План.
I. Вступ.
1)Мета роботи.
2) Завдання.
3)Аналіз джерел літератури.
II. Основна частина.
1) Характеристика англійського суспільства середини 19 століття.
а) Соціально-політична ситуація в Англії.
б) Чартистський рух другої половини 19 століття.
2) Творчість Чарльза Діккенса.
а) Біографія Діккенса.
б) Основні періоди творчості письменника.
в) Характеристика першого періоду. Найбільш яскраві романи в цей період.
г) “Домбі і син” – вершина другого етапу у творчості Діккенса.
д) Третій період - самий зрілий етап у творчості великого англійського письменника (“Давид Копперфільд” і “Крихта Дорріт”).
е) Специфіка творів четвертого етапу творчості Діккенса.
III. Висновок.
Місце Діккенса у світовій літературі
Вступ
Основна мета, яку я поставила перед собою при написанні даної курсової роботи - вивчення специфіки жанру сімейно-побутового роману у творчості Ч. Діккенса (на прикладі його роману „Холодна Оселя”).
Один з найбільших представників критичного реалізму, Діккенс зобразив конфлікти не тільки між окремими індивідами, що представляють певні класи, але і широкі соціальні конфлікти в їх безпосередній соціально-політичній формі.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
вивчити поняття, сутність та особливості жанру сімейно-побутового роману, його стан в Англії 19 ст.;
простежити еволюцію творчості письменника;
проаналізувати особливості роману „Холодна оселя”, образні ряди, характеристику сюжету та закладеної в нього моралі, художні засоби.
Для вирішення поставлених завдань залучені дослідження з теми, а також критична і методична література. У розкритті особистості письменника я спиралася на книгу С. Цвейга [4, с.175], а також на матеріали, що містяться в “Історії англійської літератури” [2, с.118]
Для виявлення специфіки художньої творчості Чарльза Діккенса я звернулася до дослідження Анісімова И. [3, с.32 ], Пронкевича О. [8, с.47], Афанащенко П.[9, с.113]. Важливе значення мають статті, що містяться в роботах Лященка С. [7, с.40].
Основна частина.
Реалізм стає провідним напрямком європейської літератури в другій половині 19 століття, прийшовши на зміну романтизму, що безроздільно панував у першій третині 19 століття. Представниками реалізму в Англії були такі видатні письменники, як Чарльз Діккенс, Вільям Теккерей, Шарлота Бронте, Елізабет Гаскель. Саме в їх творах з найбільшою повнотою і художньою майстерністю відбилися найважливіші риси життя англійського суспільства того часу. Ріст робітничого класу і посилення його боротьби проти буржуазії змусили буржуазію піклуватися про “ідейне” виправдання свого панування, заохочувати створення творів, що захищають її інтереси.
Буржуазна філософія прагнула створити ідеологію, що виправдує капіталістичний лад. Виникли всякого роду політичні, економічні і релігійні вчення, що на різні лади доводили правильність існуючого розподілу на класи і виправданість нерівномірного розподілу життєвих благ.
Однак серед мислителів середини 19 століття були і такі, котрі критикували буржуазний лад. Найвидатнішим представником романтичної критики капіталізму в Англії був шотландець Томас Карлайль.1 Він підкреслював, що основною причиною повстання народу було його важке економічне становище. Але встановлення панування буржуазії не полегшило стану народних мас. Історична концепція Карлайля вплинула на роман Діккенса “Повість про два міста.”
Великі англійські письменники-реалісти 19 століття у своїх теоретичних поглядах, як правило, не виходили за рамки буржуазної свідомості. Їх світогляду в більшому чи меншому ступені були притаманні риси буржуазної обмеженості. Проте, будучи чесними людьми і справжніми художниками, вони у своїх творах зображували капіталістичну Англію без прикрас, викриваючи соціальну несправедливість, оголюючи пороки буржуазії, малюючи важке становище народних мас. Вони були спадкоємцями, продовжувачами великих гуманістичних традицій своїх попередників.
Соціальним ґрунтом, що живив критичне відношення письменників-реалістів до буржуазного суспільства, була запекла класова боротьба, що відбувалася в ту епоху. Зокрема, особливо великий вплив на літературу зробив чартистський рух.2 Хоча письменники-реалісти і не були зв'язані з цим рухом безпосередньо, зміст їхньої творчості об'єктивно збігався зі ставленням народу до пороків буржуазного суспільства. Тому реалізм 19 століття був переважно реалізмом критичним. І одним з найбільших представників критичного реалізму в англійській літературі був Чарльз Діккенс, що у своїх романах з максимальною повнотою відбив побут суспільства, долю окремих особистостей і цілих суспільних класів цієї епохи.