1.6. Облік капіталу та резервів.

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Визнання і оцінка власного капіталу безпосередньо залежить від визнання і оцінки його з складових – активів і зобов'язань.

Сума власного капіталу – це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників фірми. На суму власного капіталу суттєво впливають усі умовності бухгалтерського обліку, що були застосовані при оцінці активів і кредиторської заборгованості, і вона може лише випадково співпадати із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства чи з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому.

Разом з тим, власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників.

Основним елементом власного капіталу є статутний капітал – один із основних показників, що характеризує розміри і фінансовий стан підприємства. Він відображається в сумі, що зареєстрована в установчих документах як сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю, пайових внесків) засновників підприємства. Виключенням є інвестиційні проекти, в яких статутний капітал відображається в бухгалтерському обліку і звітності в міру його сплати та в розмірах, що фактично, склалися на звітну дату.

Формування статутного капіталу (додаток 68) за рахунок внесків засновників фіксується в засновницьких документах підприємства. Розмір статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення обов'язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць. Сума статутного капіталу за балансом підприємства та сума, зареєстрована в Державному реєстрі, повинні бути тотожними.

Додатковий капітал складається із емісійного доходу, тобто доходу одержаного від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість дооцінки активів; безоплатного одержання необоротних активів; іншого додаткового капіталу.

Кошти резервного (страхового) капіталу використовуються відповідно до напрямків, передбачених в установчих документах: як правило, у випадку недостачі прибутку за рахунок резервного капіталу покриваються непередбачені витрати, погашаються борги перед кредиторами при ліквідації товариства, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями тощо.

Статтею 14 Закону України "Про господарські товариства" передбачено створення в господарському товаристві резервного капіталу у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 % статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 % суми чистого прибутку.

Нерозподілений прибуток є власністю акціонерів і збільшує суму власного капіталу.

Розділ 2 Організація фінансово – господарської діяльності підприємства.

В СТОВ «Колос» бухгалтерія складає фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку товариства, тобто складання звітності є завершальним етапом облікового процесу.

Залежно від звітного періоду фінансову звітність складають на рік, а також про­міжну (квартальну, піврічну). Проміжна звітність складається щоквартально на­ростаючим підсумком з початку звітного року. Річна звітність передбачає скла­дання фінансової звітності за календарний рік.

Перед складанням річної фінансової звітності обов'язкове проведення інвен­таризації активів та зобов'язань підприємства.

Річний звіт товариства включає:

- баланс (ф. № 1);

- звіт про фінансові результати (ф. № 2);

- звіт про рух грошових коштів (ф. № 3);

- звіт про власний капітал (ф. № 4);

- примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5).

Фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 25 числа наступного місяця за звітним кварталом, а річна — не пізніше 20 лютого наступного за звітним роком.

Квартальна фінансова звітність, на відміну від річної, передбачає складання лише двох форм: балансу та звіту про фінансові результати.

Фінансова звітність складається в тисячах гривень з одним десятковим зна­ком і обов'язково підписується керівником і головним бухгалтером підприємства.

У Звіті про фінансові результати відображається інформація про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів: фінансові результати; елементи операційних витрат; розрахунок показників прибутковості акцій.

Звіт про фінансові результати заповнюється на основі інформації за рахун­ками 7 та 9 класів. Для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду послідовно зіставляють доходи і витрати від різних видів діяльності.

У першому розділі Звіту про фінансові результати відображається сума доходів і витрат від усіх видів діяльності товариства і визначається чистий прибуток або збиток звітного періоду.

У другому розділі Звіту про фінансові результати розкривається інформація про операційні витрати товариства, понесені в процесі діяльності протягом зві­тного періоду. Цей розділ заповнюється, на підставі даних матеріальних витрат, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи, амортизації, а також інших витрат.

У 3-му розділі не зазначаються суми, так як товариство не є акціонерним.

Звіт про рух грошових коштів відображає надходження і вибуття грошових коштів у результаті діяльності підприємства в звітному періоді. В міжнародній практиці існує два методи складання звіту про рух грошових коштів: прямий та непрямий. Звіт про рух грошових коштів , згідно П(С)БО 4 складається з трьох розділів: рух коштів в результаті операційної діяльності; рух коштів в результаті інвестиційної діяльності; рух коштів в результаті фінансової діяльності.

Звіт про власний капітал відображає зміни у складі власного капіталу товариства протягом звітного періоду. Цей звіт містить дані лише за один звітний період, тому для забезпечення порівняльного аналізу інформації товариства, згідно з Положенням (стандар­ту) бухгалтерського обліку 5, повинні додавати до річної звітності Звіт про влас­ний капітал за минулий рік. У звіті подано у розрізі видів власний капітал товариства та перелік ста­тей, за якими протягом звітного кварталу можуть відбутися зміни в капіталі. До таких статей належать: зміна облікової політики, виправлення помилок, переоці­нка активів, розподіл прибутку, вилучення капіталу тощо.

Примітки до звітів є обов'язковою складовою річної фінансової звітності для всіх підприємств, крім бюджетних установ, представництв іноземних су­б'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва. У примітках до фінансових звітів необхідно розкривати інфор­мацію про облікову політику товариство; інформацію, що не наве­дена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою згідно з положеннями (стандартами); інформацію, яка містить додатковий ана­ліз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості та до­речності.

Фінансова звітність являє собою звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів та містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів товариства за звітний період. Користувачами фінансової звітності можуть бути фізичні та юридичні особи, які потребують інформації про фінансово-господарську діяльність товариства для прийняття рішень. Такими особами можуть бути власники, засновники підприємств, трудові колективи цих підприємств, органи держав­ної статистики, інші органи виконавчої влади та користувачі відповідно до законодавства.

Товариство також складає і подає до податкових органів «Податкову декларацію з податку на додану вартість» (Додаток 78), що складається з трьох розділів: податкове зобов’язання, податковий кредит та розрахунки з бюджетом за звітний період.

Розділ 3 Визначення матеріальних і трудових ресурсів ефективності їх та використання.

На підприємстві є трудові ресурси - це частина працездатного населення, яка володіє фізичними та розумовими здібностями, знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності.

Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, які професійно підготовлені та мають досвід практичної діяльності. Планування трудових ресурсів у СТОВ "Колос" починається з оцінки їхньої наявності, передбачає інвентаризацію робочих місць, виявлення кількості тих, хто працює на кожній операції, що забезпечує реалізацію кінцевої мети (створення продукції, надання послуг). Ефективність використання трудових ресурсів виявляється тільки через показники, що характеризують кінцеві результати СТОВ "Колос".

Трудовий потенціал господарства високий. Трудові і матеріальні ресурси використовуються ефективно, але техніка є застарілою тому необхідне подальше інвестування коштів у основні засоби. У СТОВ "Колос" в автомобільно-тракторному парку можна нарахувати 7 тракторів, 11 автомобілів, 3 зернових комбайна. Вся техніка придатна до використання.

На підприємстві рівень продуктивності визначається кількістю продукції, що виробляє один працівник за одиницю робочого часу (годину, зміну), що витрачається на виробництво одиниці продукції, а також натуральні показники виробітку найбільш точно відображають динаміку продуктивності праці. Для забезпечення точності вимірювання продуктивності праці за вартісними показниками слід урахувати вплив на її рівень передовсім цінового фактора. У СТОВ "Колос" мають місце поточні витрати фінансових коштів, які у процесі господарювання здійснюють певний кругообіг ( проходять грошову, виробничу і товарну стадію). Оборотні кошти – це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.

В даний час на підприємстві використовують системи норм праці, які відображають різні сторони трудової діяльності. Найбільш широко застосовуються норми часу, виробки, обслуговування, чисельності. Проекти організації праці і відповідні їм норми вибираються з урахуванням комплексу технічних, економічних, психофізіологічних і соціальних факторів..

Нормоване завдання визначає необхідний асортимент і обсяг робіт, які повинні бути виконані одним працівником чи бригадою за даний відрізок часу. На відміну від норм виробки вимірюється не тільки в інструментальних одиницях, а й в нормо-гривнях, нормо-годинах. За нормування праці на підприємстві СТОВ «Колос» відповідає головний бухгалтер.

Чисельність персоналу на підприємстві СТОВ «Колос» складає 72 чоловіки. За рік на господарстві спостерігається позитивна динаміка збільшення чисельності персоналу до 87 чоловік. Також з чисельністю персоналу збільшилися матеріальні ресурси. Це передусім пов’язано зі збільшенням обробленої землі та поліпшення фінансового стану підприємства.

СТОВ «Колос» є прибутковим підприємством та рентабельним, можна спостерігати, що підприємство з кожним роком отримує стабільну виручки. Так, як підприємство спеціалізується на зерно-м’ясному напрямі, то витрати здебільшого припадає продукцію зерна на м'ясо. Якщо розглядати зерновий напрям, то озима пшениця складає найбільш питому вагу в витратах на виробництво продукції.

Трудовими ресурсами є сукупність фізичних і розумових здібностей людини, які може примінити в процесі виробництва продукції. Для аналізу трудових ресурсів можна розглянути таблицю 1.

Таблиця 1.

Наявність та ефективність використання трудових ресурсів

Показники	2007р.	2008р.	2009р.	2008 у% до 2006р.
Сер.річна чисельність працівників,чол.	72	87	87	120,8
Сер.річна чисельність працівників зайнятих у с/г,чол.	52	55	53	101.92
Ними відпрацьовано всього,тис.люд/год.	13234	182214	182214	1376.86
Відпрацьовано одним працівником,люд/год.	1604,4	1533,8	1735,8	108,19
Річний запас робочого часу, тис.люд/год.	100.1	105.875	102.025	101.92
Коефіцієнт викорис.роб.часу	0,83	0,80	0,90	108,43
Площа с/г угідь	1420	1400	1430	100.70
Трудозабезпеченність	3.66	3.93	3.71	101.37

З розрахунку таблиці ми бачимо що трудомісткість в порівнянні з 2007 роком зросла на 1.37 %, на це вплинуло незначне збільшення працівників і збільшення площі с/г угідь. Коефіцієнт використання робочого часу збільшився на 8,43 %, на це вплинуло зростання відпрацьованого часу одним працівником на 8.19 %.

За розглянутий конкретно період з 2006 по 2009 роки, можливо спостерігати, що товариство потроху розширюється, це видно зі збільшення посівних площ у володінні товариства. Якщо розглядати прибуток товариства, то прибуток у 2008 р. значно зростає у порівнянні з 2007р., але у 2009р. зменшується через більші витрати товариства, не мало вплинула не стабільний стан в країні, на підвищення цін.

Розділ 5 Складання плану документообігу і заходів щодо вдосконалення обліково – економічної роботи.

В даному підприємстві відбувається рух документів від моменту їх складання (або одержання від інших підприємств, організацій) до періоду обробки і до передачі в архів.

В товаристві для полегшення, зручності і швидкості ведення бухгалтерського обліку, використовується автоматизована система ведення бухгалтерського обліку за допомогою програми «1С:Піприємство».

Товариство складає і оформлює документи, якщо документи складені поза межами бухгалтерії, то їх передають до бухгалтерії. Наступним етапом є рух документа по відділах і робочих місцях бухгалтерії, його обробка і використання для облікових записів та передача документа на засоби обчислювальної техніки (іншої оргтехніки) і повернення назад, після остаточної обробки передається до архіву. Документообіг в товаристві встановлюється головним бухгалтером і є обов'язковим для всіх працівників товариства.

Для кожного виду або роду документів (накладних, вимог, рахунків-фактур тощо) розробляється особлива схема документообігу у формі графіка руху документів. У графіку, який встановлюється наказом керівника товариства, установи, зазначається дата створення або одержання від інших підприємств та установ документів, прийняття їх до обліку, передача в обробку та до архіву. Графік документообігу в товаристві, в установі забезпечує оптимальну кількість підрозділів і виконавців, через які проходить кожний первинний документ, визначає мінімальний термін його знаходження в підрозділі, а також сприяє поліпшенню облікової роботи, посилює контрольні функцій бухгалтерського обліку, підвищує рівень його механізації та автоматизації. Графік документообігу оформлюється у вигляді схеми або переліку робіт із створення, перевірки та обробки документів, що здійснюються кожним підрозділом товариства, установи, а також усіма виконавцями із зазначенням їх взаємозв'язку і терміну виконаних робіт.

Працівники товариства створюють і подають первинні документи, які належать до сфери їх діяльності, за графіком документообігу. Для цього кожному виконавцю надається витяг із графіка. У витягу наводиться перелік документів, що належать до функціональних обов'язків виконавця, термін їх подання та підрозділи підприємства, установи, до яких подаються ці документи.

Контроль за дотриманням графіка документообігу на підприємстві, в установі здійснюється головним бухгалтером. Вимоги головного бухгалтера щодо порядку подання до бухгалтерії або на обчислювальний пристрій необхідних документів та відомостей є обов'язковими для всіх підрозділів і служб товариства.

Спільне використання систем електронного діловодства і сховищ інформації дозволяє систематизувати і поєднувати інформацію, що полегшує її аналіз і складання звітів.

Розділ 6 Дотримання законів України та інших нормативних актів, що регулюють господарську діяльність підприємства.

Залежно від концепції державного втручання у бізнес держава використовує прямі або непрямі механізми регулювання. Головним нормативно-правовим актом, який регулює фінансово-господарську діяльність є Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV. Даний Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

На підприємстві використовують довіреності, але перед складанням необхідно визначити форма довіреності та відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинитися правочин. Слід звернути увагу також ще на одну обставину, що стосується загальних положень про форму довіреності. З контексту ч. 1 ст. 245 чітко випливає, що довіреність має відповідати формі, в якій вчинюється правочин. Іншими словами, якщо повірений уповноважений на вчинення усного правочинну, то і довіреність може бути зроблена усно. Однак норму ч. 1 ст. 245 ЦК слід розглядати лише у взаємозв'язку з ч. 3 ст. 244 ЦК, з якої чітко слідує, що довіреність завжди вчинюється письмово. Отже, довіреність має бути вчинена принаймні у простій письмовій формі. У тексті довіреності мають бути зазначені місце та дата її складання (підписання), прізвища. Імена, по батькові (повна назва юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а у необхідних випадках і посада, яку вони займають.

Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною. Згідно абзацу другого пункту 147 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України строк дії довіреності зазначається літерами. Представництво за довіреністю припиняється у разі: закінчення строку довіреності; скасування довіреності особою, яка її видала; відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; смерті особи, яка видала довіреність; смерті особи, якій видана довіреність. У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов'язаний негайно повернути довіреність.

У процесі роботи товариство підтримує зв’язки з великою кількістю партнерів. Відносини між товариством і його контрагентами регулюються шляхом укладення договорів, виконання умов яких обов’язкове для обох сторін, що їх підписали. Однак буває, що в силу різноманітних причин контрагенти підприємства не дотримуються умов договору, що може спричинити нанесення збитку. Для його відшкодування на підприємствах повинна вестися претензійно-позовна робота. У претензії зазначаються: повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи (осіб), якій претензія пред’являється; дата пред’явлення і номер претензії; обставини, на підставі яких пред’явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; вимоги заявника з посиланням на нормативні акти; сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії; перелік документів, що додаються до претензії. Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до претензії, наприклад, за договором купівля-продажу, покупці повинні оплатити придбану продукцію в термін дві неділі після доставки її до них, ця інформація зазначається у договорі, при не оплаті підприємство створює претензію, розрахунками в цьому випадку можуть являтись Акти звірки (Додаток 37).

Відповідно до ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов'язків, працівники, що винні у заподіяній шкоді, як правило, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Виходячи з нього, можна говорити про відшкодування шкоди в передбачених законодавством межах — обмежену матеріальну відповідальність. Згідно з ст. 134 КЗпП повна матеріальна відповідальність настає у випадках: коли між працівником і підприємством укладено письмовий договір про прийняття працівником на себе повної матеріальної відповідальності, коли майно та інші цінності були отримані працівником під звіт за разовим дорученням або за іншими разовими документами (накладною, відомістю), коли збиток заподіяно діями працівника, що містять ознаки злочину, тобто передбаченими кримінальним покаранням, коли збиток заподіяний працівником, що знаходився у нетверезому стані, коли збитки заподіяні нестачею, навмисним знищенням або навмисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції).

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно її відшкодувати повністю або частково. Зі згоди власника або уповноваженого ним органу працівник має право передати для відшкодування заподіяної ним шкоди рівноцінне майно чи виправити пошкоджене.

Розділ 7 Організація бухгалтерського обліку та звітності.

Організація бухгалтерського обліку – це комплекс заходів власника підприємства, направлений на забезпечення реєстрації фактів господарського життя, узагальнення їх з метою отримання необхідної інформації для складання звітності та прийняття управлінських рішень.

Вся робота пов’язана з веденням бухгалтерського обліку на підприємстві, в організаціях і установах, здійснюється бухгалтерським апаратом. Очолює бухгалтерський апарат головний бухгалтер. Головний бухгалтер несе безпосередню відповідальність за правильну організацію обліку, достовірність звітних показників. Головна бухгалтерія товариства має такі групи (сектори):

- фінансово-розрахункова – здійснює облік коштів у касі і банку, розрахункових і кредитних операцій, а також підзвітних сум, ця група забезпечує також фінансове планування, контролює додержання платіжної дисципліни;

- праці і заробітної плати (оплати праці) – здійснюється облік виробітку і розрахунків по заробітній платі з робітниками і службовцями, облік розрахунків з депонентами, фінансовими органами.

Організація бухгалтерського обліку це один з найважливих процесів(відповідальних) на підприємстві.

Суб’єктами організації бухгалтерського обліку є: Директор та головний бухгалтер

Об’єктами організації бухгалтерського обліку є:

• обліковий та аналітичні процеси;

• структура обліково – економічних підрозділів апарату управління;

• праця виконавців (люди зайняті обліком, контролем та аналізом);

• організаційне, правове та технічне забезпечення обліку, контролю та аналізу.

Існують 3 етапи організації бухгалтерського обліку:

1. Методичний – вибір конкурентного застосування елементів методу бухгалтерського обліку;

2. Технічний – вибір оптимальної форми обліку;

3. Організаційний – організація роботи облікового апарату.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться за планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій і організацій. Згідно з методичними рекомендаціями з організації та ведення бухгалтерського обліку за автоматизованою (журнально - ордерною) формою.

Бухгалтерський облік ведеться на підприємстві безперервно з дня реєстрації.

На підприємстві є обов’язковим сладання квартальної фінансової звітності, яка складається з форм:

• Баланс;

• Звіт про фінансовий результат.

Форми фінансової звітності складаються наростаючим підсумком.

Строки подання квартальної фінансової звітності 25 число наступного місяця за звітний період.

Метою фінансової звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які застосовують її для прийняття управлінських рішень.

Підприємство використовує такі вимоги до фінансової звітності, які є в ПСБО №1:

1. Достовірність;

2. Дохідливість;

3. Порівнянність;

4. Доречність.

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

• Автономність підприємства;

• Безперервності діяльності;

• Історичної (фактичної собівартості);

• Нарахування та відповідності доходів і витрат;

• Повного висвітлення;

• Послідовності;

• Обачності;

• Єдиного грошового вимірника.

Розділ 8 Організація роботи матеріально відповідальних осіб.

В СТОВ «Колос» є матеріально-відповідальні особи, що несуть матеріальну відповідальність за схоронність визначених товарно-матеріальних цінностей або коштів. Матеріально-відповідальним особами є касири, керівники цехів й інші працівники, що прийняли на відповідальне збереження матеріальні і грошові кошти. Вони дають письмове зобов'язання про матеріальну відповідальність. Матеріально-відповідальні особи роблять на підставі встановлених документів (накладних, касових ордерів і т.п.) прийом і відпустка матеріальних цінностей, грошей і ведуть облік у відповідних облікових регістрах (картках або книгах складського обліку , касовій книзі й ін.).

На кожну матеріально відповідальну особу відкрито особовий рахунок, в якому роблять записи з оприбуткування й витрачання товарів і виводять залишки на звітну дату.

Матеріальні особи на підприємстві складають звіти ф.М-19, та подають до бухгалтерії по щомісяця до 3 числа наступного місяця, а також при зміні матеріально відповідальних осіб, щопонеділка. В звіт включається всі матеріальні цінності, що знаходяться у розпорядженні особи. Разом зі звітом до бухгалтерії подається всі первинні документи з обліку приходів та витрат матеріалів.

Розділ 9 Дотримання правил зберігання бухгалтерських документів і організація архіву підприємства.

За п. 2.2 Правил роботи архів це самостійна структурна одиниця, що відає документацій ним забезпеченням.

З основних завдань архіву на підприємстві можна виділити такі:

• проведення попередньої експертизи цінності документів, що передають на зберігання;

• прийняття їх від структурних підрозділів;

• участь у складанні зведеної номенклатури справ;

• перевіряння формування документів у справи відповідно до затвердженої номенклатури справ;

• зберігання документів на паперових носіях;

• контроль стану та умов їх зберігання;

• подання на державну реєстрацію документів Національного архівного фонду, ведення їх державного обліку та подання відомостей про їх кількість за встановленою формою до відповідного державного архіву;

• складання та подання на розгляд експертної комісії установи описів документів НАФ, справ з особового складу та актів про виділення до знищення документів;

• підготовка і передача документів НАФ до відповідного державного архіву.

Згідно п. 2.7 Правил роботи архівів документи поділяються за видами ,типами і строками зберігання:

• закінчені в поточному діловодстві документи постійного тривалого (понад 10 років) зберігання зі структурних підрозділів;

• особові архівні документи працівників;

• документи з паперовою основою організацій-попередників, що були ліквідовані;

• друковані видання, що доповнюють архівні документи і необхідні для науково-методичної та інформаційно-довідкової роботи архіву;

• довідковий та обліковий апарат до архівних документів.

Після того як встановлений строк зберігання сплине, документи НАФ передають до відповідного державного архіву. Документи , що не підлягають державному зберіганню , знищують.

До архіву підприємства документи передають не просто так – насипом, а за описом, який ведуть кілька років поспіль за єдиною нумерацією. Кожного року формують річний розділ. До нього вносять усі справи, що зберігають у структурному підрозділі, у т.ч. і незавершені протягом календарного року. У кінці опису складають підсумковий опис, у якому зазначають кількість справ, що є в описі, їх перший і останній номери, а також особливості нумерації. У річний розділ заносять також справи, незавершені впродовж календарного року. Підписує опис справи у 2-х примірниках укладач із зазначенням своєї посади, потім погоджує з керівником служби документаційного забезпечення і затверджує у керівника підрозділу. Перший примірник опису піде зі справами до архіву, а другий – залишається у відділі для контролю.

Перед тим як передавати справи до архіву, їх ще раз перевіряють на правильність оформлення, формування, оформлення документів у них та відповідність НС. Якщо виявлено недоліки, працівники структурних підрозділів зобов’язані їх усунути. Приймають кожну справу у присутності працівника підрозділу, який здає документи. При цьому в кожному примірнику опису справ роблять позначки про прийняття тієї або іншої справи.

На підприємстві СТОВ «Колос» документи в архіві зберігаються протягом 1095 днів (3 роки). Особисті рахунки по заробітній платі зберігаються протягом 75 років

Розділ 10 Реформування і запровадження бізнесу на підприємстві.

Основним документом, на підставі якого партнери та інвестори дають гроші, є бізнес-план. За його складання партнери і консалтингові інвестори беруть від двох до чотирьох тисяч доларів, хоча його можна скласти самостійно.

Для того щоб скласти власний бізнес-план, який би гарантовано зацікавив інвестора, керівнику сільськогосподарського підприємства необхідно мати перед собою:

• зразок – типовий бізнес-план, що ідеально відповідає вимогам даного конкретного інвестора;

• рекомендації публікацій;

• будь-який довідник із планування бізнесу, у якому є зразки економічних розрахунків.

Жодна кредитна установа не розмовлятиме з підприємцем, який замість серйозних досліджень і розрахунків надасть емоційний художній витвір. У бізнес-плані надії на майбутній успіх повинні бути підкріплені цифрами, графіками і резюме.

В основі гарантованого успіху будь-якого бізнес-плану лежить перспективна ідея.

Джерела ідей:

• споживачі (кінцева мета будь-якого товару або послуги – задоволення попиту споживачів, тому аналіз їх потреб, вивчення цінних думок інших людей – це стиль життя підприємця);

• Конкуренти (підприємець повинен також дуже уважно ставитися до товарів і послуг, пропонованих іншими агрофірмами. У результаті подібного аналізу нерідко з’ясовується, що той чи інший товар або послугу можна поліпшити, і ця ідея лягає в основу нового бізнесу. )

• Власні працівники (персонал підприємства, а особливо працівники, що займаються збутом сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки, можуть нерідко підказати щось нове.)

На підприємстві 1раз при його створенні розробляються засновницькі документи (статут, статистичні фонди (раніше 100 мін. Заробітних плат, на даний момент - 10), установчий договір.)

Встановлюються відносини з:

• Фінансовими органами: (банк: 1) відкриття поточного рахунку(договір про розрахунково-касове обслуговування); 2) депозитний договір; 3) кредитний договір. )

• Податковими органами:

своєчасне подання звітів: квартальний – 110 днів після закінчення кварталу (звіт про пільги, 1 ДФ); декларації ПДВ – 20 днів після квартального місяця; 1 раз фіксований сільськогосподарський податок – до 31 січня; 1 раз податок з власників транспортних засобів – до 28 лютого; страхування: Пенсійний фонд – 20 днів після звітного періоду.

Розділ 11 Контроль за дотриманням нормативних актів з методології бухгалтерського обліку та збереженням та ефективним використанням ресурсів підприємства.

Крім Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16.07.99р. № 996, що визначає поняття облікової політики й основні питання організації бухгалтерського обліку , роз’яснення щодо розпорядчого документу про облікову політику викладено в наказі Міністерства аграрної політики від 17.12.07р. № 921 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо складання розпорядчого документа про облікову політику підприємства ». Цей нормативний документ розкриває порядок узгодження та основні питання про облікову політику державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики .

При розробці облікової політики особливу увагу слід звернути на недопущення порушення принципу послідовності, що передбачає постійне застосування обраної політики. Зміна облікової політики можлива тільки у випадках, передбачених П(С)БО: сталися зміни у статутних вимогах, унесено зміни до П(С)БО, якщо зміни забезпечують достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності.

Зміни в обліковій політиці повинні бути обґрунтовані та розкриті у примітках до фінансової звітності. Ця вимога передбачає необхідність кваліфікованого підходу до розробки складових елементів облікової політики підприємства.

З будь-якої форми організації бухгалтерського обліку необхідно обрати форму ведення обліку. На сьогоднішній день розрізняють меморіальну, журнально-ордерну, комп’ютерну або змішану форми.

Найбільш поширеною формою ведення бухгалтерського обліку для сільгосппідприємства є журнально-ордерна форма. Порядок ведення обліку за цією формою затверджено наказом Міністерства аграрної політики від 07.03.01р. № 49. Відповідно до цього порядку визначається:

1. Склад і структура бухгалтерської служби підприємства;

2. Перелік посадових осіб з правом розпорядчого підпису і перелік матеріально підзвітних осіб;

3. Склад фінансової, статистичної та оперативної звітності, що надається підприємством відповідним користувачам.