Запитання для самоперевірки

1. Чи кожен пайовик може зробити додатковий пайовий внесок на формування фінансових ресурсів і як?

2. Поясність, чим кооперативні виплати відрізняються від виплат на паї?

3. Який порядок документального оформлення коопе­ративних виплат на паї?

Література

1. Закон України "Про споживчу кооперацію" (зі змінами та доповненнями).

2. Положення про організацію пайового господарства споживчої кооперації України.

Тема 2.4. Удосконалення системи управління і кооперативної демократії

При вивченні даної теми необхідно ознайомитися з ринковими організаційно-правовими формами господарювання, перспективами їх запровадження; з удосконаленням організа­ційної побудови органів громадського самоврядування та професійного апарату управління; зі шляхами розвитку демократії. Крім того, потрібно звернути увагу на основні зміни системи управління у споживчій кооперації, що відбулися за роки незалежності.

Питання

Ринкові організаційно-правові форми господарювання і перспективи їх запровадження у споживчій кооперації.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Опрацьовуючи дане питання, слід пам'ятати, що нині система споживчої кооперації України функціонує, розвивається і має перспективи у майбутньому та завдячує цим 140-річному досвіду існування, з часу створення в Україні першого споживчого товариства.

Економічні завдання споживчої кооперації як ефективної форми господарювання полягають у тому, що:

1. кооперативи створюються за рахунок об'єднаних коштів своїх членів і без залучень грошей із Державного бюджету України;

2. види кооперативної діяльності різноманітні і фактично не обмежені;

3. основа функціонування систем - соціально орієнтований ринковий механізм;

4. кооперативи спроможні ефективно функціонувати в умовах різних типів економіки.

Споживча кооперація - організація, що займається господарською діяльністю. Однак, її підприємства особливого типу оскільки працюють на неприбутковій основі, тобто не заради отримання прибутку, а для задоволення економічних і соціальних потреб своїх членів. Кооператив обслуговує, як правило (чи тільки), своїх членів і розподіляє кошти та інші доходи, які зекономлено в процесі діяльності, пропорційно до участі члені у господарській діяльності підприємств.

Форми господарських суб'єктів такі:

1. підприємства на правах юридичної особи, які є саме стінними;

2. господарюючі суб'єкти на принципах господарської розрахунку. Споживчі товариства та спілки, яким належать такі підприємства, надають їм право повного господарської ведення;

3. структурні господарські одиниці, що не володіють правами юридичної особи, а діють на підставі внутрішньої господарського розрахунку;

4. орендні господарські одиниці, які діють відповідно до затверджених положень;

5. спільні підприємства, створені на підставі об'єднання майна кооперативних засновників - організацій чи підприємств із підприємствами інших форм власності, і які користуються правами юридичної особи.

Різноманітність організаційних форм діяльності підприємств системи споживчої кооперації дає можливість споживчим товариствам і споживспілкам обрати в кожному конкретному випадку ті з них, які є найбільш доцільними з економічної точки зору для системи споживчої кооперації та вигідні для обслуговуваного населення.

Ринкові умови господарювання дають також можливість організаціям споживчої кооперації взаємодіяти з іншими фор­мами власності, розвивати різноманітні форми вертикальної та горизонтальної інтеграції.

Серед форм господарювання, що доцільно розвивати споживчій кооперації, можна назвати господарські асоціації, не лише внутрішньо-системні, айв кооперації з підприємствами та організаціями інших систем і форм власності.

Господарська асоціація - це договірне об'єднання, ство­рене з метою координації конкретних напрямів виробничо- господарської діяльності засновників та учасників.

Організації споживчої кооперації можуть виступати як ініціатори й створювати асоціації, насамперед, в основній сфері власної діяльності - в обслуговуванні сільського населення. Так, наприклад, для покращання обслуговування особистих підсобних та селянських господарств, орендаторів, сільськогоспо­дарських кооперативів, садівничо-городних товариств доцільно, щоб сільські споживчі товариства брали активну участь у формуванні асоціацій із постачання товарами виробничого та господарського призначення та в закупівлі сільськогосподарської продукції.

Дані асоціації повинні сприяти кращому забезпеченню господарств малою сільськогосподарською технікою, комбікормами, мінеральними добривами та хімікатами, будівельними матеріалами й іншими товарами господарського призначення створювати умови для гарантованих закупівель вирощеної

продукції, її переробки на місці, у т.ч. на давальницьких засадах,

сприяти розвитку підсобних сільських господарств, репродуктивних ферм із вирощування молодняку для продажу йод населенню.

При формуванні підсобних асоціацій необхідно встановити тісну взаємодію з уже сформованими територіальними або галузевими асоціаціями селянських господарств та спілок.

Іншим видом асоціацій, у формуванні яких особливо зацікавлена споживча кооперація, є асоціації оптової торгівлі.

Діючі обласні універсальні та міжрайонні торговельної бази є спільними підприємствами облспоживспілок та райспоживспілок. Вони забезпечують внутрішньо-системні потреби оптових поставках основної маси товарів. По суті, вони пере творилися на обласні асоціації підприємств оптової торгівлі споживчої кооперації, які в змозі посилити вплив на промисловість щодо виробництва необхідних товарів, розширенні асортименту, покращання якості та встановлення прийнятті цін.

Актуальною проблемою оптової торгівлі є розгортанні активної комерційної роботи, оперативної та предметної участі організації та проведенні оптових ярмарок, у роботі товарної бірж і презентацій товарів.

Організаціям споживчої кооперації необхідно також використовувати переваги такої специфічної організаційне форми господарювання як консорціуми.

Консорціум - це тимчасове добровільне об'єднання організацій та підприємств для вирішення конкретних завдань. Наприклад, створення торговельно-побутових центрів спільними зусиллями місцевих рад, колективних та сільськогосподарських підприємств, здійснення окремих будівельних, природохоронних та інших проектів. Після виконання завдав консорціум припиняє свою діяльність.

Споживспілки та споживчі товариства можуть брат участь у створенні та функціонуванні різноманітних господарських товариств. Господарським товариством є підприємство, організація чи установа, створені на засадах угоди юридичними особами та громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. У Законі України "Про господарські товариства" передбачено такі форми господарських товариств: акціонерні; з обмеженою відповідальністю; з додатковою відповідальністю; командитні товариства.

Участь організацій споживчої кооперації у господарських товариствах може створити додаткові можливості для вирішення власних господарських завдань, а також для поповнення фінансових ресурсів.

Акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю - це організації, створені за згодою юридичними особами та громадянами шляхом об'єднання їх коштів із метою здійснення господарської діяльності. Причому акціонерним визначається товариство, яке має статутний фонд, поділений на акції номінальної вартості. Товариством з обмеженою відпо­відальністю визначається таке, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких встановлено засновницькими документами.

Організації споживчої кооперації, а також їх підприємства з правами юридичних осіб можуть виступати як учасники акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю з метою ведення господарської діяльності. Участь у подібних товариствах створює додаткові можливості для вирі­шення конкретних господарських завдань, а також для поповнення фінансових ресурсів.

У сучасних умовах споживча кооперація повинна знайти своє місце у формуванні регіональних господарських систем; адже споживча кооперація успадкувала частку колись єдиного господарського комплексу. Нині потрібно будувати національну економіку, яка має бути самодостатньою для внутрішнього ринку та конкурентоспроможною для зовнішнього ринку. Отож, формуватимуться регіональні економічні системи, які в цілому утворюватимуть національну економіку України.

Інтерес споживчої кооперації полягає в тому, що в окремих районах вона лишилася чи не єдиним вагомим платником податків для місцевих бюджетів. Саме тому зараз, як ніколи, потрібно, рухаючись паралельно з реформуванням політичної системи, формувати принаймні комплекси на певних рівнях, де споживча кооперація займала б належне місце.

Необхідно продовжувати працювати над розширенням кредитних спілок, тому що вони пропонують позичковий капітал кожній родині. Без зовнішньої інвестиційної складової не можна розраховувати на серйозні позитивні зрушення у діяльності споживчої кооперації, оскільки внутрішніх джерел для цього замало. І тільки через вкладання власних коштів з'являється реальне відчуття своєї власності. Отож, пайовик має відчувати вигоду від свого перебування в лавах споживчої кооперації.

І саме інвестована зовні споживча кооперація може стати поважним партнером у регіональних економічних кластерах, потужною ланкою у схемі: виробництво - заготівля - переробка - торгівля з притаманною їй соціальною спрямованістю.

Слід визначити такі системоутворюючі аспекти розвитку споживчої кооперації в сучасних умовах:

1. Діалектичний взаємозв'язок між ринковим механізмом господарювання та кооперативною системою управління. Одним із ключових напрямів ринкової орієнтації споживчої кооперації є застосування підприємницьких методів і моделей господарювання на основі сучасного менеджменту, а ринкова орієнтація трансформації, у свою чергу, вимагає створення ринкового механізму, який поєднував би кооперативні й ринкові компоненти.

2. Актуальна проблема - формування сільського ринку я складової становлення загального ринку держави; без цього "вирватися" з периферійної зони й утвердити себе як високорозвинене суспільство Україна не зможе.

3. Стабілізація сільського ринку нереальна без досягнення динамічної рівноваги попиту та пропозиції. У цьому аспекті проблема попиту на селі пов'язана із низькими доходами сільського населення та деформацією оплати праці. У зв'язку з цим виникає проблема денатуралізації доходів сільського населення. Споживча кооперація може активно включитися до денатуралізації доходів сільського населення через систему заготівель, зустрічного продажу товарів, комісійного продажу, переробки сировини на давальницьких засадах тощо.

4. Споживча кооперація має реалії значною мірою сформувати також другий компонент ринку - товарну пропозицію. Використання переробного потенціалу споживчої кооперації повною мірою дасть змогу збільшити виробництво хлібобулочних виробів, плодоовочевих консервів, ковбасних виробів і м'ясних консервів.

5. Із формуванням сільського ринку пов'язаний ще один аспект розвитку - посилення взаємодії споживчої кооперації й АПК. За участю споживчої кооперації реально можна створити мережу оптових продовольчих ринків, збутових і маркетингових кооперативів, контрактних компаній, аграрних бірж і аукціонів.

6. Споживча кооперація може і повинна стати провідним постачальником та контрагентом особистих підсобних та фермерських господарств. Актуальною може бути система оптових замовлень на дешеві промислові товари для сільського населення.

7. Нагальною є проблема взаємодії з бюджетними організаціями регіону щодо питання розрахунків та постачання (інколи вимагається забезпечення постачання продуктами закритих закладів: лікувальних та навчальних), але не гарантується своєчасна оплата за послуги, що є резервом для підвищення ефективності.

8. За підтримки регіональних органів влади слід акценту­вати увагу на введенні практики застосування фіксованого по­датку на підприємствах споживчої кооперації.

Нині спостерігається тенденція динамічної зміни правових форм - кооперативи трансформуються в акціонери: товариства, приватні підприємства і навпаки. Це пояснюється динамікою цілей власників даних підприємств, інтересами держави та населення. Члени (пайовики) кооперативів, які стало розвиваються, прагнуть отримати значно більші прибутки, не обмежені статутними документами. У зв'язку з цим схильні до перетворення кооперативів у такі правові форми, що не мають зазначених обмежень.

Отож, держава намагається знизити рівень безробіття, також соціальну напругу у суспільстві, підвищити життєвий рівень населення, підтримуючи кооперативи у різних формах, зокрема, до них належать і кооперативи, що створюються числа збанкрутілих підприємств.