11

Контрольна робота з «Практичного курсу перекладу» для студентів 5 курсу факультету заочного та вечірнього навчання Варіант 2.

Завдання 1. Зробіть повний (детальний) переклад тексту англійською мовою, визначивши його стиль та жанр. Зверніть увагу наадекватне відтворення скорочень та позначень одиниць вимірювання, ретельно слідкуйте за відповідністю цифрових даних у перекладі й оригіналі.

Прискорення темпів розповсюдження сніДу в Україні

Кількість випадків інфікування ВІЛ через статеві контакти також зростає, частково завдяки постійно високому рівню ІПСШ серед дорослого населення. Захворюваність на сифіліс залишається на достатньо високому рівні (42 випадки на 100,000 населення у 2005 році). Поширеність сифілісу та інших ІПСШ достеменно вище в регіонах з найвищим розповсюдженням ВІЛ, що свідчить про те, що існує прямий зв'язок між збільшенням частоти статевої передачі ВІЛ та високими показниками ІПСШ. На основі дозорних досліджень 2005 року виявлено, що 21-25% та 25-30% робітників комерційного сексу (РКС) були заражені відповідно сифілісом та генітальним хламідіозом. Інший фактором, що сприяє швидкому зростанню статевої передачі ВІЛ є той факт, що жінки комерційного сексу водночас є і споживачами ін’єкційних наркотиків. На основі даних дозорних досліджень, проведених у 2005 році виявлено, що рівень інфікування ВІЛ серед робітників комерційного бізнесу, які вживають наркотики, становить 8.3%-100%, в той час як серед РКС, які не є СІН, цей рівень складає 0%-21.1%. Подібно до цього і поширення сифілісу серед РКС, які є СІН в 1,4 рази вище (26%), ніж у РКС не-СІН. На відміну від СІН, рівень інфікування ВІЛ серед РКС демонструє послідовне і швидке зростання, починаючи з 2000 р., коли розпочалися дозорні дослідження у цій групі. Останні дані свідчать про те, що профілактичним програмам для РКС необхідно терміново збільшити свою інтенсивність та рівень охоплення клієнтів, аби захистити цих жінок та їхніх клієнтів від ВІЛ-інфекції.

Серед усіх країн колишнього СРСР Україна найбільш живо демонструє швидкість, з якою епідемія поширюється від найбільш уразливих груп до загального населення. Доля осіб, інфікованих статевим шляхом збільшилася з 14% (1999 - 2003 рр.) до понад 35% протягом першого півріччя 2006 р. Серед 8,058 нових зареєстрованих випадків інфікування ВІЛ у 2006 році, 3,344 випадків, або 41.5% були жінки, більшість з яких знаходяться у репродуктивному віці. В результаті, кількість дітей, народжених від ВІЛ-позитивних матерів, продовжує зростати, досягнувши 1,325 дітей, народжених за перше півріччя 2006 року. В результаті інтенсивних програм профілактики та прихильності, які зараз охоплюють біля 86% усіх вагітних жінок з ВІЛ, Україна зробила значний прогрес в зменшенні показника кількості випадків передачі ВІЛ від матері до дитини. В середині 2005 року цей показник, за даними МОЗ, зменшився з 28% у 2001 році до менш ніж 8% і є одним з найнижчих показників у Східній Європі. Тим не менш, недостатні профілактичні заходи серед жінок з ВІЛ, які все ще не мають доступу до передродового тестування та обмежені можливості вчасно і точно діагностувати ВІЛ серед дітей, народжених від ВІЛ позитивних жінок, залишаються головною перешкодою.

В українській кримінально-виконавчій системі, станом на квітень 2006 року, було 4 397 в’язнів, зареєстрованих як ВІЛ-інфіковані, включаючи 132 людини зі СНІДом. Кількість в’язнів складає більш ніж 160,000 людей, отже рівень поширення ВІЛ в цій групі становить 2,7%, що значно вище, ніж серед загального населення України.

Інша уразлива щодо ВІЛ група населення – чоловіки, які займаються сексом з чоловіками (ЧСЧ). Україна була першою країною в колишньому Радянському Союзі, яка анулювала кримінальну відповідальність за гомосексуальні стосунки у 1991 році, але в українському суспільстві ЧСЧ все ще залишаються стигматизованою групою. Обмежений доступ до цієї групи обумовлює відсутність достовірної інформації щодо поширеності ВІЛ. Тим не менш, навіть обмежені дані дозорного епіднагляду, проведеного у 2004 році, виявили, що 28% та 9% ЧСЧ в двох різних містах були ВІЛ-позитивні, що свідчить про те, що епідемія серед ЧСЧ залишається великою мірою прихованою. В першому півріччі 2006 року 16 випадків ВІЛ були зареєстровані в цій групі, що становить 17,5% усіх випадків ВІЛ-інфекції серед ЧСЧ, починаючи з 1987 року.

У сфері клінікі та лікування під наглядом перебувають 6,345 пацієнтів зі СНІДом. З них тільки 3,594 пацієнта отримували АРТ станом на 1 липня 2006 року – швидкий ріст з менш ніж 250 людей, які були на АРТ станом на 1 липня 2003 року. З 3,594 хворих на СНІД 3,082 пацієнта (або 86%) отримували лікування за рахунок коштів гранту Глобального Фонду, а 509 (14%) лікувалися за державний кошт міністерством охорони здоров’я; для 3 пацієнтів лікування забезпечувалось з інших джерел. Вплив широкомасштабного лікування був значний – 72% пацієнтів залишилися живими і перебувають на лікуванні після 12 місяців від початку лікування. Однак, розширення обсягів лікування все ще не подолало високий рівень смертності серед хворих на СНІД. Не зважаючи на те, що 1,635 нових пацієнтів отримали доступ до АРТ у 2005 році, 2,188 людей померли від СНІДу в тому ж році, що складає більш ніж 17% з-поміж загальної кількості померлих від СНІДу.

Не зважаючи на швидке збільшення масштабів програми АРТ, Уряд України визнає, що сьогодні високо активну антиретровірусну терапію отримує лише малий відсоток тих, хто її потребує, а саме - 9,100 людей на кінець 2005 року. Базуючись на консервативних оцінках швидкості клінічного прогресування хвороби, підраховано, що більш ніж 50 000 пацієнтів потребуватимуть АРТ у 2010 році, включаючи:

Уряд України бере на себе зобов’язання забезпечити, щоб усі люди з розвинутою ВІЛ-інфекцією мали вільний доступ до АРТ, як це гарантує законодавство України. Міністерство охорони здоров’я вже забезпечило державне фінансування програм АРТ для 2,200 пацієнтів на кінець 2006 року. Але за відсутності полегшеного доступу до добровільного консультування та тестування (ДКТ) на ВІЛ, програм зменшення шкоди та замісної терапії активні СІН з ВІЛ залишаються найбільш маргіналізованою групою населення з обмеженим доступом до АРТ, або взагалі без доступу. Станом на середину 2006 року тільки 1,505 пацієнтів, які зазначили вживання наркотиків ін’єкційним шляхом, як головний фактор ризику їх інфікування ВІЛ, отримували АРТ, що становить лише 41,8% від усіх пацієнтів, які залучені до програм АРТ.

Туберкульоз залишається головною причиною смерті серед пацієнтів зі СНІДом – цей показник складає 1,312 випадків або 60% смертей, спричинених СНІДом у 2005 році.

В сфері немедичного догляду та підтримки менш ніж 15 000 людей, які живуть з ВІЛ, охоплені послугами з догляду та підтримки. Деякі з цих послуг включають консультування з прихильності, групи самодопомоги у ком’юніті центрах, дитячий догляд та догляд на дому. Не зважаючи на збільшення цих та інших програм з догляду та підтримки, поточне охоплення становить лише 18,5% від загальної кількості людей з діагнозом ВІЛ-інфекції та тільки 3.3% від загальної кількості людей, які за поточними оцінками живуть зі СНІДом.

Майбутні ускладнення для системи охорони здоров’я:результати нещодавного дослідження соціально-економічного впливу ВІЛ/СНІДу в Україні свідчать, що епідемія являє собою суттєву довготривалу загрозу соціально-економічному розвитку України. За прогнозом у 2014 році в Україні може бути уражено ВІЛ 820,000 людей або 3.5% дорослого населення, що майже втричі перевищує поточні оцінки. Загальна кількість смертей від СНІДу може досягти300,000 випадків у 2014році.

Демографічні наслідки:Україна вже зіткнулась з демографічною кризою, коли щорічна кількість померлих перевищує кількість народжених удвічі.Навіть без урахування впливу СНІДу прогнозується, щочисельність населення України скоротиться з 48 мільйонів у 2006 році до 44 у 2014 р. З урахуванням потенційного впливу СНІДу чисельність може скоротитися до 43.7 млн. Передбачається, що у 2014році через СНІД середня тривалість життя чоловіків зменшиться на 2-4, а жінок – на 3-5 років. Очікується, що у 2014 році на долю СНІДу припадатиме понад 35% усіх випадків смерті серед чоловіків та понад 65% випадків смертей серед жінок у віковій групі 15-49 років.

Завдання 2. Зробіть повний (детальний) переклад тексту англійською мовою, визначивши його стиль та жанр. Підкресліть речення, в яких Ви застосували трансформації вербалізації структури речення при перекладі.