- •Роздавальний матеріал
- •Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства План
- •Словник економічних термінів
- •Економічне районування як науковий метод територіальної організації національної економіки. Економічний район, його головні ознаки, районоутворюючі фактори.
- •2. Принципи економічного районування. Типи економічних районів.
- •3. Економічне районування і його практичне значення. Особливості районування та сучасна мережа економічних районів.
- •Основними серед них є фактори економічного походження
- •2. Принципи економічного районування. Типи економічних районів.
- •3. Економічне районування і його практичне значення. Особливості районування та сучасна мережа економічних районів.
- •Варіанти схем економічного і соціально-економічного районування
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ
Кафедра загальноекономічних дисциплін
Роздавальний матеріал
з навчальної дисципліни «РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА»
на тему: «Економічне районування та територіальна організація господарства»
Чернівці
2011
Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства План
1. Економічне районування як науковий метод територіальної організації національної економіки. Економічний район, його головні ознаки, районоутворюючі фактори.
2. Принципи економічного районування. Типи економічних районів.
3. Економічне районування і його практичне значення. Особливості районування та сучасна мережа економічних районів
Питання для самостійного опрацювання:
1.Вдосконалення територіальної організації і структури національної економіки.
Тематика реферативних робіт:
1. Економічне районування України, як основа регіональної економічної політики.
2. Економічне районування України, його стан і необхідність вдосконалення.
Рекомендована література:
Основна:
Заблоцький Б. Ф. Регіональна економіка : навч. посіб. / Б. Ф. Заблоцький. – Львів : Новий Світ-2000, 2008. – 546 с.
Лишиленко В.І. Регіональна економіка : підручник / В.І. Лишиленко. – К. : ЦУЛ, 2009. – 384 с.
Манів З. О. Регіональна економіка : навч. посіб. / З. О. Манів, І. М. Луцький, С. З. Манів. – Львів : "Магнолія-2006", 2008. – 640 с.
Хвесик М. А. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка : навч. посіб. / М. А. Хвесик, Л. М. Горбач, П. П. Пастушенко. – К. : Кондор, 2009. – 344 с.
Додаткова:
Петренко К.В. Проблеми та перспективи розвитку депресивного регіону / К.В. Петренко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. - №11. – С. 185-187.
Лишиленко В.І. Регіональна економіка [Електронний ресурс] : підручник / В.І. Лишиленко. – К. : ЦУЛ, 2009. – 1 диск (CD-ROM)
Шульц С.Л. Еволюція парадигми районування та її модернізації в умовах реформування просторово-інституційної структури економіки України / С.Л. Шульц, М.В. Максимчук, І.З. Сторонянська // Регіональна економіка. – 2010. - №3. – С.20-28.
www.ukrstat.gov.ua – Державний комітет статистики України.
www.lsl.lviv.ua – Львівська електронна бібліотека ім. В. Стефаника.
Запитання і завдання для самоконтролю:
Сутність і завдання економічного районування.
Наука про економічне районування.
Основні районоутворюючі фактори.
Принципи економічного районування.
Форми і типи економічних районів.
Практичне значення економічного районування.
Особливості економічного районування та сучасна мережа економічних районів.
Територіальна структура виробничо-територіального комплексу економічного району.
Шляхи вдосконалення територіальної організації і структури народного господарства.
Словник економічних термінів
Вузловий регіон – це регіон, який має один або декілька вузлів (центрів), які зв'язують інші частини простору. Регіон такого типу називають також центральним, поляризованим.
Макроекономічний район — крупний економічний район, що являє собою цілісний територіально-виробничий комплекс і об'єднує певні групи адміністративно-територіальних одиниць.
Мезоекономічний район - виділений в межах макрорайону певний підрайон, що охоплює господарські комплекси адміністративно-територіальних одиниць (областей, автономної республіки).
Мережа економічних районів — результат економічного районування у вигляді системи економічних районів (таксонів) різного рангу та типів, яка відображає територіальну організацію народного господарства, що об'єктивно склалася.
Мікроекономічний район — низові або локальні господарські комплексі у низових адміністративних районах з суто місцевими економічними зв'язками.
Однорідний (гомогенний) регіон має головним чином концептуально-методологічне значення. Так, аналіз національної економіки як системи регіонів зосереджений увагою на відмінностях між регіонами в пропонуванні, що внутрішні відмінності регіонів являються неіснуючим фактором, тобто кожен регіон умовно є однорідним.
Периферія — частина простору, яка доповнює центри, ядро.
Промисловий вузол — зосередження на обмеженій території виробничо-територіального поєднання підприємств, що склалося історично або формується.
Промисловий пункт — промислове підприємство разом з поселенням, яке виникло при ньому.
Промисловий район — інтегральний район з переважаючим значенням промислового виробництва як головної галузі виробничої спеціалізації .
Промисловий центр — місто, або селище міського типу, де зосереджено декілька промислових підприємств і які є основною спеціалізованою місто утворюючою галуззю.
Район економічний — територіально спеціалізована частина народного господарства країни, взаємопов'язана економічними відносинами з іншими територіями.
Район економічний галузевий — територіально сконцентровані виробництва певної галузі із окремих частинах країни, де для їх розвитку є найсприятливіші умови.
Район економічний інтегральний — територіально цілісна частина народного господарства країни, основною ознакою якого є наявність територіально-виробничого комплексу відповідного рангу та економічного тяжіння території до ядра району.
Районування економічне — науково обґрунтований поділ країни на економічні райони, що склалися історично або формуються внаслідок розвитку продуктивних сил на основі суспільного поділу праці.
Територіальна організація продуктивних сил — науково-обґрунтоване розміщення взаємозв'язаних виробництв, сфери обслуговування та населення, яке забезпечує економічний та соціальний ефект внаслідок раціонального їх комплектування на певній території.
Територіальна структура — співвідношення між формами територіального зосередження виробництва.
Територіальні пропорції — пропорції суспільного виробництва, складаються в процесі розміщення виробництва по окремих економічних районах різних рангів.
Точка — об'єкт, частина, внутрішніми розмірами можна знехтувати.
Центр — об'єкт який по відношенню до іншого простору виконує важливу функцію (адміністративну, фінансову, інформаційну и т.п.).
Ядро — частина регіону, в якому в найбільшій степені (з найбільшою щільністю, інтенсивністю) виражені його існуючи признаки.