14Розкрийте поняття “активний” і “пасивний” граматичний мінімум.

В середніх навчальних закладах вивчаються не всі граматичні явища

виучуваної іноземної мови, а спеціально відібраний граматичний мінімум,

який складається з активного граматичного мінімуму та пасивного

граматичного мінімуму. Для вираження власних думок іноземною мовою учень

має оволодіти тими граматичними структурами (ГС), які входять до

активного граматичного мінімуму. До пасивного граматичного мінімуму

входять такі ГС, якими учні можуть не користуватися для вираження своїх

думок, але які потрібні для сприймання і розуміння мовлення. Щоб

сприймати і розуміти думки інших людей, необхідно володіти як активним,

так і пасивним граматичним мінімумом .

Мета навчання граматичного матеріалу іноземної мови, що вивчається, це

оволодіння граматичними навичками мовлення: репродуктивними, тобто

граматичними навичками говоріння і письма, та рецептивними, тобто

граматичними навичками аудіювання і читання.

Граматичні навички мовлення, як і всі інші навички мовлення, повинні

характеризуватися такими ознаками як автоматизованість, гнучкість та

стійкість і формуватися поетапно.

15Охарактеризуйте типи і види вправ для засвоєння гс пасивного граматичного мінімуму.

16 Розкрийте методику формування іншомовної компетенції в аудіюванні: мету і зміст навчання, суть аудіювання як виду мовленнєвої діяльності, труднощі аудіювання, способи презентації аудіотекстів.

Навчання аудіювання. Етапи роботи та система вправ для навчання аудіювання.

Поняття аудіювання (слухового і зорового): 1) сприймання 2) розпізнавання. Підготовчі вправи: I. Вправи для навчання мовленнєвого слуху. II. Вправи для навчання ймовірнісного прогнозування. III. Вправи для розвитку короткочасної і словесно-логічної пам'яті. Мовленнєві вправи: I. Вправи для навчання сприйняття діалогічного мовлення «зі сторони». II. Вправи для навчання сприймання діалогічного мовлення за участі в діалозі. III. Вправи для навчання сприймання монологічного мовлення. Аудіювання з дітьми молодшого шкільного віку. Дітей можна попросити виконати певну дію (як правило, вони усі із великим задоволенням виконують різні фізичні рухи). Такі інструкції будуть сприйматися молодшими школярами як своєрідна гра.

Перевіряється здатність учня сприймати на слух незнайоме за змістом

висловлювання і з одного прослуховування:

а) розуміти:

мету висловлювання;

фактичний зміст;

причиново-наслідкові зв’язки;

тему і головну думку висловлювання;

виражально-зображувальні засоби прослуханого твору;

б) уявляти наявні у тексті образи (якщо є);

в) давати оцінку прослуханому.

ДІАЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ

Перевіряється здатність учнів:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;

б) демонструвати вміння:

— складати діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети

спілкування;

— досягати комунікативної мети;

— використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули

мовленнєвого етикету;

— дотримуватися теми спілкування;

— додержувати правил спілкування (не перебивати співрозмовника,

заохочувати його висловити свою власну думку, зацікавлено і доброзичливо

вислуховувати його, вміти висловити незгоду з позицією іншого так, щоб

не образити його, тощо);

— дотримуватись норм літературної мови;

в) висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється;

г) аргументувати висловлені тези, спростовувати помилкові висловлювання

співбесідника; демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу

(стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо).

Зазначені характеристики діалогу служать основними критеріями при його

оцінюванні.