.

Після заголовку заняття наводяться основні поняття, які потрібні для успішної відповіді з цієї теми. Більшість їх можна знайти у термінологічному довіднику наприкінці методичних рекомендацій.

Кожне питання, винесене на семінар, складається з 2 частин. Перша частина – формулювання проблеми. Вона визначає, що саме має підготувати студент. Друга частина – запитання – важлива складова проблеми, яка потребує додаткової уваги. Як правило, це запитання передбачає висловлення студентом власної думки.

Приклад

Тема № 1, питання 1: Теорії походження Київської Русі (норманська, антинорманська, хозарська). Яка з них є більш об’єктивною та достовірною?

Відповідаючи на це питання, необхідно підготувати невеликий огляд кожної з наведених теорій. Потім потрібно подумати і сформулювати власну точку зору, яка з них є найбільш аргументованою і відповідно – правдивою.

Виступ на семінарі повинен відповідати наступним вимогам:

1) повністю розкривати поставлену проблему;

2) тривати 7-10 хвилин;

3) в кінці виступу потрібно зробити висновок – 1-2 речення, що передають головну думку.

Оцінювання роботи на семінарському занятті проводиться за такими умовами:

1) чітка відповідь, яка відповідає сформульованим вище вимогам, – 4 бали;

2) відповідь неповна, але розкриває основні складові питання – 3 бали;

3) відповідь неповна, відсутній висновок – 1-2 бали;

4) відповідь не розкриває питання – 0 балів;

5) запитання до доповідача – до 1 балу;

6) важливе доповнення виступу доповідача – до 2 балів.

До кожної теми заняття наведено завдання для самостійної роботи, яке спрямоване на закріплення отриманих знань та розвиток аналітичних умінь і навичок. Перевірка виконання її студентами відбуватиметься на початку наступного семінарського заняття, окремі її питання включено до модульних контрольних робіт. Кожне завдання самостійної роботи оцінюється до 2 балів.

1.2. Плани семінарських занять

Тема 1. Ранньофеодальна держава Київська Русь (IX-XII ст.)

Поняття: держава, монархія, соціально-економічний лад, феодалізм, аграрне суспільство

1. Теорії походження Київської Русі (норманська, антинорманська, хозарська). Яка з них є більш об’єктивною та достовірною?

2. Феодальне землеволодіння. Які його види виділяють?

3. Соціальна структура давньоруського суспільства. Дайте відповідь у вигляді схеми.

4. Політичний лад Київської Русі. З яких головних елементів складалася система управління?

Література:

1. Бойко О.Д. Історія України. Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006. – 686 c.

2. Моця О.П. Київська Русь: держава, культура, народність // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Історичні науки. – 2004. – Т. 27 // http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma/Ist/2004_27/ 05_motsya_op.pdf.

3. Моця О.П. Київська Русь і країни Європи: характерні риси східнослов’янської державності, рівні міжнародних відносин та напрями контактів // Український історичний журнал. – 2007. – №1. – С. 4-19 // http://history.org.ua/JournALL/journal/2007/1/1.pdf.

4. Толочко О.П., Толочко П.П. Україна крізь віки: В 15 т. / В.А. Смолій (ред.). – Т. 4: Київська Русь. – К.: Альтернативи, 1998. – 351 с.

Самостійна робота

Подумайте і дайте відповідь на питання:

1. Які держави були ровесниками Київської Русі? З якими вона найбільше схожа?

2. У давньоруському суспільстві, як і в античному Римі, були раби (челядь і холопи). Чому ж тоді ми називаємо Русь феодальною, а римське суспільство – рабовласницьким?

Питання для самоконтролю:

1. Які теорії походження Київської Русі існують? У чому їх зміст?

2. Що таке феодальне землеволодіння?

3. Якими були особливості давньоруського феодалізму?

4. З яких станів складалося суспільство Київської Русі?

5. Що таке колективний сюзеренітет?

6. Які функції виконували князь, боярська рада, віче?