Висновок.

Діккенс вніс своєю творчістю неоціненний внесок у демократичну культуру англійського народу. На сторінках романів Діккенса виникає широка і різноманітна картина дійсності, що охоплює всі верстви суспільства, і особливо трудові маси. Майстерне розкриття соціальних протиріч капіталістичної Англії, опис її побуту і звичаїв, глибоке розуміння національного характеру додають великої цінності його творам. І своїми естетичними судженнями, і усією своєю творчістю Діккенс показав, що справжнім творцем передового національного мистецтва є народ.

Діккенс – великий гуманіст, і особливо бентежить його ставлення до дітей. Він хотів допомогти всім бідним, самотнім, закинутим дітям, що – як колись він сам – незаслужено страждали від жорстокого поводження вчителів, які викладали в запущених школах, від байдужості батьків, від байдужності і безсердечного егоїзму більшості людей. Він хотів врятувати для них ті яскраві квіти дитячих радощів, що зів'янули в його душі, не зрошені краплею доброти. Пізніше життя дало йому все, і йому вже нема на що було скаржитися, але дитинство волало до жалю і співчуття.

Коли читаєш романи Діккенса, завжди стає смутно і боязно, у міру того як діти в них підростають; поступово зникає найсолодше, поезія змішується з умовностями, чиста правда - з англійською неправдою. Однак про великі твори мистецтва варто судити не тільки по їх внутрішній напруженості, а по силі їх впливу на людей. І про Діккенса, як ні про кого іншого з письменників 19 століття можна сказати, що він збільшив радість світу. Завдяки Діккенсу в Англії стало більше жалості і співчуття один до одного.

Великий національний художник, Діккенс майстерно володіє англійською мовою. Словник його відрізняється надзвичайним багатством, стиль – гнучкістю і розмаїттям. Борючись за чистоту, ясність, загальнодоступність мови, він висміює становий жаргон аристократії. Мова творів Діккенса - це жива, загальнонародна мова. Сила реалістичного узагальнення додає створеним ним образам типовості і величезної художньої переконливості.

Діккенс – дивний майстер гумору і гнівного сарказму. Йому зовсім далека безпристрасність, байдужість стороннього спостерігача життя. Своїм мистецтвом він вторгається в життя, таврує його темні боки, кличе до його перебудови. Однак письменник сильний не тільки як реаліст, нещадний викривач пороків і злочинів панівних класів, але і як виразник народної мрії про справедливий соціальний устрій, він вірить у високе призначення простої людини. Ця мрія, що відбилася в утопічних мотивах його творчості, була в кінцевому рахунку породжена революційним рухом англійського трудового народу.

Демократизм, гуманістичні ідеали, мрія про краще майбутнє, звернення до скарбниці національної мови і мистецтва – усе це прояв народності Діккенса.

Саме тому такою глибокою є до нього любов англійського народу, саме тому такий дорогий і близький він народам інших країн.

Список літератури.

1. Диккенс Ч. Собрание сочинений. – М., 1987.

2. Аникст А. История английской литературы // Критический реализм 19 века. – М., 1956.

3. Анисимов И. История английской литературы второй половины 19 века, том 2 // Чарльз Диккенс. – М., 1956.

4. Цвейг С. Романизированные биографии: О Диккенсе. – М., 1963.

5.Тирсон Д. Библиография // Диккенс. – М., 1963.

6.Шахова К. Заметки о творчестве зарубежных писателей реалистов 19-20 ст. – К., 1975.

7.Лященко С. Всемирная литература и культура в учебных заведениях Украины // Английский социальный роман. – К., 2000.

8.Пронкевич О. Всемирная литература в средних учебных заведениях №10 // О произведениях Диккенса (статья). – К., 1999.

9.Афанащенко П. Русская словесность №1 // Изучение романа “Оливер Твист” (статья). – М., 1999.

10.Зиневич Л. Зарубежная литература №8 // Специфика английского реализма и его воплощение в творчестве Диккенса (статья). – К.,1998.

1 Томас Карлайль (1795- 1881)_– представитель романтической критики капитализма в Англии. Выдающиеся произведения: “Апология Кромвеля,” памфлет о чартизме “Прошедшее и настоящее.”

2 Чартистское движение – первое массовое революционное движение рабочего класса в Англии в 30-х гг. 19 в.

3 Согласно “ Закону о бедных” право голоса предоставлялось только лицам, обладавшим собственностью; половина населения лишалась политических прав.