Запитання для самоперевірки

1.Які Закони України становлять базу чинного коопера­тивного законодавства?

2.Чому систему споживчої кооперації називають сис­темою "держава в державі"?

3.Чому важливо, щоб управління кооперативом здійс­нювалося на демократичних засадах?

4.У чому полягає суть удосконалення структурної побудови споживчої кооперації України?

Література

Закон України "Про споживчу кооперацію" (зі змінами та доповненнями).

Тема 1.2. Концептуальні напрями подальшого реформування в системі споживчої кооперації

При вивченні даної теми необхідно ознайомитися із сучасним станом соціально-економічного розвитку споживчої кооперації України, тенденціями розвитку кооперативної діяльності, а також стратегічними напрямами розвитку спожив­чої кооперації та її інтеграцією. Крім того, потрібно звернути увагу на умови та чинники економічного зростання, визначити пріоритети кооперативного розвитку.

Питання

1.Умови і чинники економічного зростання.

2.Пріоритети кооперативного розвитку.

Питання 1. Умови і чинники економічного зростання

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Під час вивчення даного питання слід мати на увазі, що споживча кооперація посідає важливе місце в реалізації соціальної політики, економічної стабілізації та розвитку демо­кратичних основ суспільства. В умовах нової суспільно-еко- номічної системи національній споживчій кооперації належа­тиме надзвичайно важлива роль, адже це зумовлено кількома чинниками.

Політичні чинники. Становлення політичних партій і громадських рухів в Україні відбувається в умовах стрімкого зростання соціальної напруженості. Поруч із цим, Споживча кооперація України є інституцією демократичною, з глибоко вкоріненими національними традиціями, орієнтованою на задоволення потреб простих людей; є природним союзником та однією із головних опор демократичних процесів в Україні.

Соціальні чинники. Споживча кооперація тісно пов'язана із вирішенням важливих соціальних проблем суспільства, тому що кооперативний рух за своєю природою спрямований на покращання життя своїх членів, ґрунтується на органічному поєднанні ефективного господарювання, дієвої конкуренції з принципами соціальної справедливості. Таким чином, споживча кооперація є соціальною інституцією, що поєднує ліберальні ідеали з ідеалами соціальної справедливості та соціального захисту населення.

Глобалізаційні чинники, що зумовлюють інтегрування України у світове господарство. Україна отримала реальний шанс увійти в європейське, а від так - і світове співтовариство як повноправний його член. Кооперація як система, що також спрямована на інтеграцію, життєво зацікавлена у зміцненні господарських, політичних і культурних зв'язків між різними країнами. Вступ Укоопспілки до Міжнародного кооперативного альянсу, інших міжнародних кооперативних організацій сприяє єднанню України зі світовою спільнотою.

В умовах економічної кризи, яку сьогодні переживає економіка України і, зокрема, споживча кооперація, господар­ство якої глибоко інтегроване в економіку держави і є її складо­вою, досить актуальною є проблема управління споживчою кооперацією. Саме дану проблему на якісно новому рівні актуалізують тенденції становлення ринкової економіки.

На основі дослідження сучасної сутності управління спо­живчою кооперацією виявлено, що тенденції її розвитку двоякі.

З одного боку, споживча кооперація за своєю природою - це соціально-економічна організація, котра діє з самого почата) на принципах повного госпрозрахунку та самофінансування, і відповідно, сприятлива до ринкових відносин. Будучи проявом ринковості під час адміністративно-планової економіки споживча кооперація продемонструвала високу життєздатність переживши за довгі десятиліття господарювання адміністративно-командної системи управління більше 20-ти реорганізацій. З усієї різноманітності форм української кооперації лише споживча кооперація витримала експансію командної системи, що свідчить не тільки про її витривалість, а й про здатність до суттєвих трансформацій. У процесі трансформації посттоталітарної економічної системи споживчій кооперації відведе­но важливу роль, проте вона повинна самотужки позбуватися ознак одержавлення та всіх бюрократичних рис, вироблених протягом тоталітарного періоду.

З другого боку, враховуючи принципову сутність коопе­рації та характер ринкових перетворень в Україні, об'єктивно та суб'єктивно невиправдано, що споживча кооперація повільно адаптується до нових умов господарювання, особливостей періо­ду ринкової трансформації економіки та суспільства.

Проведене дослідження тенденцій та передумов якісного розвитку споживчої кооперації України дало змогу розглядати сутність проблем у системі в кількох взаємопов'язаних вимірах, а саме:

• ринкова за самим своїм генезисом система споживчої кооперації стала прискорено втрачати свій конкурентний потен­ціал саме у зв'язку з переходом до ринкових відносин;

• пайова природа кооперації стала більшою мірою виявляти свою обмеженість і зазнавати невдач у конкурентній боротьбі з приватною торгівлею, особливо приватним малим бізнесом. Форми та практика господарювання, що ґрунтувалися на колективній, а отже, знеособленій власності, зіткнулися на ринку з більш активним, наполегливим, інколи навіть агресив­ним приватним сектором і явно, порівняно з ним, займають гіршу позицію;

• надто фондомістка інфраструктура споживчої коопера­ції, розміщена переважно в сільській місцевості, зазнала такого самого цінового тиску, як і сільське господарство. Звичайно, низька платоспроможність сільських товаровиробників та населення є не кращим чинником для прискорення окупносгі об'єктів даної інфраструктури.

Звичайно, вищезазначеними й іншими важливими реаліями не можна нехтувати. Однак їх слід було передбачити та врахувати ще із самого початку входження системи споживчої кооперації України в ринкові відносини. Саме тому необхідно було вирішувати наболілі проблеми. Із цією метою було прийнято ряд програм і указів на рівні держави щодо діяльності споживчої кооперації.

Отже, трансформацію споживчої кооперації в Україні зумовлено соціально-економічними, політичними та правовими умовами розвитку українського суспільства. Насамперед, становлення та розвиток в Україні ринкових відносин співпали зі зміною орієнтирів розвитку світової економіки, її соціально- економічними, правовими та інституційними перетвореннями. Саме тому протягом останніх років з'явилися нові передумови суттєвого прискорення кооперативного руху в Україні, які пов'язані з недоліками трансформаційних процесів, а також зі зміною чинників економічного розвитку, спричинених ринкови­ми перетвореннями.

Враховуючи те, що в Україні соціальні умови створю­ються за рахунок соціальної орієнтації економіки, активізації соціальної політики, соціального відродження села, соціальних гарантій, то вони, у свою чергу, повинні забезпечити розвиток кооперативної ідеї та кооперативних цінностей, соціальну під­тримку та соціальний захист пайовиків, забезпечити надійне со­ціальне обслуговування.

Нові політичні умови не дають можливість політичним партіям і рухам використовувати кооперацію в своїх інтересах, як це не раз траплялося в історії вітчизняного кооперативного руху, а тому політичні умови пов'язані з демократією, плюралізмом, можливістю альтернативного вибору політичного курсу та реалізації політичних програм.

Таким чином, трансформаційні процеси в Україні ство­рюють умови для зміцнення системи споживчої кооперації. Ви­вчення стратегічних напрямів розвитку споживчої кооперації дало змогу визнати, що роль споживчої кооперації в економіці України та суспільстві зростатиме під впливом різних чинників.

На основі аналізу, теоретичних та практичних напрацювань із даної проблеми можна виокремити такі домінуючі чинники:

1. десоціалізація як характерна риса ринкової економіки, що проявляється в послабленні соціального захисту та соціаль­ної підтримки людей і зумовлює інтерес економічно активного населення до кооперації;

2. активна державна політика розвитку підприємництва в умовах відсутності у значної частини населення капіталу та труднощі отримання банківських кредитів, що орієнтують населення на кооперативну взаємодопомогу;

3. реструктуризація економіки, роздрібнення господарств, реформування земельних відносин за умови зростання конкуренції;

4. розподіл праці, спеціалізація господарюючих суб'єк­тів, територіальна концентрація виробництва, які створюють перспективу для розвитку кооперації й інтеграції;

5. безробіття, що зростає, зниження рівня зайнятості населення, інші соціальні проблеми, які можуть бути успішно вирішені через кооперацію;

6. активізація міжнародного співробітництва у регіональ­ному та міжнародному масштабах, що в умовах глобалізації економіки та інформаційної революції зумовлює необхідність забезпечення потреби в ресурсах;

7. проникнення кооперації в нові сфери людської жит­тєдіяльності, що пов'язано також із політикою переведення со­ціальних послуг, у приватний сектор;

8. розростання кооперативного підприємництва у сфері фінансів та сільського господарства;

9. перебудова організаційних і господарських засад спо­живчої кооперації.

Вищеперелічені фактори мають соціально-економічний характер. До них можна додати низку національно-культурних, психологічних, політичних чинників, які також стимулюють розвиток споживчої кооперації.

Таким чином, з урахуванням вивчення тенденцій та проблем розвитку споживчої кооперації України слід зазначити, що в Україні існують культурно-психологічні, політико-правояіі та соціально-економічні передумови для розвитку споживча кооперації, а саме:

1. традиція співпраці населення;

2. розуміння сутності, принципів діяльності та специфіки споживчої кооперації;

3. психологічна схильність населення до участі в коопе­ративних формуваннях, які здатні задовольнити економічні, соціальні та культурні потреби, забезпечити соціально-еко­номічний захист своїх членів;

4. потреба суспільства в соціально-економічному захисті певних груп товаровиробників та споживачів;

5. суспільне визнання за споживчою кооперацією важ­ливої ролі у розвитку ринкової економіки, формуванні со­ціальної структури суспільства;

6. орієнтація провідних у суспільстві політичних сил Ні розвиток ринкової економіки, демократизацію суспільства ті забезпечення ефективного соціального захисту населення;

7. сприятливе правове поле для споживчої кооперації;

8. ринкове середовище, існування ринку товарів, капіте лів, трудових ресурсів;

9. наявність у виробників та споживачів товарів (виробі та послуг) економічного інтересу в кооперуванні.