- •Стан і тенденції розвитку пакувальної індустрії в україні і світі
- •Матеріали із паперу і картону
- •2.2. Картон
- •2.3 Класифікація паперових і картонних матеріалів
- •2.4. Картон пакувальний
- •2.5. Картон коробковий
- •2.6. Картон багатошаровий склеєний
- •2.7. Комбінований матеріал на основі картону
- •2.8. Картон профільно-орієнтований (гофрований)
- •2.9. Картон фільтрувальний
- •2.10. Класифікація упаковки із картону
- •2.11. Споживча упаковка на основі картону
- •3.1. Основні матеріали у виробництві металевої тари
- •3.2. Допоміжні матеріали у виробництві металевої тари
- •3.3. Класифікація та характеристика видів металевої тари
- •5.1. Класифікація полімерних матеріалів
- •5.3 Багатошарові і комбіновані матеріали
- •5.4. Матеріали для вакуумного упакування продуктів харчування
- •5.5. Полімерні піноматеріали
- •5.7. Гнучкі полімерні пакувальні матеріали
- •5.8. Нові пакувальні матеріали і упаковка
- •6.1. Пакети поліетиленові
- •6.2 Мішки поліпропіленові
- •6.3. Споживні властивості ламінатів і пакетів із них
- •6.4. Класифікація і види полімерної тари для упакування продовольчих і непродовольчих товарів
- •6.5. Туби і аерозольні балончики для упакування товарів
- •7.1. Характеристика деревини — як матеріалу тари
- •7.2. Основні види дерев'яної тари для продовольчих товарів
- •9.1. Особливості транспортного упакування
- •9.2. Асептична технологія упакування
- •10.1. Полімерна упаковка: якість і безпека
- •10.2. Вимоги до упаковки
- •10.3. Сучасні вимоги до упаковки
- •10.4. Вимоги до упаковки в єс
- •10.6. Вимоги до полімерної тари
- •10.7. Гігієнічна характеристика полімерних матеріалів і тари
- •10.8. Організація контролю якості полімерної тари
- •10.10. Санітарний нагляд і контроль за безпекою застосування полімерних матеріалів і тари, призначених для контакту з продовольчими товарами
- •Допоміжні пакувальні матеріали
- •11.1. Етикетки
- •11.2. Закупорювальні засоби
- •12.3. Технологія захисту виробів від підробок
- •14.1. Упакування хлібобулочних виробів
- •14.3. Упакування снеків і продуктів сублімаційної сушки
- •14.5. Упаковка раціонів харчування і засобів особистої гігієни
- •14.7. Упакування кислотовмісних продуктів
- •14.8. Упакування молока і молочних продуктів
- •19 Асортиментних позицій у 4-х типах упаковки (Tetra Slim Aseptic з кришечкою — 1,5 л; Tetra Brik Aseptic — 1 л; Tetra Slim Aseptic з трубочкою — 0,5 л; Tetra Brik Aseptic — 0,2 л)
- •«Sandora Fruit of the World»
- •11 Асортиментних позицій (Tetra Prizma Aseptic із закруткою)
- •16.1. Проблема утилізації
- •16.3. Утилізація алюмінієвої тари
- •16.4. Екологічна безпека при утилізації пакувальних матеріалів і тари
7
ДЕРЕВ'ЯНА
ТАРА
Однією
із давно відомих і досі необхідною для
виготовлення тари є деревина, яка
застосовується у найрізноманітніших
формах. Хоча в деяких сферах упаковки
її почали витісняти високо- технологічні
матеріали, деревина все ще відіграє
важливу роль у виробництві транспортної
тари для перевезень крупногабаритних
вантажів і крихких предметів будь-яких
розмірів, які вимагають жорсткої і
міцної упаковки.
Для
виробництва тари використовують
деревину хвойних і листяних порід. За
своєю твердістю вона поділяється на
м' яку (липа, ялина, сосна, осика, ялиця,
кедр), дуже тверду (самшит, тис) і тверду
(дуб, модрина, береза, бук).
Щільність
дерева складає від 0,88 до 3,2 г/см3.
Важчі види деревини мають більшу
міцність, а також кращу фіксацію цвяха,
але гірше піддаються обробці (усаджуються,
розтріскуються). Виокремлюють чотири
групи деревини, яка придатна для
виготовлення ящиків, залежно від її
міцності і фіксації цвяхів:
І
група включає хвойні дерева з м'якою
деревиною і листяні породи із деревиною
невеликої щільності — сосна, ялина,
кедр, каштан, липа;
ІІ
група — листяні породи з більшою
фіксацією цвяхів, але при цьому вони
схильні до розтріскування. Тому при
використанні цих видів деревини
слід застосовувати цвяхи менших
розмірів і забивати їх на більш
близькій відстані один від одного;
ІІІ
група деревини із середнім ступенем
твердості (ясень, в' яз тощо). Такий
матеріал має близьку до ІІ групи
фіксованість цвяха і міцність, але при
цьому менш здатний до розтріскування
і найбільш підходить для виготовлення
дна та планок ящиків. Така деревина
частіше застосовується для виготовлення
армованих дротяних і фанерних ящиків;7.1. Характеристика деревини — як матеріалу тари
• IV
група деревини найбільш тверда
(дуб, клен тощо). Вона важко обробляється
і застосовується для виготовлення
найбільш міцних армованих дротяних і
фанерних ящиків.
Найбільш
придатною вважається деревина, яка
містить близько 15 % вологи. Розмір
сучків на пиломатеріалах не повинен
перевищувати третину від ширини
дошки. Сучки не допускаються в місцях
вбивання цвяхів. Серед інших дефектів,
які допускаються лише в певних межах,
можна віднести тріщини, щілини, нахил
волокон, а також ділянки гнилі і
пошкоджені комахами.
Основними
матеріалами для виробництва дерев'яної
тари є: пиломатеріали, фанера і
деревинноволокнисті плити.
Серед
пиломатеріалів розрізняють: пиломатеріал
з деревини хвойних порід ІІ, ІІІ та IV
сортів; пиломатеріал з деревини м' яких
порід і берези ІІ та ІІІ сортів; тарні
дощечки спеціального розпилювання
з деревини III та IV
сортів. Фанера буває: підвищеної
водостійкості, склеєна фенолформальдегідним
клеєм (ФСФ); середньої водомісткості,
склеєна карбамідним або альбуміноказеї-
новим клеями (ФК і ФБА); обмеженої
водостійкості.
Серед
допоміжних матеріалів виокремлюють
цвяхи, скоби, шурупи, дріт, кутники,
сталеву стрічку, клей.
Композит
вважається новим матеріалом для
транспортної упаковки. У ньому міститься
до 80—90 %
деревини і 10—20
% зв'язуючих добавок на клейовій
основі.
Застосування
композиційних матеріалів із відходів
деревини, з додаванням різних клейових
композицій, дає змогу вирішити багато
проблем, пов'язаних з виробництвом тари
і упаковки для продукції спеціального
промислового і оборонного значення.
В
Україні лісом зайнято близько 10 млн га
землі, із них 8,6 млн га — промислового
призначення. Рівень вирубування
деревини в лісах України в основному
стабільний — щорічно заготовлюється
близько 15 млн м3.
За рівнем споживання деревини Україна
займає четверте місце в Європі. Повністю
використати деревину неможливо, тому
що кількість відходів становить
половину первинної сировини, а в
ряді випадків — до 70 % і вище.
Для
зменшення вирубування лісів, розв'язання
проблеми утилізації відходів деревини
розроблено композиційні матеріали, до
складу яких входить 80—90 % деревини і
10—20 % — зв'язуючої добавки на клейовій
основі (реактопласти). Деревина з
додаванням синтетичного полімеру
дозволяє отримати міцний,
конкурентоспроможний матеріал з
високими експлуатаційними характеристиками.